Європейський союз зможе подвоїти експорт української електроенергії вже на цьому тижні, повідомила Європейський комісар з питань енергетики Кадрі Сімсон у вівторок у Брюсселі на прес-конференції після закінчення неформальної зустрічі міністрів енергетики країн-членів ЄС. позачергове засідання Ради ЄС з енергетичних питань.
“Якщо комерційна торгівля електрикою допоможе Україні компенсувати деякі втрати доходів, то це шлях уперед. Ми не чекаємо на якісь певні технічні умови, щоб розпочати торгівлю. Торгівля вже йде”, – констатувала вона.
Єврокомісар нагадала, що українська та молдавська мережі електропередач “були синхронізовані з європейською за рекордні терміни”.
“Я продовжуватиму підтримувати наступний крок – повноцінну торгівлю електрикою з Україною. Перший комерційний транскордонний обмін електрикою розпочався наприкінці червня з Румунією, та зі Словаччиною – у липні. На даний момент здібності торгівлі становлять 1500 мегават. Але оператори європейської мережі передач зустрічаються на цій тижні і обговорюватимуть подвоєння цієї кількості”, – повідомила Сімсон.
У зв’язку з цим єврокомісар висловила думку, що “роблячи так, ми також зможемо компенсувати деяке виробництво потужностей, які тут, в ЄС, повинні бути вироблені за допомогою газу, швидше за все, газу з Росії”.
“Це – взаємовигідні дії. Але наша співпраця у майбутньому – це не тільки електрика та газ, але ви можете очікувати, що скоро ми будемо готові оголосити про майбутню співпрацю у сфері чистих газів, відновлюваних газів. Це ринок, який розвиватиметься в Європі, і Україна має чудові можливості стати нашим торговим партнером у найближчі роки”, – пояснила вона.
Сімсон також повідомила, що Група високого рівня з питань інтеграції енергетичних ринків Україна-ЄС відновить роботу у вересні, “пришвидшуючи необхідні реформи”. “Це буде ще важливішим, оскільки зараз Україна має статус кандидата в ЄС з чіткою європейською перспективою”, – зазначила єврокомісар.
Крім того, вона наголосила, що Україна має найбільші газові сховища у Європі. “І це в наших спільних інтересах їх використовувати з метою безпеки постачання”, – вважає Сімсон.
Зі свого боку, міністр енергетики України Герман Галущенко зазначив, що Україна має можливості зберігати у своїх підземних сховищах газу понад 12 млрд газу для європейських компаній “в досить безпечних місцях”.
Галущенко наголосив, що українська газотранспортна система могла б гарантувати постачання газу на рівні тих обсягів, що транспортуються до Європи через Північний потік-1, “якщо росіяни його закриють”.
“Ми навіть під час війни забезпечили безпеку постачання тих обсягів, які йдуть через українську трубу, і це було нашим зобов’язанням перед нашими європейськими партнерами. Ми виконуємо це зобов’язання”, – наголосив міністр енергетики.
Щодо експорту української електроенергії, то, за його словами, вона сьогодні є прямою заміною російського газу.
“Сьогодні ми експортуємо 100 МВт до Європи. Але технічно ми вже могли б збільшити до 1,5-1,7 тис. МВт, розуміючи, що це може замінити до 5-6 мільярдів кубометрів російського газу українською електроенергією”, – сказав він.
Крім того, Галущенко наголосив на поведінці російських окупантів на майданчику Запорізької атомної станції.
“Те, що вони роблять там, називається ядерний тероризм. І тому ми повинні усвідомлювати, що в 21 столітті тільки одна країна може поводитися як терорист. І це питання ядерної безпеки. Це питання не тільки між Україною та Росією, це питання всього світу”, – наголосив глава Міненерго.
ПАТ “Сумихімпром” та ПрАТ “ПРОСТО-Страхування” (Київ) 21 липня уклали договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності, повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro.
Цінова пропозиція компанії склала 112,053 тис. грн., що відповідає очікуваній вартості.
Компанія була єдиним учасником тендеру.
СК “ПРОСТО-Страхування” зареєстровано у 1997 році. Спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
Кабінет Міністрів України виключив експорт кількох типів добрив і жита з переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік, проте зберіг необхідність отримання ліцензії для їх експорту.
Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні у вівторок, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму телеграм-каналі.
За даними нардепа, постанову прийнято з метою скасування фактичної заборони експорту мінеральних добрив та жита з України.
Уточнюється, що квоти на експорт скасовано для таких товарних позицій: жито; хімічні та мінеральні азотні, калійні та фосфорні добрива; добрива мінеральні або хімічні з вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; товари цієї групи у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто до 10 кг.
Натомість зазначені позиції одночасно включено до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.
НАК “Нафтогаз України” оголосив про дефолт щодо єврооблігацій через відмову уряду погодити виплати за ними.
“Сьогодні, 26 липня 2022 року, минув термін виплат НАК Нафтогаз власникам єврооблігацій”, – йдеться в оприлюдненому у вівторок увечері прес-релізі компанії.
У НАК нагадали, що Кабінет міністрів України 21 липня, діючи як загальні збори акціонерів, зобов’язав посадових осіб компанії погоджувати з ним будь-які угоди щодо єврооблігацій.
В офіційному листі уряду компанія вказала на наявність на її рахунках коштів, достатніх для виплат за єврооблігаціями, а також описала ризики та негативні наслідки для “Нафтогазу” та країни у разі “жорсткого дефолту” щодо них.
За даними НАК, у свою чергу Кабмін не надав посадовим особам компанії дозволу виконати зобов’язання перед власниками єврооблігацій щодо здійснення необхідних платежів для сплати основної суми та відсотків (за випуском 2022), а також відсотків (за випуском 2024 року).
“Таким чином, уряд пішов на дефолт щодо єврооблігацій НАК “Нафтогаз України”. Оскільки невиконання зобов’язань щодо єврооблігацій практично позбавило “Нафтогаз” доступу до міжнародного ринку капіталу, КМУ своєю забороною на їх виплату фактично взяв на себе повну відповідальність за залучення коштів, необхідних для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023″, – резюмується у прес-релізі.
Як повідомлялося, зараз на ринку звертаються три випуски єврооблігацій “Нафтогазу”. Усі вони були розміщені у 2019 році: у липні – трирічні на $335 млн під 7,375% та п’ятирічні на EUR600 млн під 7,125% (п’яту частину бондів у євро викупив ЄБРР), а у листопаді – 7-річні на $500 млн із прибутковістю 7,62 . Термін погашення єврооблігацій-2022 та виплат відсотків за ними та єврооблігацій-2024 настав 19 липня.
“Нафтогаз” пропонував виплатити всі купони з єврооблігацій-2022 та 2024 19 липня 2024 року і того ж дня погасити єврооблігації-2022, а купони з єврооблігацій-2026 НАК хотів би виплатити 8 листопада 2024 року.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” у січні-червні поточного року скоротили виробництво труб на 24,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 235,2 тис. тонн.
Згідно з оновленими даними об’єднання, у січні підприємства “Укртрубопрому” наростили випуск труб у 2,2 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 61,3 тис. тонн, у лютому – на 16,2%, до 49 тис. тонн, але з березня виробництво знижувалося.
Так, у березні випуск труб становив 3,5 тис. тонн (5,9% до березня-2021), у квітні – 18,5 тис. тонн (32,1% до березня-2021), у травні – 51,4 тис. тонн (86,5%), у червні – 51,6 тис. тонн (76,6%).
Загалом у І півріччі всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” та “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 14% та 44,4% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 25%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 37,6%.
Генеральний директор “Укртрубопрому” Георгій Польський зазначив, що на початку року трубні заводи нарощували випуск продукції на тлі сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, що пов’язано головним чином із постковідним відновленням світової економіки та високими цінами на вуглеводні. Однак повномасштабне вторгнення російських військ на територію України призвело до найсильнішого спаду виробництва: у березні практично вся галузь зупинилася.
“У квітні українські трубники почали обережно запускати виробничі потужності, а в травні-червні підприємства вийшли на 50% завантаження потужностей від довоєнного періоду. Проте окремі заводи сильно недозавантажені, оскільки нові ланцюжки поставок і логістичні схеми досі перебувають у процесі перебудови та формування, наприклад, “Інтерпайп НМТЗ” раніше отримував сировину (штрипс) із “Азовсталі”, але зараз це неможливо через окупацію Маріуполя”, – констатував Польський, якого цитує пресслужба.
За його словами, зараз логістика – головний чинник, чому трубні заводи не можуть вийти на довоєнні обсяги виробництва. Припинення роботи багатьох постачальників на сході та півдні України стало великою втратою для трубників з точки зору традиційних ланцюжків постачання. Крім того, розірвано безліч традиційних логістичних схем: заблоковано українські морпорти на Чорному морі, у країні спостерігається серйозний дефіцит бензину та дизпалива, зруйновано транспортну інфраструктуру ракетними ударами ворога.
“Це змушує підприємства шукати нові, більш витратні маршрути транспортування продукції на експорт через західні прикордонні переходи та європейські морпорти. Крім того, постійне підвищення цін на енергоносії, насамперед, природний газ і електроенергію, призводять до додаткового зростання собівартості трубної продукції і знижують її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках”, – резюмував гендиректор.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила випуск труб на 15,1% порівняно з попереднім роком – до 980,7 тис. тонн, зокрема підприємства “Укртрубопрому” збільшили їх виробництво на 32,6% – до 710,5 тис. тонн.
Віце-канцлер, міністр у справах економіки та захисту клімату Німеччини Роберт Хабек назвав ситуацію із забезпеченням газу в країні “серйозною” та закликав до скорочення його споживання на 15-20%.
В ефірі телеканалу ARD він, посилаючись на оголошення “Газпрому” про подальше скорочення постачання палива з 27 липня, сказав, що “до цього треба бути готовим”, і “це серйозна ситуація”.
Хабек зазначив, що Німеччина продовжить отримувати газ з Нідерландів та Норвегії, “ми зможемо продовжувати заповнювати сховища, але як швидко і в яких обсягах” буде ясно пізніше. Він додав, що “у нас не буде газу удосталь”.
Міністр звернувся із закликом скоротити споживання газу на 15-20%, щоб уникнути того, що “певні виробничі ланцюжки просто перестануть існувати в Німеччині чи Європі”.
Чиновник пообіцяв, що у разі дефіциту газу насамперед постраждають промислові галузі, тоді як будуть вжиті заходи щодо забезпечення житлових будинків та таких об’єктів інфраструктури, як лікарні.
В інтерв’ю агентству DPA Хабек заявив, що не бачить “технічних причин” скорочення постачань “Газпромом”.
Як раніше повідомив “Газпром”, прокачування газу Північним потоком з середи скоротиться до однієї п’ятої від його потужності.
