Сталий розвиток деревопереробки — виконання цієї оперативної мети Програми діяльності уряду відтепер покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства, тоді як донедавна лісовим господарством опікувалося Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з Програмою, яку Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради, завданням Мінагрополітики є схвалення Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів щодо її реалізації на 2026–2028 роки (2026 рік).
Серед інших завдань у цій сфері — у 2027 році запровадити єдині правила функціонування ринку деревини для всіх постійних лісокористувачів та власників лісів, завершити корпоратизацію державного підприємства «Ліси України» та запровадити безстроковий мораторій на відчуження державних акцій.
Лісова галузь та Державне агентство лісових ресурсів (Держлісагентство) підпорядковувалися Мінагрополітики до 2019 року, після чого їх перевели до сфери відання об’єднаного Міністерства енергетики та охорони навколишнього середовища (Мінекоенерго), а в 2020 році після його поділу вони перейшли до відання Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, де й перебували до літа 2025 року, коли було створено чергове об’єднане міністерство — Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
Можливе рішення про повернення лісової галузі до сфери відання Міністерства аграрної політики критикувала народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. «Ключовий ризик — зміна самої філософії управління лісами. Ліс не можна сприймати лише як господарський ресурс, який потрібно ефективніше використовувати. Адже насамперед це природний капітал, екосистема та частина екологічної безпеки країни», – пояснила вона свою позицію.
На її думку, така передача також може загальмувати корпоратизацію ДП «Ліси України», цифровізацію обліку деревини та перехід до європейських стандартів управління лісами.
деревина, деревообробка, корпоратизація, ЛІС, Мінагрополітики
Кабінет міністрів на засіданні 27 червня 2023 року затвердив план перетворення держпідприємства “НАЕК “Енергоатом” на акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі, повідомила компанія в Телеграм.
“Це черговий крок виконання міжнародних зобов’язань України щодо приведення управління державними підприємствами у відповідність до найкращих світових стандартів корпоративного управління”, – прокоментували в НАЕК.
Згідно з повідомленням міністерства економіки України, упродовж червня-липня 2023 року має бути проведено повну інвентаризацію майна підприємства та відібрано компанію для проведення незалежної оцінки майна.
У листопаді має бути затверджено акт оцінки майна, підготовлено проєкти урядових рішень про затвердження передавального акта майна до статутного капіталу АТ;
Випуск акцій “Енергоатому” заплановано на грудень, а завершення процесу перетворення держпідприємства на АТ очікується до березня 2024 року.
Як повідомлялося з посиланням на президента “Енергоатом” Петра Котіна, НАЕК розраховує завершити корпоратизацію підприємства, за оптимістичними оцінками, за півроку, за песимістичними – за рік.
“Йде дуже багато процесів зараз і, зокрема, основне – це проведення інвентаризації всіх активів, а також збір звернень кредиторів. Це така непроста процедура”, – сказав він у середині червня.
При цьому він уточнив, що щодо окупованої російськими загарбниками Запорізької АЕС “будуть поки що використані попередні, довоєнні дані інвентаризації, а потім (після повернення станції під контроль України – ІФ-У) будемо коригувати”.
На початку травня Кабінет міністрів розпочав процедуру реорганізації держпідприємства шляхом його перетворення на АТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 100% акцій у статутному капіталі якого належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.
Кабмін також створив комісію з перетворення “Енергоатому” і затвердив її склад, встановив строк заявлення кредиторами своїх вимог до підприємства – два місяці, і утворив інвентаризаційну комісію.
Перед цим 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про особливості утворення акціонерного товариства “НАЕК “Енергоатом”.
“Енергоатом” є оператором усіх чотирьох діючих АЕС України. Експлуатує Запорізьку, Південноукраїнську, Рівненську та Хмельницьку станції з 15 енергоблоками, оснащеними водо-водяними енергетичними реакторами, загальною встановленою електричною потужністю 13,8 ГВт. ЗАЕС потужністю 6 ГВт перебуває в окупації РФ з 4 травня 2022 року.
Президент державного підприємства НАЕК “Енергоатом” Петро Котін повідомив, що компанія готується до корпоратизації і що відповідний законопроект “Про особливості утворення акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” український уряд уже вніс на розгляд парламенту.
Як повідомляється в Телеграм-каналі “Енергоатому”, про це він поінформував послів країн “Великої сімки” та інших чиновників іноземних дипломатичних місій під час зустрічі у Києві у середу, 24 серпня.
Крім того, Котін окреслив плани розвитку “Енергоатому” та стан реалізації спільних з американською компанією Westinghouse проектів.
“Ми покінчили з будь-якою залежністю від Росії, насамперед, це стосується відмови від її ядерного палива, технологій, послуг та комплектуючих. Водночас ми посилюємо співпрацю з нашим багаторічним партнером Westinghouse: закуповуватимемо ядерне паливо для всіх українських атомних електростанцій і збудуємо 9 нових енергоблоків за технологією АР1000”, – сказав він.
Як повідомлялося, вересневого 2021 року “Енергоатом” та Westinghouse підписали меморандум про будівництво п’яти енергоблоків АЕС в Україні. На початку червня 2022 року компанії підписали угоди про збільшення кількості ядерних енергоблоків, які будуватимуться за технологією AP 1000 в Україні з п’яти до дев’яти одиниць, та про створення в країні інженерно-технічного центру Westinghouse.
“Енергоатом” є оператором усіх чотирьох діючих АЕС України. Експлуатує Запорізьку, Южно-Українську, Рівненську та Хмельницьку станції із 15 енергоблоками, оснащеними водо-водяними енергетичними реакторами, загальною встановленою електричною потужністю 13,8 ГВт.