Державна митна служба України (Держмитслужба) підписала меморандум про співпрацю з альянсом по боротьбі з контрафактними алкогольними напоями (Alliance Against Counterfeit Spirits) задля підвищення ефективності сприяння правовласникам у захисті їхніх прав інтелектуальної власності та налагодження ділових зв’язків з галузевими асоціаціями, групами та об’єднаннями.
«Захист прав інтелектуальної власності насамперед спрямований на підтримку легального бізнесу та чесного конкурентного середовища на ринку, а також на викорінення контрафакту як явища. Митна служба вживає заходів для того, щоб іноземні виробники, які реалізують свою продукцію на українському ринку, мали можливість здійснювати свою діяльність максимально прогнозовано. Обмін інформацією з альянсом та посилення контролю на кордоні дають митниці можливість ефективно протидіяти підробкам», – зазначив в.о. голови Держмитслужби Сергій Звягінцев, якого цитують у повідомленні відомства.
У Держмитслужбі висловили переконання, що підписання меморандуму дасть змогу вивести боротьбу з контрафактом на новий рівень. Спільні ініціативи передбачають запровадження сучасних способів перевірки алкоголю під час переміщення через митний кордон України, навчання посадових осіб митниці новим актуальним методам ідентифікації ознак підробок.
«По всьому світу тисячі людей стають жертвами підроблених алкогольних напоїв. Виробники підроблених товарів стали дуже гнучкими, вони постійно підлаштовуються під обставини. Тому співпраця з митною службою є ключовою можливістю для нас отримати перевагу в цьому протистоянні з фальсифікаторами. Ми раді розширити співпрацю з Україною, яка, незважаючи на складні умови, продовжує протидіяти переміщенню контрафакту. Це важливий крок до прозорого ринку та безпеки споживачів», – зазначив голова AACS Метью Прот.
AACS об’єднує 2/3 з кількості всіх провідних світових виробників міцного алкоголю, зокрема Diageo (Johnnie Walker, Smirnoff), Pernod Ricard (Chivas Regal, Absolut), Brown-Forman (Jack Daniel’s, Finlandia) тощо. Альянс активно діє у понад 20 країнах світу з розвиненою економікою, співпрацює з урядами держав, митними адміністраціями та правоохоронними органами задля протидії незаконному виробництву й обігу міцного алкоголю та впровадження високих стандартів контролю на митному кордоні.
Приватні компанії будують нові термінали в глибоководних портах, незважаючи на профіцит перевантажувальних потужностей у 2024-2025 маркетинговому році (МР), розповів екс-заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінрозвитку) Юрій Васьков.
«Щодо морських портів сьогодні маємо профіцит перевантажувальних потужностей, але це складний 2024-20525 маркетинговий рік… навіть у період профіциту потужностей кілька компаній будують нові термінали в глибоководних портах, термінали зернові. Але, на жаль, досі не мають можливості будувати власні причальні споруди на землях водного фонду», – сказав він на конференції “Агросектор 2025: Виклики та можливості в нових реаліях”, організованій аналітичним центром We Build Ukraine у четвер.
За словами Васькова, для збільшення надходжень приватних інвестицій у будівництво портової інфраструктури потрібні зміни в законодавстві, зокрема, рішення уряду, якими буде врегульовано питання будівництва на землях водного фонду.
«Десятки, може, навіть сотні мільйонів доларів зараз не можуть бути інвестовані, наголошую, у приватний бізнес виключно через невизначеність цієї процедури», – підкреслив Васьков.
ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд.», яке розвиває в Україні мережу ресторанів швидкого обслуговування McDonald’s, у 2024 році інвестувало 1,8 млрд грн у будівництво та модернізацію своїх українських ресторанів, повідомили у пресслужбі компанії.
Згідно з пресрелізом, торік McDonald’s відкрив в Україні вісім нових ресторанів і реконструював три з тих, які вже працювали раніше. Відповідно до стратегії розширення, компанія будувала заклади в містах-мільйонниках та їхніх супутниках, в обласних центрах і на жвавих автошляхах. Нові заклади з’явилися в Києві, Одесі, Львові та Вінниці, також перші McDonald’s відкрилися в Чернівцях, Боярці та Ковелі. 7 із 8 відкритих за рік ресторанів розташовані в окремих будівлях, а один – у торговому центрі.
«МакДональдз» продовжив відкривати заклади у співпраці з АЗК, щоб пропонувати одразу кілька сервісів в одній локації. У 2024 році один із таких ресторанів відкрився неподалік від в’їзду до Одеси на автодорозі М-05, а інший – на в’їзді до Києва поблизу метро Бориспільська. Загалом в Україні вже п’ять ресторанів, побудованих спільно з чотирма партнерськими АЗК: ОККО, WOG, KLO та Grand Petrol. Також триває будівництво ресторану в Мукачеві у співпраці з ОККО.
Під час побудови нових та модернізації наявних закладів компанія використовує сучасні теплоізоляційні матеріали та обладнання, встановлює систему рекуперації та теплові насоси для суттєвого заощадження енергоресурсів. 94% закладів уже оснащені генераторами та повністю енергонезалежні.
Також значна увага приділяється створенню безбар’єрного середовища. Для зручності людей з інвалідністю, людей старшого віку та відвідувачів із дітьми компанія втілює інклюзивні рішення під час модернізації та будівництва нових закладів. Зокрема, у ресторанах забезпечують навігацію для людей із порушенням зору завдяки тактильній плитці та інформаційним табличкам шрифтом Брайля, а також облаштовують спеціальні місця для людей на кріслах колісних. Крім того, для клієнтів на кріслах колісних в одному з оновлених ресторанів на Вокзальній площі столиці встановили пасажирський ліфт і автоматичні двері, а в новому ресторані у Вінниці встановили розсувні двері.
Згідно з оцінками McDonald’s, мережа має потенціал до 500 ресторанів на українському ринку, тож компанія нарощує темпи розвитку в поточних і нових регіонах. У 2025 році компанія планує відкрити 9 нових закладів і продовжувати модернізацію тих, що були побудовані раніше, – оновлювати дизайн відповідно до сучасних концепцій McDonald’s, створювати доступний для всіх простір, втілюючи інклюзивні та цифрові рішення. З огляду на ситуацію з безпекою пріоритетними для зростання залишаються центральні та західні області країни.
Перший заклад мережі McDonald’s в Україні відкрито 24 травня 1997 року в Києві. Наразі 109 ресторанів працюють у 36 населених пунктах країни, ще 15 ресторанів залишаються закритими через вимоги безпеки.
Згідно з даними «Опендатабот», виручка McDonald’s в Україні за три квартали 2024 року становила 12 млрд 362 млн 085 тис. грн, прибуток становив 1 млрд 294 млн 658 тис. грн.
Згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців, учасником ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд.» є MCD Europe Limited (100%, Лондон, Велика Британія).
Кременчуцький завод дорожніх машин (АТ “Кредмаш”, Полтавська обл.) завершив 2024 рік зі збитком 13,08 млн грн, що на 23% менше за аналогічний показник 2023 року.
Згідно з інформацією до порядку денного загальних річних зборів акціонерів АТ 18 квітня, акціонери мають намір затвердити джерела покриття збитку, зокрема за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років, резервного капіталу та додаткового капіталу (коштів на розвиток виробництва).
За інформацією компанії, у 2024 році непокритий збиток також становив 13,08 млн грн проти 16,95 млн грн роком раніше.
Поточні зобов’язання товариства за рік зросли на 36,8% – майже до 54 млн грн, довгострокові скоротились у 2,2 рази, до 4,5 млн грн.
АТ “Кредмаш” вдалося знизити сумарну дебіторську заборгованість на 46% – до 18,51 млн грн, а активи загалом незначно зросли – до 515,54 млн грн.
Чистий збиток на одну просту акцію склав 38,27 грн (роком раніше – 49,6 грн).
“Кредмаш” спеціалізується на розробці та виготовленні асфальто- і ґрунтозмішувальних установок, запасних частин до будівельної та дорожньої техніки, автоцистерн, автобітумовозів, чавунного і сталевого лиття.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, великими акціонерами АТ є голова наглядової ради-президент Микола Данилейко (15,97% акцій), голова правління Олександр Тверезий (більше ніж 10,2%), а також ТОВ “Євроавтоматизація” (більше ніж 9,6%) і “КДМ Інвест” (9,8%).
Ще більше 5% акцій належало колишньому багаторічному директору завода (до початку 2000-х років) Борису Мунтяну, який, за даними місцевої преси, помер у листопаді 2024 року.
За даними фінзвіту підприємства, у 2023 році воно скоротило чистий дохід на 36% до попереднього року – до 186,4 млн грн за скорочення збитку на 44% – майже до 17 млн грн.
Було реалізовано тільки три асфальто та грунтозмiшувальнi установки (середня цiна реалiзацiї 21,5 млн грн), а також товари народного споживання на 69,95 млн грн.
У січні-вересні 2024 року, за інформацією Clarity-project, чистий дохід компанії скоротився на 35% у порівнянні з тим же періодом 2023 року – до 108,2 млн грн.
Як повідомлялося, у довоєнному 2021 році завод реалізував продукцію на 1,2 млрд грн. У червні 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу Кременчука було частково зруйновано промислові об’єкти заводу.
Найбільший у країні оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком” згідно з неаудійованою фінансовою звітністю збільшив в 2024 році дохід на 4,6% порівняно з показником 2023 року – до 5,3 млрд грн, повідомила прес-служба компанії.
“За підсумками 2024 року загальний дохід АТ “Укртелеком” становить майже 5,3 млрд грн, що на 4,6% більше порівняно з попереднім роком”, – ідеться в повідомленні прес-служби оператора.
Показник EBITDA незначно знизився до 970 млн грн проти 1 млрд грн в 2023 році. Маржа EBITDA склала 20%, проти 21,1% в 2023 році.
Дохід від комерційної оренди склав майже 450 млн грн, а кількість переданих площ в оренду перевищила обсяг до початку повномасштабного вторгнення – 530 тис м2, повідомила компанія.
У 2023 році дохід від комерційної оренди нерухомості, вивільненої завдяки модернізації мережі “Укртелеком” становив понад 500 млн грн, що на 35% перевищувало показник 2022 року.
Повідомляється, що капітальні інвестиції “Укртелеком” в 2024 році зросли на 60% у порівнянні з попереднім роком до понад 750 млн грн. Загальні інвестиції в розвиток компанії перевищили 900 млн грн.
У 2024 році компанія проклала майже 7 тис. км волоконно-оптичного кабелю, забезпечивши можливість підключення до сучасних сервісів для 3 млн домогосподарств по всій країні. Оптичною технологією доступу користуються вже понад 70% користувачів інтернету від “Укртелеком”, серед яких понад 1300 медичних і близько 1780 освітніх закладів.
Кількість підключень до оптичної мережі продовжує зростати у всіх сегментах. Протягом року до оптичної інфраструктури Укртелекому було підключено 230 медичних та освітніх закладів. Загальна кількість нових підключень до оптичної мережі Укртелеком збільшилася на 22%, а дохід від надання послуг інтернет на базі оптики зріс на 17%, ідеться в повідомленні оператора.
“2024 рік став для “Укртелекому” періодом динамічного розвитку. Ми активно розбудовували оптичну мережу, проклавши майже 7 тисяч кілометрів волоконно-оптичного кабелю, що дало можливість підключення до сучасних послуг для 3 мільйонів домогосподарств. Дуже важливо для нас відзначити суттєве зростання саме підключень нових оптичних абонентів на 22%, що свідчить про високу зацікавленість та довіру користувачів до сучасного, швидкісного та надійного інтернету від “Укртелеком”, – заявив гендиректор “Укртелеком” Юрій Курмаз.
Він запевнив, що компанія в 2025 році активно інвестуватиме в розбудову оптичної інфраструктури, аби забезпечити сучасним зв’язком наших захисників, державні установи, бізнес, об’єкти критичної, соціальної інфраструктури та населення.
В “Укртелекомі” повідомили, що продовжують робити все можливе для забезпечення роботи мережі навіть під час відключень зовнішнього електропостачання. У 2024 році компанія витратила майже 700 тис. літрів палива на суму близько 30 млн грн і 18 тис. літрів мастила на 1,4 млн грн для забезпечення безперебійної роботи мережі під час знеструмлень через ворожі атаки.
Також попри складні умови воєнного часу “Укртелеком” проводив аварійно-відновлювальні роботи скрізь, де це можливо, включаючи прифронтові та деокуповані населені пункти. За 2024 рік фахівці компанії майже 3 тисячі разів відновлювали телекомунікаційні мережі. Було відновлено роботу двох регіональних вузлів зв’язку. На відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок воєнних дій, витрачено 8,3 млн грн, повідомила компанія.
У 2024 році “Укртелеком” перерахував до бюджетів усіх рівнів понад 1,33 млрд грн податків і зборів – це приблизно стільки ж як в 2023 році коли було сплачено 1,35 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що “Укртелеком”, згідно з даними неаудованої фінансової звітності у 2023 році скоротив дохід на 10% до 5 млрд грн. За підсумками 9 міс. 2024 року “Укртелеком” збільшив дохід на 12,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 3,6 млрд грн, скоротивши EBITDA на 15%, до 850 млн грн.
З 1 січня 2025 року “Укртелеком” підвищив ціни на послуги телефонії та дротового радіо на 27-30%.
Національний банк України (НБУ) оштрафував ПрАТ «УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (»Княжа ВІГ», Київ) на 2,057 млн грн за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, визначених Цивільним кодексом України та законами України “Про електронну комерцію”, “Про страхування”, “Про фінансові послуги та фінансові компанії”.
Як повідомляється на сайті НБУ, відповідне рішення комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 24 лютого 2025 року за результатами планової інспекційної перевірки компанії.
Крім того, регулятор застосував до компанії захід впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 40 тис. грн за надання йому звітних файлів із недостовірними показниками звітності за перше півріччя 2024 року.
Компанія зобов’язана сплатити штрафи протягом місяця після того, як рішення набуде чинності.
Крім цього, регулятор направив компанії письмове застереження за порушення вимог до: системи управління страховика, захисту прав споживачів фінансових послуг, врегулювання діяльності учасників ринку небанківських фінансових послуг, діяльності відокремлених підрозділів.
УСК «Княжа ВІГ» зобов’язана усунути порушення, а також причини та умови, що сприяли їх вчиненню, до 25 квітня.
СК «Княжа ВІГ» входить до складу НФГ Vienna Insurance Group Ukraine, основним акціонером якої є Vienna Insurance Group AG Wiener Versicherung Gruppe (Австрія).
