Нова ліберальна податкова модель зі скасуванням єдиного соціального внеску та військового збору обговорюється наразі за участю Офісу президента (ОП) і може бути затверджена протягом пів року, повідомив заступник голови ОП Ростислав Шурма.
“Остаточного рішення ще немає. Але так, ми справді обговорюємо модель, яка називається “10-10-10″: 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО (податок на доходи фізосіб) та 10% – ПДВ (податок на додану вартість)”, – сказав він в інтерв’ю українському Forbes, опублікованому у вівторок.
Шурма наголосив, що ця модель передбачає майже повне скасування всіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства і “такі речі, як, наприклад, доступ податкової до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків”.
“На жаль, ми поки що не дійшли консенсусу в цьому питанні, але сподіваюся, протягом найближчих місяців – пів року зможемо ухвалити нову податкову модель”, – зазначив заступник голови ОП.
За його словами, основною перешкодою є відповідь на запитання, що буде з надходженнями до бюджету найближчого року, оскільки бюджет зараз і так не збалансований: за рахунок власних доходів покривається лише 30% потреб.
Шурма зазначив, що необхідно знайти компенсатори, й додав, що в Україні недостатньо оподатковуються забруднення навколишнього середовища або шкідливе споживання, тобто тютюн, алкоголь, нафтопродукти.
“Ще одна ідея – податкові стимули для розвитку переробної промисловості, які передбачають скасування відшкодування ПДВ на сировинні товари”, – повідомив він.
“Це також наш унікальний шанс змінити культуру сплати податків у країні. Однак це справді дуже відповідальне рішення, тож ми маємо ухвалювати його тільки коли досягнемо консенсусу”, – сказав він.
Щодо ідеї запровадження 10% додаткового збору на купівлю валюти для імпорту Шурма повідомив, що підтримує його і розглядає як не стільки спосіб наповнення бюджету, скільки як засіб боротьби зі спекулянтами та підтримки національного виробника.
“Цей податок має знизити попит на валюту з боку недобросовісного бізнесу, який користується можливістю здійснювати розрахунки протягом 180 днів. Відповідно, це вирівняє платіжний баланс і знизить тиск на гривню”, – вважає він, прогнозуючи зниження попиту на валюту на $1-2 млрд.
Німецький концерн Bayer AG, який спеціалізується на медико-біологічних рішеннях для охорони здоров’я та сільського господарства, вирішив продовжувати постачання основних сільськогосподарських рішень російським аграріям, щоб вони могли зробити внесок у задоволення світового попиту.
При цьому Bayer сподівається, “що російська влада продовжить забезпечувати вільні поставки сільгосппродукції” і “не використовуватиме продовольство як засіб тиску на світ”, наголошується в повідомленні компанії.
Водночас, Bayer має намір вкласти значні кошти в Україну протягом наступного десятиліття. Зокрема, компанія інвестує понад EUR30 млн у насіннєвий завод у Житомирській області, щоб забезпечити попит на насіння кукурудзи в країні та за її межами.
Як зазначається в повідомленні, Bayer повністю прихильний до боротьби з тим, що може стати безпрецедентною продовольчою кризою, і поділяє думку ООН про те, що доступ до українських та російських продуктів харчування необхідний для зниження тиску на глобальну продовольчу систему.
Раніше компанія припинила постачання в РФ і Білорусь тих продуктів, які не є життєво необхідними, а також призупинила рекламну та промо-активність капіталовкладення в цих країнах.
Генсек ООН Антоніу Гутерріш у четвер, 18 серпня, візьме участь у тристоронній зустрічі у Львові з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом та президентом України Володимиром Зеленським, заявив у вівторок заступник генсека Стефан Дюжжарик.
“Генсек ООН прибуде до Львова у четвер на тристоронню зустріч із президентом Туреччини Ердоганом та українським лідером Зеленським”, – сказав він.
“Наступного дня він вирушить до Одеси і відвідає місцевий порт, один із трьох найбільш завантажених портів Чорного моря”, – зазначив він.
Дюжжарик додав, що в ООН очікують на двосторонню зустріч Гутерріша з Зеленським.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох портів на українській території – Чорноморська, Одеси та Південного.
Раніше “Клуб Експертів” випустив аналіз основних подій, які мають відбутися 15-21 серпня в Україні та світі. Детальніше відео огляд дивіться за посиланням:
Україна отримала EUR200 млн у вигляді пільгового кредиту від Італії за нульовою процентною ставкою на 15 років з урахуванням пільгового періоду відстрочення погашення кредиту 7,5 років, повідомив Мінфін у вівторок.
“Отримані кошти будуть спрямовані на забезпечення видатків на заробітну плату педагогічних працівників установ загальної середньої освіти”, – уточнив Мінфін.
Як повідомлялося, кредитний договір було підписано 5 серпня між Україною в особі міністра фінансів як позичальником та урядом Італії в особі міністра економіки та фінансів як кредитором.
Пасажиропотік через західний кордон України у червні 2022 року, тис. (графічно)
Дані: Держприкордонслужба
Головними проблемами цукрової галузі в Україні є російське воєнне вторгнення та аномально висока ціна природного газу, що перевищила в ЄС планку $2 тис./тис. куб. м.
Внаслідок цього у вересні сезон цукроваріння не розпочинатимуть 10 із 32 українських цукрових заводів, повідомляється на сайті ПрАТ “Гнідавський цукровий завод” (Луцьк)
“Цього року у нас дві проблеми – війна і ціна на енергоносії. У Європі газ коштує вже більше $2 тис./тис. куб. м. Якби Гнідавський цукровий завод працював лише на газі, то щодобово ми маємо віддати мінімум 400 тонн цукру лише за газ, при тому, що всього завод вироблятиме 600-700 тонн на добу, а ще треба розрахуватися з господарствами-бурякодавцями, платити заробітну плату людям, обслуговувати підприємство”, – цитує підприємство свого заступника директора Олександра Нікішина.
За його даними, комерційна ціна природного газу в Україні на сьогодні така, що економічно недоцільно запускати завод, оскільки кожен кілограм цукру, що виробляється на цьому газі, є збитковим.
“Ми не опускаємо руки і ставимо перед собою амбітні цілі. По-перше, отримати від своїх підприємств-бурякодавців сировину і переробити її. А друге важливе завдання — зберегти виробничий колектив, тому що закриття заводу на один сезон спричинить і псування обладнання, а відповідно і важчі наслідки для підприємства”, – зазначає Олександр Нікішин у повідомленні підприємства.
Раніше Мінагрополітики заявило, що у 2021/2022 маркетинговому році (МР, вересень-серпень) виробництво цукру здійснювали 33 цукрові заводи, тоді як у 2022/2023 МР сезон цукроваріння планують розпочати 23 заводи.
Згідно з інформацією на сайті Гнідавського цукрового заводу, потужності підприємства дозволяють переробляти 5 тис. тонн буряків на добу.
Іншими бенефіціарами ПрАТ є Ярослав Галькевич та Євген Макара.
