Обсяг комп’ютерних послуг у січні-вересні 2022 року збільшився на 13% і становить майже $5,5 млрд, повідомила асоціація IT Ukraine (ITU) з посиланням на дані Національного Банку України.
“За підсумками дев’яти місяців поточного року національна ІТ-індустрія зберігає позитивну динаміку зростання і залишається єдиною експортною галуззю, яка стабільно генерує валютні надходження в економіку України в умовах війни. Українські компанії продовжують безперервно працювати та виконувати проекти, своєчасно сплачувати податки, залучати інвестиції та нових клієнтів , активно виходити на глобальний ринок”, – наголошується у повідомленні на сайті асоціації.
За даними НБУ, за дев’ять місяців 2022 року обсяг комп’ютерних послуг збільшився на 13%, майже до $5,5 млрд. При цьому сума сплачених ІТ-індустрією податків і зборів за цей період склала 48 млрд грн.
Асоціація підкреслила, що український ІТ-бізнес робить все можливе, щоб забезпечити максимальну готовність до будь-якого сценарію подій в Україні через повномасштабну війну.
“Компанії постійно адаптують власну інфраструктуру до реалій воєнного часу: ключові системи заведені в “хмару”, диверсифіковано мережу інтернет-провайдерів, у тому числі за рахунок глобальної супутникової системи Starlink, офісні приміщення обладнані генераторами для забезпечення резервного енергопостачання”, – пояснили в ITU.
За даними асоціації, також у Кібервійськах задіяно до 15% ІТ-фахівців, у ЗСУ зі зброєю в руках захищають країну 3% айтішників. Інші 82% працюють далі в компаніях, які підтримують економічний фронт держави, активно донатять та волонтерять. За оцінками ITU, сума донатів від українського технологічного сектору вже перевищила $500 млн.
Водночас у повідомленні зазначено, що порівняно з минулими роками темпи зростання індустрії сповільнилися та не відповідають довоєнним прогнозам на 2022 рік. Для збереження та розвитку індустрії країни важливо вирішити лише на рівні держави низку важливих для галузі питань, що з персоналом за умов дії військового стану.
“Крім об’єктивних причин такої тенденції, пов’язаних з війною, критично важливо вирішити питання бронювання ІТ-фахівців, дозволити їм тимчасовий виїзд за кордон для підтримки бізнес-активності та роботи з клієнтами, зберегти українське податкове резидентство компаній та фахівців”, – наголосив виконавчий директор асоціації. Костянтин Васюк.
За його словами, підтримка держави у вирішенні цих питань набуває ключового значення.
Президент Франції Емманюель Макрон під час телефонної розмови у вівторок з українським президентом Володимиром Зеленським погодив проведення 13 грудня в Парижі міжнародної конференції про допомогу Україні майбутньої зими, повідомив у вівторок Єлисейський палац.
“Президент республіки (…) висловив рішучість допомогти Україні вистояти з наближенням зими (…). Він зазначив, що Франція посилить свою підтримку щодо цього і візьме участь у міжнародній мобілізації (допомоги). Два президенти домовилися організувати 13 грудня в Парижі міжнародну конференцію на підтримку громадянської стійкості країни протягом зимового періоду”, – йдеться у комюніке президентської канцелярії.
Йдеться, зокрема, про відновлення інфраструктури, електропостачання та водопостачання.
У документі повідомляється, що для цього “найближчим часом розпочнеться підготовча робота з іншими партнерами України”.
Крім того, зазначається у комюніке, Макрон та Зеленський також узгодили питання щодо організації двосторонньої конференції, спрямованої на допомогу Україні з боку французьких підприємств, яка відбудеться 12 грудня.
Імпорт в Україну іноземної алкогольної продукції з етикетками “Cognac”/”Коньяк” припинено з 1 листопада 2022 року, оскільки це найменування більше не відповідає технічним умовам для цього напою, передбаченим Угодою про асоціацію Україна-ЄС.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України у вівторок, зазначена угода, яка набула чинності 1 вересня 2017 року, передбачає взаємний захист між країнами певної кількості географічних вказівок (ГУ) в Україні, серед яких є і “Коньяк”.
Таким чином, з 1 листопада використання в Україні назви “Cognac”/”Коньяк” для продуктів, що походять з третіх країн, не відповідає технічним умовам виробництва напою “Коньяк” і відтепер забороняється на території України.
Нагадується, що 24 січня 2022 року в результаті прийняття нових нормативних актів, що включають захист ГУ, найменування Cognac/Коньяк було включено до митного реєстру, що є обов’язковою умовою для введення в дію захисту ГУ на території України.
Крім того, встановлено перехідний період, щоб імпортери змогли змінити етикетки своєї продукції на відповідні цьому ГУ. Перехідний період було продовжено до 31 жовтня 2022 року (включно) з огляду на агресію РФ та запровадження військового стану в Україні.
“Починаючи з 1 листопада 2022 року, корпорація “Укрвінпром” спільно з Національним міжпрофесійним бюро Коньяку відповідальна за захист ГУ “Cognac” на території країни та за кордоном і вживатиме необхідних заходів проти продукції, імпортованої та представленої під найменуванням “Cognac”/”Коньяк” “, якщо вони не відповідають технічним умовам, встановленим для даного ГУ згідно з Угодою про асоціацію, підписаною між ЄС та Україною”, – підсумувало Мінагрополітики.
Державний бюджет України за січень-жовтень 2022 року виконано з дефіцитом 638,7 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 643,4 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-жовтень 2022 року дефіциту у сумі грн, повідомив Мінфін.
“У жовтні фактичний дефіцит державного бюджету становив 143,4 млрд. грн., зокрема загального фонду – 147,1 млрд. грн”, – йдеться у релізі відомства у вівторок.
За оперативною інформацією Держазначейства, як зазначив Мінфін, за січень-жовтень 2022 року касові видатки держбюджету становили 1978,6 млрд. грн., зокрема загального фонду – 1817,4 млрд. грн., або 86,4% від розпису звітного періоду .
“При цьому у жовтні 2022 року касові видатки державного бюджету було здійснено в обсязі 231,7 млрд грн, зокрема загального фонду – у сумі 222,5 млрд грн”, – уточнив Мінфін.
За його даними, доходи загального фонду у жовтні чи склали 72,8 млрд грн.
Продаж генераторів та пауербанків у вересні-жовтні 2022 року зріс у 10 разів порівняно з аналогічним періодом 2021 року в мережі національного маркетплейсу “АЛЛО”, повідомили в прес-службі компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Попит на товари маркетплейс “АЛЛО під час війни сильно змінився. Наразі українці купують генератори, обігрівачі, ліхтарі, зарядні станції. Також продовжують купувати необхідну електроніку, товари для віддаленої роботи, навчання та побуту – ці категорії товарів не втрачають популярності, хоча загальний попит знизився. Продаж одягу, взуття, шкільної форми, дитячих товарів та іграшок впав на 90%. До грудня на генератори, сонячні панелі, пауербанки спостерігатиметься дефіцит”, – повідомила операційна директорка ДК “АЛЛО” та керівниця маркетплейсу allo.ua Наталія Панкратова.
При цьому обсяг продажів генераторів збільшився у 10 разів у вересні 2022 року порівняно з вереснем 2021 року. У жовтні стрибок трохи зменшився: збільшення обсягу продажу цього місяця становить п’ять разів.
“Середній чек (на генератори) загалом зріс за рік на 82% і становив понад 30 тис. грн”, – повідомила Панкратова.
Найчастіше українці обирають компактні генератори 2,5-2,8 кВт. Власники приватних будинків віддають перевагу двопаливним генераторам, дизельних і бензинових, 5,5 кВт і більше.
Обсяг продажів пауербанків також зріс удесятеро порівняно з 2021 роком. При цьому в компанії відзначили, що в довоєнний час популярністю користувалися менш ємні моделі, зараз підвищеним попитом користуються моделі з ємністю від 20000 mAh, які підходять для смартфонів, старт-годин та планшетів.
Середній чек у цій категорії за підсумками третього кварталу 2022 року становить 2 тис. грн.
У компанії зазначили, що під час війни виник попит на зарядні станції, до війни споживачам було достатньо пауербанків. Середній чек зарядної станції за третій квартал становить 28 тис. грн.
Партнерами національного маркетплейсу “АЛЛО” є тисячі українських підприємців, які пропонують товари більш як у 3 тисячах категорій. На початку військового вторгнення Росії попит упав на всі товари без винятку на 80-90%. Більшість партнерів маркетплейсу “АЛЛО” не працювали до квітня, наразі відновили роботу понад 75% торговців.
ТОВ “Алло” створено у 1998 році. Станом на лютий 2022 року мережа налічувала 340 торгових точок у 140 містах України. Наразі відкрито понад 270 торгових точок.
За останніми даними ресурсу opendatabot, учасниками ТОВ “Алло” є ПП “Дніпроінвест 2016” (95,19%), Дмитро Деревицький (3,6%), Максим Раскін (1,21%). Кінцевим бенефіціаром вказано Деревицького.
З початку війни Ощадбанк надав кредитну підтримку клієнтам-аграріям на загальну суму 7 млрд грн, що майже вдвічі більше ніж у 2021 році. Практично 70% профінансованих клієнтів звернулись до Ощаду вперше, адже він не мав обмежень щодо банку землі та форми власності, а також лібералізував кредитні процеси.
Кредитний портфель агросегмента за напрямом ММСБ становить 10 млрд грн. Близько 60% кредитних коштів спрямовано на придбання основних фондів (терміном на 3-5 років), що є свідченням тісної співпраці банку з партнерами та напрацьованих програм фінансування. При цьому частка Ощаду на ринку в загальній структурі банківського кредитного агропортфеля зросла до рівня 25% протягом 2022 року, а в самому банку кредитний портфель клієнтів АПК становить 62%.
Більше 90% всіх кредитів для клієнтів АПК видаються в рамках державної програми «5-7-9%». При цьому рівень проблемної заборгованості (30+) клієнтів АПК становить менше 1% (на підконтрольній території).
Завдяки збільшенню числа клієнтів та активній кредитній політиці за державними програмами підтримки аграріїв комісійні доходи Ощадбанку зросли вдвічі.
«Аграрії були і залишаються тим стратегічним клієнтським сегментом, який завжди може розраховувати на підтримку Ощаду. З початку війни ми не зупиняли кредитування та забезпечували виконання кредитних договорів у рамках діючих лімітів. Після запровадження воєнного стану банк переглянув кредитну політику, значно спростивши внутрішні процедури та зменшивши час прийняття рішень щодо кредитування. Стабільна робота, доступні умови кредитування та оптимізація процесів сприяли зростанню числа нових клієнтів», – зазначила Наталя Буткова-Вітвіцька, директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку.
З початку війни Ощад – один з ключових банків в Україні, що надає клієнтам сегмента мікро-, малого та середнього бізнесу доступний кредитний ресурс за ставкою від 0% річних у рамках державних і партнерських програм, зокрема за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Банк також пропонує пільгові продукти на релокацію бізнесу та підтримку експортерів з ЕКА.
Прес-служба Ощадбанку
