Компанія Standard One, що спеціалізується на проєктах Build-to-Rent (будівництво під оренду), оголосила про запуск нового продукту S1 REIT, який дає можливість стати співвласником квадратних метрів у житлових будинках S1, повідомляє пресслужба компанії.
«Ми першими в Україні створили та втілили концепцію прибуткових будинків у форматі Build-to-Rent. Це висококласний сервіс для орендарів та інвесторів. Перші отримують якісний житловий простір з опціями готельного обслуговування, другі – стабільний пасивний дохід, що не потребує залучення до процесу управління об’єктом. Пілотний проєкт S1 VDNG з 2019 року свідчить про успішність такої моделі, адже заповнюваність у будинку сягає 99%», – пояснює CEO Standard One Сергій Фітель.
За його словами, S1 REIT є кроком масштабування наявного концепту. За допомогою REIT (Real estate investment trust, інвестиційний фонд нерухомості, ІФ-У), щоб приєднатися до проєкту, достатньо інвестувати суму в еквіваленті приблизної вартості 1 кв.м. REIT передбачає не тільки простий вхід в інвестицію, а також, у разі потреби, зручний вихід. Також компанія створює закрите ком’юніті для інвесторів, де вони можуть обмінюватися досвідом.
Придбати квадратні метри під інвестицію можна в першому проєкті Standard One – S1 VDNG. Уже готовий і заселений орендарями будинок, з майже нульовою вакантністю, дозволяє інвесторам отримувати від 8,2% у валюті. Скоро також планується відкриття фонду S1 Obolon, де прогнозується 10% у валюті.
«Інвестиційні фонди нерухомості вже є на ринку, їхній успіх підтверджує запит на такі інструменти. Якщо раніше для інвестицій у нерухомість потрібна була значна сума коштів, то тепер ця можливість відкривається багатьом, оскільки поріг інвестування став мінімальним», – додає Фітель.
За словами CEO S1 REIT Олега Бондаря, ліквідність у проєкті забезпечена високим попитом на нерухомість від Standard One. Загалом ринок оренди житла в Україні й особливо в Києві досить активний, збільшується попит і зростають орендні ставки. За 2024 рік приріст середньої ціни на оренду однокімнатної квартири в столиці склав 21% у валюті. У цих умовах інвестування в нерухомість під оренду стає ще більш привабливим.
«Потенційна ємність ринку величезна. Особливо в сегменті нового якісного житла. Чим краща інфраструктура і більше переваг у проєкту – тим вища його ціна. Такі об’єкти, як S1, забезпечують стабільну прибутковість без «простою»», – резюмує CEO Standard One.
S1 – проєкт девелоперської компанії KDD Ukraine, проєкт S1 VDNG працює з 2019, на етапі реалізації ще три проєкти.
Протягом січня-березня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $18,5 млрд, а експортували – на $9,9 млрд, повідомляю Держмитслужба України. При цьому оподаткований імпорт склав $13,9 млрд, що становить 75% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-березні 2025 року склало 0,50 дол/кг. Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $3,9 млрд, Польща — $1,7 млрд і Німеччина — $1,5 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі — на $1,1 млрд, Італії — на $680 млн, Іспанії — на $650 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні-березні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів:
– машини, устаткування та транспорт — $6,8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 42,3 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів;
– продукція хімічної промисловості — $3,2 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 25,5 млрд грн, що складає 16% надходжень митних платежів;
– паливно-енергетичні — $2,5 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 43,6 млрд грн, що складає 28% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
– продовольчі товари — $5,8 млрд
– метали та вироби з них — $1,1 млрд
– машини, устаткування та транспорт — $882 млн
За 3 місяці 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 81,2 млн грн.
Молдова за період із 2022 року по січень-березень 2025 року імпортувала 99,22% соєвих бобів із України, яка поставила на цей ринок 56,64 тис. тонн із загального обсягу імпорту в 57,08 тис. тонн, повідомив молдавський онлайн-ресурс agroexpert.md.
Згідно із повідомленням, загальний товарообіг за аналізований період становив 71,42 тис. тонн, у тому числі 79,9% припадало на імпорт, а 20,1% — експорт своєвих бобів.
Україна стабільно лідирувала у постачанні соєвих бобів протягом усього аналізованого періоду. У 2022 році на неї припадало 99,99% імпорту (14,84 тис. тонн), у 2023 році – 97,19% (10,08 тис. тонн), у 2024 році – 99,50% (30,20 тис. тонн), у першому кварталі 2025 року – 9%.
Інші країни-імпортери мали значно меншу частку. Відтак Німеччина посідала друге місце з часткою 0,39% від загального імпорту (0,22 тис. тонн), причому весь імпорт із цієї країни припав на 2023 рік. Румунія знаходиться на третьому місці з часткою 0,26% (0,15 тис. тонн), основний обсяг імпорту з цієї країни було здійснено у 2024 році.
Водночас експорт соєвих бобів із Молдови у період 2022 рік – січень-березень 2025 року здійснювався до 10 країн і становив 14,34 тис. тонн.
Фонд державного майна України (ФДМ) закликав Національну аграрну академію наук (НААН) до прозорості та діалогу і наполягає на наданні інформації щодо 1736 земельних ділянок загальною площею 135 тис. га та їхнього реального використання для наукових цілей, повідомило відомство у Фейсбуці.
«Жодного «заволодіння» землею не відбувається. Йдеться виключно про передачу частини земель, які не використовуються або використовуються неефективно, у державне підприємство «Резерв» для прозорого управління. Ці землі не продаються, не приватизуються і не вилучаються з державної власності», – підкреслив ФДМ.
При цьому Фонд нагадав, що ДП «Резерв» є другим оператором проєкту «Земельний банк», що створений для ефективної передачі державних земель у користування на конкурентних засадах через систему «Prozorro.Продажі». Його створення передбачено державною стратегією, оскільки ТОВ «Державний земельний банк» не може отримати такі землі в постійне користування – за законом це може зробити тільки держпідприємство. У майбутньому ДП «Резерв» об’єднають з аналогічними структурами в єдиний державний земельний банк.
У ФДМ зазначили, що не мають наміру вилучати в НААН земельні ділянки, які реально використовуються для польових досліджень, селекції, тваринництва або підготовки кадрів. Не йдеться також про земельні ділянки, які належать навчальним закладам, а лише про землі, що перебувають у користуванні НААН, проте не мають підтвердження щодо їхнього наукового призначення.
ФДМ акцентував на тому, що продуктивність означає не гектари, а результат, і навів як приклад отримані 2024 року НААН 3,4 млрд грн із 276 тис. га, що перебувають у землекористуванні академії.
«Це в рази нижче за показники ефективного приватного сектору. При цьому більша частина прибутку формується не завдяки науці, а за рахунок комерційного землеробства, яке подекуди не має жодного стосунку до досліджень», – наголосив Фонд держмайна.
Він нагадав, що земля є національним ресурсом, і вона має працювати в інтересах держави особливо в умовах війни, коли бюджет потребує фінансових надходжень.
«Ми не можемо дозволити собі утримувати тисячі гектарів під «наукову потребу», яка не підтверджується об’єктивною діяльністю», – наголосили у ФДМ та закликали НААН до прозорості та діалогу.
ФДМ проаналізував землі НААН і визначив для передачі в «Земельний банк» 1736 ділянок загальною площею 135 тис. га. Ще 69 тис. га мають нерухомість або є непридатними для інвестування. Ці дані у травні 2024 року було передано НААН для уточнення. Однак за 10 місяців від НААН надійшла тільки одна відповідь – про передачу 65 тис. га, з яких 50 тис. га перебувають в окупації, а реально придатними є 7 тис. га.
Через відмову НААН від конструктивної співпраці ФДМ ухвалив рішення включити до проєкту «Земельний банк» усі ділянки без нерухомості – щоб припинити тіньове використання земель, які не приносять користі державі. НААН має надати чіткий та аргументований список підприємств та ділянок, які їм дійсно потрібні. Протидію НААН у Фонді назвали спробою зберегти контроль над занедбаними активами під гаслами «наука і розвиток».
«Наша мета – зробити державну землю джерелом наповнення бюджету, створення робочих місць, підтримка армії та реформ. Ми будуємо нову інституцію управління стратегічними ресурсами України – впорядковану, підзвітну та відкриту», – резюмували у ФДМ і закликали НААН розділити цей державницький підхід.
Україна в січні-березні цьогоріч наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 40,3 раза порівняно з аналогічним періодом торік – до 27,678 тис. тонн з 687 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився в 12,2 раза – до $29,540 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Алжиру (35,15% поставок у грошовому вираженні), Польщі (33,63%) та Італії (12,66%).
Крім того, за 3 міс-2025 Україна імпортувала 10,990 тис. тонн цієї продукції – зниження на 58,2% до першого кварталу 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 53,2% – до $19,383 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (23,64%), Грузії (17,05%) і Казахстану (15,10%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна за підсумками 2024 року збільшила експорт сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу на 11%, йдеться у звіті ЄС щодо торгівлі такою продукцією минулого року.
“ЄС продовжував імпортувати сільськогосподарську продовольчу продукцію від різних торгових партнерів, серед яких головними джерелами були Бразилія, Велика Британія й Україна. Імпорт збільшився з Кот-д’Івуару, України й Нігерії, а знизився з Росії та Австралії”, – йдеться у звіті, повний текст якого оприлюднено на сайті Європейської Комісії.
Згідно з оприлюдненою статистикою, Україна була третім джерелом імпорту агропродовольчої продукції в ЄС у 2024 році (8% від загальної вартості імпорту). Аграрний імпорт з України до ЄС зріс на 11% порівняно з 2023 роком (+EUR1,3 млрд) й сягнув EUR13 млрд. Переважно це було пов’язано зі збільшенням частки в імпорті двох ключових товарів: рослинних олій (EUR3 млрд у 2024 році, + EUR946 млн порівняно з 2023-м), а також олійних і білкових зернових культур (EUR3,1 млрд, + EUR709 млн).
Водночас імпорт українських зернових до ЄС скоротився на 12% у вартісному обсязі (до EUR 4,5 млрд) через зниження цін, однак його обсяг зріс на 6% проти попереднього року.
При цьому загальний обсяг європейського аграрного імпорту в 2024 році сягнув рекордного показника – EUR171,8 млрд (+ 8% проти 2023 року, або + EUR12,4 млрд).
За обсягом споживання європейського аграрного експорту Україна посідає 13-ту позицію з показником у EUR3,634 млрд, що становить близько 2% від загального сільськогосподарського експорту ЄС (EUR235,4 млрд). При цьому й за показником споживання європейських імпортованих сільськогосподарських продуктів Україна продемонструвала зростання на 5% проти 2023 року, коли країна імпортувала з ЄС аграрну продукцію на EUR3,461 млрд.
