Національний банк України (НБУ) очікує скорочення міжнародних резервів у другому півріччі на 8,6% – з $22,8 млрд до $20,8 млрд та збереження їх на цьому рівні у 2023 році, йдеться у прогнозі регулятора.
Згідно з ним, на кінець 2023 року резерви становитимуть $21,2 млрд, а 2024 року зростуть до $28,7 млрд.
Водночас сальдо поточного рахунку, за прогнозами регулятора, буде позитивним і становитиме на кінець 2022 року $6,4 млрд, тоді як наприкінці минулого року воно було негативним і становило $3,2 млрд.
НБУ очікує, що на кінець 2023-го та 2024 року цей показник буде негативним і становитиме $3,9 млрд і $8,8 млрд відповідно.
Банки Групи Райффайзен в Австрії, Словаччині, Угорщині та Чехії з 25 липня припинять обмін готівкових гривень на іноземну валюту через заборону Нацбанку для комерційних банків на купівлю готівкових гривень у іноземних фінустанов.
Як повідомила пресслужба банку в четвер, за час дії послуги українці закордоном обміняли 1,1 млрд грн готівкою на місцеву валюту в мережі Групи Райффайзен.
Райффайзен Банк (колишня назва “Аваль”) був заснований у 1992 році. Станом на 1 січня 2022 року найбільшими акціонерами його були Raiffeisen Bank International з 68,1329% акцій та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) з 30%.
Згідно з даними НБУ, на 1 травня 2022 року за розміром загальних активів Райффайзен Банк займав 4-е місце (144,27 млрд грн) серед 69 чинних банків.
Агрохолдинг “Агротрейд” отримав сертифікат, що дозволяє йому експортувати сою до країн Євросоюзу, спочатку планується продати 4 тис. тонн сої із залишків урожаю минулого року.
Як повідомляється на Facebook-сторінці агрохолдингу у четвер, документ гарантує вирощування сої без ГМО з використанням дозволених у Європі добрив та хімікатів.
Уточнюється, що сертифікацію експорту до ЄС здійснив український сертифікаційний орган “Органік Стандарт”.
Група “Агротрейд” цього року засіяла соєю 3,1 тисячі га, урожай з яких також планує експортувати до ЄС.
Раніше компанія сертифікувала ріпак для постачання до Європи.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшника, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник та генеральний директор “Агротрейд” – Всеволод Кожем’яко.
Агротрейд, ЄС, СЕРТИФІКАТ, СОЯ, ЭКСПОРТ
Українські сільгоспвиробники у 2022 році залучили 26,62 тис. кредитів на загальну суму 47,74 млн грн у рамках програми “Доступні кредити 5–7–9”, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у четвер.
У повідомленні уточнюється, що з середини березня по 31 травня 2022 року діяла спеціальна програма з пільгового кредитування посівної, в рамках якої аграрії могли залучити до 60 млн. грн. під 0% річних, а 80% гарантувала держава. Усього за період її роботи агропідприємці отримали 38,51 млрд. грн. кредитів. З 1 червня прийом заявок на кредитування агросектору відбувається у рамках звичної програми “5-7-9”.
За допомогою неї малі та середні сільгосппідприємці отримують кредитування на придбання основних засобів та відшкодування будь-яких витрат, пов’язаних із здійсненням сільськогосподарської діяльності. Також програму спрямовано створення робочих місць на підприємствах.
Усього за період 1 червня-21 липня українські банки виділили 8,53 тис. аграріїв та фермерів 9,19 млрд грн, у тому числі за програмою портфельних гарантій – 443,8 тис. грн.
Лідерами за обсягами кредитування за цей період стали Київська – 1,540 млрд грн, Хмельницька – 1 млрд грн, Кіровоградська –0,66 млрд грн, Вінницька та Полтавська – по 0,61 млрд грн області.
Найбільші обсяги кредитування за цей період надійшли від: Райффайзен Банку – 3,29 млрд грн, Ощадбанку – 1,71 млрд грн, ПриватБанку – 1,18 млрд грн, Укргазбанку – 0,91 млрд грн, Укрексімбанку – 0,61 млрд грн.
“Уряд і Мінагрополітики чудово розуміють, наскільки важливою в умовах війни для аграріїв є можливість отримати пільгове кредитування. Тому ми працюємо над запуском нових кредитних ліній для аграріїв, а також очікуємо, що найближчим часом умови сплати тіла кредиту з пільгового кредитування будуть продовжені з 6 до 12 місяців”, – цитує міністерство свого першого заступника міністра Тараса Висоцького.
Україна з початку війни отримала близько $13 млрд зовнішнього фінансування, зокрема у червні – $4,4 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі національного телемарафону у четвер.
“На цей місяць отримаємо або очікуємо більше $3 млрд. До кінця року йдеться від $16 млрд до $17 млрд з урахуванням вже отриманого”, – сказав він.
Глава Мінфіну наголосив, що уряд намагається утримувати щомісячний дефіцит бюджету в межах $5 млрд.
“І навіть приймати необхідні рішення, щоб ця рамка звужувалась”, – додав він.
За його словами, йдеться не про підвищення податків, а про розширення податкової бази.
Водночас Марченко зазначив, що поки що країна не може обійтися без часткового фінансування держбюджету Національним банком за рахунок викупу військових облігацій.
“Ці умови створені тим, що у нас війна. Ми не можемо фінансувати нашу армію за рахунок зовнішніх джерел: грантів та кредитів. Наші партнери не дають нам на військову кампанію коштів. Тому військову кампанію або за рахунок податків, або за рахунок у тому , викупу облігацій Нацбанком. Це тимчасово вимушений крок в умовах, коли ми воюємо”, – пояснив глава Мінфіну.
Як повідомлялося, НБУ з початку війни безпосередньо профінансував держбюджет через купівлю “військових” облігацій на 225 млрд. грн., у тому числі в червні на 105 млрд. грн.
Готівкові курси валют у банках регіонів на 5 липня
Дані: ІА “Інтерфакс-Україна” за інформацією сайтів українських банків.
