Долар США демонструє зниження щодо інших основних валют під час ранкових торгів у вівторок на тлі відновлення схильності інвесторів до ризику.
Водночас, деяку підтримку долару продовжують надавати очікування подальшого посилення грошово-кредитної політики Федеральної резервної системи (ФРС) США в умовах стійко високої інфляції, пише Trading Economics.
ICE, що розраховується, показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона) втрачає 0,13%, ширший WSJ Dollar Index – 0,22%.
Пара євро/долар до 8:47 кск торгується на рівні $0,9862 порівняно з $0,9844 на закриття ринку у понеділок. Євро дорожчає на 0,18%.
Курс американської валюти щодо єни знижується на 0,13% і становить 148,84 єни проти 149,04 єни за підсумками попередньої сесії.
Фунт стерлінгів подорожчав до $1,1384 із $1,1359 за підсумками попередніх торгів.
Новий міністр фінансів Великобританії Джеремі Хант відмовився від значної частини бюджетних стимулів, запропонованих екс-головою британського Мінфіну Квазі Квартенгом 23 вересня.
“Найголовнішою метою для нашої країни зараз є стабільність”, – заявив Хант у понеділок, виступаючи перед парламентом.
Пропозиції Ханта, як очікується, дозволять британській владі заощадити 32 млрд фунтів стерлінгів.
Зокрема, уряд повернеться до планів підвищення ставки корпоративного податку з 19% до 25% з квітня 2023 року, а також відмовиться від планів зниження податку на дивіденди, проведення реформи у сфері оплати праці, “заморозки” мит на алкоголь та запровадження нульової ставки ПДВ для іноземних покупців, пише газета Financial Times. Крім того, буде відкладено зниження базової ставки прибуткового податку до 19% із 20%, що планувалося на квітень.
Більшість фондових індексів найбільших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону зростають у вівторок за підйомом американського ринку днем раніше на тлі хороших квартальних звітностей компаній.
Винятком виступає китайський індекс Shanghai Composite, який о 8:35 кск опустився на 0,06%.
Гонконзький Hang Seng на той час додав 1,2%.
Котирування акцій BYD Co. на Гонконзькій фондовій біржі підскочили на 6,4%. Провідний виробник автомобілів на нових джерелах енергії в Китаї очікує на зростання чистого прибутку за підсумками третього кварталу майже в 5 разів (на 365%) – до 5,5-5,9 млрд юанів ($764-820 млн), згідно з попередніми розрахунками.
Папери дочірньої компанії BYD Electronic, яка випускає автозапчастини, подорожчали на 7,5%.
Серед лідерів зростання в Гонконгу у вівторок входять також акції виробника сонячних панелей Xinyi Solar Holdings (+5,7%), мережі ювелірних магазинів Chow Tai Fook Jewellery Group (+4,9%), що випускає чіпи Sunny Optical Technology Group Co. (+4,8%) та автовиробника Geely (+4%).
Крім того, папери інтернет-рітейлерів Alibaba Group та JD.com подорожчали відповідно на 3,8% та 2,7%, інтернет-гіганта Tencent Holdings Ltd. – на 2,9%.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:31 кск збільшилося на 1,5%.
Найбільш істотне підвищення котирувань демонструють акції, що надає медичні послуги M3 Inc. (+5,5%), виробника електроніки Sharp Corp. (+5%) та випускає музичні інструменти Yamaha Corp. (+4,9%).
Вартість Recruit Holdings Co. підскочила на 4,8%. Рекрутингова компанія оголосила про викуп власних акцій обсягом 150 млрд ієн ($1,01 млрд), що становить 2,5% капіталу. Програма діятиме до 14 березня 2023 року.
Також підвищуються котирування акцій фінансової групи Mitsubishi UFJ (+1%), рітейлер одягу Fast Retailing (+1,3%) та виробника споживчої електроніки Sony Group (+1,2%).
Південнокорейський індекс Kospi до 8:26 кск зріс майже на 1%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та електроніки Samsung Electronics Co. знижуються на 0,5%, тоді як вартість автовиробника Hyundai Motor піднялася на 0,3%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 зріс на 1,7%.
Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP та Rio Tinto зросла на 1,4% та 0,1% відповідно.
Акції технологічних компаній також дорожчають: Block Inc (+7,2%), Xero (+3,4%), Life360 Inc (+3%), Seek (+3,6%) та Wisetech Global (+3,4%) ).
Ціни на нафту підвищуються під час торгів у вівторок після помірного зниження за підсумками попередньої сесії.
Вартість грудневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:06 кск у вівторок становить $92,37 за барель, що на $0,75 (0,82%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у понеділок ці контракти знизилися на $0,01 (0,01%), до $91,62 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася на цей час на $0,82 (0,96%), до $86,28 за барель. На час закриття попередніх торгів вартість цих контрактів опустилася на $0,15 (0,2%), до $85,46 за барель.
Підтримку ринку у тому числі надає ослаблення долара, який дешевшає до основних валют у вівторок на тлі посилення апетиту до ризику, пише CNBC. Тим часом побоювання щодо потенційної рецесії у світовій економіці обмежують зростання нафтових котирувань.
Знижувальний тиск на нафтові ціни продовжують чинити тривоги щодо посилення грошово-кредитної політики багатьох великих центробанків світу, спрямованих на стримування інфляції, пише Trading Economics.
Тим часом, Китай, як очікується, збереже м’яку монетарну політику для підтримки економіки в умовах обмежень, пов’язаних з COVID-19.
Учасники ринку готуються до скорочення видобутку нафти ОПЕК+. Як повідомлялося, на початку жовтня ОПЕК+ ухвалила рішення про скорочення квот на нафтовидобуток з листопада на 2 млн барелів на добу.
Український бізнес у третьому кварталі погіршив очікування щодо інфляції в найближчі 12 місяців до 25,2% з 21,7% у попередньому кварталі та погіршив очікування щодо девальвації гривні до 41,93 грн/$1 з 36,06 грн/$1.
Згідно з результатами регулярного щоквартального опитування ділових очікувань підприємств країни, оприлюдненого на сайті НБУ в понеділок, індекс ділових очікувань (ІДО) підприємств зріс порівняно з попереднім кварталом до 79,5% з 72,6%, свідчачи про пом’якшення негативних економічних настроїв.
Нацбанк пояснив, що зростання цього показника відбулося за рахунок поліпшення оцінок за всіма складовими індексу, найбільше за загальними обсягами реалізації продукції власного виробництва.
Зазначається, що підприємства очікують уповільнення темпів скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні за наступні 12 місяців: баланс відповідей становить “мінус” 37,9% у третьому кварталі в порівнянні з “мінус” 48,7% у другому кварталі 2022 року.
При цьому більшість компаній (52,4%) очікують збереження свого фінансово-економічного становища в наступні 12 місяців без змін, 31,3% очікують на погіршення, а 16,2% – на поліпшення.
Згідно зі звітом, 31,7% опитаних очікують скорочення обсягів реалізації продукції (проти 43% у другому кварталі), зокрема й на зовнішньому ринку, 44,4% прогнозують, що обсяги залишаться без змін.
За даними опитування, 32,9% підприємств налаштовані скорочувати кількість працівників, 59,7% – залишити штат без змін.
Скоротилися очікування підприємств щодо зростання заробітних плат працівників у наступні 12 місяців: 41,4% опитаних планують збільшувати заробітну плату, 50,8% – зберігати на поточному рівні, 7,9% – знижувати.
Частка підприємств, які планують залучати іноземні інвестиції, скоротилася до 22,2% із 24,1%, зазначено у звіті про результати опитування.
Кредити в нацвалюті планують залучати 86,3% компаній, тоді як у попередньому кварталі ця частка становила 84,6%.
В опитуванні ділових очікувань, яке наводилося з 1 по 31 серпня 2022 року, взяли участь 642 підприємства з 21 регіону країни. Серед опитаних 18,2% – компанії переробної промисловості, 21,2% – оптової та роздрібної торгівлі, 14,6% – сільського господарства, 13,2% – транспорту та зв’язку, 6,4% – добувної промисловості, 5,1% – сфери електроенергії та водопостачання, 3% – будівництва, 18,2% – підприємства інших галузей.
ІДО – агрегований показник щодо очікуваного розвитку підприємств у наступні 12 місяців. Розраховується за результатами опитувань підприємств як середньоарифметичне значення балансів відповідей щодо фінансово-економічного становища підприємств, загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, кількості працівників.
Значення індексу понад 100 означає перевагу позитивних економічних настроїв у суспільстві, нижче 100 – негативних економічних настроїв.
Translated with www.DeepL.com/Translator (free version)
Україна у січні-вересні 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 44,4% порівняно з січнем-вереснем-2021 – до $49,3 млн (у вересні – $4,664 млн), алюмінію та виробів з нього – на 30, 8%, до $239,539 млн. ($32,357 млн.). При цьому знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,1% – до $2,395 млн ($146 тис.). Імпорт олова та виробів з нього впав на 8% – до $2,789 млн ($322 тис.), а також скоротилося ввезення цинку та цинкових виробів – на 58,5%, до $28,225 млн ($2,090 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього за дев’ять місяців 2022 року знизився на 36,4% порівняно з січнем-вереснем 2021 року – до $75,861 млн (у вересні – $9,406 млн), свинцю та виробів з нього на 67,2% – до $9,370 млн ($0,684 млн), нікелю та виробів – на 69,2%, до $1,079 млн ($0,141 млн).
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило, що зараз в Україні облаштовано 6570 місць компактного проживання для переселенців.
“В Україні облаштовано 6 570 місць компактного проживання ВПО (внутрішньо-переміщених осіб) і держава продовжує збільшувати їх кількість. Для тих, хто проживає в них, легше забезпечити надання освітніх, медичних та інших послуг. Організацію роботи з нашими переселенцями покладено на місцеву та регіональну владу, однак у тісній взаємодії з центральними”, – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що для людей, які були змушені переїхати, розгорнули модульні міста у п’яти областях, 25 з таких міст побудував уряд Польщі.
“Зрозуміло, цього недостатньо і тому зараз ведуться переговори з міжнародними донорами та урядами інших країн щодо можливого залучення інвестицій. За дорученням президента України розробляється проект будівництва такого житла у регіонах. Кожен ОВА має визначити земельні ділянки, визначити пріоритети, затвердити програми, які можна запропонувати інвесторам, і це має бути зроблено до весни”, – вказано у повідомленні.
