Президент Єврокомісії заявила, що середні витрати на оборону в Європі становлять 1,9% ВВП, тоді як у Росії – 9%.
Голова виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн закликала до збільшення витрат на оборону в Європі протягом наступних п’яти років, оскільки за її команду проголосувала незначна більшість депутатів Європарламенту.
Схвалення Європарламентом кандидатури нового керівника ЄС з мінімальною перевагою відкриває шлях до початку п’ятирічного терміну повноважень фон дер Ляєн та обраних нею 26 єврокомісарів, які розпочнуть свою роботу в неділю.
Перед ЄС стоять гострі виклики, включаючи війну в Україні, повернення Дональда Трампа і кліматичну кризу, і все це на тлі поглиблення побоювань економічного занепаду, коли фон дер Ляєн розпочинає свій другий термін.
Напередодні голосування вона заявила депутатам Європарламенту, що «щось не так у цьому рівнянні», коли Росія витрачає до 9% ВВП на оборону, тоді як середньоєвропейський показник становить 1,9%.
«Війна вирує на кордонах Європи, і ми повинні бути готові до того, що нас чекає попереду, працюючи пліч-о-пліч з НАТО», – сказала вона депутатам Європарламенту. «Наші витрати на оборону повинні збільшитися», – сказала вона, закликавши до зусиль, спрямованих на розвиток європейської оборонної промисловості і спільних оборонних проектів.
Фон дер Ляєн сказала, що Європа стоїть перед складним вибором, який вимагає «величезних інвестицій в нашу безпеку і наше процвітання».
Депутати Європарламенту 370 голосами проти 282 проголосували за затвердження посадовців, запропонованих Урсулою фон дер Ляєн у вересні – найбільш правого складу в сучасній історії ЄС – після політичної угоди між лідерами правоцентристської Європейської народної партії, соціалістами та лібералами-центристами. Це був найвужчий розрив з тих пір, як Європарламент отримав повноваження затверджувати виконавчу владу ЄС у 1990-х роках, і він розділив політичні групи по всьому спектру Європарламенту.
За це проголосувало 51,3% від загальної кількості 720 депутатів Європарламенту, або 53,7% присутніх у палаті.
П’ятнадцять з 27 нових комісарів, включаючи саму фон дер Ляєн, є членами або союзниками правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП), ще два комісари представляють націоналістичні та ультраправі сили. До складу комісії, що йде, входили 10 членів ЄНП і один, пов’язаний з націоналістичною партією, яка виступає проти ЄС.
Голосування підводить риску під запеклою боротьбою, яка загрожувала перспективам віце-прем’єр-міністра Іспанії Терези Рібери та міністра Європи Італії Раффаеле Фітто, які тепер стануть віце-президентами Європейської комісії.
Призначення Рібери було затримано запеклою партійною суперечкою через смертоносні повені у Валенсії. Правоцентристська Народна партія Іспанії проголосувала проти, а соціалісти та інші ліві депутати Європарламенту виступили проти Фітто, колишнього християнського демократа, оскільки він зараз є членом партії «Брати Італії» Джорджіа Мелоні.
Націоналістична група Європейських консерваторів і реформістів, четверта за чисельністю група з 78 депутатів Європарламенту, розкололася: «Брати Італії» Мелоні та бельгійська сепаратистська партія «Фламандські сепаратисти» проголосували за комісію, тоді як польська партія «Право і справедливість» проголосувала проти.
Група Зелених, яка налічує 53 депутати Європарламенту, також розділилася, але її співлідери вирішили підтримати комісію фон дер Ляйєн. Їхня підтримка була закріплена в понеділок, коли фон дер Ляєн заявила, що «зелені» є «частиною проєвропейської більшості в Європарламенті», одночасно оголосивши про призначення колишнього зеленого євродепутата Філіпа Ламбертса на посаду радника з питань кліматичних цілей ЄС.
Про призначення Ламбертса, колишнього керівника IBM, вже було відомо, і лідери Зелених наполягали на тому, що саме простягнута фон дер Ляйєн рука допомоги їхній групі, а не саме призначення, вплинуло на їхню позицію. Співлідер Зелених Бас Ейкхаут заявив, що це «брехня», що призначення Ламбертса визначило їхнє рішення, зазначивши, що важливим фактором була мова фон дер Ляйєн, яка «дуже чітко показала, де вона стоїть політично».
У середу фон дер Ляєн заявила депутатам Європарламенту, що вона завжди буде «працювати з центру» і пообіцяла «дотримуватися курсу» щодо Європейської зеленої угоди, флагманської політики ЄС, спрямованої на подолання кліматичної кризи. Але в її промові більше уваги було приділено зміцненню європейської економіки та оборони, без жодної згадки про клімат або ескалацію кризи, з якою стикається європейська природа. Під час її останнього мандату ЄС відмовився від планів щодо обмеження використання пестицидів після масових протестів фермерів і скоротив плани щодо зменшення забруднення та захисту середовища проживання.
У відповідь на доповідь, опубліковану раніше цього місяця колишнім прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі, який різко попередив, що Європа ризикує «повільним і болісним занепадом», фон дер Ляєн пообіцяла «компас конкурентоспроможності», спрямований на подолання інноваційного розриву зі США і Китаєм, прискорення декарбонізації та конкурентоспроможності Європи, а також посилення безпеки, включаючи забезпечення постачання критично важливої сировини.
На тлі зростаючої тривоги щодо європейської автомобільної промисловості фон дер Ляєн оголосила, що очолить «стратегічний діалог» щодо майбутнього європейських автовиробників. Багато хто в ЄНП та праві критики засуджують цілі ЄС щодо поступової відмови від двигунів внутрішнього згоряння до 2035 року, оскільки європейські автовиробники відстають від китайських конкурентів у перегонах за розробку електромобілів.
Усі 26 комісарів пройшли тригодинні слухання в Європейському парламенті в листопаді, але вперше за більш ніж 20 років жоден з них не був відхилений через свою компетентність або європейські зобов’язання.
Тривалий процес підкреслив, що слухання перетворилися на політичну боротьбу в дедалі більш фрагментованому правому парламенті, а не на справжню оцінку діяльності чиновників.
Роберта Метсола, президент Європейського парламенту, заявила, що голосування за комісію в середу продемонструвало, що «центр утримався». За її словами, парламент потребуватиме «різних типів більшості для різних типів законодавства, але без центру ви не зможете працювати».
Національний банк України (НБУ) після зниження офіційного курсу гривні в понеділок на 12 коп. опустив його у вівторок ще на 7 коп. – до 41,5035 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.
“Валютний ринок України залишається під тиском психологічних чинників, хоча фундаментальні макроекономічні показники поки що не дають підстав для формування сильного девальваційного тиску і стрибкоподібної зміни курсів”, – констатують в огляді-прогнозі валютного ринку аналітики КИТ Group.
Водночас у подальшому вони очікують плавної девальвації гривні. Зокрема, згідно з прогнозом КИТ Group, офіційний курс національної валюти до долара США до кінця листопада залишатиметься в межах 41-42 грн/$1 за умови збереження поточного стану макроекономіки та безпекової ситуації.
До кінця цього року аналітики прогнозують ослаблення гривні до 43 грн/$1, причиною цього, за їхніми словами, може стати сезонний попит на іноземну валюту.
Нацбанк встановив довідковий курс на 12:00 цього дня на рівні 41,4815 грн/$1 порівняно із 41,4087 грн/$1 днем раніше.
Долар США на готівковому ринку у вівторок зріс на 8 коп. як під час купівлі, так і під час продажу, до 41,68 грн/$1 і 41,75 грн/$1 відповідно.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,2%, або на 3,50 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,5%, або на 4,93 грн.
Закладений у державний бюджет-2025 середньорічний показник 45 грн/$1 аналітики КИТ Group розцінюють як реалістичний і зазначають, що він передбачає коливання курсу в діапазоні 44-46 грн/$1.
Міжнародні резерви України в жовтні, за попередніми оцінками НБУ, скоротилися на 6%, або на $2,32 млрд, – до $36 млрд 578 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) знизилися на $3,11 млрд, або на 12,2%, – до $22 млрд 437 млн.
Як показують нещодавні опитування, жителі Південної Кореї залишаються широко налаштованими проти прямих поставок зброї Україні, незважаючи на нові міжнародні запити Києва та столиць союзників після того, як стало відомо, що північнокорейські війська допомагають Росії.
Україна звернулася до Сеула з проханням про надання різних видів озброєнь, і Сеул відповів, що може розглянути можливість надання такої допомоги в залежності від майбутніх кроків Росії та Північної Кореї.
Українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умеровим зустрілася з президентом Південної Кореї Юн Сок Йолом у середу, повідомив офіс Юна, на тлі повідомлень у ЗМІ про те, що метою візиту було отримати підтримку у вигляді зброї.
«Ні урядові Південної Кореї, який планує постачання зброї в Україну», – було написано на плакаті, який тримала невелика група протестувальників, що зібралася біля офісу Юна в столиці.
Обидві сторони домовилися продовжувати обмін інформацією про відправку військ Північної Кореї до Росії, а також про обмін технологіями та зброєю між ними, йдеться в заяві офісу Юна.
Делегація також зустрілася з радником з питань національної безпеки Сеула Шин Вон Сіком і міністром оборони Кім Йонг Хюном та обговорила співпрацю між Сеулом і Києвом.
Україна планує надіслати Сеулу детальний запит про надання зброї, включаючи артилерію та систему протиповітряної оборони, заявив президент Володимир Зеленський в жовтневому інтерв’ю південнокорейській телекомпанії KBS.
Західний дипломат повідомив Reuters, що кулуарні дискусії були зосереджені на системах протиповітряної оборони, призначених для збивання літаків і ракет, але перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США цього місяця внесла невизначеність у ці переговори.
Юн, який вже бореться з рекордно низьким рейтингом довіри через внутрішні скандали, стикається з широкою опозицією південнокорейської громадськості до ідеї озброєння України, як показують опитування.
Більшість південнокорейців розглядають зростаючі військові зв’язки між Пхеньяном і Москвою як загрозу, як показало жовтневе опитування Gallup Korea, але 82% виступають проти надання військової допомоги, в тому числі зброї.
«Для південнокорейського уряду буде менше користі від продовження підтримки (військової допомоги), коли внутрішня підтримка буде незначною, а відносини з наступним урядом США можуть погіршитися», – сказав Ян Ук, аналітик Інституту політичних досліджень “Асан”.
Низький рейтинг довіри до Юна, а також слабка підтримка громадськості щодо постачання зброї є тягарем, який підриває його мандат у сфері зовнішньої політики, додав він.
Громадськість, яка здебільшого не відчуває серйозності війни в Україні, швидше за все, зосередиться на негативних наслідках у разі прямого втручання Півдня, сказав Ян.
На відміну від сусідньої Японії, яка також уникає прямого озброєння Києва, Південна Корея є одним з найбільших світових експортерів зброї і уклала великі і вигідні оборонні угоди з сусідами України.
Південна Корея надала Україні машини для розмінування, бронежилети та іншу нелетальну допомогу і не виключає постачання зброї Києву, особливо після того, як Сеул і Вашингтон повідомили про відправку тисяч північнокорейських військових до Росії.
Головна опозиційна Демократична партія (ДП) розкритикувала уряд за те, що він не виключає надання допомоги зброєю, і закликала його шукати схвалення таких рішень у парламенті.
ДП має більшість у парламенті після переконливої перемоги на квітневих виборах, але експерти кажуть, що президент може обійти парламент і надати летальну зброю іншій країні в обхід нього.
В інтерв’ю російському інформаційному агентству ТАСС заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко заявив, що зв’язки між Сеулом і Москвою будуть «повністю зруйновані», якщо Південна Корея постачатиме зброю Україні.
Росія повинна спочатку запитати себе, що вона надає Північній Кореї в обмін на відправку військ Пхеньяну і як це загрожує безпеці Південної Кореї, заявив високопоставлений представник південнокорейського МЗС на брифінгу в середу, відповідаючи на запитання про коментарі.
Реакція Сеула залежить від дій Росії та Північної Кореї, додав чиновник на умовах анонімності.
https://www.reuters.com/world/south-koreans-remain-opposed-sending-arms-ukraine-2024-11-27/
Китай планує досягти рівня проникнення мережі зв’язку 5G серед індивідуальних користувачів до кінця 2027 року до понад 85%, ідеться в плані дій, розробленому міністерством промисловості та інформатизації КНР спільно з іншими 11 відомствами. Через три роки на кожні 10 тис. осіб припадатимуть 38 базових станцій 5G. При цьому на частку 5G припадатиме 75% мобільного інтернет-трафіку, а кількість підключених до 5G терміналів «інтернету-речей» перевищить 100 млн.
Рівень проникнення 5G у великих і середніх промислових компаніях досягне 45% до кінця 2027 року, повідомляється в документі, який наводить агентство «Сіньхуа».
План міністерств націлений, зокрема, на активне сприяння широкомасштабному розвитку додатків 5G, популяризацію і застосування інформаційних технологій нового покоління.
За даними міністерства промисловості та інформатизації, на кінець вересня кількість базових станцій 5G у країні становила близько 4,09 млн одиниць, кількість абонентів мобільного зв’язку 5G – 981 млн. Рівень проникнення 5G серед індивідуальних користувачів майже сягнув 70% при загальному населенні країни близько 1,4 млрд осіб.
Центральна виборча комісія 26 листопада оголосила тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) та обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ), повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro.
Загальна очікувана вартість закупівлі послуг – 439,2 тис. грн.
Останній день приймання заявок – 4 грудня.
Переможцем аналогічного тендера роком раніше з КАСКО була СК «Ультра Альянс».
Гірничо-металургійна група «Метінвест» готова інвестувати в Європу і розширювати свою присутність на ринку, включно з виробництвом сталі, і зараз перебуває в процесі злиття та поглинання деяких європейських металургійних активів, повідомив керівник офісу генерального директора групи Олександр Водовез на Європейському бізнес-саміті, що відбувся в Брюсселі.
«Ми ведемо переговори з кількома європейськими компаніями про прихід в Україну. Зараз ми перебуваємо в процесі злиття і поглинання деяких європейських металургійних активів, адже володіємо величезною ресурсною базою і хочемо використовувати її належним чином», – сказав топ-менеджер.
За словами керівника офісу СЕО «Метінвесту», до війни група зі штатом близько 120 000 осіб формувала приблизно 5% ВВП України. А з початком повномасштабного вторгнення компанія втратила майже 50% підприємств, зокрема в Маріуполі та Авдіївці. Зараз у «Метінвесті» близько 60 000 співробітників, які працюють в Україні, Італії, США, Болгарії та Великій Британії. Близько 9000 працівників компанії служить у ЗСУ, близько 1000 співробітників загинули. Підприємства групи працюють під загрозою обстрілів – частина потужностей розташована всього за 10 км від лінії фронту.
Водовіз наголосив на важливості виходу на ринок ЄС, особливо в умовах, коли Україна бореться з російською агресією.
«Україна володіє найбільшою ресурсною базою на європейському континенті. І ми можемо запропонувати Європі доступ до цих ресурсів. Натомість ми хочемо отримати доступ до європейських технологій і фінансової системи для реалізації проєктів як в Україні, так і в ЄС. Але нам не потрібні дармові гроші – ми готові конкурувати. Готові бути частиною економічного суспільства Європи і хочемо, щоб цей процес вступу завершився якомога швидше», – констатував керівник офісу СЕО “Метінвесту”.
При цьому він уточнив, що головна перепона для України на шляху до євроінтеграції – війна: «Ми не можемо просто заплющити очі на війну, але в нашого уряду є домашнє завдання – пройти через усі процедури вступу до Євросоюзу: моніторинг, застосування законів тощо». Топ-менеджер підкреслив, що євроінтеграція України посприяє забезпеченню стратегічної автономії європейської металургійної промисловості від РФ.
