Сталий розвиток деревопереробки — виконання цієї оперативної мети Програми діяльності уряду відтепер покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства, тоді як донедавна лісовим господарством опікувалося Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з Програмою, яку Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради, завданням Мінагрополітики є схвалення Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів щодо її реалізації на 2026–2028 роки (2026 рік).
Серед інших завдань у цій сфері — у 2027 році запровадити єдині правила функціонування ринку деревини для всіх постійних лісокористувачів та власників лісів, завершити корпоратизацію державного підприємства «Ліси України» та запровадити безстроковий мораторій на відчуження державних акцій.
Лісова галузь та Державне агентство лісових ресурсів (Держлісагентство) підпорядковувалися Мінагрополітики до 2019 року, після чого їх перевели до сфери відання об’єднаного Міністерства енергетики та охорони навколишнього середовища (Мінекоенерго), а в 2020 році після його поділу вони перейшли до відання Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, де й перебували до літа 2025 року, коли було створено чергове об’єднане міністерство — Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
Можливе рішення про повернення лісової галузі до сфери відання Міністерства аграрної політики критикувала народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. «Ключовий ризик — зміна самої філософії управління лісами. Ліс не можна сприймати лише як господарський ресурс, який потрібно ефективніше використовувати. Адже насамперед це природний капітал, екосистема та частина екологічної безпеки країни», – пояснила вона свою позицію.
На її думку, така передача також може загальмувати корпоратизацію ДП «Ліси України», цифровізацію обліку деревини та перехід до європейських стандартів управління лісами.
деревина, деревообробка, корпоратизація, ЛІС, Мінагрополітики
Програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає збільшення обсягу заготівлі деревини до 15,5 млн куб. м у 2027 році, а обсягу виробництва в деревообробній та меблевій галузях — на 5%, а також зростання частки продукції з високою доданою вартістю в експорті на 10%.
Згідно з програмою, у 2026 році уряд планує схвалити Стратегію розвитку деревообробної та меблевої галузей України до 2030 року та затвердити операційний план заходів щодо її реалізації у 2026–2028 роках.
У 2027 році уряд планує запровадити єдині правила функціонування ринку деревини для всіх постійних лісокористувачів та власників лісів незалежно від форми власності.
Крім того, у 2026–2027 роках уряд планує запровадити європейські правила обігу товарів, пов’язаних із знелісненням та/або деградацією лісів (EUDR), систему належної перевірки та геопросторової простежуваності походження деревини на базі державних інформаційних систем.
Крім того, у 2027 році заплановано завершення корпоратизації державного підприємства «Ліси України» та введення безстрокового мораторію на відчуження державних акцій.
За даними Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства, у 2025 році загальний обсяг заготівлі лісоматеріалів в Україні становив 11,7 млн куб. м.
Як повідомлялося, 17 серпня Кабінет Міністрів України затвердив Програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне Програму найближчим часом відповідно до встановленої процедури.
Кабінет міністрів України дозволив на період воєнного стану та протягом 12 місяців після його закінчення не враховувати деревину, заготовлену під час санітарних рубок, у ліміти заготівлі деревини від рубок головного користування у зрілих та перестійних насадженнях у всіх лісах, крім гірських лісів Карпатського регіону, повідомила прес-служба Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства у четвер.
«Прийнята постанова дозволить ефективніше використовувати лісові ресурси в умовах воєнного стану, забезпечити додаткові обсяги деревини для потреб економіки, громад та оборонного сектору. Документ посилює вимоги до ведення лісового господарства, збереження біорізноманіття та відновлення лісів. Ми створюємо зрозумілі правила для лісокористувачів і водночас забезпечуємо баланс між економічними потребами держави та екологічною відповідальністю», – цитує прес-служба заступника міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тараса Висоцького.
Згідно з повідомленням, це рішення дозволить лісокористувачам додатково забезпечити потреби економіки, населення та Збройних Сил України в деревині, а державним лісогосподарським підприємствам – збільшити постачання ліквідної деревини на ринок.
Водночас, якщо застосування нового механізму призведе до скорочення фонду вирубок головного користування у зрілих та перестійних насадженнях на 30% і більше, передбачено обов’язковий перерахунок лімітів із відповідним їх зменшенням. Після проведення вирубок ліси підлягатимуть обов’язковому відновленню відповідно до вимог законодавства.
Крім того, постанова уточнює вимоги до проведення санітарних заходів та ліквідації наслідків бойових дій у лісах, визначає особливості проведення окремих видів вирубок та запроваджує механізм виправлення технічних помилок у лісорубних квитках, оформлених в електронній формі.
ДП “Ліси України” завершило аукціони на перший квартал 2026 року, в ході яких було законтрактовано майже всю лісопродукцію, продовжували зростати ціни на твердолистяні породи і стабілізувалися ціни на хвойні породи, повідомила пресслужба держпідприємства.
“Ліси України” зауважили, що торги вперше відбувалися в умовах запровадженої Кабміном нульової квоти на експорт дров. Проте, у процесі конкурентної боротьби за ресурс учасники ринку вкотре вийшли на вищі цінові рівні.
Так, на квартальні торги з реалізації деревини промислового використання (ПВ) було виставлено 381 тис. куб. м і законтрактовано практично 100%. Порівняно з четвертим кварталом середня ціна дров зросла з 2,3 тис. грн/куб. м до 2,6 тис. грн/куб. м. Основна причина — подорожчання твердолистяних порід з 2,3 тис. грн/куб. м до 3 тис. грн/куб. м. Водночас ринкова вартість хвойних порід суттєво не змінилась та складає 2,4 тис. грн/куб. м.
Зазначається, що пропозиція для продажу дров’яної деревини ДП “Ліси України” практично порівну була розподілена між квартальними та піврічними (форвардними) торгами. Форварди на І півріччя відбулись раніше: продано 100% ресурсу (741 тис. куб. м), середня ціна продажу склала 2,4 тис. грн/куб. м.
“Інструмент хеджування цінових ризиків шляхом укладання довгострокових контрактів вчергове довів свою дієвість. Принаймні у першому кварталі продукція по піврічних контрактах на дрова буде дещо дешевшою”, – констатувало держпідприємство.
Із виставлених на реалізацію на квартальні аукціони 775 тис. куб. м круглих лісоматеріалів було продано понад 99,5%. Середня ціна продажу порівняно з торгами четвертого кварталу зросла з 6,8 тис. грн/куб. м до 7,3 тис. грн/куб. м.
Водночас “Ліси України” вважають неправильним говорити про загальне зростання цін на ділову деревину, оскільки береза подорожчала з 5,7 тис. грн/куб. м до 7,6 тис. грн/куб. м, на дуб – із 22 тис. грн/куб. м до 28 тис. грн/куб. м, на ясень — з 8 тис. грн/куб. м до 11 тис. грн/куб. м. Водночас вільха подешевшала з 6,7 тис. грн/куб. м до 5,9 тис. грн/куб. м, а сосна – з 5,9 тис. грн/куб. м до 5,6 тис. грн/куб. м.
На форвардні торги діловою деревиною на перше півріччя було виставлено близько 25% ресурсу (654 тис. куб. м). Середня ціна продажу на форвардних торгах сформувалася трохи нижчою за квартальні та становила 7,2 тис. грн/куб. м. Водночас, якщо дуб і ясен учасникам торгів справді вдалося законтрактувати за цінами нижчими, ніж на квартальних торгах, то по хвойних породах ситуація зворотна, зазначило держпідприємство.
Кабінет Міністрів прийняв рішення продовжити обмеження експорту лісу та металобрухту до кінця 2026 року, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Рішення передбачає режим ліцензування з нульовими квотами на експорт необробленої деревини, паливної деревини, а також брухту чорних металів і міді. Це дозволяє зберегти стратегічну сировину в Україні і направити її на потреби внутрішньої переробки”, – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду в середу.
За її словами, металобрухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної галузей.
“Незважаючи на дію експортного мита, експорт брухту зростав – часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження і продукцію, необхідну для оборони і відновлення. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що важливо, враховуючи вимоги ЄС”, – додала прем’єр.
Що стосується деревини, то, за її словами, уряд продовжив частину обмежень, введених наприкінці жовтня.
За час повномасштабної війни обсяги лісозаготівлі істотно скоротилися через бойові дії. Водночас деревообробні підприємства стикаються з дефіцитом сировини і вимушено простоюють, а для багатьох сільських громад дрова залишаються ключовим ресурсом для опалення взимку”, – написала вона.
Свириденко зазначила, що продовження обмежень експорту сировини підтримує українське виробництво, зменшує тиск на навколишнє середовище і зміцнює енергетичну безпеку громад.
В Україні цього року в чотири рази зменшилась площа лісових пожеж. Площа пожеж в лісах ДП «Ліси України» (без Ізюмського надлісництва) склала лише 1,5 тис. га. порівняно з 6 тис. га у 2024 році. Про це повідомив керівник підприємства Юрій Болоховець.
За його словами, з початку року лісовими пожежами в Європейському Союзі знищено понад мільйон гектарів лісів, що є рекордом за останні двадцять років. Наприклад, в сусідній до України Румунії згоріло 126 тис. га лісових угідь. В Україні до негативних кліматичних чинників додаються військові – значна частка загорянь пов’язана з падіннями ракет та дронів. Проте відсоток втрати лісів внаслідок пожеж на порядок менше ніж в ЄС.
Найбільш проблемним залишається Ізюмському надлісництво, до якого цього року увійшли три деокуповані лісгоспи Харківщини. Торік тут вигоріло майже 13 тис. га лісу. Після приєднання до ДП «Лісів України», зазначають на підприємстві, у лісгоспи була передана нова пожежна техніка та інструменти, працівникам лісової охорони підвищили зарплати. У результаті площу пожеж у Ізюмському надліснинцтві вдалося скоротити у майже 8 разів до 1,8 тис. га.
В ДП «Ліси України» пояснюють, що зменшити площу пожеж вдалось завдяки закупкам нової пожежної техніки. Цього року у більшість філій підприємства відправлені десятки нових лісопожежних модулів, які здатні дістатися туди, де не проїде великий пожежний автомобіль. Нещодавно оголошено чергові тендери на закупівлю 50 модулів для встановлення в кузови пікапів та 20 причіпних платформ із уже змонтованими лісопожежними модулями.
Також збільшена в середньому на 20% оклади працівників лісової охорони.
За два роки ДП «Ліси України» влаштувало понад 100 нових сучасних рекреаційних пунктів, наявність яких у рази зменшує ризик виникнення пожеж, спричинених людським фактором. У цьому році відкрито ще 50. Як зазначають на підприємстві, це повноцінні комплекси для безпечного дозвілля у лісі з усією інфраструктурою (дитячі та спортивні майданчики, вода, електроенергія, вбиральні, мангали тощо).
Крім того, лісівники продовжують масштабні інвестиції у протипожежну інфраструктуру. Цього року влаштувано 38,8 тис. км мінералізованих смуг та проведено догляд за 183,4 тис. км існуючих. ДП «Ліси України» утримує 3,5 тис. пожежних водойм, обладнує їх пірсами, встановлює водонакопичувальні резервуари, щоб навіть у спеку в кожній зберігався необхідний запас води.
Тривають роботи щодо закупівлі та встановленню 30 нових телевізійних систем спостереження та будівництву 24 нових спостережних веж. Задача повністю перекрити системою відеонагляду лісові масиви з високим ризиком виникнення пожеж. Загалом підприємство експлуатує майже 500 таких веж.
Для запобіганню масштабним пожежам у майбутньому «Ліси України» відмовилось від висадки чистих хвойних насаджень, створюючи виключно мішані ліси з хвойних та листяних порід, які є більш стійкими до змін клімату та менш вразливими для пожеж.
