ДП “Ліси України” завершує весняну посадку лісів, під час якої вже висадило понад 113 млн сіянців, що становило 102% від плану, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Продовжуємо масштабну висадку на Півдні, де багато років нових лісів майже не створювали. Ділянки під лісорозведення в Миколаївській області погоджено з екологами, щоб не зашкодити екосистемі степів. Серед інших регіонів лідерами з висадки стали Столичний лісовий офіс і Поліський лісовий офіс”, – написав він у Facebook.
За інформацією Болоховця, 2024 року лісівники проводять не лише лісовідновлення, а й збільшують площу нових лісів, зокрема, заліснюють ділянки, передані держпідприємству місцевими громадами в межах проєкту Forest Recovery.
“Загалом нових лісів цієї весни створено на площі понад 2,1 тис. га – це більше, ніж усіма лісгоспами за весь 2022 рік”, – додав він.
Крім того, “Ліси України” нарощують виробництво і висадку сіянців із закрито-кореневою системою (ЗКС), які демонструють кращу приживлюваність, економію на догляді та дають змогу засадити більші площі з меншими ресурсами. До реформи висаджували 1-2 млн сіянців із ЗКС, план цього року – 20 млн, уточнив Болоховець.
“Загалом створення якісного посадкового матеріалу перетворюється для ДП “Ліси України” на перспективний напрямок бізнесу. З останніх новин – готуємо для продажу в Естонію близько 107 500 сіянців. Наша мережа насіннєво-селекційних центрів розширюється і збільшує потужність”, – резюмував гендиректор “Лісу України”.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Майже 55 тис. га лісів може бути затоплено водою в Херсонській області внаслідок підриву російськими військами Каховської ГЕС, з яких 47 тис. га – це окуповані території, повідомив директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
“Оцінити збитки, завдані лісовому господарству, зараз досить складно, адже в нас немає доступу до окупованих територій. Однак можна спрогнозувати ситуацію”, – написав він у Facebook у вівторок.
Болоховець зазначив, що Лівобережжя Дніпра в Херсонській області засаджене сосновими лісами. Родючий пласт лісів і молоді насадження могло вже буквально знести потоком води.
Сосна добре росте там, де сухо, пояснює далі експерт. У підтоплених місцях застояна вода провокує розвиток кореневої гнилі, змінює кислотність ґрунту. Це загрожує загибеллю дерев, якщо вода стоятиме до 20 днів, як це прогнозують. Під особливою загрозою опиняються дерева віком до 10 років, зазначається в повідомленні.
Особливе занепокоєння у керівника ДП “Ліси України” викликають дикі тварини, які опинилися на затоплених територіях. “Якщо на збереження рослин у лісі ще є надія, то тварини фактично приречені. Можливо, комусь вдасться зачепитися за острівець суші, але переважну більшість просто винесе течія у відкрите море. Це олені, козулі, дикі кабани. У ящірок, змій, зайців, їжаків – шансів немає”, – зазначає Болоховець.
Він також зазначив, що загроза затоплення наближається до Кінбурнської коси, більшість якої розташована нижче рівня моря. За його словами, перешийок наприкінці затоки за межами дельти Дніпра, найімовірніше, буде майже повністю затоплений, і це може статися через 50 годин після прориву дамби.
“Регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса”, що вже понад рік потерпає від пожеж унаслідок обстрілів, тепер може частково опинитися під водою”, – повідомив Болоховець.
При цьому наголошується, що через руйнування Каховської ГЕС до Дніпра потрапили близько 150 тонн машинного мастила, осад якого на рослинах веде до незворотних наслідків у процесі фотосинтезу.
“Подібні дії країни-терориста є екоцидом, за який доведеться відповідати”, – резюмував голова ДП “Ліси України”.
Державне агентство лісових ресурсів України створить атлас лісових автомобільних доріг України, вже найближчим часом буде реалізовано пілотний проект картографічної фіксації транспортної інфраструктури окремого лісгоспу в Карпатському регіоні.
Як повідомив очільник відомства Юрій Болоховець, розробка атласу необхідна, оскільки наявні мапи лісових доріг застаріли та не завжди відповідають дійсності, тож не вдасться проїхати автомобілем багатьма із зазначених на них доріг.
“На сьогодні прийнято рішення в майбутньому створити “Атлас лісових автомобільних доріг України”. Найближчим часом буде реалізовано пілотний проект транспортного освоєння окремого лісгоспу. На карту буде нанесено всі наявні лісові дороги, якими здатен проїхати лісовозний автомобіль, і буде спроектовано мережу трас для будівництва лісових доріг у майбутньому”, – написав глава відомства у Facebook у вівторок.
Він також нагадав, що процес інвентаризації лісової транспортної мережі було розпочато Держлісагентством ще 11 років тому, коли було видано наказ про впровадження геоінформаційних систем для обліку та інвентаризації лісових автомобільних доріг. Однак ця система враховувала здебільшого нещодавно збудовані дороги.
Болоховець зазначив, що потреба України в будівництві нових доріг обчислюється тисячами кілометрів на рік, тоді як фактично щороку будуються та ремонтуються сотні кілометрів доріг.
“Останніми роками утримання та будівництво нових доріг проводилося переважно за кошти лісгоспів, виходячи з фінансового стану кожного з них. Тому й обсяг нових доріг залишає бажати кращого. Так, наприклад, 2020 року збудовано, відремонтовано та реконструйовано 240 км лісових автодоріг. У 2021-му побудовано 131 км земляного полотна і на 161 км облаштовано дорожнє полотно. Будівництво цього року триває, але обсяг також невеликий. Потреба – на порядок більша”, – підсумував голова Держлісагентства.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення національної інвентаризації лісів і відкриття даних про них, повідомило Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів у прес-релізі.
“Усі європейські країни вже давно проводять національні лісові інвентаризації за 5-річним циклом. В Україні такий процес запроваджується вперше. Нарешті держава отримає достовірну інформацію про площу лісів, реальні запаси деревини, обсяг приросту, санітарний стан, обсяг мертвої деревини, стан поновлення лісу”, – зазначив глава Мінприроди Роман Абрамовський, слова якого наводить прес-служба відомства.
За його даними, під час інвентаризації фахівці зберуть понад 50 найменувань показників із 18 тис. лісових ділянок, дерева на яких мають важливі екологічні та економічні характеристики. Для фіксації всіх змін, що відбуваються в лісі, контрольні ділянки регулярно вивчатимуться протягом двох п’ятирічних циклів, що дасть змогу підготувати масив із понад 70 видів звітних даних з узагальненою інформацією про ліси України.
“Ці дані критично важливі для правильного прийняття управлінських рішень в умовах зміни клімату. Адже від наявності таких даних, які дадуть об’єктивні відомості про сучасний стан та якість українських лісів, залежить ефективність ведення лісового господарства, захист лісів та формування стратегічного бачення розвитку лісів у майбутньому”, – заявив Абрамовський.
За даними Мінприроди, в Україні не існує актуальної інформації про ліси. Національна інвентаризація як система виборчих обстежень лісового фонду України дасть змогу отримати достовірні дані про ліси, їх кількість, якість і ресурсний потенціал.
Як повідомлялося, Державне агентство лісових ресурсів України запустило на своєму сайті автоматизовану систему “Пожежі” – інтерактивну карту лісових насаджень, на яку вноситься в ручному режимі або фіксується супутником інформація про пожежі, класи пожежної небезпеки ділянок лісового фонду та інші допоміжні дані.
Основна мета автоматизованої системи “Пожежі” – створення єдиної електронної бази даних лісових пожеж, автоматизація процесів внесення й обробки інформації про них, відстеження перебігу ліквідації пожеж і громадська доступність цієї системи.
