Асоціація “Страховий бізнес” разом із Лігою страхових організацій України та Харківською спілкою страховиків підтримали проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності” (№5655) з рекомендацією для його прийняття в другому читанні та в цілому Верховною Радою.
Відповідну думку професійні об’єднання страховиків оприлюднили у відкритому листі, зазначено в повідомленні асоціації у Facebook у понеділок.
“Чинний текст законопроєкту передбачає страхування відповідальності уповноважених осіб з містобудівного контролю. З огляду на міжнародну страхову та перестрахувальну практику, вважаємо за доцільне надалі поширити таку практику на виконавців окремих видів архітектурних і будівельних робіт, які беруть участь у створенні об’єктів будівництва, а саме архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів з технічного нагляду тощо”, – наголошує генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський, слова якого наводяться в повідомленні.
Як повідомлялося, законопроєкт №5655 передбачає провадження діяльності з проведення експертизи проєктної документації на будівництво експертною організацією та здійснення містобудівного контролю за умови попереднього укладення договору страхування професійної відповідальності, без наявності якого неможливе провадження діяльності експертною організацією та уповноваженою особою з містобудівного контролю.
Грузія в січні-жовтні 2022 року збільшила експорт вина на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $200,8 млн, повідомила Національна служба статистики.
Згідно з опублікованою звітністю, за 10 місяців до Польщі було поставлено $12,3 млн, Китаю – $10,5 млн, України – $9,14 млн, Казахстану – $8,15 млн, Білорусі – $4,7 млн, США – $4,46 млн, Латвії – $3,8 млн, Німеччини – $2,9 млн, Литви – $1,8 млн. Водночас 64% усього обсягу експорту становило постачання до РФ, яке становило $128,9 млн.
Грузія 2021 року експортувала вина на $234 млн (107 млн пляшок), що є для країни історичним рекордом. У Національному агентстві вина вважають, що нинішнього року обсяги поставок на зовнішні ринки можуть бути не меншими. Як одне з досягнень галузі у відомстві відзначають нарощування поставок грузинської продукції в таку відому своїми винами країну, як Франція. Ця країна за 10 місяців 2022 року придбала грузинського вина майже на $985 тис. Цей результат має скромний вигляд порівняно з обсягами поставок на традиційні для Грузії ринки, але він удвічі перевершує рекордний показник поставок до Франції 2018 року.
Ощадбанк запускає кредитний продукт, метою якого є купівля та встановлення обладнання, що забезпечує безперебійну роботу енергосистеми бізнесу, в рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%».
Підприємці можуть придбати за ставкою від 0% генератори для виробництва електроенергії, сонячні панелі, електронакопичувачі, акумулятори, вітрові генератори, біопаливо від будь-яких постачальників, в тому числі й партнерів банку.
В умовах енергетичної кризи продукт стане у нагоді широкому колу підприємців, адже призначений для магазинів біля дому, аптек, кафе, торгівельних приміщень, зокрема квіткарень, книгарень, магазинів напівфабрикатів, цехів з виробничими лініями, офісних приміщень тощо.
Залежно від обсягів проєкту кредит надається на суму від 100 тис до 60 млн грн. Строк кредиту – від 6 до 60 місяців.
«З початку війни ми як державний банк не на мить не припиняли кредитування бізнес-клієнтів. В фокусі нашої уваги аграрії, релоковані та переробні підприємства, експортери. Наразі в умовах постійних атак на енергосистему України Ощадбанк зосереджується на максимальній підтримці працюючого бізнесу з точки зору забезпечення безперебійної роботи енергосистеми підприємств. Разом ми маємо вистояти!», – зазначила Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малого та середнього бізнесу.
Ціни на нафту падають у понеділок на тлі загального зниження апетиту інвесторів до ризику у зв’язку з інформацією про акції протесту, що відбуваються в Китаї проти ковідних обмежень.
Як повідомляє Bloomberg, акції протесту відбулися в містах по всій країні, включно зі столицею Пекіном, а також Шанхаєм, Сіньцзяном і Уханем, який від початку був епіцентром поширення COVID-19.
Це сприяє зміцненню долара США, що знижує привабливість інвестицій у сировину, а також підвищує ймовірність ще істотнішого посилення обмежень китайською владою, зазначає агентство.
Вартість січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:10 кск у понеділок становить $81,31 за барель, що на $2,32 (2,77%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у п’ятницю ці контракти подешевшали на $1,71 (2%), до $83,63 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $2,31 (3,03%), до $73,97 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів зменшилася на $1,66 (2,1%), до $76,28 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подешевшала на 4,6%, WTI – на 4,8%.
“Перспективи нафтового ринку залишаються несприятливими, і події цих вихідних у Китаї не додають позитиву”, – зазначає Воррен Паттерсон, відповідальний за стратегію на сировинних ринках ING Groep NV у Сінгапурі.
Згідно з прогнозом аналітичної компанії Kpler, попит на нафту в КНР у четвертому кварталі зменшиться до 15,11 млн барелів на добу (б/д) порівняно з 15,82 млн б/д роком раніше.
Долар США зміцнюється до євро і фунта стерлінгів на торгах у понеділок, дешевшає в парі з ієною.
Курс юаня знижується на тлі акцій протесту проти ковідних обмежень, що проходять у Китаї.
Ситуація в КНР призвела до падіння апетиту до ризику на світових ринках, що підтримує долар і ієну, які вважаються валютами “тихої гавані”.
Як повідомляє агентство Bloomberg, акції протесту відбулися в містах по всій країні, включно зі столицею Пекіном, а також Шанхаєм, Сіньцзяном і Уханем, який від початку був епіцентром поширення COVID-19.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара відносно шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає в понеділок 0,39%, ширший WSJ Dollar Index – 0,25%.
Пара євро/долар за даними на 7:55 кск торгується на рівні $1,0354 порівняно з $1,0400 на закриття попередньої сесії. Курс фунта опустився до $1,2050 порівняно з $1,2094 за підсумками торгів у п’ятницю.
Вартість долара в парі з ієною знизилася до 138,44 ієни проти 139,19 ієни на закриття попередньої сесії. Євро подешевшав до 143,28 ієни зі 144,75 ієни.
Курс американської валюти в парі з юанем збільшився до 7,2053 юаня проти 7,1654 юаня в п’ятницю. Вартість долара до офшорного юаня (торгується в Гонконзі) зросла до 7,2249 юаня з 7,1920 юаня.
Уряд на засіданні 25 листопада виділив 152,7 млн грн на фінансування створення або розвитку переробних підприємств і сільськогосподарських товаровиробників у рамках програми “єРабота”, повідомило Міністерство економіки.
“Завдяки виділеним сьогодні коштам підприємці мають створити понад тисячу робочих місць”, – наводяться в релізі слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
У відомстві уточнили, що з цієї суми на створення або розвиток переробних підприємств передбачено 119 млн грн, які отримають 22 підприємства і завдяки яким планується створити 405 робочих місць.
У Мінекономіки уточнили, що 11 грантів буде надано для виробництва харчових продуктів, чотири – на ремонт і монтаж машин і устаткування, по два – на виробництво меблів і хімічної продукції, по одному – на виробництво гумових і пластмасових виробів, оброблення деревини та виготовлення виробів, а також на текстильне виробництво.
Згідно з релізом, решту 33,7 млн грн отримають 6 компаній у вигляді грантів для створення або розвитку садівництва, виноградарства та вирощування ягід. Зокрема, планується вирощування яблуневих, фундука, волоського горіха, лохини та чорниці, що має створити 635 робочих місць (28 – постійних і 607 – сезонних).
