Футбольний клуб “Динамо” подарував Державній прикордонній службі України катер на повітряній подушці.
“Динамівці Георгій Бущан, Владислав Супряга, Валентин Моргун та віце-президент футбольного клубу Віталій Сівков відвідали охоронців кордону з подарунком”, – йдеться у повідомленні на каналі Держприкордонслужби України у Telegram у п’ятницю.
Наголошується, що бійці Держприкордонслужби вирішили назвати новий аерохід “Динамівець”.
Він стане надійним помічником з охорони та оборони кордону, наголосили у відомстві.
Українські підприємства у січні-вересні поточного року знизили експорт брухту чорних металів у 12,9 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 35,275 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за цей період скоротився у 13,9 раза – до $12,640 млн.
У той же час, за дев’ять місяців країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні в 11,1 раза – до 1,554 тис. тонн. У грошовому вираженні ввезення брухту знизилося в 9,7 разу – до $3,279 млн.
Ввезення металобрухту в січні-вересні здійснювалося в основному з Туреччини (78,87% поставок у грошовому вираженні), РФ (14,09%) та Кіпру (5,4%); експорт – до Туреччини (59,42%), Польщі (15,34%) та Німеччини (9,41%).
Крім того, метпідприємства України в січні-вересні-2022 не імпортували продукти прямого відновлення заліза з руди за кодом 7203 – гарячебрикетованого заліза (ДБЖ), що є замінником чавуну та металобрухту, але експортували 258 тонн даної продукції до Індії (104%) тис.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила експорт металобрухту у 17,2 раза порівняно з попереднім роком – до 615,687 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 25,2 разу – до $238,895 млн.
2021 року країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні на 13,1% – до 22,964 тис. тонн. У грошовому вираженні ввезення брухту зросло на 72,4% – до $44,883 млн.
Ввезення металобрухту в 2021 році здійснювалося в основному з Туреччини (60.42% поставок у грошовому вираженні), РФ (33,44%) та Білорусі (1,57%); експорт – до Туреччини (84,85%), Румунії (6,66%) та Польщі (3,45%).
Крім того, метпідприємства України в 2021 році імпортували з РФ 1,603 тис. тонн продуктів прямого відновлення заліза з руди за кодом 7203 – гарячебрикетованого заліза (ГБЖ), що є замінником чавуну та металобрухту, на суму $653 тис., тоді як у 2024 році тис. тонн на $805 тис. При цьому експорт цієї продукції до Індії становив 288 тонн на $91 тис.
Україна у січні-вересні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд та концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 75,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 945,311 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за цей період імпорт бокситів у грошах скоротився на 72,8% – до $48,106 млн.
При цьому імпорт здійснювався в основному з Гвінеї (58,97% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,22%) та Гани (7,49%).
Україна у січні-вересні 2022 року не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт алюмінієвих руд та концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 0,1% порівняно з 2020 роком – до 5 млн 114,227 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошах зріс на 4,2% – до $236,638 млн.
При цьому імпорт здійснювався в основному з Гвінеї (59,33% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (21,33%) та Гани (16,8%).
Україна у 2021 році здійснила реекспорт бокситів в обсязі 277 тонн на $70 тис. у Білорусь (48,57%), Польщу (40%) та РФ (7,14%), тоді як у 2020 році було реекспортовано до Польщі 255 тонн бокситів на $41 тис.
Боксити є алюмінієвими рудами, що використовуються як сировина для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (НГЗ), який до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виготовляється глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка у Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію та глинозему.
АТ “Укрпошта” випустила нові поштові марки до Дня захисників України “Слава Збройним Силам України!”, повідомляє прес-служба поштового оператора у п’ятницю.
“Сьогодні “Укрпошта” представила перші 6 пологів та військ ЗСУ. У майбутньому ми плануємо розширювати цю серію. І щоб подякувати військовим не словом, а ділом, 8 грн з кожної марки буде направлено на підтримку армії”, – прокоментував генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський.
Згідно з повідомленням, блок марок виконаний у графічному стилі, де кожна поштова марка відображає образи сучасних українських захисників із різних підрозділів військ та містить їхню емблему.
На марках представлені Десантно-штурмові війська, Сухопутні війська, Військово-морські сили, Повітряні сили, Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони.
Автор поштового випуску, присвяченого захисникам, – український дизайнер із Краматорська Антон Хрупін.
Відповідно до релізу, тираж марочного аркуша – 1 млн екземплярів, вартість одного аркуша –120 грн, з яких 48 грн – благодійний внесок.
До аркуша також випущено конверт “Перший день”, тематичні художні конверти та листівки крім сюжетів містять також кольори та емблеми кожного роду військ ЗСУ.
Купити поштовий випуск “Слава ЗСУ!” можна починаючи з 14 жовтня у міських відділеннях “Укрпошти” по всій країні, а також в офіційному онлайн-магазині оператора.
Крім того, новий поштовий випуск продаватиметься в офіційних онлайн-магазинах “Укрпошти” на маркетплейсах Prom, Kasta, Rozetka, eBay та Amazon.
У компанії зазначили, що на продаж конверта “Перший день” у відділеннях діятимуть обмеження – не більше двох за одним замовленням. Онлайн можна буде замовити до 10 марочних аркушів, 10 художніх конвертів та 10 листівок одного виду на одне замовлення.
Україна у січні-вересні поточного року скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 54,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,044 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 50,7% – до $17,972 млн.
У серпні-вересні імпорт марганцевої руди мало здійснювався.
При цьому за дев’ять місяців 2022 року ввезення здійснювалося з Гани (99,86% поставок у грошовому вираженні) та Бельгії (0,1%) та Бразилії (0,02%).
За дев’ять місяців 2022 року Україна не постачала марганцеву руду та концентрат на експорт.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 26,8% порівняно з 2020 роком – до 425,279 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 29,6% – до $53,917 млн. При цьому основний імпорт здійснювався з Гани (99,87% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (0,07%) та Бельгії ( 0,05%).
Минулого року Україна поставила 770 тонн марганцевої руди та концентрату в Польщу (94,38%) та РФ (5,62%) на суму $89 тис., тоді як у 2020 році поставила на експорт 69,303 тис. тонн марганцевої руди та концентрату на суму $10,819 млн.
В Україні добувають і збагачують марганцеву руду Покровський (раніше – Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва – Дніпропетровська обл.).
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Ціни дорогоцінних металів продовжують знижуватися на даних про інфляцію в США і на тлі зміцнення курсу американської нацвалюти, в результаті золото може завершити “в мінусі” перший тиждень з останніх трьох, повідомляє MarketWatch.
Золото та срібло “продовжують торгуватися у сильній зворотній залежності від потужного доларового індексу”, зазначає старший аналітик Kitco.com Джим Вайкофф. При цьому “бики” ринку висловлюють подив щодо того, що дорогоцінні метали не залучають інвесторів як “безпечну гавань” в умовах підвищеної геополітичної та ринкової невизначеності, заявив він.
Котирування грудневих контрактів на золото на Comex під час торгів у п’ятницю зменшилися на 1,3% – до $1654,9 за тройську унцію. Срібло з постачанням у грудні подешевшало на 2,8% – до $18,39 за унцію. З початку тижня вартість цих дорогоцінних металів впала на 3,1% і 8,8% відповідно.
Грудневі ф’ючерси на паладій опустилися в ціні у п’ятницю на 3% – до $2053,5 за унцію.
Тим часом, індекс DXY, що показує вартість долара США щодо шести основних світових валют, зріс на 0,7% – до 113,14 пункту.
Споживчі ціни (індекс CPI) у США у вересні зросли на 8,2% щодо того ж місяця минулого року, показали дані, опубліковані в четвер Мінпраці країни. Таким чином, інфляція сповільнилася порівняно з 8,3% у серпні, але виявилася вищою за очікувані аналітиками 8,1%.
Тим часом зростання споживчих цін без урахування вартості продуктів харчування та енергоносіїв (індекс Core CPI) минулого місяця прискорилося до 6,6% у річному вираженні з 6,3% у серпні, оновивши рекорд з 1982 року.
“Дані щодо інфляції були жахливими для “жовтого металу”, оскільки вони закріпили підвищення ставки ФРС на 75 базисних пунктів наступного місяця. Причому з інфляцією, яка виглядає такою непохитною, Федрезерву, ймовірно, доведеться піти далі, ніж очікували ринки раніше, – вважає старший ринковий аналітик Oanda Крейг Ерлам. – Це не обіцяє нічого хорошого золоту в найближчій перспективі. Вчорашні мінімуми близько $1640 за унцію незабаром можуть протестувати ще раз”.
