Міністерство сільського господарства США (USDA) у червневому звіті підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році (липень-червень) з до 23,5 млн тонн з 23 млн тонн, очікуваних місяцем раніше, а також збільшило оцінку її експорту з 13 млн тонн до 14 млн тонн.
У червневому звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE) аналітики USDA пояснили перегляд прогнозу для України сприятливими погодними умовами навесні.
За оцінками Міністерства сільського господарства США, підвищення прогнозу для України стало одним із чинників збільшення прогнозу світового виробництва пшениці у 2026/27 МР з 819,1 млн тонн до 820,1 млн тонн. Світова торгівля пшеницею також була переглянута у бік зростання – з 211,7 млн тонн до 212,0 млн тонн.
Окрім того USDA підвищило прогноз урожаю ячменю в Україні у 2026/27 МР на 300 тис. тонн – з 5,5 млн тонн до 5,8 млн тонн, очікуваних місяцем раніше.
На ті самі 300 тис. тонн збільшена й оцінка експорту, яка разом з іншими зерновими окрім пшениці та кукурудзи наразі складає 2, 49 млн тонн.
Що стосується прогнозу щодо врожаю кукурудзи, то аналітики Міністерства сільського господарства США залишили його без змін на рівні 30 мільйонів тонн цього року порівняно з 30,9 мільйона тонн минулого року. Експорт кукурудзи з України очікується на рівні 23 млн тонн, як і місяцем раніше.
Як повідомлялося, у травневому звіті USDA вперше опублікувало прогноз для України на 2026/27 МР, оцінивши урожай пшениці у 23 млн тонн, її експорт – у 13 млн тонн, а виробництво та експорт кукурудзи – у 30 млн тонн та 23 млн тонн, відповідно.
Як повідомлялося, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України прогнозує врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн, що лише на 1%, або на 0,64 млн тонн, менше, ніж минулого року. За попередніми оцінками Міністерства економіки, врожай ключових культур може скласти близько 22,4 млн тонн пшениці, близько 4,7 млн тонн ячменю та приблизно 31,6 млн тонн кукурудзи.
За даними Державної служби статистики України, урожай пшениці в Україні у 2025 році зріс на 3,6% до 23,34 млн тонн, урожай кукурудзи – на 14,6% до 30,9 млн тонн, тоді як виробництво ячменю скоротилося на 2,4% до 5,2 млн тонн.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії швидко зростає житловий фонд, але не населення. За даними UNECE, за переписом 2023 року в країні налічувалося 392,9 тис. житлових об’єктів — на 78,2 тис. більше, ніж у 2011 році.
За 12 років кількість квартир і будинків зросла приблизно на 26%, тоді як населення не змінилося і становить близько 624 тис. осіб.
У результаті на 1 тис. жителів Чорногорії припадає вже 627 квартир і будинків. Це приблизно на 21% вище середнього рівня ЄС.
Головна проблема — лише 54% житла використовується для постійного проживання. Близько 46% об’єктів стоять порожні, використовуються сезонно, як житло для відпочинку або під туристичну оренду.
На узбережжі це пов’язано з туризмом, іноземними покупцями та короткостроковою орендою. На півночі країни причина інша — відтік населення та депопуляція.
Показовий приклад — Жабляк: там кількість житла зросла більш ніж на 30%, хоча населення скоротилося приблизно на 18%.
Для Чорногорії це стає структурною проблемою. Нерухомість і туризм дають швидкі доходи, але не вирішують питання доступного житла для місцевих жителів. У Будві, Которі, Тіваті та Барі житла формально багато, але жити там постійно стає все дорожче.
Головний висновок: Чорногорія стикається з парадоксом туристичної економіки — квартир і будинків стає більше, а доступного житла для постійних мешканців може ставати менше.
На програми популяризації читання та підтримки відповідних проєктів в Україні наразі передбачено близько 7 млн грн на рік, що не відповідає реальним потребам галузі, заявила в.о. директорки Українського інституту книги Олександра Коваль в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Що стосується безпосередньо діяльності Українського інституту книги, то тут головною проблемою залишається недостатнє фінансування. На програми популяризації читання та підтримку відповідних проєктів ми маємо близько 7 млн грн на рік. Це дозволяє підтримати лише 15–20 проєктів по всій країні. Для держави масштабу України цього вкрай мало”, – сказала Коваль.
За її словами, для реальних змін у сфері читання йдеться не про десятки, а про тисячі заходів щороку, які мають проводитися в бібліотеках, школах, громадах, на фестивалях та книжкових ярмарках.
Коваль наголосила, що одним із ключових викликів залишається доступ українців до книжок, особливо у невеликих населених пунктах.
Вона також зазначила, що важливим напрямом державної політики має стати системне оновлення бібліотечних фондів.
“Ми переконані, що нові книжки – це найсильніший бібліотечний магніт. Саме тому Україні потрібне системне оновлення бібліотечних фондів. На мою думку, бібліотеки мають отримувати щонайменше мільйон нових книжок щороку, а в ідеалі – близько трьох мільйонів примірників”, – сказала очільниця УІК.
За її словами, лише за таких умов зміни стануть відчутними для читачів по всій країні, зокрема у малих містах і селах.
Як повідомлялося, українці витратили понад 3,5 млрд грн на придбання книжок у межах державних програм підтримки від кінця 2021 року, а у 2026 році за програмою Translate Ukraine планується видання близько 100 перекладів українських книжок у 33 країнах світу. Книжкове піратство завдає українському ринку збитків на сотні мільйонів гривень.
гроші, КУЛЬТУРА, ОЛЕКСАНДРА_КОВАЛЬ, УКРАЇНСЬКИЙ_ІНСТИТУТ_КНИГИ, ЧИТАННЯ
За даними проекту Fixygen.ua, криптовалютний ринок завершує тиждень у режимі обережного відновлення після різкого падіння на початку червня, при цьому інвестори продовжують виводити кошти з криптофондів та спотових ETF на біткойн, свідчать ринкові дані.
Станом на п’ятницю bitcoin торгується близько $63,6 тис., ethereum — близько $1,67 тис. BTC залишається в діапазоні після падіння нижче $60 тис. минулого тижня, яке стало одним із найпомітніших знижень з 2022 року.
Головними факторами тиску на ринок стали очікування більш жорсткої політики ФРС США, зростання геополітичних ризиків на Близькому Сході, зниження апетиту до ризику та відтоки з криптовалютних інвестиційних продуктів.
За даними CoinShares, за тиждень, що завершився 1 червня, цифрові інвестиційні продукти зафіксували відтік $1,67 млрд, що стало третім поспіль тижнем негативних потоків. Bitcoin-фонди втратили $1,44 млрд — найбільший тижневий відтік по BTC у 2026 році, ethereum-продукти — $257 млн.
За даними SoSoValue, спотові bitcoin-ETF у США з початку червня втратили понад $2 млрд. Ринок ETF залишається одним із ключових індикаторів інституційного попиту: поки відтоки зберігаються, стійкого імпульсу до зростання у BTC не формується.
Додатковий тиск на настрої справила ситуація навколо Strategy, раніше відомої як MicroStrategy. Компанія спочатку продала невелику частину bitcoin вперше з 2022 року, що стало негативним сигналом для ринку, але потім повідомила про купівлю 1,55 тис. BTC на $101,3 млн за період 1-7 червня. Це частково стабілізувало настрої, але не змінило загальної обережності інвесторів.
Ethereum також залишається під тиском. Ціна ETH утримується в районі $1,6-1,7 тис., але інтерес до активу обмежений загальним зниженням попиту на ризик і слабкою динамікою ETF. Водночас ethereum продовжує сприйматися ринком як ключовий актив для DeFi, токенізації та інфраструктурних рішень, тому його середньострокова динаміка залежатиме не тільки від ціни BTC, а й від активності в екосистемі.
Альткоїни протягом тижня рухалися в різних напрямках і в основному слідували за біткойном. Найслабшу динаміку демонстрували активи з високою бета-чутливістю до ринку, тоді як ліквідність концентрувалася в найбільших монетах.
Макроекономічний фон залишається неоднозначним. З одного боку, зниження геополітичної напруженості та відновлення фондових індексів підтримали попит на ризик. З іншого — сильні дані щодо ринку праці США та інфляційна невизначеність, що зберігається, зменшують очікування швидкого зниження ставок ФРС.
У криптоіндустрії увага також була зосереджена на регуляторних ініціативах у США. Республіканці в Палаті представників представили пакет криптоподаткових законопроектів, а Мінфін США, за повідомленнями ринку, продовжує роботу над темою стратегічного bitcoin-резерву.
Попередній підсумок тижня: крипторинок відіграв частину втрат після червневого розпродажу, але повноцінного розвороту поки не показав. BTC утримується вище $60 тис., проте відтоки з ETF, слабкий інституційний попит і макроневизначеність зберігають ризик повторного тестування нижньої межі діапазону.
Ключовими факторами для ринку наступного тижня стануть динаміка потоків у spot bitcoin-ETF, сигнали ФРС, геополітичний фон та здатність біткойна закріпитися вище зони $63-65 тис.
Незалежні аудити за 2022–2025 роки підтвердили достовірність основних фінансових показників ДП «Ліси України». Про це повідомила пресслужба підприємства.
Зокрема, незалежний аудит підтвердив зростання виручки підприємства з 22,7 млрд грн у 2023 році та 23 млрд грн у 2024 році до рекордних 29,9 млрд грн у 2025 році. Також підтверджено зростання чистого прибутку з 3 млрд грн у 2023 році та 2,8 млрд грн у 2024 році до 6,9 млрд грн у 2025 році.
Як зазначається, наприкінці травня 2025 року наглядова рада ДП «Ліси України» ініціювала проведення незалежних аудитів річної фінансової звітності підприємства та затвердила критерії відбору аудитора. Своє рішення члени ради мотивували тим, що «суспільство має бути переконане, що результати діяльності підприємства відповідають задекларованим даним». Крім того, проведення незалежного аудиту є складовою процесу корпоратизації ДП «Ліси України». Наразі аудити завершено, а звіти оприлюднено на сайті підприємства.
Фінансову звітність за 2022–2024 роки, підготовлену відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку — НП(С)БО, перевіряла компанія «Грант Торнтон Легіс», яка є частиною міжнародної мережі Grant Thornton — одного зі світових лідерів у сфері аудиту, податкового та бізнес-консалтингу.
Незалежний аудит фінансової звітності за 2025 рік проводила компанія «Кроу Ерфольг Україна», яка входить до складу Crowe Global — восьмої за величиною міжнародної мережі у сфері бухгалтерського обліку, аудиту та консалтингу. Оскільки з 1 січня 2025 року ДП «Ліси України» перейшло на міжнародні стандарти фінансової звітності, аудит за цей період проводився відповідно до вимог МСФЗ.
«У звіті зазначено, що фінансова звітність ДП «Ліси України» достовірно в усіх суттєвих аспектах відображає фінансовий стан підприємства, його фінансові результати та рух грошових коштів. Аудитори навели окремі зауваження, пов’язані, зокрема, з обмеженістю інформації щодо первісної вартості активів. Частина майна, яке перейшло підприємству від державних лісогосподарських підприємств, була сформована ще за радянських часів, а первинна документація в окремих випадках втрачена. Втім, це не завадило ДП «Ліси України» успішно пройти незалежний аудит фінансової звітності за всі чотири роки роботи», — повідомляє ДП «Ліси України».
Раніше на підприємстві повідомили про рекордні обсяги поставок деревини на фронт. У травні ДП «Ліси України» відвантажило для ЗСУ 31,4 тис. м³ лісопродукції. Це стало найбільшим показником з моменту створення підприємства.
Як повідомляє Сербський Економіст, Європейська комісія вважає, що надання Сербією громадянства громадянам РФ створює потенційні ризики для безпеки ЄС, оскільки власники сербського паспорта мають право на безвізовий в’їзд до країн ЄС.
Представник Європейської комісії з питань розширення Гійом Мерсьє заявив, що це питання вже порушувалося у доповіді про розширення за 2025 рік. У ньому Єврокомісія рекомендувала Сербії продовжити узгодження з візовою політикою ЄС та забезпечити ретельнішу перевірку громадян третіх країн, особливо з держав, які можуть становити ризики для безпеки або нелегальної міграції.
При цьому масштаб сербської натуралізації росіян залишається незрівнянно нижчим, ніж у країнах ЄС. Згідно з Міграційним профілем Сербії, у 2024 році сербське громадянство отримали 191 колишній громадянин РФ. У 2023 році таких було 532, у 2022 році — 275.
Для порівняння, лише Німеччина у 2024 році надала громадянство 12 980 колишнім або чинним громадянам РФ. Це майже в 68 разів більше, ніж Сербія за той самий рік. Іспанія надала громадянство 2 588 росіянам, Фінляндія — близько 1,6 тис., Швейцарія — 815, Норвегія — 782, Велика Британія — понад 2,3 тис.
За даними Eurostat, у 2024 році громадянство країн ЄС отримали близько 31 тис. росіян.
Орієнтовні дані щодо надання громадянства росіянам у Європі у 2024 році:
ЄС загалом – близько 31 тис. осіб
Німеччина – 12 980
Іспанія – 2 588
Велика Британія – понад 2 300
Фінляндія – близько 1 600
Швейцарія – 815
Норвегія – 782
Сербія – 191
Для Белграда це питання стає частиною ширшого діалогу з Брюсселем щодо візової політики, міграції та європейської інтеграції.
Для самої Сербії ситуація двозначна. З одного боку, країна зацікавлена у збереженні відносин з Росією, залученні капіталу та мігрантів, а також у підтримці безвізового режиму для росіян. З іншого – саме візова та міграційна політика може стати одним із додаткових подразників у відносинах з ЄС.
https://t.me/relocationrs/3012
RF, ГРОМАДЯНСТВО, ЄС, Сербія
