Гірничо-металургійна група “Метінвест” провела низку перестановок у своїй дирекції, зокрема, розширивши зону відповідальності генерального директора Запорізького металургійного комбінату “Запоріжсталь” Олександра Мироненка.
Згідно з офіційним повідомленням прес-служби групи “Метінвест” на відповідний запит агентства “Інтерфакс-Україна” у четвер, зміни в організаційній структурі “Метінвесту” пов’язані з тим, що російська військова агресія проти України призвела до зупинення підприємств групи у Маріуполі та Авдіївці, розриву стійких технологічних та логістичних ланцюгів – як внутрішньогрупових, так і зовнішніх.
“У відповідь на нові виклики, в “Метінвесті” вирішили змінити організаційну структуру групи, покликану вдосконалити операційну модель продажу, логістики та закупівель, зміцнити компанію. Так, була створена Комерційна дирекція групи “Метінвест” на основі Дирекції з продажу та Дирекції з логістики та закупівель. Очолив Комерційну дирекцію Дмитро Ніколаєнко”, – пояснюється у відповіді агентству.
І додається, що об’єднання напрямків логістики, продажу та закупівель та створення єдиного центру їх координації та управління спрямоване на ефективне управління ключовими вартісними процесами в компанії, на отримання додаткового ефекту від синергії цих основних функцій та побудову наскрізного процесу їхньої кросфункціональної взаємодії.
Також зміни торкнулися Операційної дирекції групи “Метінвест”, яку очолив генеральний директор “Запоріжсталі” Олександр Мироненко. Він також продовжить виконувати обов’язки генерального директора спільного підприємства групи “Метінвест” – комбінату “Запоріжсталь”, – констатується в інформації компанії.
При цьому наголошується, що компанія прагне зберегти свій кадровий потенціал, тому всі ротації та призначення на ключові позиції здійснюються шляхом переміщень керівників чи поєднання ролей з урахуванням зміни конфігурації бізнесу.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон із вуглецевих та низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
“Запоріжсталь” знаходиться в процесі інтеграції до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Фондові індекси країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону падають у четвер, наслідуючи динаміку ринку акцій США.
Інвестори оцінюють протокол вересневого засідання ФРС США, який показав, що американський ЦБ, як очікується, продовжить підвищувати ключові ставки і утримуватиме їх на високому рівні доти, доки інфляція не продемонструє ознак уповільнення.
Тим часом, низка представників керівництва ФРС вважають, що в умовах невизначеності важливо буде коригувати темпи подальшого посилення грошово-кредитної політики, щоб обмежити ризик негативних наслідків для економіки, наголошується в протоколі.
Ринок тепер чекає на публікацію даних щодо інфляції в США у вересні, які можуть вказати на ефективність політики Федрезерва. Звіт міністерства праці буде опублікований у четвер о 15:30 кв, аналітики в середньому очікують, що споживчі ціни в Штатах минулого місяця зросли на 8,1% у річному вираженні після підйому на 8,3% місяцем раніше, згідно з Trading Economics.
Гонконгський Hang Seng до 8:13 мск втратив 1%, він падає шостий торги поспіль і знаходиться на мінімальній відмітці за останні 11 років. Китайський індекс Shanghai Composite опустився на 0,08%.
У Гонконгу продовжують значно знижуватись акції технологічних компаній після того, як стало відомо, що США посилюють експортний контроль за високотехнологічною напівпровідниковою продукцією та обладнанням для виробництва чіпів. Папір JD.com Inc. (SPB: JD) втрачають у ціні 3,2%, Netease Inc. (SPB: NTES) – 2,8%, Tencent (SPB: 700) Holdings Ltd. – 1,3% та Alibaba (SPB: BABA) Group – 1%.
Водночас негативний вплив на інвесторів надає посилення коронавірусних обмежень у Китаї напередодні 20-го з’їзду Комуністичної партії КНР, який розпочнеться цими вихідними.
У лідерах зниження серед компонентів Hang Seng також торгуються акції девелоперів Country Garden Holdings (SPB: 2007) Co. Ltd. (-9,2%) та Longfor Group Holdings Ltd. (-4,4%), та банку China Merchants Bank Co. Ltd. (-4,2%).
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:20 за київським часом опустилося на 0,5%.
Лідерами падіння котирувань виступають папери Toho Co. Ltd. (-3,9%), Daikin Industries Ltd. (-2,9%) та Toto Ltd. (-2,8%).
Тим часом вартість Toshiba Corp. зростає на 7,6% на новини про те, що група інвесторів на чолі із Japan Industrial Partners Inc. висунула пропозицію про купівлю компанії за 2,8 трлн ієн ($19,06 млрд).
Австралійський індекс S&P/ASX 200 знизився на 0,07%.
Капіталізація найбільшої гірничодобувної компанії світу BHP опустилася на 0,8%, а акції її конкурента Rio Tinto 0,6%.
Південнокорейський індекс Kospi до 8:35 упав на 1,4%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та електроніки Samsung Electronics Co. опускаються на 0,4%, вартість автовиробника Hyundai Motor знизилася на 1,5%.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо дотримання територіальної цілісності України, в якій також засуджується спроба РФ анексувати тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Згідно з трансляцією із зали Генасамблеї, за – проголосували 143 зі 193 учасників, утрималися 35 країн (Алжир, Вірменія, Болівія, Бурунді, ЦАР, Китай, Конго, Куба, Еритрея, Есватині, Ефіопія, Гвінея, Гондурас, Індія, Казахстан, Киргизстан Лаос, Лесото, Малі, Монголія, Мозамбік, Намібія, Пакистан, Південна Африка, Південний Судан, Шрі-Ланка, Судан, Таджикистан, Таїланд, Того, Уганда, Танзанія, Узбекистан, В’єтнам, Зімбабве), проти проголосували 5 (Білорусь , Нікарагуа, Росія та Сирія).
Представник гірничо-металургійної групи “Метінвест” Віталій Литовка призначений генеральним директором ПрАТ “Южкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.), раніше він обіймав аналогічну посаду у ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод” (АКХЗ).
Згідно з офіційним повідомленням наглядової ради компанії, Литовку призначено гендиректором 2 вересня 2022 року на період з 5 вересня 2022 року по 4 квітня 2023 року включно.
При цьому уточнюється, що раніше Литовка був гендиректором АКХЗ у вересні 2022 року.
Статутний капітал ПрАТ “Южкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Промислові підприємства просять Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), не збільшувати граничні ціни (так звані прайс-кепи) на електричну енергію на ринку “на добу вперед” (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВСР) та балансувальному ринку, щоб уникнути зупинки виробництва.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” джерела” на ринку, існує значна ймовірність зупинення виробництва, зокрема такі заяви прозвучали 12 жовтня під час публічного обговорення проекту цього рішення в НКРЕКУ.
Так, директор з економіки та фінансів Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ) Олександр Завгородній повідомив, що електроенергія – основна складова собівартості продукції заводу, тому зростання цін суттєво вплине на економіку підприємства.
“З огляду на ймовірне зростання прайс-кепів, зростання цін на ринку електроенергії, а також наміри підвищувати вартість транспортування та диспетчеризації електроенергії, ми прийняли рішення зупинити роботу підприємства вже з листопада”, – сказав топ-менеджер, додавши, що підприємство попередньо планує у такому разі знаходиться у простій у зимовий період.
У свою чергу заступник голови правління з фінансів Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) Олег Качко наголосив, що підвищення прайс-кепів неминуче призведе до зростання цін на електроенергію і, як наслідок, призведе до зростання собівартості продукції та неминучої зупинки підприємства.
За його оцінкою, збільшення прайс-кепів коштуватиме підприємству додатковий 1 млрд грн на рік. “Невідомо, де брати ці кошти, коли є проблеми з логістикою всередині країни, потрібно утримувати персонал, зарплати платити. Тому в умовах війни це не є дуже правильним рішенням”, – зазначив представник ЗЗФ.
При цьому завод “Дніпроазот”, єдиний виробник хлору для українських водоканалів, знаходиться у простої від початку війни. Проте через технологічну небезпеку виробничого циклу підприємство підтримує мінімальну господарську діяльність. Проте, за словами представника підприємства, через збільшення прайс-кепів на витрати на е/енергію “Дніпроазота” доведеться зупинятися повністю, а поновлення роботи вже буде неможливим.
Також під загрозою повної зупинки є й гірська галузь. Зокрема, заступник головного енергетика Покровського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК), Олександр Петровець повідомив, що є велика ймовірність зупинення підприємства у листопаді через підвищення прайс-кепів.
“ПГЗК – це містоутворююче підприємство, від нашої роботи залежить існування міста Покровськ. Ми намагаємося працювати у вкрай складних умовах: знижується попит на нашу продукцію, зростає собівартість виробництва, є проблеми із закупівлями матеріалів для ремонтів та обслуговування обладнання. Тому наше підприємство не може більше витримуватиме цю складну ситуацію”, – констатував топ-менеджер.
Заступник голови правління з економіки та фінансів Марганецького ГЗК (МГЗК) Володимир Боднар нагадав, що підприємство постійно перебуває під обстрілом ворожої артилерії. Однак через зростання витрат робота підприємства може зупинитись. “А якщо підвищаться прайс-кепи, то через зупинку великої кількості підприємств цю електроенергію не буде кому продавати”, – резюмував Боднар.
Встановити терміни розрахунків товаровиробників та рітейлерів у 24-30 діб як компроміс та дещо розширити список товарів для ефективної безперебійної роботи обох сторін запропонувало Мінекономіки на зустрічі з асоціаціями харчової промисловості 11 жовтня.
“Ми намагаємося зблизити позиції сторін. Зокрема, як компромісний варіант пропонуємо встановити терміни розрахунків у 24 або 30 діб. Якщо сторони не домовляться, ми змушені будемо задіяти інші механізми, хоча уряд принципово проти посилення регулювання”, – цитує першого віце-прем’єра – Міністра економіки Юлії Свириденко прес-служба відомства.
За її словами, питання розрахунків за поставлені товари справді болюче, оскільки кожна зі сторін вважає, що кредитує власним коштом іншу.
“Йдеться, зокрема, про розрахунки за товари, які мають суттєву соціальну значущість, та про заборгованість за раніше поставлений товар. Уряд вважає, що оптимальним рішенням є узгодження позицій виробників та продавців у процесі діалогу та посилення дисципліни розрахунків”, – зазначила Свириденко.
Під час зустрічі також порушувалися питання забезпечення галузей харчової промисловості пільговим газом, кредитування харчових та переробних підприємств за програмою “5-7-9”, безперебійного постачання підприємствам харчопрому електроенергії під час віялових відключень, а також питання обмеження експорту насіння соняшнику та отримання дозволу на транзакції. з окремих видів операцій з імпорту.
У Мінекономіки зазначили, що наразі газ за пільговими цінами одержують підприємства хлібопекарської галузі та виробники молокопродуктів, а можливості розширити відповідний перелік зараз у країни відсутні. Як пояснила Свириденко, для початку потрібно забезпечити пільговим газом населення, але з огляду на важливість стабільної роботи підприємств галузі питання про можливість закупівлі додаткових обсягів газу для пільгових поставок харчівникам буде опрацьовано.
За даними відомства, глава Мінекономіки також підтримала прохання харчовиків щодо включення підприємств галузі до переліку критичної інфраструктури, що дозволить їм отримувати електроенергію навіть під час віялових відключень. За її словами, це питання буде опрацьоване з Міненерго та місцевою владою, яка формує відповідні списки.
