У Ташкенті 16-17 жовтня цього року відбудеться перший Центральноазійський форум університетів, організований Times Higher Education (THE) за підтримки університету «Новий Узбекистан».
Форум об’єднає понад 200 делегатів з Центральної Азії та інших країн, серед яких представники академічного середовища, державної політики та індустрії. Експерти обговорять актуальні питання та інноваційні рішення, що формують майбутнє вищої освіти в регіоні.
Ключовими темами обговорення стануть:
Програма форуму включатиме лекції, панельні дискусії, майстер-класи та сесії для обміну досвідом, а також презентації новітніх досягнень у сфері освітніх технологій.
Напередодні форуму відбудеться серія лекцій за участю таких всесвітньо відомих учених, як Жан Тіроль (лауреат Нобелівської премії з економіки), Лучіано Рецолла (один із провідних спеціалістів у галузі теоретичної астрофізики) та Ерік Грімсон (канцлер і віцепрезидент Массачусетського технологічного інституту).
Підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої на 50%, передбачене законопроектом №11416д про внесення низки змін до Податкового кодексу України, позитивно позначиться на алкогольному ринку країни, заявив у коментарі «Інтерфакс-Україна» голова правління громадського об’єднання «Укрсадвинпром» Володимир Печко.
Він нагадав, що мінімальні роздрібні ціни на вино-горілчані вироби не піднімали з 2018 року, до того ж їх регулює Кабінет Міністрів.
«Це призведе до підвищення податкових надходжень до держбюджету і вирішить питання з фальсифікованою продукцією», – запевнив голова галузевого об’єднання.
Печко звернув увагу на те, що зараз на прилавках магазинів присутнє дуже дешеве вино, яке має вкрай низьку якість.
«Подібний продукт коштує часом по 40-45 грн/л. І порівняйте цю ціну з соками, які суттєво дорожчі, – такого в принципі бути не може. Щоб дешево продавати, горе-виробники змушені підмішувати щось у свій продукт або розбавляти вино водою. Відповідно, запропоноване парламентом рішення «виб’є» з ринку недобросовісних виробників», – пояснив керівник “Укрсадвінпрому”.
Печко підтвердив, що внаслідок таких дій парламенту вино для кінцевого споживача подорожчає, зазначивши також, що цей процес щодо алкогольної продукції в країні почався вже давно. Зростання цін на вино-горілчану продукцію він пояснив подорожчанням газу, що спричинило підвищення цін на скляну тару.
Крім того, у сезоні-2024 подорожчали засоби захисту рослин, а ціна на виноград б’є рекорди, підскочивши майже вдвічі. «Якщо вино одночасно не подорожчало, то це має викликати у споживача запитання і має його турбувати. Підвищення мінімальної роздрібної ціни на 50% для алкогольної продукції – це дуже скромне подорожчання. Наразі мінімальна роздрібна ціна, яка оподатковується акцизним податком, становить 42 грн/л, тоді як мала б бути не менше 95 грн/л», – сказав Печко.
Голова «Укрсадвінпрому» порадив споживачам обирати на прилавках магазинів вино за ціною щонайменше 130, 150, 200 грн за пляшку, щоб не ризикувати здоров’ям і бути впевненим у якості продукту, який вони купують.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила в цілому закон (№11416д) про внесення зміни до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування в умовах дії воєнного стану, який передбачає підвищення з 1 жовтня цього року військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5%, податку на прибуток банків до 50% за 2024 рік. З інших нових норм – введення авансових внесків на прибуток АЗС, прив’язка ставки авансового внеску для пунктів обміну валюти до євро, збільшення мінімального податкового зобов’язання для сільгоспземель і збільшення ренти на видобуток щебеню, але водночас звільнення від оподаткування одержуваних громадянами коштів у межах національної програми кешбеку.
Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв 9 жовтня цього року ознайомився з проєктом генерального плану міста Ташкент.
Наразі територія міста становить 43 822 гектари, чисельність населення — понад 3 мільйони осіб. У майбутньому ці показники, безсумнівно, зростатимуть. У зв’язку з цим було розроблено генеральний план Ташкента на період до 2045 року.
Згідно з проєктом, територію Ташкенту буде поділено на три зони. У зоні консервації забезпечать збереження об’єктів культурної спадщини, історичних місць, будівель та зелених зон. У зоні реконструкції стане можливим додаткове будівництво на основі майстер-планів. У зоні реновації здійснюватиметься нове будівництво на місці старого житла та старих будівель, а також їх ремонт.
Зокрема, планується збільшити площу зелених зон у Ташкенті та його околицях у три рази — до 25 тисяч гектарів. Завдяки цьому площа зелених насаджень на душу населення збільшиться з теперішніх 3 до 6 квадратних метрів.
Згідно з вимогами містобудування, жителі повинні мати змогу дістатися до найближчого дитячого садка, школи, лікарні, торгових і сервісних об’єктів від місця проживання не більше ніж за 15 хвилин. У зв’язку з цим буде розширено мережу громадського транспорту, збільшено кількість вузлів і зупинок, побудовано нові дороги та організовано маршрути метробусів.
Ріст Ташкенту створює додатковий тиск на електроенергетичну, водопровідну та каналізаційну інфраструктури. У новому генеральному плані передбачено заходи щодо збільшення потужностей цих систем для забезпечення сталого функціонування.
Президент Узбекистану поставив за мету перетворити Ташкент на мегаполіс із населенням щонайменше 7,5 мільйона осіб. Для цього планується розвиток районів Ташкентської області — Кібрайського, Зангіатинського, Юкоричирчицького, Уртачирчицького та Ташкентського — на основі єдиної агломерації зі столицею.
Проєкт спрямований на створення комфортних умов для життя та роботи в швидкозростаючому мегаполісі, що зробить Ташкент ще більш екологічним і сучасним.
Ціни на соняшник в Україні минулого тижня суттєво підвищилися й оновили максимум із кінця травня 2021 року, офіційні закупівельні ціни переробників досягли 22,5-24,5 тис. грн/тонна СРТ, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Компанії повідомляли, що пропозиція олійної дещо збільшилась, однак усе ще залишалася недостатньою. Тому ті, хто потребували термінового поповнення запасів для виконання контрактних зобов’язань з олії, підвищували ціни більш активно (до +1000 грн/тонна) у порівнянні з тижнем раніше та готові були доплачувати за великі обсяги та олійність”, – зазначили аналітики.
Експерти наголосили, що зростанню цін на сировину сприяє підвищення вартості соняшникової олії на зовнішніх ринках. Водночас дедалі більше переробних підприємств повідомляють, що прибутковість переробки низька або майже відсутня.
Ціни попиту на соняшникову олію минулого тижня в портах України зросли на 20-30 $/тонна і досягли максимального рівня з січня 2023 року -1020-1025 $/тонна СРТ-порт.
В “АПК-Інформ” нагадали, що історичний ціновий максимум на соняшник в Україні було зафіксовано в березні 2021 року – 25,5-27,4 тис. грн/тонна СРТ.
ПрАТ “Рівнеазот”, що входить до азотного бізнесу Group DF, відновило роботу та вийшло на 100% потужність базових цехів із виробництва мінеральних добрив, повідомила пресслужба компанії.
“Вимушена зупинка базових цехів місяць тому була пов’язана з пошкодженнями під час обстрілу енергетичної інфраструктури області. Під час зупинки заводу ми здійснили ТО і реконструкцію низки виробничих систем, зокрема системи енергозабезпечення на підприємстві. Це дасть змогу знизити виробничі ризики та забезпечити стійку роботу базових цехів підприємства під час сезону. Ми успішно завершили пускові роботи ключових агрегатів і запустили завод на повну потужність, щоб задовольняти зростання сезонного попиту аграріїв на мінеральні добрива”, – розповів голова правління ПрАТ “Рівнеазот” Михайло Заблуда.
Згідно з повідомленням, на заводі запущено цех аміаку (А-2), цех неконцентрованої азотної кислоти та цех із виробництва аміачної селітри. Потужність завантаженої лінії аміаку – 650 тонн аміаку/добу, неконцентрованої азотної кислоти – 1000 тонн азотної кислоти/добу. Цех аміачної селітри працюватиме на максимальній потужності лінії аміаку, тобто мінімум 40 тис. тонн селітри на місяць.
Нині завод зосереджений на забезпеченні добривами внутрішнього ринку України. Продукція відвантажується замовникам по всій країні відповідно до контрактів.
Як повідомлялося, капітальні інвестиції Group DF в азотний бізнес Ostchem у 2024 році становитимуть близько EUR86 млн. Мета інвестицій у CAPEX – оптимізація витратних коефіцієнтів, скорочення втрат різних видів енергії та поліпшення показників собівартості готової продукції.
Group DF спільно з Hyundai ENGINEERING CO 12 квітня підписали угоду про будівництво хімічного хаба в Рівному. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Ostchem запустив на базі “Рівнеазот” виробництво КАС, потужністю 300 тис. тонн на рік. Проєкт орієнтований насамперед на фермерів західних регіонів України.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також сіверськодонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і розташовані на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств на Заході України. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південнокорейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м. Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) озвучило оцінку ТРЦ Gulliver (ТОВ «Три О», Київ) у 7,6 млрд грн і готує конкурс на відбір управителя, повідомляє прес-служба АРМА. У його прес-релізі уточнюється, що оцінювач – ПП «Бізнес Консалтинг», обраний на прозорому конкурсі, надав Нацагентству звіт оцінки, рецензію на звіт від 9 жовтня 2024 року.
За підсумками оцінки, вартість ТРЦ Gulliver становить 7,6 млрд грн. Після опрацювання всієї інформації, підготовки тендерної документації АРМА оголосить конкурс із відбору управителя об’єкта. Багатофункціональний комплекс (БФК) Gulliver передано в управління АРМА рішенням Шевченківського райсуду Києва від 3 червня 2024 року та Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року.
Раніше повідомлялося, що 3 червня цього року Шевченківський райсуд Києва задовольнив клопотання Офісу генерального прокурора щодо передачі БФК Gulliver в управління АРМА. Клопотання прокурора стосувалося виключно передачі майна в АРМА для управління, а не для реалізації. Крім того, суд зобов’язав АРМА здійснювати періодичні (не рідше одного разу на місяць) перевірки ефективності управління активом.
Власник активу заявив про намір оскаржити рішення в апеляційному суді. Зазначене клопотання Офісу генпрокурора було подано в рамках кримінального розслідування Бюро економічної безпеки (БЕБ) про можливе ухилення від сплати керівництвом МФК майже 146 млн грн податків. Відповідну підозру директору МФК Gulliver БЕБ видало в травні 2023 року. Київський апеляційний суд 9 квітня 2024 року задовольнив клопотання прокурора і вирішив заарештувати майно ТОВ «Три О», серед якого – торгово-офісний центр Gulliver у столиці.
Раніше в розслідуванні програми «Схеми» повідомлялося про фінансові зобов’язання компанії перед державними Ощадбанком та Укрексімбанком у розмірі 14 млрд грн. Стверджувалося, що фактичним власником МФК є екс-власник банку «Михайлівський» Віктор Поліщук. Водночас у держреєстрі кінцевим бенефіціаром вказано В’ячеслава Ігнатенка.
У пресслужбі МФК зазначали, що «Три О» виконує свої зобов’язання перед Ощадбанком та Укрексімбанком щодо погашення кредитів: у 2023 році було сплачено 300 млн грн, на 2024 рік заплановано погашення 700 млн грн. У компанії вважають, що вилучення Gulliver із володіння та управління «Три О»» може стати загрозою виконанню зобов’язань перед банками.
МФК Gulliver у Печерському районі столиці відкрито 2013 року. Його площа – 151,8 тис. кв. м. Будівництво Gulliver фінансував Ощадбанк, який надав ТОВ «Три О» $460 млн кредиту. Процедуру реструктуризації боргу за кредитним договором з іпотекою ТРЦ Gulliver на суму 18 млрд 176,9 млн грн було завершено 2020 року.
