Цього тижня ціни на яблука в Україні відновили своє зростання, повідомляють аналітики проекту EastFruit. За словами самих виробників, чергове підвищення цін у цьому сегменті зумовлене скороченням пропозиції яблук зимових сортів на внутрішньому ринку. При цьому попит з боку покупців залишається досить високим, що і стимулює подорожчання цієї продукції на українському ринку.
На сьогодні яблука пропонуються до продажу в діапазоні 17-25 грн/кг ($0,41-0,61/кг), залежно від сорту, якості та обсягу пропонованої партії, що в середньому на 13% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Нинішні ціни на яблука в Україні, як і раніше, є найвищими як мінімум за останні 7 років моніторингу!
При цьому пропозиція якісного яблука на ринку доволі обмежена, оскільки багато виробників вважають за краще не поспішати з продажами, і весь обсяг зимового яблука закладають на зберігання, сподіваючись на більш інтенсивне зростання цін у даному сегменті як на внутрішньому ринку, так і на більш високі ціни з боку компаній-експортерів.
Читайте також: Зростання цін на огірки в Україні триває – 26% з початку тижня
Як результат, уже сьогодні яблука в Україні обходяться покупцям у середньому на 54% дорожче, ніж в аналогічний минулорічний період. При цьому оператори ринку зазначають, що зростання цін не сприяло зниженню попиту на яблука, у зв’язку з чим вони не відкидають, що наступного тижня продавці робитимуть спроби вкотре переглянути ціни в цьому сегменті.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку яблук та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
https://east-fruit.com/novosti/tseny-na-yabloki-v-ukraine-ustanovili-novye-rekordy/
Перший український міжнародний банк (ПУМБ, Київ) одна з найбільших у світі насіннєвих компаній “Лімагрейн”, оновили умови партнерської програми та ввели акційні умови на придбання насіння кукурудзи, повідомила пресслужба банку.
Згідно з повідомленням, тепер аграрії можуть придбати цю продукцію бренда LG Seeds компанії “Лімагрейн” за ставкою від 0,01% річних на 9 міс.
“Серед переваг партнерської програми – простота та прозорість оформлення, відсутність необхідності оцінки та нотаріального оформлення застави, а також зручний графік погашення, адаптований до сезонності сільськогосподарських робіт. Комісія за видачу кредиту також відсутня”, – наголосили у ПУМБ.
Докладніше про умови кредитування в ПУМБ можна дізнатися за посиланням або зателефонувавши за гарячою лінією банку: 0 800 501 27 (дзвінки не тарифікуються).
“Лімагрейн” – насіннєва компанія, заснована фермерами у Франції понад 50 років тому, займає четверте місце у світовому рейтингу. В Україні компанія представлена з 2008 року. Основні культури її селекції: кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця яра та озима, ячмінь ярий та озимий (фуражний/пивоварний). Всесвітня мережа філій компанії охоплює 56 країн. Щорічно компанія інвестує у дослідження близько 14% свого обороту.
ПУМБ засновано 1991 року. Власником істотної участі банку є Рінат Ахметов (опосередкована участь 99,9%).
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-вересні 2024 року скоротив випуск товарної продукції на 16% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 334,23 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Згідно з даними, наданими асоціацією агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральному вираженні випуск гофротари знизився на 13% – до 14,8 млн кв. м, паперу – на 22%, до 2,6 тис. тонн, тарного картону – на 32,8%, до 8 тис. тонн.
При цьому у вересні комбінат скоротив випуск гофроящиків на 8% до вересня-2023 – до 1,62 млн кв. м, паперу та картону на 24% – до 1,21 тис. тонн.
Як повідомлялося із посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за січень-вересень 2024 року в Україні випуск паперу та картону зріс на 3,4% до того ж періоду 2023 року – до 444 тис. тонн, картонних ящиків – на 15,6%, до 434,63 млн кв. м.
ЖЦПК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Має повний цикл виробництва: від переробки технологічної сировини до виробництва готової гофропродукції та литої тари.
Комбінат у 2023 році випустив продукції на 527,6 млн грн – на 3,3% більше, ніж у 2022 році. За даними проєкту Clarity-project, у 2023 році ЖЦПК наростив чистий прибуток на 51,2% до 2022 року – до 63,14 млн грн за зростання чистого доходу на 5,6% – до 563,55 млн грн.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТП” (Корюківка Чернігівської обл.), провідний український виробник шпалер, у січні-вересні 2024 року випустило 12,6 млн умовних шматків шпалер – на 1,8% більше, ніж за той же період 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками дев’яти місяців року, фабрика ще більше сповільнила темп приросту їх випуску до аналогічного періоду минулого року: за підсумками семи місяців він становив 6,8%, восьми – 3,9%.
Натомість у грошовому вираженні обсяг виробництва фабрики за січень-вересень збільшився несуттєво (на 0,8%) – до 957,6 млн грн.
У вересні підприємство випустило 1,39 млн ум. шматків шпалер – на 12,6% менше, ніж у вересні-2023, але на 5,2% більше, ніж у серпні цього року.
Асоціація не має даних про випуск шпалер загалом в Україні за дев’ять місяців 2024 року, оскільки Держстат перестав їх надавати.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегменту (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення), а також власну латексну, водно-дисперсійну фарбу.
Як повідомлялося, у 2023 році “Слов’янські шпалери-КФТБ” наростили випуск шпалер на 19% до 2022 року – до 16,2 млн ум шматків, обсяг виробництва зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн, чистий прибуток – майже увосьмеро, до 47,7 млн грн.
Раніше компанія зазначала, що внаслідок російської агресії суттєво знизилися обсяги продажу, особливо через роздрібні канали.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) рішенням від 15 жовтня запровадила попередні антидемпінгові мита на імпорт до України радіаторів для опалення походженням із Туреччини та Китаю у розмірі 41,86% та 42% відповідно.
Згідно з оголошенням МКМТ у газеті “Урядовий кур’єр” у п’ятницю, рішення набуває чинності через п’ять днів із дня публікації оголошення.
В оголошенні нагадується, що антидемпінгове розслідування було порушено рішенням МКМТ від 12 квітня 2024 року на підставі скарги українських виробників ТОВ “Сан Тех Рай” та ТОВ “Ютерм Україна”, частка яких у загальному провадженні в Україні перевищує 50%.
МКМТ встановила, що за період дослідження (1 січня 2023 року – 31 березня 2024 року), погіршилися фінансово-економічні показники національного виробника, зокрема, обсяг виробництва – на 74,56%, виробничих потужностей – на 13,75%, завантаження виробничих потужностей – на 70,5%, обсяг реалізації товару на ринку України – на 40,97%.
Крім того, фінрезультат від реалізації товару погіршився на 1606,24%, продуктивність праці – на 59,47%, обсяг інвестицій у доларовому еквіваленті – на 78,69%.
Комісія також вказує на те, що у першому кварталі 2024 року обсяг імпорту радіаторів з Туреччини та Китаю зріс на 157,13% порівняно з тим самим періодом 2023 року та на 21,9% до першого кварталу 2021 року.
У повідомленні МКМТ також зазначається, що збитки національному виробнику від демпінгового імпорту радіаторів з Туреччини та Китаю підтверджуються тим, що обсяг імпорту з цих країн за період дослідження зріс щодо обсягів споживання такого товару в Україні на 31,27%, щодо виробництва – на 173, 29%.
Антидемпінгові заходи застосовуються до опалювальних радіаторів (сталеві, алюмінієві, біметалічні) (за виняток сушилок для рушників, водяних внутрішньопідлогових конвекторів та дизайнерських радіаторов), що класифікуються за кодами УКТ ВЕД ex 7322 19 00 00, ex 7616 99 10 00, ex 7616 99 90 00.
ТОВ “Сан Тех Рай” (Одеська обл.) виготовляє сантехнічну продукцію для опалення, водопостачання, каналізації. За інформацією на його сайті, має два заводи в Україні (130 тис. кв.м. виробничих площ), що випускає 20 тис. тонн продукції на рік. Експортує продукцію, зокрема, до Польщі, Румунії, Литви, Болгарії, Грузії, Монголії.
За даними Opendatabot, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 40% до 2022 року – до 61,2 млн грн за зростання чистого доходу на 15,3% до 552,2 млн. грн.
Власники компанії – Андрій Коваленко та Олександр Божко (по 50%).
“Ютерм Україна” (Біла Церква Київської обл.) працює на ринку сталевих панельних радіаторів із 2013 року.
За даними Opendatabot, у 2023 році компанія отримала 6,7 млн грн чистого прибутку проти 0,4 млн грн роком раніше за падіння чистого доходу на 48,6% до 124,3 млн. грн. Власники компанії – чотири підприємці з рівними частками по 25%.
Рада директорів МВФ у п’ятницю завершила п’ятий перегляд програми розширеного фінансування EFF для України, що дає змогу виділити Україні близько $1,1 млрд (SDR834,9 млн) 6-го траншу, які будуть спрямовані на підтримку бюджету.
«Незважаючи на складні умови, економіка України залишається стійкою, а результати діяльності в рамках EFF залишаються високими. На кінець червня влада виконала всі кількісні критерії ефективності та досягла чотирьох структурних маяків», – зазначено в прес-релізі Фонду на його сайті.
Після обговорення директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що сукупний обсяг зовнішнього фінансування в рамках 4-річної програми підвищено зі $122 млрд до $151 млрд у базовому варіанті та зі $144 млрд до $187 млрд у негативному за рахунок нових зобов’язань у рамках ініціативи G7 щодо виділення Україні $50 млрд за рахунок доходів на заморожені російські активи («Надзвичайні кредити для прискорення зростання доходів України», ERA).
Зазначається, що стійкий перебіг реформ, мобілізація внутрішніх доходів і своєчасне надання зовнішньої підтримки необхідні для забезпечення макроекономічної стабільності, відновлення фіскальної та боргової стійкості й активізації інституційних реформ.
Уточнюється, що виконано структурні маяки, які стосуються скасування податкових пільг, державних компаній, що постраждали від війни, митної реформи та управління державними інвестиціями, водночас виконання двох структурних маяків було відкладено, щоб дати більше часу на завершення реформи.
МВФ зазначив, що в першій половині 2024 року економіка виявилася більш стійкою, ніж очікувалося, завдяки триваючому зростанню, помірній інфляції та адекватним резервам, підкріпленим значною зовнішньою підтримкою. Проте, прогноз на решту року і 2025 рік погіршився з часу четвертого огляду, в основному через тривалі російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру і невизначеність щодо війни.
«Загалом, прогноз залишається винятково невизначеним», – наголосив Фонд.
Георгієва заявила, що очікується виконання всіх кількісних критеріїв ефективності і на кінець вересня.
