Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області та СК “Універсальна” (Київ) уклали договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) у кількості 261 од.
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становила 590,963 тис. грн., цінова пропозиція компанії 306,328 тис. грн.
У тендері брали участь СК “Країна” із ціновою пропозицією 305 тис. грн та МК “Княжа ВІГ” – 353,1 тис. грн.
Як повідомлялося, СК “Універсальна” має міжнародний склад акціонерів, зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку (володіє 30% акцій) та Fairfax Financial Holdings Limited (володіє 70% акцій).
Українські порти в п’ятницю залишили шість суден із 223,4 тис. тонн продовольства, отримавши дозвіл від спільного координаційного центру (СКЦ).
“28 жовтня українські порти залишили шість судів, вони перевозять загалом 223 430 тонн зерна та іншої продукції АПК у рамках чорноморської зернової ініціативи”, – йдеться у повідомленні СКЦ.
Судно Kavo Perdika доставить 54 160 тонн кукурудзи до Ізраїлю, судно Zante – 47 270 тонн ріпаку до Бельгії. Суховантаж Asl Tia перевозить до Китаю 39 тис. тонн соняшникового шроту, суховантаж Super Bayern транспортує 33 тис. тонн кукурудзи до Італії.
Крім цього, два судна Rising Eagle (25 тис. тонн пшениці) та Lina (25 тис. тонн кукурудзи) прямують до Єгипту.
“Зерно, що надійшло до пункту призначення, може пройти переробку і потім бути переправлене в інші країни”, – пояснили в СКЦ.
Зазначається, що станом на 27 жовтня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованих із трьох українських портів, становить 9239819 тонн.
“Наразі 101 судно зареєстровано для перевірки СКЦ, ще 76 подали заявки на приєднання до ініціативи”, – уточнюється у повідомленні.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії було підписано два документи про створення спочатку терміном на 120 днів коридору для вивезення зерна з трьох українських портів: “Чорноморська”, Одеса та “Південний”. Україна ставила за мету вийти на експорт 3 млн тонн агропродукції на місяць у рамках ініціативи.
Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у четвертому кварталі 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становитиме 35,6% порівняно з 34,4% у третьому кварталі та 37,2% у другому кварталі, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті у ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у першому кварталі 2023 року економіка також скоротиться – ще на 17,5%, враховуючи вищу базу першого кварталу цього року, коли спад становив 15,1%, а відновлення розпочнеться з другого кварталу наступного року.
Зокрема, у другому кварталі воно становитиме 13,9%, у третьому – 9,2% та у четвертому – 11,3%, припускають у НБУ.
Оновлені Нацбанком оцінки динаміки ВВП для четвертого кварталу цього року та першого кварталу наступного трохи краще, ніж у липні, коли він очікував на спад економіки в останньому кварталі цього року на 37,5% та у першому кварталі наступного року на 19%.
У той же час НБУ погіршив прогноз відновлення економіки в решту трьох кварталів 2023 року.
Загалом Нацбанк, як раніше і анонсував, прогнозує спад ВВП цього року на 31,5% і його зростання на 4% у 2023 році та 5,2% – у 2024 році, тоді як у липні він очікував спаду цього року на 33,4% та зростання у 2023-2024 роках відповідно на 5,5% та 4,9%.
Номінальний ВВП, згідно з документом, цього року може скоротитися до 4,75 трлн. грн. з 5,46 трлн. грн. минулого року. Однак завдяки високій інфляції (30% цього року, 20,8% – у наступному та 9,4% – у 2024 році) вже у 2023 році номінальний ВВП досягне 6,175 трлн грн, а у 2024-му – 7,35 трлн грн , чекає на Нацбанк.
“Базовий сценарій базується на припущеннях про початок нової програми з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки з середини наступного року, що сприятиме повноцінному розблокуванню портів, зниження премії за суверенний ризик та повернення в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
НБУ уточнює, що в цьому сценарії передбачає повне відкриття морських портів з другого півріччя, підвищення тарифів на газ та опалення до 50% від паритету та повернення 0,4 млн біженців із 8 млн, які виїхали 2022 року.
Центробанк додає, що цей базовий помірно-оптимістичний прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України у розмірі $28 млрд у 2023-му та $20 млрд у 2024 роках порівняно з $31,1 млрд цього року (поки отримано близько $24,1 млрд ).
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його можливість від 25% до 50%. З такою ж ймовірністю Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та енергоризики проходження зими, а також припинення транзиту газу. Однак ступінь впливу перших двох помірний, а припинення транзиту, що передбачається в 20 млрд куб. м на рік, – слабка.
НБУ також називає серед сильних за впливом ризиків базового сценарію розбалансування державних фінансів (низькі ставки по ОВДП, заморозка тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, триваліша емісія), проте його ймовірність нижча – 15-25%.
До помірних за впливом на базовий макропрогноз ризиків віднесено припинення роботи зернового коридору та непідписання програми з МВФ, проте їхню ймовірність у Нацбанку оцінюють відповідно у 15-25% і менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути та покращити макропрогноз, проте його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) за підсумками роботи у 2021 році збільшило чистий збиток у 2,2 рази порівняно з попереднім роком – до 317,514 млн грн зі 144,408 млн грн.
Згідно з інформацією до порядку денного річних зборів акціонерів, призначених на 30 листопада поточного року, які пройдуть дистанційно, нерозподілений прибуток підприємства на кінець минулого року склав 3 млрд 527,125 млн грн.
На зборах акціонери мають намір заслухати звіт дирекції про роботу у 2021 році, затвердити його та ухвалити рішення про покриття збитків за рахунок нерозподіленого прибутку, отриманого заводом у 2018 році.
Також акціонери припинять повноваження членів наглядової ради та оберуть новий її склад.
Крім того, збори визначать основні напрямки діяльності товариства у 2022-2024 роках, серед яких модернізація випалювального переділу та переділу графітування.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на четвертий квартал 2021 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Бермудські острови) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 3,35 грн.
Інвестори оцінюють звітність великих компаній та макроекономічну статистику.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:07 кск знизився на 0,77% і становив 407,03 пункту. З початку тижня індикатор зріс приблизно на 2% максимальними темпами з кінця липня, пише Trading Economics.
Британський фондовий індекс FTSE 100 знизився на 0,82%, німецький DAX – на 0,92%, французький САС 40 – на 0,59%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 втратили 1,1% та 0,8% відповідно.
Економіка Німеччини у третьому кварталі зросла на 0,3% порівняно з попередніми трьома місяцями та на 1,2% у річному вираженні. Аналітики в середньому очікували зниження першого показника на 0,2% та підвищення другого на 0,8%.
ВВП Франції у липні-вересні збільшився на 0,2% у поквартальному та на 1,2% у річному обчисленні, що співпало з очікуваннями ринку.
Тим часом споживчі ціни у Франції, гармонізовані зі стандартами Європейського союзу, у жовтні підскочили на 7,1% у річному вираженні після зростання на 6,2% у вересні, за попередніми даними. Опитані Trading Economics аналітики в середньому очікували значно помірнішого прискорення інфляції – до 6,4%.
Іспанська економіка минулого кварталу зросла на 0,2% квартал до кварталу і на 3,8% рік до року. Опитані The Wall Street Journal аналітики в середньому очікували зростання на 0,3% та 4% відповідно.
Тим часом інфляція в Іспанії у жовтні склала 7,3% у річному вираженні, опустившись до мінімуму з січня порівняно з вересневим рівнем 9%, показали попередні дані. Зростання виявилося набагато слабшим, ніж очікувалося аналітиками підйому на 8,4%.
Акції Airbus SE дешевшають на 0,3%. Європейська аерокосмічна корпорація у третьому кварталі збільшила чистий прибуток на 65%, прибуток до податкових та процентних виплат (EBIT) – на 37%, виручку – на 27%.
Airbus підтвердила прогноз, згідно з яким вона розраховує поставити клієнтам близько 700 літаків цього року. Скоригована EBIT за підсумками 2022 року планується близько 5,5 млрд євро.
Ціна паперів Porsche AG знижується на 2,9%, хоча німецький виробник автомобілів класу “люкс” повідомив про значне зростання операційного прибутку та виручки за дев’ять місяців поточного року.
Капіталізація NatWest Group Plc знижується на 8,5%, будучи лідером падіння в індексі Stoxx Europe 600. млн фунтів за аналогічний період роком раніше, проте показник виявився гіршим за консенсус-прогноз в 1,24 млрд фунтів.
Лідером зростання серед компонентів Stoxx 600 є акції австрійської нафтогазової групи OMV, що підскочили на 7,6%. Компанія зафіксувала операційний прибуток у липні-вересні у розмірі 3,5 млрд євро, що на 9% перевищило консенсус-прогноз, та повідомила про намір виплатити спеціальний дивіденд у розмірі 2,25 євро на акцію.
Українські аграрії звернулися до влади Республіки Польща з проханням про прокладання по її території ширококолійної залізничної лінії (з колією 1520 мм), яка з’єднає порт польського Гданська з українською та литовською залізничною мережею для експорту агропродукції та забезпечення західних кордонів України.
Відповідне звернення до президента Республіки Польща Анджея Дуда та її прем’єр-міністра Матеуша Моравецького направили провідні українські аграрні асоціації: Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Аграрний союз України, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська асоціація громад, Спілка птахівників України та Українська аграрна на сайті ВАР у п’ятницю.
Згідно з зверненням, одним із найбільших та найближчих до України європейських портів є порт Клайпеди (Литва), який має значні вільні потужності з перевалки. Однак через відмінності у ширині колії між Польщею, Україною та країнами Балтії існує необхідність перевантаження вмісту вагонів на прикордонних переходах між країнами або перестановки вагонних візків, що не дозволяє повноцінно реалізувати експортно-імпортний потенціал порту Клайпеди.
У свою чергу, використання автотранспорту або контейнерів як альтернативи залізничним перевезенням погано підходить для транспортування масових навантажувальних вантажів (вугілля, руда, зернові, метал) на великі відстані та збільшує їхню вартість до неконкурентного рівня. Крім того, у разі використання контейнерних терміналів пропускна здатність залізничної лінії буде обмежена їх потужностями, що також не дозволить повністю використовувати потенціал.
“На нашу думку, прокладання залізничної лінії з шириною колії 1520 мм територією Республіки Польща, яка з’єднає українську та литовську залізничні мережі, а також приєднає до них порт Гданськ для перевезень вантажів та пасажирів, дозволяє вирішити вищезгадані проблеми”, – зазначається у зверненні українських. аграріїв.
При цьому наголошується на тому, що такий логістичний шлях дасть значні позитивні фінансові та економічні ефекти для Польщі та України не лише через збільшення експортно-імпортних потужностей, а й об’єднання економічного простору Польщі, країн Балтії та України.
Такий проект може бути реалізований шляхом реконструкції існуючої залізничної мережі та будівництва суміщеної колії або будівництва окремої залізничної гілки.
Як повідомлялося, у червні 2022 року віце-прем’єр Польщі Ярослав Качинський заявив, що питання будівництва даного ширококолійного залізничного шляху вже попередньо схвалено польським та українським урядом.
ВАР на початку червня вже пропонувала побудувати на території Польщі 300 км ширококолійних залізничних колій для прямих поставок зерна до литовського порту Клайпеди, що дозволить не перевантажувати вміст вагонів на прикордонних переходах Україна-Польща та Польща-Литва через різницю в ширині залізничних колій. цих країнах.
