Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками січня-червня 2022 року скоротилося вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 2 млн 420,2 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
При цьому уточнюється, що дані наведені з урахуванням житла, введенного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з повідомленням, у містах з початку року введено в експлуатацію 1 млн 612 тис. кв. м житла (66,6% загального обсягу), у сільській місцевості – 808,1 тис. кв. м. Водночас 46,3% загального обсягу житла введено в одноквартирних будинках, 53,6% – у будинках із двома та більше квартирами, 0,1% – у гуртожитках.
Загалом за звітний період в експлуатацію введено 27,4 тис. квартир, що на 54% менше, ніж у першій половині 2021 року. При цьому у містах введено 21,2 тис. квартир, у селах – 7,1 тис. квартир.
За підсумками першого півріччя найбільше житла введено у Київській (382,3 тис. кв. м, 15,8% загального обсягу), Львівській (305,1 тис. кв. м, 12,6%), Одеській (231,9%). тис. кв. м, 8,8%), Івано-Франківській (155,3 тис. кв. м, 6,4%) та Закарпатській (134,3 тис. кв. м, 5,6%) областях та Києві (300,5 тис. кв. м, 12,4%).
Відповідно до статданих, скорочення обсягу введення житла зафіксовано у всіх регіонах України, окрім Полтавської області, де введено в експлуатацію на 34,8 процентного пункту більше житла, ніж торік (119 тис. кв. м).
Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Криму та Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, нагадує Держстат.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) за період з 1 по 23 серпня 2022 року експортувала 1,16 млн. тонн зернових вантажів, що на 28% перевищує показники всього липня (917 тис. тонн), у тому числі через наземні прикордонні переходи на західному кордоні перевезено 549 тис. тонн (у липні – 716 тис. тонн), а до портів доставлено 467 тис. тонн (торік –190 тис. тонн).
За 23 дня серпня “Укрзалізниця” завантажила у вагони 1,16 млн. тонн зернових вантажів, що становить 17% загального зануреного обсягу в 6,9 млн. тонн, такі дані озвучив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов під час онлайн-наради з учасниками. галузі у четвер.
“У березні ми мали 41,6 тис. тонн в експортному повідомленні, у липні – 917, тис. тонн, і за 23 дні серпня ми вже маємо 1,16 млн тонн. Вітаю всіх, я вже бачу, що ми поступово збільшуємо обсяги перевезення, але цього ще недостатньо. Нагадаю, що до війни ми перевозили до 4 млн тонн в експортному сполученні на місяць”, – уточнив Ткачов під час наради.
Він пояснив, що таке зростання експорту Україні забезпечили Стамбульські зернові угоди, які у серпні розблокували експорт зернових вантажів із трьох морпортів Одеської області.
“Частка зерна і по вантажу, і по здачі вагонів, і по стиках зростає. Це свідчить про те, що аграрії швидше адаптуються до військового стану і більше починають вантажити і перевозити”, – прокоментував заступник директора зростання частки зернових вантажів до 17% у серпні 14% у липні.
За його даними, за 1-23 серпня середньодобове навантаження вагонів УЗ склало 50,2 тис. тонн, тоді як раніше цей показник становив 39-47 тис. тонн.
За даними Ткачова, з початку серпня “Укрзалізниця” експортувала 71 тис. тонн соняшникової олії, а також 78 тис. тонн макухи та шротів усіх видів.
Заступник директора уточнив, що до 23 серпня середня добова обробка вагонів усіх видів на прикордонних переходах трохи просіла – до 1,84 тис. вагонів з 1,86 тис. вагонів на початку серпня, проте передача вагонів для зернових зросла на 12% – до 444 вагонів добу проти 390 вагонів на початку місяця.
Представник УЗ уточнив, що сумарна черга на переходах станом на 23 серпня становила 27,1 тис. вагонів усіх номенклатур, тоді як на початку місяця на 14% більше – 31,5 тис. вагонів. При цьому до 23 серпня в черзі перебувало 8,7 тис. вагонів із зерном (-12% на початок місяця) та 506 вагонів із олією (-41%).
“Загалом передача вагонів по стиках збільшується, черги із зерном зменшуються, при цьому в нас залишається складна ситуація щодо румунських прикордонних переходів (Вадул-Сірет – Дьяково), щодо польського прикордонного переходу Ягодин-Дорохуськ, куди активно поїхав бізнес, і залишається складна ситуація щодо Батьова – Еперешке”, – підсумував Ткачов під час наради.
Президент державного підприємства НАЕК “Енергоатом” Петро Котін повідомив, що компанія готується до корпоратизації і що відповідний законопроект “Про особливості утворення акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” український уряд уже вніс на розгляд парламенту.
Як повідомляється в Телеграм-каналі “Енергоатому”, про це він поінформував послів країн “Великої сімки” та інших чиновників іноземних дипломатичних місій під час зустрічі у Києві у середу, 24 серпня.
Крім того, Котін окреслив плани розвитку “Енергоатому” та стан реалізації спільних з американською компанією Westinghouse проектів.
“Ми покінчили з будь-якою залежністю від Росії, насамперед, це стосується відмови від її ядерного палива, технологій, послуг та комплектуючих. Водночас ми посилюємо співпрацю з нашим багаторічним партнером Westinghouse: закуповуватимемо ядерне паливо для всіх українських атомних електростанцій і збудуємо 9 нових енергоблоків за технологією АР1000”, – сказав він.
Як повідомлялося, вересневого 2021 року “Енергоатом” та Westinghouse підписали меморандум про будівництво п’яти енергоблоків АЕС в Україні. На початку червня 2022 року компанії підписали угоди про збільшення кількості ядерних енергоблоків, які будуватимуться за технологією AP 1000 в Україні з п’яти до дев’яти одиниць, та про створення в країні інженерно-технічного центру Westinghouse.
“Енергоатом” є оператором усіх чотирьох діючих АЕС України. Експлуатує Запорізьку, Южно-Українську, Рівненську та Хмельницьку станції із 15 енергоблоками, оснащеними водо-водяними енергетичними реакторами, загальною встановленою електричною потужністю 13,8 ГВт.
Ліцензійне казино PIN-UP Ukraine від початку повномасштабного вторгнення росії направила на підтримку українців понад 26 млн грн. Серед пріоритетних напрямків – закупівля продуктових наборів для українців і допомога медичним установам.
Разом з волонтерами та військово-цивільними адміністраціями організована передача допомоги в регіони. Команда PIN-UP Ukraine закупила 264 тони продуктів для жителів областей, де ведуться активні бойові дії (Донецька, Київська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області). Також налагоджена видача продуктів першої необхідності в спеціалізованих гуманітарних центрах країни.
Команда PIN-UP Ukraine продовжує підтримувати лікарні та поліклініки. Зокрема за час війни допомогу отримали: НДСЛ «Охматдит», Клінічна лікарня «Феофанія», Харківський перинатальний центр та лікарні Миколаєва.
«Сьогодні допомога державі – це один з пріоритетів команди PIN-UP Ukraine. Ми впевнені, що відповідальність за майбутнє країни на кожному з нас, тому бізнес має підтримувати державу й інвестувати в її майбутнє», – прокоментував COO PIN-UP Ukraine Ігор Зотько.
Ряд регіонів ЄС ще три місяці переживатимуть небувалу посуху, повідомляє Associated Press з посиланням на доповідь Євросоюзу.
“Засуха та високі температури повітря очікуються у західному Середземномор’ї аж до листопада 2022 року”, – йдеться у доповіді.
Зазначається, що особливо це торкнеться Португалії та Іспанії.
Наразі майже у половині країн ЄС діє попередження про посуху. Крім того, погіршення ситуації спостерігається у Бельгії, Франції, Німеччині, Угорщині, Ірландії, Люксембурзі та інших.
Раніше повідомлялося, що, на думку Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії, нинішня посуха видається, можливо, найсильнішою за останні 500 років. Остаточні дані наприкінці сезону можуть підтвердити цю попередню оцінку.
Країни Європи, які цього літа страждають від природних пожеж, пов’язаних з аномальною спекою та посухою, у 2022 році побили сумний рекорд: вогнем спустошено 662,8 тис. га.
Серед найбільш зачеплених пожежами нинішнього року держав – Іспанія (246 тис. га згорілих лісів), Румунія (150 тис. га), Португалія (75 тис. га) та Франція (61 тис. га).