Президент України Володимир Зеленський обговорив із президентом Кенії Вільямом Руто створення хабів для українського зерна в портах Африки.
“Провів зустріч із президентом Кенії Вільямом Руто. Дякую за участь у Саміті миру та принципову позицію підтримки суверенітету й територіальної цілісності України”, – написав Зеленський у телеграм-каналі в ніч на неділю.
Глава української держави зазначив, що на зустрічі обговорили питання продовольчої безпеки, які є дуже важливими для обох країн, розвиток українсько-кенійських відносин і проєкти у сфері експорту сільськогосподарської продукції.
Крім того, сторони розглянули можливу участь Кенії у створенні хабів для українського зерна в портах Африки.
АФРИКА, президент Кенії, Президент України, українське зерно, хаби
Понад 535 млрд грн заробили компанії-лідери оптової торгівлі у 2023 році за даними Індексу Опендатабота. До рейтингу потрапили компанії, які займаються торгівлею тютюновими виробами, агропродукцією, металом, фармацевтичними препаратами та продуктами харчування. З рейтингу вибули такі гіганти, як Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн, ДТЕК Трейдінг Ріната Ахметова та Вест Петрол Маркет.
Сукупний дохід 10 провідних компаній оптової торгівлі склав 535,34 млрд грн у 2023 році. Заробітки бізнесів з топ-10 Індексу Опендатабота зросли на 17% у порівнянні до минулорічних лідерів.
Кернел Трейд третій рік поспіль очолює рейтинг, незважаючи на зменшення доходу на 9% до 62,06 млрд грн. Ця компанія, що входить до групи Кернел Андрія Веревського, займається оптовою торгівлею зерном та соняшниковою олією. Водночас чистий прибуток компанії зменшився на 15% та склав 4,37 млрд грн.
Варто зазначити, що наприкінці квітня цього року компанія змінила свій напрямок роботи у реєстрах з оптової торгівлі на виробництво олії.
На друге місце піднялась компанія Окко експрес, новачок ринку, створений у вересні 2022 року. Її дохід у 2023 році склав 61,89 млрд грн, а чистий прибуток досяг 1,15 млрд грн. Ця компанія, яка займається торгівлею паливом, витіснила зі своєї позиції іншу компанію групи УІГ — Окко-бізнес партнер.
На третьому місці стабільно знаходиться Тедіс Україна, що входить до групи родини Кауфман. Її дохід зменшився на 5% до 61,53 млрд грн, а компанія зазнала збитків у розмірі 539 млн грн. Компанія займається оптовою торгівлею тютюновими виробами.
На четвертому місці опинилася компанія Бадм, що спеціалізується на оптовій торгівлі фармацевтичними препаратами та належить Олександру Дитятковському та Олександру Суходольському. Компанія збільшила свій дохід на 29% до 56,73 млрд грн, а прибуток у 2 рази — 3,89 млрд у 2023 році.
Ще одна компанія, що займається продажем фармацевтичних препаратів, Оптіма Фарм втримала п’яте місце рейтингу з доходом у 56,73 млрд грн. Це на 28% більше, ніж у 2022 році. Власником компанії, яка змогла у 1,7 разів збільшити свій прибуток минулоріч є Губський Андрій Іванович.
Компанія МХП Юрія Косюка перемістилася з 4-го на 6-те місце Індексу, навіть попри збільшення доходу на 12%: до 50,65 млрд грн. Проте компанія зазнала збитків у розмірі 1 млрд грн у 2023 році.
Серед нових учасників Індексу Опендатабота 2024 варто виділити ДЛ Солюшн, створену у серпні 2022 року, власником якої є громадянин Ізраїлю Арі Вебер. Основним видом діяльності компанії є оптова торгівля тютюновими виробами. Компанія зайняла 7-ме місце з доходом у 50,65 млрд грн і чистим прибутком у 61,36 млн грн.
Восьму сходинку посіла ВОГ Ресурс, що входить до групи Континіум Сергія Лагура та Степана Івахіва та займається торгівлею паливом. Компанія збільшила свій дохід на 30% до 50,13 млрд грн та показала найвищий приріст чистого прибутку серед конкурентів — у 7 разів — 275 млн грн.
Найбільший приріст доходу продемонструвала Фоззі коммерц, яка піднялась на 9-те місце, збільшивши свій дохід у 7 разів до 41,85 млрд грн. Водночас чистий прибуток компанії скоротився у 10 разів у порівнянні до минулого року. Компанія входить до групи Фоззі Груп Володимира Костельмана.
Метінвест-СМЦ Ріната Ахметова закриває рейтинг з доходом у 40,71 млрд грн, що на 36% більше, ніж у перший рік повномасштабної. Минулоріч компанія, що займається оптовою торгівлею металом та металоконструкціями отримала прибуток у 881,55 млн грн, що майже на третину більше ніж у 2022 році.
Хто вибув з рейтингу?
Зі списку топ-10 вибули три компанії, які займалися оптовою торгівлею паливом: Окко-бізнес партнер, ДТЕК Трейдінг та Вест Петрол Маркет. Також покинула рейтинг Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн, незважаючи на зростання доходу на 36% у 2023 році.
https://opendatabot.ua/analytics/index-wholesale-trade-2024
Вода вже подається із Запоріжжя на насосно-фільтрувальну станцію у Марганець (перша гілка), де вона очищується та розходиться до споживачів – у Марганецьку, Мирівську, Широківську, Томаківську громаду. Друга гілка забезпечуватиме водою Нікополь, Покровське та Червоногригорівку (Дніпропетровщина), про це заявив власник компанії Autostrada Максим Шкіль.
Будівництво водогону та підготовку його до запуску Autostrada завершила ще у лютому. Увесь цей час довелося чекати на визначення балансоутримувача об’єкта та на забезпечення постійною напругою.
Сучасна система водогону повністю автоматизована та інформатизована, наразі вже повністю працює від джерела постійного електропостачання. Створено централізований операторський пункт керування усім водогоном – на елементній базі сучасного обладнання автоматизації та систем передачі даних. Це дозволяє мінімізувати залучення оперативного персоналу та підвищити надійність та ефективність роботи водогону.
Магістральний водогін Autostrada побудувала з нуля за 7 місяців – від проєктування до реалізації. Це рекордно короткий термін. Тільки розробка проєктів такого рівня займає до півтора року. У нас цього часу не було, враховуючи гуманітарну катастрофу, в якій опинився регіон через підрив Каховської ГЕС.
Одночасно тривало проєктування, отримання технічних умов, погоджень та дозволів і власне будівництво – проектувальники, геодезисти, будівельники працювали злагоджено та паралельно – безпосередньо на об’єкті, в режимі 24/7!
Це були надскладні задачі, але ми їх вирішили!
Протяжність мережі – 77,9 км. Проєктна потужність водогону – 150 000 м3 води за добу. Важливо було забезпечити забір води саме з Дніпра – найбільшої української річки, яка має постійний приток живої води. Так як через постійні ворожі обстріли доступ до русла Дніпра обмежений в багатьох районах, забір води вирішено було робити із Запоріжжя – великого промислового міста зі складним рельєфом. Проєктувальники проводили траси фактично за картами, адже зйомка забрала би багато часу. І лише після того, як траса була прокладена, уточнювали все це геодезією. Влаштовували труби там, де це неможливо відкритим способом, а під автомобільними дорогами, залізницею та річкою – здійснювали проколи, методом горизонтального буріння – бурова установка пробурює свердловину, в яку затягують футляр у вигляді сталевої труби, після цього у цей футляр протягується склопластикова труба.
На об’єкті споруджено:
– 6 водопровідних насосних станцій. Кожну насосну станцію обладнано чотирма потужними насосними агрегатами (від 315 кВт до 800 кВт). Об’єм води, який можуть перекачувати насоси – до 3300 м3 за годину,
– 46 камер “Вантуз” (для стравлювання повітря в мережі),
– 47 камер “Випуск” (для зливу води із системи),
16 камер перемикання (для перемикання потоку води в системі між нитками трубопроводу),
– 3 камери лічильника,
– 1 розподільча камера (для розподілення потоку води між мережами – від мережі 800мм до 500мм/700мм).
Для забезпечення електропостачання ВНС водогону споруджено загально 26-кілометрова основна та резервна лінії електропостачання мереж 6кВ та 35кВ, відповідно облаштовано на кожній ВНС трансформаторні підстанції напругою 6/0,4 кВ та 35/0,4 кВт.
Для забезпечення безперебійної подачі напруги, в якості альтернативного (резервного) джерела живлення, на кожній підстанції встановлено по 2 дизель-генератори потужністю до 1 МВт.
При будівництві водогону було використано склопластикові труби, виготовлені із армованого скловолокном поліефіру. Такі труби витримують тиск до 26 атмосфер, вони легкі та довговічні – більш стійкі до високих температур та хімічних реагентів.
Щоб убезпечити водогін від обстрілів, практично всю систему магістральних трубопроводів та насосних станцій сховано під землю.
По закінченню робіт проведено ремонт доріг, якими рухалася будівельна техніка, благоустрій територій, озеленення.
За умов відсутності своєчасного фінансування будівництво здійснювалося фактично за кредитні та обігові кошти компанії. Незважаючи на стовідсоткову готовність водогону ще в лютому, борг держави перед Autostrada лише за цей об’єкт – 1,5 млрд грн.
Autostrada, ЗАПОРІЖЖЯ, магістральний водогін, МАРГАНЕЦ, Томаківка, ШКІЛЬ
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-лютому 2024 року, тис. дол США
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні-травні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 3 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 212,768 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у 2,16 раза – до $77,2 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (87,71% поставок у грошовому виразі), Китаю (4,72%) та Угорщини (4,38%).
У перші п’ять місяців року країна експортувала 340 тонн коксу на $81 тис. до Молдови (98,77%) і Латвії (1,23%), водночас у січні та березні-2024 експорт був відсутній.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Ввезення здійснювалося здебільшого з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Міжнародний бізнес-форум “Vision of Ukraine 2030”, присвячений післявоєнним сценаріям майбутнього розвитку України, відбудеться в Києві 24 липня, повідомляють на сайті форуму.
У ньому візьмуть участь провідні українські державні діячі та представники міжнародних фінансових організацій, представники органів державної влади, зокрема регуляторів, які визначають вектор розвитку всієї країни. Будуть присутні засновники та керівники інноваційних освітніх установ, успішні бізнесмени, експерти в галузі фінансів, податків, цифрової трансформації та інших ключових сфер.
Основними питаннями, що розглядатимуться, стануть: європейське майбутнє України, нова економічна модель, цифрова трансформація банківської системи, спорт, культура та мистецтво після війни, справедливі постійні податки, роль людського чинника в розвитку держави;
Форум стане унікальним постійно діючим майданчиком для обміну ідеями, встановленням стратегічних партнерств та формуванням спільного внеску в амбітний план побудови нової європейської України після перемоги, повідомляється в інформації.
З детальною програмою та переліком спікерів можна ознайомитися на: https://www.vu2030.kyiv.ua
