ДК “Прометей” (Миколаїв) січня 2022 року не отримувала відшкодування податку на додану вартість (ПДВ), всього зернотрейдинговій групі не виплачено фіскальних компенсацій обсягом 112 млн грн, повідомила компанія в прес-релізі в понеділок.
При цьому вона вказує на те, що Державна податкова служба (ДПС) проводить вибіркове відшкодування ПДВ та звинувачує її у затягуванні його повернення шляхом проведення тривалих перевірок бізнесу.
“Як повідомляли і в самій податковій, так і за словами представників бізнесу, паралельно (з відсутністю відшкодування ПДВ – ІФ) було розпочато ретельні перевірки. Неформально мета цих ревізій полягає у затягуванні відшкодувань, оскільки частина підприємств не отримала виплати за січень і не має інформації , Коли цей процес де-факто буде запущено”, – заявила група компаній.
Відповідний перехід економіки в ручний режим залишає компаніям перехід у “тінь” як єдиний варіант продовження діяльності, наголошує зернотрейдер.
“Незрозумілим є той факт, що повернення вже отримує бізнес, втрати якого не можна порівняти з “військовими” витратами агроекспортерів – стратегічного спрямування для економіки України. Зокрема, про отримання виплат відшкодування заявляють члени Української асоціації меблярів. А більшість аграріїв, які й так перебувають” на межі рентабельності, все ще чекають на свою чергу для отримання повернень”, – зазначається в прес-релізі.
Зернотрейдер наголосив, що для компаній українського АПК питання фактичного відшкодування ПДВ – не просто позитивна подія, а необхідна умова виживання на ринку.
За даними компанії, у зв’язку з нестабільною ситуацією в Миколаєві всі дані про виплати ПДВ експортеру знаходяться в юрисдикції податкової Волинської області, яка не демонструє зацікавленості у вирішенні питання з його відшкодуванням “Прометею”.
“Компанія одна з небагатьох, хто не закрив ту частину свого бізнесу, яка розташована в Миколаївському регіоні і знаходиться в безпосередній близькості до лінії фронту. Водночас дедалі більше платники податків у Миколаєві вже зупинилися чи закрилися. Можливо, це і є причиною, адже Негласно претенденти на відшкодування діляться на категорії, і “прифронтові” компанії явно не є фаворитами для фіскальних органів”, – констатував зернотрейдер.
“Звичайно, зараз пріоритетом для країни є фінансування оборони та безпеки, проте вибіркове невідшкодування ПДВ – це перехід економіки до ручного режиму, і чи не залишає влада такою практикою лише одну альтернативу агробізнесу – перехід у тінь?”, – додав він у прес-релізі. .
ДК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доопрацювання та логістики зернових та зернобобових культур на базі 29 елеваторів у Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній запланувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як у 2020 році цей показник досяг $32,6 млн, а у 2019 році – $30,5 млн.
Металургійні підприємства України у вересні поточного року знизили виробництво сталі у п’ять разів, або на 80%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 340 тис. тонн, посівши 32-е місце разом із Чехією у рейтингу 64 країн- Основні світові виробники цієї продукції складені Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з даними Worldsteel, оприлюдненими у вівторок, у вересні-2022 зафіксовано скорочення виплавки сталі до вересня-2021 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, Індії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників стали за підсумками вересня виглядає наступним чином: Китай (86,95 млн тонн, зростання на 17,6% до вересня-2021), Індія (9,873 млн тонн, зростання на 1,8%), Японія (7,140 млн тонн , “мінус” 12,3%), США (6,615 млн тонн, менше на 7,5%), РФ (5,690 млн тонн, “мінус” 6,8%), Південна Корея (4,605 млн тонн, “мінус” 15 ,4%), Німеччина (2,842 млн тонн, “мінус” 15,4%), Іран (2,744 млн тонн, зростання на 26,7%), Бразилія (2,743 млн тонн, “мінус” 11,7%) та Туреччина (2,685 млн. тонн, менше на 19,4%).
Україна за підсумками вересня, як і Чехія, перебуває на 32 позиції з 340 тис. тонн сталі (менше на 80% до вересня-2021). У серпні поточного року країна виробила 366 тис. тонн сталі, у липні – 281 тис. тонн сталі, у червні – 295 тис. тонн, у травні – 308 тис. тонн, у квітні – 281 тис. тонн, у березні – 200 тис. тонн, у лютому – 1,374 млн тонн, у січні – 1,851 млн тонн.
Загалом у вересні поточного року виплавка сталі у світі зросла на 3,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 151,686 млн. тонн.
За дев’ять місяців 2022 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (780,830 млн тонн, зниження на 3,4%), Індія (93,275 млн тонн, зростання на 6,4%), Японія (67,817 млн тонн, зниження на 6%), США (61,469 млн. тонн, “мінус” 4,3%), РФ (54,6 млн. тонн, зниження на 6%), Південна Корея (50,543 млн. тонн, “мінус” 4,4%), Німеччина (28,246 млн. тонн, “мінус” 6%), Туреччина (27,298 млн. тонн, падіння на 9,3%), Бразилія (25,869 млн. тонн, зниження на 5,3%) та Іран (22,202 млн. тонн, зростання на 9 8%).
Україна за підсумками дев’яти місяців поточного року зберегла 22 місце з виплавкою 5,526 млн тонн сталі (“мінус” 66,1%).
Загалом за січень-вересень 2022 року 64 країни виробили 1 млрд. 405,185 млн. тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за аналогічний період 2021 року.
Як повідомлялося, за 2021 рік перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (1 млрд 32,790 млн тонн, зниження на 3%), Індія (118,134 млн тонн, зростання на 17,8%), Японія (96,334 млн тонн, +) 14,9%), США (86,012 млн тонн, +18,3%), РФ (75,970 млн тонн, +6,1%), Південна Корея (70,556 млн тонн, +5,2%), Туреччина (40,360 млн тонн, +12,7%), Німеччина (40,066 млн. тонн, +12,3%), Бразилія (36,039 млн. тонн, +14,7%) та Іран (28,460 млн. тонн, -1,8%).
Далі прямували Італія (24,4 млн тонн, більше на 19,7%), В’єтнам (23,560 млн тонн, +4,8%), Тайвань (КНР, 23,250 млн тонн, +10,9%), Україна (21,366 млн тонн, +3,6%) та Мексика (18,4 млн тонн, +9,5%).
Загалом за 2021 рік 64 країни виробили 1 млрд. 911,945 млн. тонн сталі, що на 3,6% більше, ніж за 2020 рік.
Комісія з надзвичайних ситуацій Молдови заборонила майнінг криптовалют у країні, а також імпорт обладнання для нього.
Згідно з ухваленим рішенням комісії з НС, це один із заходів, вжитих у зв’язку з енергетичною кризою.
Серед інших заходів – вимога до власників приміщень використовувати опалювальні прилади так, щоб температура у приміщенні у робочий час не перевищувала 19 градусів, а у позаробочий – 15 градусів. Також власники приміщень повинні будуть відмовитися від рекламного, декоративного та архітектурного підсвічування, а також відключити фонтани.
Крім того, має бути припинена робота ескалаторів у приміщеннях у період з 7 до 11 ранку та з 18 до 23 години.
Наприкінці жовтня Молдова зіткнулася з енергетичною кризою після того, як Україна перестала експортувати 30% необхідної країні електроенергії, а Молдавська ДРЕС не може поставити законтрактовані 70% через скорочення постачання газу до Молдови з боку “Газпрому”. Поки що екстрено у період дефіциту Молдова закуповує електроенергію у Румунії.
Німеччина підтверджує готовність підтримувати Україна так довго, як це буде необхідно, і готова провести щорічну конференцію щодо відновлення країни у 2024 році, повідомив канцлер Олаф Шольц.
“Наша мета – мирна Україна, яка житиме у добробуті”, – сказав він на завершення Міжнародної експертної конференції з відновлення України у Берліні у вівторок.
Шольц нагадав, що конференцію з відновлення України (URC) у 2022 році приймав швейцарський Лугано (а 2021 року – литовська Вільнюс), а наступного року вона пройде у Великій Британії.
Прем’єр-міністр Японії, до якої наступного року перейде головування у G7, Фуміо Кішида у своєму відеозверненні до конференції у Берліні підкреслив, що Україна залишиться в центрі уваги, і Японія докладе зусиль для визначення рамок прозорого та справедливого процесу відновлення країни, що ґрунтується на бажаннях та прагненнях її населення.
Також про важливу позицію України на порядку денному саміту G20, який відбудеться в листопаді в Індонезії, заявив президент цієї країни Джоко Відодо. За його словами, найвищий пріоритет має дипломатія заради миру та завершення війни.
Глава Індонезії закликав до конструктивного діалогу заради миру на майбутньому саміті, у тому числі й сторони, які “стоять по різні боки”, водночас нагадавши про виділену Україні військову допомогу та взяті Джакартою зобов’язання щодо відновлення українських лікарень.
Котирування ф’ючерсів на американські фондові індекси знижуються під час торгів у вівторок.
Індекс S&P 500 виріс за підсумками чотирьох із шести останніх сесій і завершив понеділок на максимальному рівні більш ніж за місяць. На думку аналітиків, це може призвести до деякої корекції ринку донизу.
Крім того, за відсутності значної статистики інвестори оцінюють квартальну звітність компаній.
Котирування акцій 3M Co. (SPB: MMM) знижуються на 3,2%. Компанія, що випускає понад 50 тис. найменувань різних товарів, збільшила чистий прибуток у третьому кварталі в 2,7 раза, але скоротила виручку сильніше, ніж очікували аналітики. Крім того, вона погіршила річний прогноз.
Raytheon Technologies (SPB: RTX) у липні-вересні скоротила чистий прибуток на 1%, скоригований показник виявився вищим за прогноз, проте виручка не виправдала очікувань експертів. Папери постачальника рішень для аерокосмічного сектору та оборонної промисловості дешевшають на 0,4%.
Вартість акцій Warner Bros. Discovery (SPB: DISCA) знижується на 0,2%. Медіакомпанія, створена минулого року в результаті злиття WarnerMedia (медіапідрозділу AT&T) з Discovery Inc., має намір реструктурувати операції, щоб урізати витрати. Витрати на це до кінця 2024 року, як очікується, становитимуть близько $4,3 млрд.
Котирування акцій Tesla (SPB: TSLA) знижуються на 0,8%, Boeing Co. (SPB: BA) – на 0,3%, Salesforce Inc. (SPB: CRM) – на 0,2%, Apple Inc. (SPB: AAPL) – на 0,25%, Chevron Corp. (SPB: CVX) – на 0,8%.
Тим часом, вартість General Motors (SPB: GM) підвищується на 3,3%. Найбільший американський автовиробник наростив виторг у липні-вересні на 56%, до рекорду.
Акції Halliburton Co. (SPB: HAL) дорожчає на 1%. Нафтосервісна компанія збільшила чистий прибуток у третьому кварталі в 2,3 раза, виручку – в 1,4 раза, причому обидва показники перевершили прогнози.
Coca-Cola Co. (SPB: KO) збільшила чистий прибуток минулого кварталу на 14% і підвищила прогноз на поточний рік. Ціна паперів найбільшого у світі виробника безалкогольних напоїв підвищується на 2,5%.
General Electric Co. (SPB: GE) у липні-вересні отримала скоригований прибуток гірше за очікування експертів, виручку – краще. Вартість компанії зростає на 1,9%.
Найбільша у світі служба експрес-доставки United Parcel Service (SPB: UPS) у третьому кварталі зафіксувала виручку нижче за прогноз, проте скоригований прибуток і його прогноз на весь поточний рік виявилися оптимістичнішими, ніж передбачалося. Акції UPS подорожчали на 2,7%.
Котирування грудневих ф’ючерсів на індекс Standard & Poor’s 500 на 15:10 кв знизилися на 0,47% і становили 3791,5 пункту, на індекс Dow Jones – на 0,6%, до 31355 пунктів. Ціна контрактів на грудень на індекс Nasdaq 100 на цей час опустилася на 0,24% – до 11451,5 пункту.
Агропромислова група компаній “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць та яєчних продуктів в Україні, у січні-вересні 2022 року скоротила виробництво яєць курячих у шкаралупі на 5,1% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – 1,19 млрд шт. , тоді як їх продаж знизився на 2,4% – до 824 млн шт.
Згідно з звітом групи компаній, оприлюдненим на сайті Варшавської фондової біржі у вівторок, “Овостар” за дев’ять місяців цього року наростив експорт яєць на 6,7% – до 223 млн. шт., внаслідок чого частка закордонних поставок у продажах компанії зросла на 2 п. п. – До 27% з 25%.
“Протягом третього кварталу 2022 року компанії групи продовжували працювати під тиском ризиків і невизначеності, викликаної військовим вторгненням Росії, що продовжується, в Україну. З урахуванням специфіки поточного операційного середовища в Україні керівництво оцінює оперативну результати діяльності групи як задовільні”, – уточнив гендиректор компанії Борис Бєліков, слова якого наведено у повідомленні холдингу.
Також “Овостар” у січні-вересні 2022 року переробив 339 млн яєць, що на 10% менше за її показники за аналогічний період минулого року.
Поголів’я птахів “Овостара Юніон” станом на 30 вересня 2022 року становило 6,84 млн голів (на 14,2% менше, ніж на ту ж дату роком раніше), у тому числі курей-несучок – 5,75 млн голів (- 13,3%).
Продажі сухих яєчних продуктів “Овостару” за три квартали цього року скоротилися порівняно з січнем-вереснем 2021 року на 55,9% – до 1,16 тис. тонн, а частка їх експорту в загальній структурі продажів не змінилася, залишившись на рівні 68% .
При цьому продажі рідких яєчних продуктів скоротилися на 26,4% – до 7,53 тис. тонн, частка їхнього експорту склала 41% проти 28% за ті ж дев’ять місяців 2021 року.
Середня ціна реалізації яєць курячих у шкаралупі у зазначений звітний період поточного року збереглася на торішньому рівні – $0,076/шт., сухих яєчних продуктів зросла на 80%, до $8,63/кг, рідких яєчних продуктів – на 10%, до 1 83 $/кг.
Група компаній “Овостар Юніон” – вертикально інтегрована публічна холдингова компанія, один із провідних виробників курячого яйця та яєчних продуктів у Європі. Виробник є сертифікованим експортером до країн ЄС із 2015 року.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. у середині червня 2011 року провела IPO 25% акцій на Варшавській фондовій біржі та залучила $33,2 млн. Мажоритарний пакет акцій компанії знаходиться у власності Prime One Capital Limited, яка контролюється її гендиректором Борисом Бєліковим та головою ради директорів Віталієм Вересенком.
“Овостар” за підсумками 2021 року отримав $1,65 млн. чистого прибутку, що на 38% менше у порівнянні з 2020 роком. Його показник EBITDA скоротився на 29% – до $5,7 млн, тоді як виторг зріс на 35% – до $133,3 млн.
