Мінсільгосп США знизив прогноз світового виробництва рису в 2022-2023 сільгоспроці через погіршення видів на врожай у Китаї та низці інших країн – провідних виробниках середньозерного рису.
Глобальне виробництво рису очікується в обсязі 502,97 млн тонн, що нижче за грудневий прогноз (503,27 млн тонн) і результати попередніх років (у сезоні 2021-2022 рр. – 514,95 млн тонн), повідомляється в огляді відомства.
Істотне зниження виробництва у 2022-2023 маркетинговому році очікується в основних країнах-виробниках та експортерах середньозернового рису, включаючи США, Австралію та Євросоюз.
У США через посушливу погоду в Каліфорнії виробництво середньо- і короткозерного рису може впасти на 31% порівняно з показником за 2021-2022 сільгоспрік і виявитися рекордно низьким із сезону 1972-1973 рр., прогнозує Мінсільгосп країни. Ціни на рис-сирець на внутрішньому ринку підскочили на 50% з рівня минулого сезону. Експортні ціни також підвищуються, в результаті експорт може виявитися рекордно низьким з 1998-1999 рр. Історично найбільшими експортними ринками для американського рису були Японія і Південна Корея. Вони залишаються ключовими ринками згідно з вимогами в рамках СОТ, проте на останні тендери виставлялися обмежені обсяги через зниження інтересу з боку постачальників, з огляду на скорочення пропозиції та зростання цін у США.
Прогноз виробництва рису в країні було знижено до 5,09 млн тонн з 5,22 млн тонн, згідно з грудневою оцінкою, експорту – до 2,15 млн тонн з 2,25 млн тонн.
У Євросоюзі в сезоні 2022-2023 рр. очікується падіння виробництва рису на 25%, показник може виявитися найнижчим із сезону 1984-1985 рр. Основними виробниками рису в ЄС (80% обсягів) є Іспанія та Італія, і обидві країни зіштовхнулися з сильною посухою та нестачею води для посівів. Виробництво рису в ЄС очікується в розмірі 1,29 млн тонн порівняно з 1,72 млн тонн минулого сезону, експорт дещо знизиться (до 400 тис. тонн з 440 тис. тонн). При цьому імпорт рису в ЄС може виявитися рекордним, склавши 2,7 млн тонн. Історично основні поставки припадали на довгозерний рис, проте останніми роками зростає частка імпорту середньозерного.
Китай, який є найбільшим світовим виробником середньозерного рису, у 2022-2023 сільгоспроці може скоротити виробництво до 145,95 млн тонн (попередня оцінка – 147 млн тонн зі 148,99 млн тонн минулого сезону. Незважаючи на деяке зниження врожаю, ціни, ймовірно, залишаться конкурентоспроможними на світовому ринку, враховуючи значні запаси. Прогноз експорту рису з Китаю на сезон 2022-2023 рр. становить 2,2 млн тонн (оцінка не змінилася). Основними імпортерами китайського рису є країни Азії та Африки.
Найбільший світовий експортер рису – Індія – цього сезону може поставити на світові ринки 20,5 млн тонн (прогноз підвищили з грудневої оцінки в 20 млн тонн). Також Мінсільгосп США підвищив прогноз виробництва рису в Індії – на 1 млн тонн, до 125 млн тонн.
Оцінки експорту рису з Таїланду і В’єтнаму залишилися незмінними (8,5 млн тонн і 7,4 млн тонн відповідно).
Прогноз глобального експорту рису в 2022-2023 сільгоспроці був підвищений до 54,38 млн тонн з 53,76 млн тонн.
Україна і Сенегал продовжуватимуть розвиток відносин у частині поставок української сільгосппродукції, окрім підписаного 9 січня меморандуму про взаєморозуміння у сфері сільського господарства, досягнуто домовленості щодо майбутніх переговорів представників двох країна на найвищому рівні.
Про результати поїздки делегації Міністерства аграрної політики та продовольства України до Сенегалу, Гани та Нігерії розповів глава відомства Микола Сольський на брифінгу в Києві в понеділок.
“Зустрічі відбувалися в Гані, Сенегалі та Нігерії, ці країни постійно “беруть” багато продуктів харчування і особливо пшениці. Це великі ринки з погляду кількості населення, як порівняти з європейським ринком або багатьма іншими країнами: не з такою купівельною спроможністю, але він великий і розвивається, тому його потрібно відстежувати”, – наголосив міністр.
Він також зазначив, що кожна з відвіданих ним країн зацікавлена в розвитку співробітництва з Україною і готова до розширення своїх портів для інтенсифікації вивантаження і зберігання українського зерна.
Сольський розповів, що після візиту делегації Мінагрополітики до Африки українська влада проведе додаткову нараду про можливості розвитку відносин із відвіданими країнами. За його словами, спільні проєкти ускладнює традиційна присутність Росії в дипломатичному полі Сенегалу, Гани та Нігерії.
“На неофіційному рівні представники всіх країн, з якими ми спілкувалися, розуміють, що відбувається в Україні (розв’язана РФ повномасштабна війна – ІФУ). На жаль, на офіційному рівні вони не завжди готові про це заявити. Тому такі поїздки призводять до розвитку відносин і поступово будуть їх покращувати”, – розповів міністр.
Як повідомлялося, делегація Мінагрополітики під час поїздки до країн Африки підписала меморандум про співпрацю з Сенегалом у сфері сільського господарства. Крім того, Україна найближчими місяцями поставить до Нігерії 25 тис. тонн зернових у рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine.
Україна отримає перший у 2023 році транш у розмірі EUR3 млрд від ЄС цього тижня як частину пакета макрофінансової допомоги загальним обсягом EUR18 млрд, заявив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
“Маю честь підписати меморандум про взаєморозуміння ЄС про надання Україні фінансування у 2023 році, до EUR18 млрд у вигляді позик. Перша виплата в розмірі EUR3 млрд відбудеться пізніше цього тижня. Це дасть змогу Україні закривати найнагальніші потреби, маючи стабільне надходження коштів протягом року”, – написав він у Twitter.
Китай відмовляється від політики “трьох червоних ліній”, що передбачає обмеження використання позикових коштів у секторі нерухомості на тлі хвилі дефолтів і падіння ринку нерухомості.
Пекін послаблює обмежувальні заходи щодо кредитів для забудовників, щоб знизити тиск на сектор в умовах слабкості економіки, яка постраждала від негативних наслідків локдаунів, пише газета Financial Times.
Наприкінці минулого року китайські державні банки вже оголосили про потенційні нові кредити для забудовників у розмірі кількох мільярдів доларів.
“Три червоні лінії” на поточний момент не мають сенсу, і більше ніхто про них не говорить”, – сказав директор з досліджень Merchants Union Consumer Finance Дун Сімяо, слова якого наводить FT.
“Політика Китаю завжди сфокусована на тому, щоб зловити момент. До “трьох червоних ліній” можуть знову повернутися, коли це буде необхідно, щоб обмежити зростання цін на нерухомість”, – додав експерт.
Тим часом відмова від обмежень може виявитися занадто пізнім кроком для таких забудовників, як China Evergrande, дефолт якої спровокував кризу ліквідності в усьому секторі. Кредитори цього тижня проведуть зустріч із представниками компанії, яка не може отримати кредитні лінії від державних банків.
Evergrande пропустила кілька крайніх термінів щодо реструктуризації зобов’язань на суму $300 млрд, унаслідок чого вона стала рекордсменом за рівнем заборгованості серед забудовників у світі на той момент, коли офіційно оголосила про дефолт у грудні 2021 року.
Нерухомість на найбільш перегрітих ринках житла в США може впасти в ціні більш ніж на 25% порівняно з максимумами, досягнутими влітку минулого року, на тлі складної ситуації в економіці та зростання ставок за іпотекою, прогнозують аналітики Goldman Sachs.
Цей прогноз, зокрема, стосується таких міст, як Сан-Хосе, Остін, Фінікс і Сан-Дієго, пише MarketWatch з посиланням на звіт команди аналітиків банку під керівництвом Лотфі Каруї. У деяких містах ціни вже впали на 10% і більше.
У США загалом будинки цього року подешевшають приблизно на 10% відносно показників червня 2022 року, очікують експерти.
“Це буде досить помірний спад, щоб уникнути масштабної іпотечної кризи, і різкий сплеск неплатежів і вилучення власності в усій країні видається малоймовірним”, – ідеться в доповіді.
На думку аналітиків Goldman, ставка за 30-річною іпотекою в США становитиме 6,5% наприкінці 2023 року, а потім знизиться до 6,15% у 2024 році.
“Така траєкторія призведе до поступового зниження доступності житла після невеликого поліпшення в останні два місяці”, – зазначили експерти.
Швейні підприємства групи компаній “Текстиль-Контакт” (“ТК”) за час війни змогли або зберегти випуск виробів на рівні минулого року, або наростити їхнє виробництво, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі компанії.
“Група ТК має швейні виробництва в Чернігові, Коростені та Лубнах, які активно працюють, незважаючи на війну”, – зазначили в прес-службі.
Зокрема, швейна фабрика “ТК-Коростень”, що спеціалізується на пошитті спецодягу та форми для українських силових структур, починаючи з січня 2022 року, щомісяця випускала близько 4 тис. виробів на місяць, як і в аналогічні місяці минулого року.
“У виробництва є замовлення від держустанов, міністерств і відомств (ЗСУ, Держприкордонслужба, Тероборона і Нацгвардія України)”, – зазначають у компанії.
При цьому за період війни на 10% збільшився штат працівників фабрики.
У пресслужбі зазначили, що незважаючи на складнощі через обстріли Чернігова в перші місяці війни, змогла відновити роботу в повному обсязі швейна фабрика ТК-Style, і очікуваний обсяг випуску за підсумками 2022 року становить 94 тис. швейних виробів, як і роком раніше.
Водночас фабрика, що працює на давальницькій сировині та випускає чоловічий і жіночий одяг, продовжує співпрацю із зарубіжними замовниками.
“Докладено багато зусиль, щоб переконати наших партнерів залишитися з нами і залучити до співпраці нових, запевнити їх, що незважаючи на війну, ми хочемо і можемо працювати. Підприємству вдалося не тільки зберегти співпрацю з постійними замовниками, а й почати працювати з новими”, – зазначають у компанії.
Серед замовників фабрики ТК-Style у 2021 році – Kate Spade, Wattana, De Fursac, Comma, а до переліку клієнтів у 2022 році увійшли Isabel Marant, Faconnable, Lufthansa.
У компанії також додали, що текстильна фабрика “ТК-Домашній Текстиль – Чернігів”, яка зазнала руйнувань під час ворожих обстрілів і пожежі і після відновлення запустила в червні випуск тканини, до кінця року вийшла на випуск 10 тис. погонних метрів на день.
“А наймолодше підприємство – “ТК-Лубни”, за січень-листопад виготовило 38,88 тис. од. продукції – на 43% більше, ніж 2021 року. У Лубнах ми стартували 4 роки тому з орендним приміщенням і 60 швачками. Зараз, колектив фабрики понад 120 співробітників. Наприкінці минулого року ми придбали приміщення 2300 кв.м у власність і вже з березня розпочинаємо реконструкцію для створення повноцінної швейної фабрики”, – розповіли у пресслужбі.
“ТК-Лубни” працює з 2019 року, спеціалізується на пошитті спецодягу та форми переважно для внутрішнього ринку.
У компанії зазначили, що наразі “Текстиль-Контакт” не відмовився і від ідеї створення швейного виробництва в Західній Україні, ведеться активна робота із залучення інвесторів у нові проєкти (текстильні та швейні).
Водночас власник групи компаній “ТК” Олександр Соколовський серед проблем, з якими стикаються виробничі підприємства групи, що виконують, зокрема, замовлення Міноборони, зазначив, що в умовах форс-мажору (вимкнення електроенергії, тривоги тощо) вони часто вибиваються з термінів постачання продукції, і отримують штрафні санкції.
“Нам доводиться збирати купу довідок і доводити форс-мажор у ТПП, до того ж такі довідки отримати досить складно – їх або не дають, або з великим часом на відповідь, тому що всі їх завалюють запитами. Тому ми просимо владу ухвалити єдину постанову, виключивши штрафні санкції в договорах з держорганами хоча б на термін 35-40 днів, або позбавте від необхідності збирати довідки”, – зазначав Соколовський на організованому Центром економічної стратегії круглому столі з бізнесом і владою наприкінці грудня.
“Текстиль-Контакт” – одна з найбільших торгово-виробничих груп на ринку легкої промисловості України, заснована 1995 року. Наразі являє собою холдинг, що об’єднує різні напрямки активів: оптова і роздрібна торгівля, імпорт тканин, фурнітури та домашнього текстилю, виробництво тканин, ниток, сервіси ательє та хімчистка, а також пошиття одягу та спецодягу (зокрема військового обмундирування).
За даними Соколовського, озвученими під час щорічної конференції Ukraine Economic Outlook минулого тижня, у Групі компаній працює понад 1500 осіб.
За його словами, 2022 року група заплатила понад 200 млн грн податків (у попередні роки приблизно 160-165 млн грн).
