В ніч на 10–11 жовтня крипторинок пережив найбільший одноденний обвал: за добу було ліквідовано приблизно $19 млрд позицій. Bitcoin впав з рекордних рівнів (близько $122-126 тис) до зони $104-110 тис. Ethereum також відіграв значну частину зростання, падіння склало більше 10% відносно пікових значень.
Альткойни постраждали особливо сильно — деякі знизилися на 20-30% і більше.
Причини такого обвалу пов’язують з геополітичним шоком (оголошення Трампа про 100% тарифи на китайські технології), каскадом ліквідацій в секторі з плечима і панікою у учасників.
Після обвалу спостерігається спроба відновлення: Bitcoin піднявся вище $114 000 на хвилі часткового повернення ліквідності. Однак динаміка залишається турбулентною: рівні опору і підтримки постійно тестуються. Загальна капіталізація крипторинку опустилася нижче $3,8 трлн. Падіння охопило практично весь ринок — більшість з топ-100 активів торгуються в негативній зоні.
З точки зору аналітиків, нинішня корекція швидше контрольована, ніж панічна — учасники ринку відіграють профіти і очищають перекуплені позиції, а не тікають з активу.
Федеральний резерв США (Fed) висловив занепокоєння стабільністю фінансової системи та ризиками, пов’язаними із зростанням сектора стейблкоїнів. Комітет G20 з фінансової стабільності (FSB) підкреслив «істотні прогалини» в регулюванні криптовалют, особливо в транскордонному аспекті. Випадок з PYUSD / Paxos / PayPal, коли було випадково емітовано $300 трлн токенів через технічну помилку, нагадав, як сильно централізовані емітенти тримають під контролем механізм створення / знищення балансів.
Ці факти підсилюють аргумент, що зрілість ринку і довіра йдуть рука об руку з нормативним розвитком.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20251020/obzor-rynka-kriptovalyut-ot-fixygen.html
Польський fashion-бренд Sinsay, що належить великій ритейл-групі LPP, відкрив магазин у місті Долинська (Кіровоградська обл.), який став 350-м магазином в Україні, повідомив регіональний директор з продажу LPP Ukraine Владислав Другов.
“Ми з гордістю відкрили наш 350-й магазин Sinsay в Україні прямо в серці міста Долинськ! Це досягнення більше, ніж просто цифра, це свідчення пристрасті, відданості та командної роботи кожної людини, яка брала участь у нашому шляху, від команд наших магазинів і регіональної структури до логістики, будівництва, оренди та відділів підтримки”, – написав він у linkedin.
Як повідомлялося, польська група LPP, якій належать бренди Reserved, Sinsay тощо, планує в наступні три роки подвоїти кількість своїх магазинів у світі, зробивши ставку на бюджетний бренд Sinsay і загальне зростання обсягів продажів компанії. Є плани до кінця 2025 року мати мережу з 4400 магазинів.
За даними сайту Sinsay, в Україні працюють 350 магазинів і до кінця жовтня готується відкриття ще семи.
За підсумками 2024 року продажі групи зросли на 14,8% – до PLN20 млрд, чистий прибуток – на 5,6%, до PLN1,7 млрд.
Турецька мережа магазинів товарів для дому та декору English Home завершує діяльність в Україні та розпочинає процес передачі своїх торгових майданчиків місцевому партнеру-франчайзі. Причини — скорочення кількості покупців, падіння обороту та високі витрати на оренду, повідомляє «НВ Бізнес».
За даними видання, основною цільовою категорією мережі були жінки 20-40 років з дітьми — і з початком війни значна частина цієї групи виїхала за кордон, що призвело до зниження попиту. Водночас компанії-оператору в Україні, ТОВ «ЕХМ Україна», вдалося показати виручку в 2024 році в розмірі 281,6 млн грн, що на 4,1% менше в порівнянні з 2023 роком. При цьому річний збиток досяг 43,1 млн грн, що на 47,5 % більше в порівнянні з попереднім роком.
Фактором, що ускладнює ведення бізнесу, названо роботу магазинів англійського бренду переважно в преміальних торгових центрах, де орендні ставки залишаються високими і не компенсуються зменшеним потоком покупців. Як зазначив директор з міжнародних продажів English Home Явуз Бекар, в Україні «наші бізнес-операції не були прибутковими».
English Home заснована в Туреччині в 2008 році і працює під управлінням холдингу Turgut Aydın Holding. Бренд пропонує колекції домашнього текстилю і декору в британському стилі в пастельних і стриманих відтінках. За даними на жовтень 2020 року в Україні функціонувало 33 торгові точки мережі.
Vodafone Group та другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) розпочнуть будівництво нової високошвидкісної підводної кабельної системи у Чорному морі, що утворить цифровий коридор між Європою та Азією, йдеться у релізі компанії у понеділок.
Зазначається, що мережа підводних волоконно-оптичних ліній зв’язку Kardesa з’єднає Україну, Болгарію, Грузію та Туреччину. Перший вихід кабелю на узбережжя планується у Болгарії у 2027 році, надалі буде у Туреччині, Грузії та в Україні.
У телеграм-каналі перший віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров уточнив, що бюджет проєкту передбачає понад EUR100 млн.
Оператор мобільного зв’язку у свою чергу додав, що генеральним підрядником проєкту стане компанія Xtera, що реалізує високопродуктивні підводні телеком-рішення “під ключ”, будує й вводить в експлуатацію передові системи підводних кабелів у понад 60 країнах світу.
“Один із ключових пунктів нашої Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій до 2030 року — будувати більше міжнародних інтернет-магістралей для створення стійкого інтернету в Україні”, – наголосив Федоров.
За його словами, завдяки цій лінії зв’язку Чорноморський регіон отримає додатково 500 терабіт/с інтернет-пропускної здатності.
“Підводні кабелі забезпечують 97-98% міжнародного інтернет-трафіку, тож цей проєкт має важливе значення для розвитку цифрової екосистеми всього регіону”, – написав Федоров.
Перший віцепрем’єр уточнив, що проєкт забезпечить цифровий суверенітет та стійкість телекомунікаційної інфраструктури, інвестиції у сферу телекому, швидкісний та безпечний інтернет для українців, а також надасть роль сполучної ланки в інтернет-трафіку між Європою та Азією в обхід Росії.
Як повідомлялось, Vodafone Україна за перше півріччя 2025 року скоротив чистий прибуток на 13% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 1,705 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 15% – до 13,518 млрд грн.
Компанія у першому півріччі збільшила інвестиції на 66% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, вклавши понад 3,5 млрд грн у критичну інфраструктуру, а загалом за 3,5 років повномасштабної війни інвестиції досягли в Україні майже 19 млрд грн. В структурі інвестицій у першому півріччі цього року 51% складають будівництво та відновлення мережі, а також підготовка її до роботи у блекаути, 31% – утримання мережі, 11% – розвиток фіксованого зв’язку, 4% – на програму обміну біллінгом.
“Vodafone Україна” з грудня 2019 року входить до складу NEQSOL Holding.
АТ «Укрнафта» за січень-вересень 2025 року сплатило державі 22,5 млрд грн податків і 5 млрд грн дивідендів, повідомило товариство в понеділок з посиланням на в.о. голови правління компанії Юрія Ткачука.
«Дякую всій 20-тисячній команді “Укрнафти” – людям, які забезпечують стабільність видобутку, розвиток мережі, наукові дослідження та впровадження інновацій навіть у найскладніших умовах», – зазначив він.
АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. В цілому оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним та фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ прийняла рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз керує Міноборони.
Державний ПриватБанк, найбільший український банк, за 9 місяців 2025 року наростив корпоративний кредитний портфель на 15,15 млрд грн, або 44,5% – до 49,23 млрд грн й планує надалі агресивно зростати та конкурувати в усіх сегментах ринку, повідомив член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.
“Ми вже у вересні перевиконали річний план… Зараз будуємо плани на наступні роки і так само закладаємо досить агресивні темпи зростання — вищі, ніж очікувані темпи зростання ринку, тому що ми хочемо збільшувати свою частку ринку у кредитуванні”, – заявив він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з даними Національного банку України, корпоративний кредитний портфель всієї банківської системи країни виріс за 9 місяців цього року на 15,1%, або 123,79 млрд грн – до 943,32 млрд грн.
Як уточнив Заіграєв, в сегмент мікробізнесу зростання склало 18,2%, або 2,57 млрд грн – до 16,71 млрд грн, в сегменті малого бізнесу – 35,6%, або 3,91 млрд грн, до 14,89 млрд грн.
За його даними, в сегменті середнього бізнесу за 9 місяців цього року корпоративний кредитний портфель збільшився на 44,1%, або 2,26 млрд грн – до 7,38 млрд грн, а в сегменті великого корпоративного бізнесу, в який ПриватБанк зайшов тільки минулого року, зростання склало 2,7 рази, або 6,41 млрд грн – до 10,25 млрд грн.
“У великому корпоративному бізнесі зростання більше, бо там база була менша. Але, в будь-якому разі, навіть в мікро-, малому і середньому бізнесі ми сьогодні зростаємо у два рази швидше, ніж ринок”, – прокоментував ці показники член правління ПриватБанку. За його словами, якість кредитного портфелю майже ідеальна завдяки вибудованим процедурам ризик-менеджменту: NPL на сьогодні складає приблизно 1,5% (без врахування боргів колишніх власників) за зростання в 3-5 разів протягом кількох років.
Він зазначив, що ПриватБанк має можливості задовольнити кожен з цих чотирьох сегментів і конкуруватиме в кожному з них.
“Кожен з цих чотирьох сегментів є абсолютним пріоритетом для ПриватБанку. У кожному з них сегментів ми хочемо зростати стільки, скільки дозволить спроможність ринку”, – наголосив Заіграєв.
Він нагадав, що історично ПриватБанк був більше в сегменті мікро- та малого бізнесу, тому в цих двох сегментах у нього досить помітна ринкова частка: приблизно 40-50% клієнтів в Україні мають активні рахунки у ПриватБанку та його обслуговування і близько 20% — кредити у ПриватБанку.
Щодо двох інших сегментів, то, за словами члена правління, після націоналізації банк почав розвивати цей напрямок тільки декілька років тому, тож тут частки клієнтів, які мають у нього активні рахунки, менша, але вона теж досить помітна – 35-40% від всіх клієнтів всієї України.
“Проте здебільшого вони також мали і мають тут зарплатні проєкти, еквайринг, валютні платежі. Ми ж хочемо надавати їм всі продукти і сервіси, і тому минулого року почали активно розвивати для таких корпоративних клієнтів кредитування і пов’язані з ним продукти… Це означає, що потенціал до зростання більший в сегменті великих корпоративних клієнтів”, – зауважив банкір.
Він нагадав, що всього у ПриватБанку активних клієнтів мікро-, малого та середнього бізнесу 930-940 тисяч, тоді як найближчий його конкурент має в 7-9 разів менше.
Заіграєв уточнив, що до сегменту мікробізнесу банк відносить здебільшого ФОПи, але також юридичні особи з річними продажами до 30 млн грн, малий бізнес – це юрособи з річними продажами від 30 млн грн до 300 млн грн, середній або середній корпоративний бізнес – річні продажі від 300 млн грн до 1,5 млрд грн, а далі вже великі корпоративні клієнти.
Загальні активи ПриватБанку, за даними НБУ, на 1 вересня 2025 року досягли 1,001 трлн грн, або 25,6% від всіх загальних активів банківської системи України.
