Переробка ріпаку в Україні за підсумками 2024/2025 МР склала 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку, повідомила асоціація “Укроліяпром”.
“Ріпак залучити на переробку, як у минулому маркетинговому році (коли переробили рекордну кількість – понад 1,0 млн тонн ) не змогли через його масовий експорт (майже 90% його виробництва). Експортовано 3,1 млн тонн насіння ріпаку, або понад 86% його виробництва. Перероблено лише понад 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку”, – зазначили у галузевому об`єднанні.
В “Укроліяпромі” додали, що експорт ріпакової олії у сезоні-2024/2025 склав 210,4 тис. тонн — на $194 млн, з яких 153,5 тис. тонн (на $144,1 млн) було відвантажено до країн ЄС.
До топ-10 країн-покупців української ріпакової олії увійшли Китай (48,3 тис. тонн), Польща (46,1 тис. тонн), Бельгія (26,5 тис. тонн), Литва (23,1 тис. тонн), Нідерланди (15,2 тис. тонн), Іспанія (13 тис. тонн), Італія (9 тис. тонн), Болгарія (8,2 тис. тонн), Німеччина (4,3 тис. тонн) і Латвія (3,6 тис. тонн).
Ескпорт ріпакового шроту у 2024/2025 МР становив 218,5 тис. тонн на суму $53,9 млн при середній вартості $246,7 за тонну. При цьому 86,9% ріпакового шроту було поставлено в країни ЄС, 9,9% придбав Ізраїль, 3,2% – Туреччина.
Основними країнами-імпортерами ріпакового шроту були Іспанія (95,7 тис. тонн), Угорщина (39,7 тис. тонн), Литва (21,4 тис. тонн), Франція (15 тис. тонн), Італія (5,9 тис. тонн), Польща (5,5 тис. тонн), Ізраїль (21,8 тис. тонн), Туреччина (6,9 тис. тонн).
Сезон переробки насіння ріпаку урожаю 2025 року розпочався у липні поточного року. У липні-серпні було перероблено на олію лише близько 60 тис. тонн ріпаку, що дозволило виробити та експортувати 25,0 тис. тонн олії ріпакової.
Водночас у вересні 2025 року, в умовах дії експортного мита на насіння ріпаку, переробка його на вітчизняних підприємствах зросла до рекордного за всі роки місячного обсягу у 250 тис. тон. За оцінкою “Укроліяпрому”, виробництво досягло 120 тис. тонн, із яких експортовано 108, 8 тис. тонн на $121,9 млн. Зростання проти відповідного періоду минулого року відповідно у 2,8 та 3,3 раза. Вартість однієї тони експортованої олії зросла у поточному маркетинговому році проти минулого до $1120,4 за тонну, або на $171,4 за тонну.
Основними споживачами української ріпакової олії у вересні 2025 року країни ЄС, які імпортували з України 92 тис. тонн , або 84,5% від загального експорту даної продукції з України.
Серед країн ЄС найбільшими імпортерами були Нідерланди, які придбали 29,0 тис. тонн ріпакової олії, що становило 27% всього експорту, Бельгія – 15,5 тис. тонн (14,2%), Іспанія – 14, 4 тис. тонн (13,2%), Польща -13,5 тис. тонн (12,4%).
До інших країн світу експортовано 16,8 тис. тонн (15,5%), зокрема, до Сінгапуру було експортовано 13,9 тис. тонн (15,5%).
В “Укроліяпромі” нагадали, що з 4 вересня 2025 року набули чинності зміни до закону “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”, якими затверджені ставки вивізного (експортного) мита у розмірі 10% митної вартості товару на соєві боби (код УКТЗЕД 1201) та насіння ріпаку (код УКТЗЕД 1205). В асоціації висловили сподівання на подальші позитивні результати щодо переробки ріпаку та сої за умови дії створених умов для їх переробки.
Голосування Верховної Ради про продовження повноважень місцевої влади — це водночас сигнал стабільності інституцій та потенційна загроза корупції. Таку думку висловили експерти під час обговорення легітимності продовження каденції місцевих рад, а також можливих правових наслідків та політичні ризиків цього кроку.

“Ніхто не налаштований на те, що війна завершиться завтра, тому питання про продовження повноважень місцевих рад є дискусійним. Можна критикувати це рішення, але можна й сказати, що депутати, в тих умовах, які є, зробили те, що потрібно було як сигнал для закордонних партнерів і українського суспільства, що в Україні є правонаступництво влади, і що немає вакууму влади. З іншого боку, є ганебні практики, які показали багато представників депутатських корпусів щодо корупції та зловживань, і, на жаль, це рішення, окрім підтвердження легітимності місцевої влади, дає повноваження мародерам, шахраям, схемникам і багатьом представникам влади далі займатися махінаціями та зловживаннями”, — наголосив голова Правління Інституту української політики, політичний консультант Олексій Усачов на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
Сільський голова Гатного Олександр Паламарчук, в свою чергу, звернув увагу на фактичну паралізацію нормального виборчого процесу.
“Сьогодні дуже складно і майже неможливо провести вибори під час війни. У першу чергу тому, що дуже багато людей, місцевих жителів, воюють, багато хто виїхав з країни або перемістився в інші регіони. Окрім того, проводити вибори під час бомбардувань, злетів “шахедів” — це наражання на небезпеку великої кількості людей. Тому вчорашнє голосування Верховної Ради є підтвердженням логічних дій під час повномасштабної війни в Україні”, — зазначив він.
За словами експерта з питань місцевого самоврядування Івана Фурсенка, без завершення бойових дій та оновлення демографічних даних провести репрезентативні вибори неможливо.
“Продовження повноважень місцевих рад — це абсолютно логічне рішення Верховної Ради, оскільки і президент України, і сама ВРУ продовжують виконувати свої функції. Було б великим здивуванням у наших міжнародних партнерів, якби місцева влада припинила свої повноваження і ми почали готуватися до виборів. Проблема полягає не лише в безпеці, а й у тому, що в нас, на жаль, відсутні повні дані: скільки людей є внутрішньо переміщеними, скільки виїхали за кордон, де вони перебувають і як організувати виборчий процес”, — підкреслив Фурсенко.
Адвокат, народний депутат V і VI скликань Валерій Бондик, в свою чергу, акцентував увагу учасників дискусії на тому, що продовження каденції не знімає відповідальності з місцевих рад.

“Зараз це дискусійне питання, що не обиратимуться місцеві ради, але для цього є приводи і підстави — йде війна, не проведено перепис населення тощо. Ми можемо це перетерпіти, але, разом із тим, місцеві ради повинні відповідально працювати. Вони не можуть бути вічними і мають розуміти, що перед тим як завершити роботу, повинні звітувати перед народом. Бо коли влада звітує перед народом — це головний важіль, яким можна впливати на владу, яка інколи зловживає своїми конституційними повноваженнями”, — додав він.
Ветеран Олександр Магдич висловив критичне ставлення до продовження повноважень без виборів, натомість запропонувавши участь у бойових діях у якості морального критерію.

“Якби Верховна Рада хотіла, щоб ми жили у справедливості, щоб підняти бойовий дух і показники мобілізації, то потрібно було б одразу ухвалити зміни до законодавства й сказати: на наступних виборах у депутати сільських, міських і обласних рад можуть балотуватися лише ті, хто безпосередньо брав участь у бойових діях. Це було б чудово і справедливо. Це побажання від мене і від нашої ветеранської спільноти”, — наголосив він.
Організаторами пресконференції виступили Інформаційне агентство “Моя Київщина”, Інститут української політики, Благодійний фонд “Українська громада” та соціологічна компанія “Актив Груп”.
Український Червоний Хрест (УКХ) допомагає постраждалим у Каневі після російської повітряної атаки.
“Цієї ночі атаки зазнала і Черкаська область. Загін швидкого реагування та команда Черкаської обласної організації Українського Червоного Хреста спільно з ГУ ДСНС України в Черкаській області та Черкаською обласною військовою адміністрацією надають допомогу постраждалим”, – повідомив УКК у Фейсбуці в п’ятницю.
Працює пункт допомоги УКК, у якому волонтери готують гарячі напої, забезпечують водою та перекусами рятувальників і місцевих жителів. Люди, чиї будинки виявилися пошкодженими, отримують від Українського Червоного Хреста OSB-плити, плівку, ковдри та інші матеріали для тимчасового ремонту пошкоджених будинків. Волонтери загону швидкого реагування також готові надати за потреби першу домедичну та психологічну допомогу. Команда мобільної медичної бригади надає медичні консультації та стабілізує стан постраждалих, які звертаються по допомогу.
За даними Черкаської обласної військової адміністрації, у Каневі пошкоджено школу, дитячий садок і щонайменше сім багатоповерхівок. Через руйнування об’єктів критичної інфраструктури частина громади залишилася без газу, води та тепла. У ДСНС України повідомили, що внаслідок масованої російської атаки травмовано 10 осіб, серед них – 10-річний хлопчик.
Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України», агентство регіонального розвитку Одеської області, компанія CheckEye і МедКапіталГрупп уклали меморандум про співпрацю в сфері розвитку превентивної медицини та впровадження інноваційних технологій в охороні здоров’я.
Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в інституті ім. Філатова, метою партнерства є створення сучасної моделі раннього виявлення ускладнень цукрового діабету, зокрема діабетичної ретинопатії, одного з найбільш небезпечних факторів втрати зору.
Меморандум визначає такі напрямки спільної роботи, як, зокрема, впровадження систем масового скринінгу діабетичної ретинопатії на основі штучного інтелекту, організація навчальних заходів для лікарів, проведення інформаційних та науково-практичних кампаній у громадах Одеського регіону, популяризація превентивної медицини серед населення.
Окрему увагу під час обговорення було приділено розвитку міжнародного співробітництва.
В.П. Філатова вже має значний досвід партнерства з провідними світовими медичними установами. Зокрема, у 2025 році було підписано угоду з клінікою Oftacentro SA (Лугано, Швейцарія) для реалізації спільних досліджень з раннього виявлення діабетичної ретинопатії за участю стартапу CheckEye.
“Підписання меморандуму стало важливим кроком у формуванні системи превентивної медицини в Одеському регіоні. Об’єднання наукового потенціалу Інституту ім. В.П. Філатова, технологічних рішень компанії CheckEye, експертизи «МедКапіталГруп» і проектної підтримки Агентства створює міцну основу для підвищення якості медичних послуг, ранньої діагностики та поліпшення здоров’я населення”, – підкреслили в інституті.
Ініціатива реалізується за інституційної підтримки Швейцарсько-українського проекту «Згуртованість і регіональний розвиток України» (UCORD), який впроваджується за підтримки Швейцарії через Швейцарське агентство розвитку і співробітництва (SDC), компанією NIRAS Sweden AB.