Україна у 2024-2025 маркетинговому році (МР, липень-червень) залишилася головним постачальником ріпаку до Європейського Союзу, куди поставила 3,4 млн тонн насіння ріпаку, що на 5% більше, ніж за аналогічний період МГ, повідомило інформаційно-аналітичне агентство АПК-Інформ із посиланням на Спілку сприяння вирощуванню зернових та олійних фермерів Німеччини (UFOP).
“З обсягом 2,2 млн тонн і часткою імпорту 63% Україна залишається найважливішою країною походження, як і в попередні роки. Це трохи перевищує минулорічний обсяг у 2,1 млн тонн”, – зазначили аналітики.
Разом з тим у другій половині сезону очікується друга хвиля імпорту олійної культури з Австралії, яка до середини січня вже поставила на ринок ЄС з 875 тис. тонн ріпаку. За даними дослідження Agrarmarkt Informations-Gesellschaft (mbH), це приблизно на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону.
“З часткою майже 26% Австралія є другим за значущістю постачальником ріпаку в ЄС, за нею йде Канада – 144 тис. тонн”, – уточнюється в повідомленні.
При цьому додається, що обсяг відвантажень з Канади збільшився більш ніж утричі порівняно з попереднім роком, хоча й лишається на достатньо низькому рівні. Це зумовлено тим, що в Канаді переважно вирощують ГМ-сорти ріпаку, тоді як у ЄС діють обмеження на використання виробленої з них олії. Тому канадський імпорт в основному призначено для виробництва біопалива, додали в АПК-Інформ.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 74,36 тис. тонн з 71,32 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 74,2 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Експорт м’яса птиці приніс Україні у 2024 році майже $1 млрд, повідомив Комітет Верховної Раду з питань аграрної та земельної політики із посиланням на інформацію Державної митної служби України.
Згідно повідомлення, українська галузь птахівництва у 2024 році продемонструвала зростання обсягів експорту, які збільшились на 5,7%, а також доходів, які зросли на понад 20%.
При цьому експорт м’яса та їстівних субпродуктів птиці досяг 448,8 тис. тонн, що на 5,7% більше порівняно з попереднім роком. Загальна сума експорту склала $962,7 млн, що на 20,4% перевищує показники 2023 року.
Головними імпортерами української продукції стали Нідерланди, які закупили 23,2% всього експорту. Саудівська Аравія посіла друге місце з часткою 16,1%, а Словаччина – третє з 8,5%.
Україна у 2024 році також відправила на експорт 77,8 тис. тонн яєць, що на 59,4% більше, ніж роком раніше. У грошовому еквіваленті експорт зріс на 22,5% у порівнянні з 2023 роком – до $74,5 млн.
Головними покупцями українських яєць були Ізраїль (14,1%), Польща (11,7%) та Італія (11,1%).
Зростання експорту свідчить про високу конкурентоспроможність української продукції на міжнародному ринку та ефективність роботи вітчизняних виробників. Розширення географії постачань і збільшення попиту на українське м’ясо птиці та яйця вкотре підкреслюють її якість та відповідність світовим стандартам, зауважили народні депутати.
У ВРУ акцентували увагу на тому, що ці показники є позитивним сигналом для подальшого розвитку галузі птахівництва в Україні, зокрема для залучення нових інвестицій та розширення експортного потенціалу.
Частка обмінних операцій населення з доларом США ($) торік скоротилася до 74,1% із 78,7% у 2023 році, тоді як для євро (EUR), польського злотого (PLN) та британського фунта (£) – зросла, свідчить аналіз аналітиків оператора ринку обміну валют “КИТ Group” на підставі даних зі 100 відділень у 30 найбільших населених пунктах України.
«Попри все долар США залишається домінуючою валютою операцій, але його частка зменшилася, що може свідчити про посилення ролі євро та інших валют на валютному ринку», – прокоментували отримані дані аналітики “КИТ Group” у валютному огляді.
Натомість частка операцій з євро зросла з 20,8% у 2023 році до 25,15% у 2024-му. На думку аналітиків, така динаміка може бути наслідком великої еміграції економічно активних українців до країн єврозони, більш жвавої зовнішньої торгівлі з країнами ЄС, зміни платіжних вподобань бізнесу, або диверсифікації заощаджень населення.
Згідно з наведеними даними, у понад півтора раза торік збільшилася кількість угод із польським злотим: до 0,56% із 0,36% у 2023-му, що експерти «КИТ» пов’язують з активністю трудових мігрантів, поглибленням ділових зв’язків між країнами та, відповідно, зростанням фінансових потоків між Україною та Польщею.
Частка обмінних операцій з британським фунтом у 2024 році зросла майже вдвічі: до 0,15% з 0,08% у 2023 році. Аналітики вважають, що такий «стрибок» показника, незважаючи на збереження низької загальної частки в розрізі готівкових операцій, може свідчити про розширення економічних зв’язків між Україною та Великою Британією, збільшення транскордонних операцій та сильну довіру до британських фінансових інструментів.
«Зменшення частки долара у валютних операціях не означає його втрати статусу ключової резервної валюти в Україні. Висока ліквідність долара, стабільність і його глобальний статус продовжують робити його головним інструментом для збереження капіталу», – зазначають аналітики “КИТ”, вони припускають, що поточні зміни можуть бути наслідком спроб бізнесу і населення диверсифікувати валютні активи.
«Особливо це актуально на тлі змін у монетарній політиці США та Європейського центрального банку. Якщо ЄЦБ продовжить політику пом’якшення, курс гривні до євро може бути більш стабільним, ніж до долара», – вказують вони.
У цьому контексті експерти нагадали і про анонсовану Національним банком України (НБУ) можливу зміну прив’язки офіційного курсу гривні до євро, замість долара, в рамках прагнення приєднатися до єврозони в майбутньому.
«Фінансова поведінка і валютні переваги українців змінюються відповідно до зовнішньоекономічних умов. Якщо тенденція збережеться, євро може продовжити нарощувати свою частку на готівковому ринку, а злотий залишиться важливою валютою для приватних і бізнес-операцій», – резюмували аналітики.
https://interfax.com.ua/news/projects/1044683.html
Україна у січні 2025 року експортувала 5 млн тонн агропродукції, що на 9,7% менше аналогічного показника попереднього місяця, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Уже третій місяць спостерігається тенденція до зниження, але це характерно для зимового періоду в умовах відсутності форс-мажорних обставин”, – пояснили аналітики.
Говорячи про структуру експорту продукції у січні 2025 року, вони зауважили, що експорт зернових культур скоротився на 3% – до 3,5 млн тонн (кукурудза – 72%, пшениця – 26%, ячмінь – 2%) у порівнянні з груднем 2024 року, олійних культур – на 39%, до 352 тис. тонн (соя – 63%, ріпак – 29% та насіння соняшника – 6%), макухи після вилучення рослинних олійн – на 22% до 406,3 тис. тонн (соняшникова – 67%, соєва – 33%), інших видів агропродукції – на 24%, до 329,5 тис. тонн.
Водночас на 1% у порівнянні із груднем 2024 року виріс експорт рослинних олій – до 424,4 тис. тонн (соняшникова олія – 89% та соєва – 10%).
Аналітики звернули увагу, що обсяги експорту зернових культур і рослинних олій залишаються приблизно на рівні попереднього місяця. Скорочення демонструють олійні культури (-39%) та макухи після вилучення рослинних олій (-22%).
“У поточному маркетинговому році переважна більшість вирощеної сільськогосподарської продукції, що призначена для експорту, вже вивезено, зокрема, пшениці – 64%, кукурудзи – 55%. Відповідно в наступних місяцях можливе подальше незначне скорочення експортних відвантажень”, – прогнозують в УКАБ.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у 2024 році (ЕКА) підтримало 69 експортерів, застрахувавши їх договори ЗЕД, кредити на виконання таких договорів та інвестиційні кредити на 1 млрд грн, повідомляється на сайті агентства.
Таким чином, підтриманий експорт становив 7,53 млрд грн, а одна гривня відповідальності ЕКА принесла 7,52 грн майбутньої експортної виручки.
Клієнти ЕКА працюють у 19 областях України, серед яких лідерами за обсягом експорту були: Київ (3,8 млрд грн експортної виручки), Львівщина (1,25 млрд грн) та Вінницька область (703 млн грн).
Дев’ять банків допомагають експортерам разом із ЕКА безпечно розширити географію ведення бізнесу. Найбільше профінансував UGB Ukrgasbank – 374,67 млн грн (2,9 млрд грн підтриманого експорту), Ощадбанк – 208 млн грн (629 млн грн) та ПУМБ – 131 млн грн кредитів (1,78 млрд підтриманого експорту).
ЕКА також повідомляє, що протягом року запровадило нові продукти захисту інвесторів від військових ризиків та уклало такі перші угоди, підтримавши 137,6 млн грн інвестицій.
Також ЕКА вперше застрахувало банківську гарантію виконання робіт українським підрядником у Польщі.
У 2024 році ЕКА стала повноправним членом Бернського союзу – міжнародної організації, що об’єднує експортно-кредитні агенції та сприяє розвитку міжнародної торгівлі.
“Це відкриває нові можливості для співпраці з міжнародними партнерами та підвищення наших стандартів страхування експортних ризиків та покращення страхових продуктів”, – пояснило агентство.
У співпраці зі Світовим банком ЕКА розробило проект п’ятирічної стратегії компанії та прийняло її, що було одним із зобов’язань України перед МВФ. Завдання вдалося виконати на п’ять місяців раніше запланованого терміну.
Крім того, ЕКА першим серед державних компаній затвердило свою стратегію рішенням наглядової ради відповідно до оновлених стандартів корпоративного управління.
У повідомленні також зазначається, що у 2025 році основними завданнями ЕКА будуть, зокрема, розширення можливостей страхування договорів ЗЕД, збільшення обсягів підтримки зовнішньоекономічних контрактів, розмірів страхування інвестиційного фінансування. Також пріоритетним буде запуск програми компенсації вартості страхування кредитів, спрямованої на підтримку малого та середнього бізнесу. Фактичне зниження вартості страхування сприятиме зростанню кількості експортерів, які бажають отримати додатковий захист свого бізнесу, пояснює ЕКА. А вирішення проблеми нестачі капіталу ЕКА дозволить підтримувати більше бізнесів та реалізовувати масштабніші проекти.
