ПрАТ “Єврошпон-Смига” (смт Смига Рівненської обл.), провідний український виробник струганого шпону, у січні-червні 2026 року скоротило чистий прибуток на 29,2% порівняно з тим же періодом 2025 року – до 109,4 млн грн.
Згідно з оприлюдненою на сайті фінансовою звітністю компанії, водночас її чистий дохід за цей період зріс на 18,4% – до 630,3 млн грн.
Компанія отримала 168,9 млн грн валового прибутку (на 3,6% менше) за скорочення прибутку від операційної діяльності на 31,8% – до 132,2 млн грн.
Нерозподілений прибуток станом на кінець звітного періоду – 1,23 млрд грн.
Згідно зі звітом, у другому кварталі поточного року чистий прибуток “Єврошпон-Смига” скоротився на 41,7% порівняно з квітнем-червнем-2025 – до 54,2 млн грн, за зростання чистого доходу від реалізації майже на 15% – до 311,7 млн грн.
На початок липня поточного року на підприємстві працювало 430 осіб.
Торговельно-промислова компанія “Єврошпон-Смига”, за її інформацією, – лідер серед виробників струганого шпону в Україні. Виробляє пиломатеріали, шпон струганий і зрощений різних порід деревини. Продукція відповідає міжнародним стандартам і сертифікована FSC.
Торік компанія поставила на експорт 81,6% вiд загального обсягу продажiв на суму 901,1 млн грн, серед країн-імпортерів: Польща, Литва, Iспанiя, Словаччина, Бельгiя, США.
У 2025 році її чистий прибуток зріс на 14,7% – до 258,8 млн грн порівняно з 2024 роком за зростання чистого доходу на 15,6% – до 1 млрд 105 млн грн. У поточному році акціонери двічі приймали рішення про виплату дивідендів – на загальну суму 50 млн грн.
Сталий розвиток деревопереробки — виконання цієї оперативної мети Програми діяльності уряду відтепер покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства, тоді як донедавна лісовим господарством опікувалося Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з Програмою, яку Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради, завданням Мінагрополітики є схвалення Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів щодо її реалізації на 2026–2028 роки (2026 рік).
Серед інших завдань у цій сфері — у 2027 році запровадити єдині правила функціонування ринку деревини для всіх постійних лісокористувачів та власників лісів, завершити корпоратизацію державного підприємства «Ліси України» та запровадити безстроковий мораторій на відчуження державних акцій.
Лісова галузь та Державне агентство лісових ресурсів (Держлісагентство) підпорядковувалися Мінагрополітики до 2019 року, після чого їх перевели до сфери відання об’єднаного Міністерства енергетики та охорони навколишнього середовища (Мінекоенерго), а в 2020 році після його поділу вони перейшли до відання Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, де й перебували до літа 2025 року, коли було створено чергове об’єднане міністерство — Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
Можливе рішення про повернення лісової галузі до сфери відання Міністерства аграрної політики критикувала народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. «Ключовий ризик — зміна самої філософії управління лісами. Ліс не можна сприймати лише як господарський ресурс, який потрібно ефективніше використовувати. Адже насамперед це природний капітал, екосистема та частина екологічної безпеки країни», – пояснила вона свою позицію.
На її думку, така передача також може загальмувати корпоратизацію ДП «Ліси України», цифровізацію обліку деревини та перехід до європейських стандартів управління лісами.
деревина, деревообробка, корпоратизація, ЛІС, Мінагрополітики
Солотвинська територіальна громада, ініціатор створення нещодавно зареєстрованого індустріального парку (ІП) “Марамуреш” (Закарпатська обл.), має намір залучити до 20 підприємств деревообробної та меблевої промисловості, з якими вже проведено попередні переговори, повідомив народний депутат Дмитро Кісил.
“На його (парку – ІФ-У) території поки що поле загальною площею 33,2 га на околиці селища. Але, поспілкувавшись із головою громади Василем Йовдієм, твердо переконався, що вже через рік-два ця територія може стати потужним промисловим центром”, – написав він у Facebook у п’ятницю після відвідин громади.
Як зазначив Кисилевський, першими інвесторами ІП мають стати компанії із сусідньої Румунії.
“Якщо ці плани буде реалізовано, “Марамуреш” створить для Солотвинської громади 3 тис. нових робочих місць із зарплатою не менше 15 тис. грн на місяць”, – зазначається у повідомленні.
Кисилевський пише, що заповнити вакансії зможуть закарпатці, які зараз працюють “буквально через річку” – на румунських підприємствах, а Йовдій розраховує створити передумови для повернення з-за кордону 10-12 тис. жителів громади.
“Головною особливістю “Марамуреша” має стати новий вантажний митний пункт пропуску між Україною та Румунією, будівництво якого зараз обговорюється між країнами. Зручна логістика створить унікальні можливості для індустріального парку”, – написав нардеп.
Як повідомлялося, ІП “Марамуреш” включено до Ресстру індустріальних (промислових) парків 3 червня 2022 року. Орієнтовна сума інвестицій у його створення, згідно з концепцією, – 2,83 млрд грн, у тому числі в облаштування інфраструктури – 352 млн грн.
Верховна Рада 21 червня 2022 року ухвалила в цілому законопроекти про податкові та митні пільги для індустріальних парків.
“Як ініціатор і співавтор цих законів дуже чекаю на їх підписання президентом вже найближчим часом”, – написав Кисилевський.
деревообробка, меблева галузь, підприємство, Солотвинська громада
