Українські підприємства у січні-вересні поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 62% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $47,502 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період знизився на 55,5% – до $71,226 млн.
У вересні мідь та мідні вироби імпортовано на суму $5,758 млн, експортовано – на $7,083 млн.
Крім того, Україна у січні-вересні 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 44,4% порівняно з січнем-вереснем-2021 – до $49,3 млн (у вересні – $4,664 млн), алюмінію та виробів з нього – на 30,8%, до $239,539 млн. ($32,357 млн.). При цьому знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 65,1% – до $2,395 млн ($146 тис.) Імпорт олова та виробів з нього впав на 8% – до $2,789 млн ($322 тис.), а також скоротилося ввезення цинку та цинкових виробів – на 58,5%, до $28,225 млн ($2,090 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього за дев’ять місяців 2022 року знизився на 36,4% порівняно з січнем-вереснем 2021 року – до $75,861 млн (у вересні – $9,406 млн), свинцю та виробів з нього на 67,2% – до $9,370 млн ($0,684 млн), нікелю та виробів – на 69,2%, до $1,079 млн ($0,141 млн).
Експорт цинку за звітний період становив $1,302 млн (у серпні-вересні експорт не здійснювався), тоді як у січні-вересні-2021 він становив $132 тис. Експорт олова та виробів у січні-вересні-2022 становив $420 тис. (у вересні – $24 тис.) проти $87 тис. за січень-вересень-2021.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила імпорт міді у вартісному вираженні на 59% порівняно з 2020 роком – до $183,161 млн, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс у 2,4 рази до 2020 року – до $206,390 млн.
Україна у 2021 році також наростила імпорт нікелю та виробів з нього на 45,8% порівняно з 2020 роком – до $119,154 млн, алюмінію та виробів з нього – на 30,2%, до $511,190 млн. При цьому знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 7,8% – до $8,512 млн, збільшила імпорт олова та виробів з нього на 75,2%, до $4,977 млн, а також наростила цинку та цинкових виробів – на 62,9%, до $93,635 млн.
Експорт алюмінію та виробів з нього за 2021 рік зріс на 53,9% – до $169,094 млн, свинцю та виробів з нього на 52,8% – до $38,229 млн, нікелю та виробів – на 55%, до $4,856 млн.
Експорт цинку минулого року становив $550 тис., тоді як у 2020 році він становив $69 тис. (зростання у вісім разів). Експорт олова та виробів у 2021 році становив $346 тис. проти $117 тис. за 2020 рік.
Футбольний клуб “Динамо” подарував Державній прикордонній службі України катер на повітряній подушці.
“Динамівці Георгій Бущан, Владислав Супряга, Валентин Моргун та віце-президент футбольного клубу Віталій Сівков відвідали охоронців кордону з подарунком”, – йдеться у повідомленні на каналі Держприкордонслужби України у Telegram у п’ятницю.
Наголошується, що бійці Держприкордонслужби вирішили назвати новий аерохід “Динамівець”.
Він стане надійним помічником з охорони та оборони кордону, наголосили у відомстві.
Українські підприємства у січні-вересні поточного року знизили експорт брухту чорних металів у 12,9 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 35,275 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за цей період скоротився у 13,9 раза – до $12,640 млн.
У той же час, за дев’ять місяців країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні в 11,1 раза – до 1,554 тис. тонн. У грошовому вираженні ввезення брухту знизилося в 9,7 разу – до $3,279 млн.
Ввезення металобрухту в січні-вересні здійснювалося в основному з Туреччини (78,87% поставок у грошовому вираженні), РФ (14,09%) та Кіпру (5,4%); експорт – до Туреччини (59,42%), Польщі (15,34%) та Німеччини (9,41%).
Крім того, метпідприємства України в січні-вересні-2022 не імпортували продукти прямого відновлення заліза з руди за кодом 7203 – гарячебрикетованого заліза (ДБЖ), що є замінником чавуну та металобрухту, але експортували 258 тонн даної продукції до Індії (104%) тис.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила експорт металобрухту у 17,2 раза порівняно з попереднім роком – до 615,687 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 25,2 разу – до $238,895 млн.
2021 року країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні на 13,1% – до 22,964 тис. тонн. У грошовому вираженні ввезення брухту зросло на 72,4% – до $44,883 млн.
Ввезення металобрухту в 2021 році здійснювалося в основному з Туреччини (60.42% поставок у грошовому вираженні), РФ (33,44%) та Білорусі (1,57%); експорт – до Туреччини (84,85%), Румунії (6,66%) та Польщі (3,45%).
Крім того, метпідприємства України в 2021 році імпортували з РФ 1,603 тис. тонн продуктів прямого відновлення заліза з руди за кодом 7203 – гарячебрикетованого заліза (ГБЖ), що є замінником чавуну та металобрухту, на суму $653 тис., тоді як у 2024 році тис. тонн на $805 тис. При цьому експорт цієї продукції до Індії становив 288 тонн на $91 тис.
Україна у січні-вересні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд та концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 75,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 945,311 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за цей період імпорт бокситів у грошах скоротився на 72,8% – до $48,106 млн.
При цьому імпорт здійснювався в основному з Гвінеї (58,97% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,22%) та Гани (7,49%).
Україна у січні-вересні 2022 року не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт алюмінієвих руд та концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 0,1% порівняно з 2020 роком – до 5 млн 114,227 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошах зріс на 4,2% – до $236,638 млн.
При цьому імпорт здійснювався в основному з Гвінеї (59,33% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (21,33%) та Гани (16,8%).
Україна у 2021 році здійснила реекспорт бокситів в обсязі 277 тонн на $70 тис. у Білорусь (48,57%), Польщу (40%) та РФ (7,14%), тоді як у 2020 році було реекспортовано до Польщі 255 тонн бокситів на $41 тис.
Боксити є алюмінієвими рудами, що використовуються як сировина для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (НГЗ), який до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виготовляється глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка у Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію та глинозему.
АТ “Укрпошта” випустила нові поштові марки до Дня захисників України “Слава Збройним Силам України!”, повідомляє прес-служба поштового оператора у п’ятницю.
“Сьогодні “Укрпошта” представила перші 6 пологів та військ ЗСУ. У майбутньому ми плануємо розширювати цю серію. І щоб подякувати військовим не словом, а ділом, 8 грн з кожної марки буде направлено на підтримку армії”, – прокоментував генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський.
Згідно з повідомленням, блок марок виконаний у графічному стилі, де кожна поштова марка відображає образи сучасних українських захисників із різних підрозділів військ та містить їхню емблему.
На марках представлені Десантно-штурмові війська, Сухопутні війська, Військово-морські сили, Повітряні сили, Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони.
Автор поштового випуску, присвяченого захисникам, – український дизайнер із Краматорська Антон Хрупін.
Відповідно до релізу, тираж марочного аркуша – 1 млн екземплярів, вартість одного аркуша –120 грн, з яких 48 грн – благодійний внесок.
До аркуша також випущено конверт “Перший день”, тематичні художні конверти та листівки крім сюжетів містять також кольори та емблеми кожного роду військ ЗСУ.
Купити поштовий випуск “Слава ЗСУ!” можна починаючи з 14 жовтня у міських відділеннях “Укрпошти” по всій країні, а також в офіційному онлайн-магазині оператора.
Крім того, новий поштовий випуск продаватиметься в офіційних онлайн-магазинах “Укрпошти” на маркетплейсах Prom, Kasta, Rozetka, eBay та Amazon.
У компанії зазначили, що на продаж конверта “Перший день” у відділеннях діятимуть обмеження – не більше двох за одним замовленням. Онлайн можна буде замовити до 10 марочних аркушів, 10 художніх конвертів та 10 листівок одного виду на одне замовлення.
Україна у січні-вересні поточного року скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 54,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,044 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 50,7% – до $17,972 млн.
У серпні-вересні імпорт марганцевої руди мало здійснювався.
При цьому за дев’ять місяців 2022 року ввезення здійснювалося з Гани (99,86% поставок у грошовому вираженні) та Бельгії (0,1%) та Бразилії (0,02%).
За дев’ять місяців 2022 року Україна не постачала марганцеву руду та концентрат на експорт.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 26,8% порівняно з 2020 роком – до 425,279 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 29,6% – до $53,917 млн. При цьому основний імпорт здійснювався з Гани (99,87% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (0,07%) та Бельгії ( 0,05%).
Минулого року Україна поставила 770 тонн марганцевої руди та концентрату в Польщу (94,38%) та РФ (5,62%) на суму $89 тис., тоді як у 2020 році поставила на експорт 69,303 тис. тонн марганцевої руди та концентрату на суму $10,819 млн.
В Україні добувають і збагачують марганцеву руду Покровський (раніше – Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва – Дніпропетровська обл.).
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
