На базі Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України розпочинається комплексний чотириденний навчальний онлайн-курс для дипломатів із країн Африки, курс продовжить “ренесанс відносин” України та країн Африки, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
“Під час мого турне наші африканські партнери виявили неабиякий інтерес у вивченні українського дипломатичного досвіду. За рік протидії повномасштабному вторгненню Росії Україна зарекомендувала себе як беззаперечний міжнародний лідер у сферах комунікацій, публічної дипломатії, боротьби з дезінформацією та антикризового реагування. Навчальний курс, розроблений МЗС України, продовжить ренесанс відносин України та країн Африки, а також стане нашим практичним внеском у зміцнення стійкості країн Африканського континенту”, – наводить слова Кулеби прес-служба МЗС.
У рамках курсу “Безпека та дипломатія у воєнний час. Український досвід” понад 200 дипломатів із таких країн, як Нігерія, Кенія, Ефіопія, Сомалі, Кот-д’Івуар, ПАР, Ботсвана, Мозамбік і Сенегал, матимуть змогу перейняти досвід українських дипломатів-практиків, науковців-міжнародників та експертів аналітичних центрів.
За словами Кулеби, у межах активізації відносин з Африкою МЗС України планує провести 2023 року серію аналогічних навчальних курсів для низки інших африканських країн.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.12.2022
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак у телефонній розмові обговорив із радником президента США з національної безпеки Джейком Салліваном подальшу підтримку України у зв’язку з наближенням річниці повномасштабного вторгнення РФ, повідомила пресслужба глави держави.
“Сторони обговорили потужну підтримку, яку Сполучені Штати продовжуватимуть надавати Україні з наближенням річниці війни, а також наголосили на важливості нашої подальшої комунікації”, – ідеться в повідомленні.
Також глава Офісу президента поінформував американську сторону про актуальну ситуацію на фронті.
Крім того, Єрмак подякував американському народу, президенту США та обом палатам Конгресу за підтримку України.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 13 лютого експортувала 29,16 млн тонн зернових культур, зокрема 16,72 млн тонн кукурудзи (57,3% загального обсягу поставок), 10,39 млн тонн пшениці (35,6%) і 1,94 млн тонн ячменю (6,7%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 28,65% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон було поставлено 40,81 млн тонн. При цьому станом на 13 лютого було досягнуто найвищого середньодобового темпу експорту за поточний МР, тоді як попереднє найменше відставання від торішнього показника було досягнуто 9 січня – “мінус” 29,61%.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 13 лютого поточного року Україна експортувала 16,72 млн тонн кукурудзи (-3,7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 10,39 млн тонн пшениці (в 1,69 раза менше), 1,94 млн тонн ячменю (менше у 2,84 раза), 13,4 тис. тонн жита (менше в 11,8 раза) і 89,5 тис. тонн борошна (+38,1%).
Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 2,19 млн тонн зернових, зокрема 1,4 млн тонн кукурудзи, 653 тис. тонн пшениці, 126 тис. тонн ячменю, 7,1 тис. тонн борошна і 1 тис. тонн жита.
Як випливає з даних міністерства, за період 3-13 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 170,7 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 27 січня – 3 лютого – 209,4 тис. тонн зернових/добу, 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу, за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, а за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 3-13 лютого скоротилися на 18,5% порівняно з показником за попередній період 27 січня-3 лютого.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Ціни на нафту опускаються у вівторок на повідомленні Bloomberg про те, що США планують продати додаткові обсяги сировини зі стратегічного нафтового резерву (SPR).
За даними агентства, Штати мають намір реалізувати на ринку ще 26 млн барелів нафти з SPR у період з квітня по червень поточного року.
Вартість квітневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:10 кв. у вівторок становить $86,01 барель, що на $0,6 (0,69%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подорожчали на $0,22 (0,3%), до $86,61 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,87 (1,09%), до $79,27 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів збільшилася на $0,42 (0,5%), до $80,14 за барель.
Напередодні нафтовий ринок виріс завдяки сигналам підйому ділової активності в Китаї за оголошеного Росією скорочення видобутку. У п’ятницю віце-прем’єр РФ Олександр Новак повідомив журналістам, що в березні країна має намір скоротити видобуток нафти на 500 тис. б/д.
У центрі уваги трейдерів у вівторок – дані щодо інфляції в США за січень, які дадуть змогу інвесторам робити нові прогнози щодо подальшої політики Федеральної резервної системи і перспектив американської економіки, зазначає Market Watch.
Нещодавно звільнений за власним бажанням перший заступник міністра економіки України Денис Кудін очолить в “Укрнафті” напрямок стратегії, розвитку та взаємодії з державними органами влади, повідомив директор компанії Сергій Корецький.
“Продовжуємо будувати dream team “Укрнафта”. Наша команда поповнилася ще одним найсильнішим гравцем. Мали гарний досвід спільної роботи в минулому. Упевнений, зробимо багато корисного і зараз”, – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Після звільнення Кудін написав, що планує “повністю зосередитися на паливному фронті”. Він разом із Корецьким працював у мережі АЗК WOG у 2013-2018 роках.
Як повідомлялося, Ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада 2022 року вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” (за винятком контрольного пакета НАК “Нафтогаз України”). До вилучення структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова належало близько 42% акцій “Укрнафти”.
“Укрнафта” володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. На її балансі перебувають 1791 нафтова і 147 газових свердловин. Компанії належить 537 АЗС, з яких станом на кінець грудня 2022 року працювали 449. Решта були або пошкоджені внаслідок бойових дій, або перебували на тимчасово окупованих територіях.
