Україна в січні поточного року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 29,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,073 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні скоротився на 47,4% – до $48,513 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно в Іспанію (38,10% поставок у грошовому виразі), Польщу (37,40%) та Італію (21,10%).
У першому місяці року Україна не імпортувала чавун, як і в січні-2022.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Імпорт товарів у січні-жовтні 2022 р. за найважливішими позиціями та відносно аналогічного періоду 2021 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Щодобовий обсяг експортних перевезень зерна залізницею за останній тиждень знизився в середньому на 2-3 тис. тонн на добу – до 108 тис. тонн на добу через штучні затримки в оформленні суден представниками РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі та зниження ефективності роботи “зернового коридору”, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками ринку в четвер.
“Якщо порівнювати поточні середньодобові показники з показниками тижневої давності, то можна констатувати незначне зменшення середньодобового обсягу перевезення зерна в експортному напрямку: сьогодні ми веземо в середньому 108 тис. тонн на добу, тоді як тиждень тому – 110 тис. тонн, головним чином, через зниження обсягів перевезень у бік морських портів”, – сказав Ткачов.
При цьому, за його словами, обсяги перевезення зерна в напрямку сухопутних залізничних переходів зросли в середньому на 1 тис. тонн на добу – до майже 34 тис. тонн/добу.
Загалом у лютому (дані на 22 лютого) року УЗ уже перевезла в експортному сполученні 2,37 млн т зерна.
Раніше заступник міністра відновлення Юрій Васьков у прямому ефірі Aljazeera English заявив, що з жовтня ефективність “зернового коридору” не перевищує 40% від наявних експортних потужностей.
Україна 15 лютого випустила заяву, в якій закликала міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у її роботі та розблокування торговельного судноплавства в українські порти Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини. Як наслідок, тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства, а черга з суден, що очікують на інспекцію, у Босфорі перевищила 140 одиниць.
Представники України наголосили, що водночас Росія користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів: обсяг перевезень через морські порти РФ в Азово-Чорноморському басейні 2022 року становив понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року.
Україна в січні поточного року знизила імпорт марганцевої руди і концентрату в натуральному вираженні до мінімуму – до 235 тонн з 44 тис. тонн в аналогічному періоді минулого року.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди і концентрату за вказаний період склав $38 тис., тоді як у січні-2022 – $5,827 млн.
При цьому весь імпорт здійснювався зі Словаччини (100% поставок у грошовому виразі).
Минулого місяця Україна не поставляла марганцеву руду і концентрат на експорт, як і в січні-2022.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила імпорт марганцевої руди і концентрату в натуральному виразі на 68,1% порівняно з попереднім роком – до 135,798 тис. тонн, у грошовому виразі – на 66,4% – до $18,098 млн. Основний імпорт здійснювали з Гани (99,16% постачань у грошовому виразі), Словаччини (0,71%) і Бельгії (0,10%). У серпні-листопаді-2022 імпорт марганцевої руди майже не здійснювався.
За 2022 рік Україна не постачала марганцеву руду і концентрат на експорт.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський (раніше – Орджонікідзевський) і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва – Дніпропетровська обл.).
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з 16 лютого 2023 року і на період дії воєнного стану дозволила профучасникам ринку відмовитися від розрахунку і подачі пруденційних нормативів, а також зупинила правозастосування за цим напрямком.
“Чинним залишається інструмент, запроваджений під час дії воєнного стану – норматив ліквідності активів”, – ідеться в повідомленні регулятора на його сайті в четвер.
Водночас НКЦПФР пом’якшила норматив ліквідності активів: тепер із 1 січня 2023 року він становить щонайменше 0,1, із 1 березня – щонайменше 0,3 і з 1 жовтня цього року – щонайменше 0,5. Під час його введення у вересні минулого року було заявлено, що з 1 січня 2023 року нормативне значення ліквідності активів має становити не менше ніж 0,3, з 1 липня – не менше ніж 0,5 і з 1 січня 2024 року – не менше ніж 1.
Тоді передбачалося, що для профучасників, які отримуватимуть ліцензію після 1 січня 2023 року, цей норматив уже буде на рівні щонайменше 1, однак тепер достатньо і 0,5.
“НКЦПФР зробила черговий крок для зменшення навантаження на професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків. Комісія розраховує, що нововведення сприятиме дотриманню фінансової стабільності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, об’єктивній та регулярній оцінці активів та фінансового стану професійних учасників і захисту прав інвесторів”, – наголошується в релізі.
Комісія вказала, що вимоги щодо подання звітних даних і провадження у справах про порушення вимог законодавства відновляться через 90 днів після завершення дії воєнного стану.
Усі перераховані вище зміни закріплені рішенням НКЦПФР №153 від 15 лютого цього року.
Норматив ліквідності активів розраховується за формулою, яка включає грошові кошти, облігації внутрішньої та зовнішньої державної позики, фінансові інструменти та зобов’язання професійного учасника щодо мінімального розміру початкового капіталу, встановленого законодавством для відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Розрахунок та подання нормативу ліквідності здійснюється з 1 січня 2023 року та здійснюється інвестфірмами, компаніями з управління активами та депозитарними установами – станом на кінець кожного робочого дня, іншими профучасниками – станом на кінець останнього дня кожного місяця.