Модульне містечко для тимчасового проживання 352 особи відкрили у Василькові Київської області у рамках співпраці з урядом Польщі, повідомила прес-служба Мінрегіону.
“Сьогодні завдяки міцній співпраці з польським урядом відкрили 12-е тимчасове модульне містечко. Тут житимуть внутрішньо переміщені особи, а також мешканці багатоквартирного будинку у Василькові, зруйнованого авіаударом. У містечку створено всі зручності, щоб називати це місце хоч і тимчасовим, але будинком “, – розповів міністра розвитку громад та територій Олексій Чернишов, слова якого наводить прес-служба.
Згідно з повідомленням, модульне містечко у Василькові містить чотири моноблоки по 22 житлових кімнат у кожному. Інфраструктура міста передбачає всі необхідні зручності для життя та відповідає всім технічним вимогам, у тому числі для проживання будь-якої пори року.
“Є кухня, їдальня, санвузли, душові кабінки, адміністративні приміщення. Містечко висвітлюється та опалюється. Він повністю укомплектований необхідною побутовою технікою та іншим обладнанням, а кімнати мешканців – меблями”, – описали містечко у прес-службі.
Там додали, що на відкритті містечка, зокрема, був присутній Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький.
У Мінрегіоні уточнили, що раніше у рамках співпраці з колегами з Польщі було відкрито та заселено 11 модульних містечок для понад 3500 осіб у деокупованих населених пунктах Київської (Ірпінь, Буча, Бородянка, Макарів) та Чернігівської (Новоселівка) областей, а також у місті Львів .
Міністр висловив подяку польським партнерам за послідовну підтримку України у напрямку забезпечення житлом ВПО, а також українців, які втратили свої будинки внаслідок російських бомбардувань.
Кабінет міністрів України виділив понад 320 млн грн на створення та розширення нових підприємств у рамках програми еРабота, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Що стосується стимулів для підтримки та розвитку бізнесу, то сьогодні маємо рішення про виділення понад 320 млн грн на створення та розширення нових підприємств у рамках програми еРабота”, – сказав він на засіданні уряду у п’ятницю.
Прем’єр уточнив, що 306 млн. грн. виділено у вигляді безповоротних грантів для створення 47 нових переробних підприємств, ще близько 15 млн. грн. – для створення нових аграрних підприємств у сфері вирощування ягід та садівництва.
Російські військові повідомили, що Москва припиняє свою участь у виконанні угод щодо вивезення зерна з портів України.
“Російська сторона припиняє участь у реалізації угод щодо вивезення сільськогосподарської продукції з українських портів”, – повідомили у Міноборони РФ у суботу.
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 25 жовтня 2022 року досягла 4 млн 426,75 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За місяць з 30 вересня зростання склало 242,9 тис., тоді як за попередній місяць – близько 214,3 тис., а всього з кінця травня – близько 1,5 млн.
Найбільший приріст за останній місяць показали Німеччина (дані за 8 жовтня) – близько 106 тисяч, Польща – близько 60 тисяч, Чехія – близько 14 тисяч.
За даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 469,03 тис. при тому, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, з початку війни прибуло 7,365 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 5,547 млн. дол.
Слідом йдуть Німеччина та Чехія, де кількість біженців, що зареєструвалися для тимчасового захисту, з України склала відповідно 815,13 тис. та 452,91 тис.
ООН, посилаючись на дані уряду, зазначає, що всього в Німеччині, де українцям було дозволено перебувати без реєстрації до кінця серпня, було зафіксовано 1 млн 2,67 тис. біженців з України, що лише на 5 тис. більше, ніж місяць тому.
У Чехії ситуація, згідно з інформацією ООН, інша: за статусом захисту звернулися майже всі, хто прибув – 452,91 тис. із 453,10 тис.
У переважній більшості інших країн картина подібна до Чехії: статистика зафіксованих біженців повністю або майже дорівнює статистиці тих, хто звернувся за статусом захисту, що ймовірно пов’язане з особливістю їхнього обліку та завершенням 90-денного терміну перебування в рамках безвізового режиму. Винятком, подібним до Німеччини, є лише Естонія – 37,66 тис. зі статусом із 60,98 тис. зафіксованих у країні біженців і частково Румунія – 76,16 тис. з 86,21 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці за кількістю зареєстрованих біженців з України – 160,67 тис. (приріст на 3 тис.), а замикає п’ятірку Іспанія – 149,21 тис. (зростання на 4,5 тис.).
Слідом йдуть Болгарія з показником – 142,81 тис. (зростання на 6,6 тис.), єдина у якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша за кількість зафіксованих біженців з України – 55,26 тис, Великобританія – 138,4 тис. (зростання на 6,7 тис.) та Франція – 105 тис. (дані на 26 вересня).
Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Словаччині – 98,57 тис. (зростання на 3,4 тис.), Австрія – 84,76 тис., Нідерланди – 79,25 тис. ( дані на 30 вересня), Литва – 68,93 тис.. У тому числі також Швейцарія – 66,81 тис. (зростання на 5 тис.), Ірландія – 60,51 тис. (зростання на 5,7 тис.), Бельгія – 57,83 тис. та Португалія – 52,88 тис. (дані на 3 жовтня), а також згадана вище Румунія.
Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Швеція – 47,38 тис., Латвія – 40,67 тис., Фінляндія – 42,29 тис.. У цій категорії також Данія – 34,41 тис., Угорщина – 31,29 тис., Норвегія – 30,57 тис., а також Естонія, про яку йшлося вище.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту у Греції – 20,0 тис., Хорватії – 18,93 тис. та на Кіпрі – 17,63 тис.
Крім того, у статистиці ООН про тимчасового захисту, що отримали статус, представлені біженці України в Словенії – 7,90 тис., Люксембурзі – 6,76 тис., Чорногорії – 6,65 тис., Ісландії – 1,77 тис., на Мальті – 1,42 тис., у Сербії та Косово – 1,04 тис. та Ліхтенштейні – 0,4 тис.
ООН також вказала країни, в яких було зафіксовано біженців з України, проте немає даних про набуття ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 95,73 тис., Грузія – 26,79 тис., Північна Македонія – 6,16 тис., Азербайджан – 3,93 тис., Албанія – 2,62 тис., Вірменія – 0,49 тис. та Боснія та Герцеговина – 0,13 тис.
Окремо ООН вказує Росію та Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. та 16,7 тис. осіб, проте після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як по Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, в РФ зафіксовано всі кордони, що перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 15,93 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
За даними УВКБ ООН на 25 жовтня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 14,592 млн осіб, з них до Польщі – 7,114 млн, Росію (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 1,629 млн осіб, Румунію – 1,426 млн осіб, Словаччину – 888,4 тис. осіб, Молдову – 670,2 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого по 25 жовтня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 7,144 млн осіб.
“З початку російського вторгнення майже третина українців були змушені залишити свої будинки. На сьогоднішній день це одна з найбільших криз переміщення людей у світі. В Україні близько 6,2 млн людей залишаються переміщеними в результаті війни”, – вказує УВКБООНЮ, яка зменшила в жовтні оцінку внутрішньо переміщених. осіб на 0,8 млн. осіб.
УВКБ ООН зазначає, що на середину 2021 року у світі було лише 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідний статус, з яких у Європі – 36,49 тис.
Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало у 6,1 млн, у тому числі в Європі – 5 млн.
Німеччина передала 14 генераторів різної потужності для підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, повідомляє прес-служба посольства Німеччини в Україні.
“14 генераторів різної потужності для підрозділів ДСНС у Донецькій, Київській, Луганській, Чернігівській та Черкаській областях вже в Україні”, – зазначається у повідомленні у Facebook.
Зазначається, що доставку забезпечило Федеральне агентство з технічної допомоги (THW) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Українські порти в четвер залишили дев’ять суден із продовольством, отримавши дозвіл від спільного координаційного центру (СКЦ).
“Станом на 27 жовтня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 9 016 389 тонн.
Усього на даний момент було дозволено рух 794 суден – 395 на прибуття в українські порти та 399 – на вихід із них”, – йдеться у повідомленні СКЦ. Зазначається, що у четвер порти України залишили дев’ять суховантажних суден з понад 117 тис. тонн зерна та іншої продукції АПК. Чотири суховантажні машини – Princess Manissa (21 тис.тонн кукурудзи), A Line (10 903 тонн пшениці), Sevil (5 тис.тонн соєвих бобів) і Nesa (2,3 тис.тонн гороху) – відпливли до Туреччини.
Судно Inoi (31 тис. тонн різних зернових культур) прямує до Іспанії, судно Adil Ibrahimli (6630 тонн соняшникової олії) – до Італії. Крім цього, судно Stella GS доставить до Тунісу 30698 тонн кукурудзи, судно Oris Jul – 5750 тонн соняшникової олії до Ізраїлю. Суховантаж Ahmet Agaoglu перевозить до Греції 4060 тонн пшениці.
“Зерно, що надійшло до пункту призначення, може пройти переробку і потім бути переправлене в інші країни”, – пояснили в СКЦ. У Стамбулі 22 липня за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання документа щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів: “Чорноморська”, “Одеси” та “Південного”.
