Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), провів 50-добовий ремонт головної повітророзподільної установки (ПРУ).
Згідно з інформацією компанії, напередодні Нового року енергетики підприємства відновили роботу ПРУ, капремонт АКАр-40/35 був одним із наймасштабніших, виконаних на комбінаті за програмою-2024.
При цьому уточнено, що після завершення планових ремонтних робіт фахівці вже в середині грудня розпочали підготовчі передпускові операції. Виконали високотемпературну регенерацію адсорбенту після його повної заміни. У межах капремонту в очищені та відремонтовані адсорбери було завантажено 68 тонн цеоліту та 33,6 тонни оксиду алюмінію – високодисперсних матеріалів для очищення повітря від вологи та вуглекислого газу, що негативно впливають на продуктивність і якість повітророзподілу.
По завершенню необхідних за технологією підготовчих етапів – прогріву блоку та охолодження посудин і апаратів установки – 26 грудня видано перший післяремонтний кисень у колектор. Відновлено паспортні характеристики АКАр-40/35, і він розпочав роботу, після чого енергетики поступово вивели в резерв блоки КАр-30, які замінювали головний агрегат у період проведення його капремонту. Випробування, проведені 28 грудня, підтвердили паспортну продуктивність агрегату – 40 тис. куб. м/год азоту і 35 тис. куб м/год кисню.
“Зараз установка працює в заданому режимі, стабільно постачаючи металургійне виробництво продуктами розділення повітря. Відповідно до потреб виробничників варіюється навантаження блоку, завдяки відпрацьованій взаємодії фахівців ККЦ з колегами з доменного і конвертерного цехів щодоби визначаємо оптимальний режим виробництва без непродуктивних втрат виробленого кисню, що дає змогу підвищити ефективність роботи відремонтованого агрегату і цеху загалом”, – пояснив начальник киснево-компресорного цеху (ККЦ) В’ячеслав Гревцев, слова якого наведено в повідомленні.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Фармацевтична компанія Farmak (АТ «Фармак», Київ) розпочала експорт до Пакистану, перший поставлений препарат – ін’єкційний лікарський засіб для загальної анестезії, що також зареєстрований у Великій Британії.
Як повідомляється в прес-релізі компанії, Пакистан став другою після Йорданії країною в Південній Азії, куди «Фармак» постачає свою продукцію. Присутність «Фармак» у регіоні забезпечує команда Farmak International Middle East&Africa.
Загалом Farmak експортує продукцію до більш ніж 60 країн світу, серед яких – 15 країн ЄС, а також країни Центральної та Південної Америки, Близького Сходу, Азії, Африки та Австралії.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року «Фармак» збільшив чистий прибуток на 18% порівняно з 2022 роком – до 1,557 млрд грн.
Група компаній Farmak – лідер фармринку України в грошовому вираженні, має два виробництва в Україні та виробництво в Іспанії, а також 11 міжнародних представництв і маркетингово-дистриб’юторських компаній у таких країнах, як Польща, Чехія, Словаччина, Велика Британія, ОАЕ, В’єтнам, Швейцарія, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Молдова. Кінцевим бенефіціарним власником «Фармака» є голова наглядової ради Філя Жебровська (80% акцій компанії).
Словацька державна компанія-оператор SEPS забезпечуватиме постачання електроенергії в Україну в рамках надзвичайної допомоги відповідно до чинного контракту, укладеного з компанією “Укренерго”, пише чеське видання iRozhlas у відповідь на погрози прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо припинити постачання електроенергії Україні.
“Аналітик Юзеф Бадіда заявив словацькій газеті Pravda, що штучне обмеження поставок електроенергії зі Словаччини за кордон, найімовірніше, порушить європейське і словацьке законодавство. Колишній міністр економіки Словаччини Карел
Хірман раніше заявляв, що електроенергію в Україну продають трейдери, а не держава. Він стверджував, що в разі припинення поставок електроенергії в Україну Словаччина виявиться втягнутою в конфлікт усередині ЄС”, – пише видання.
Також наголошується, що навесні 2024 року SEPS продовжила ще на 12 місяців контракт, за яким вона може постачати до 150 МВт електроенергії Україні в рамках надзвичайної допомоги. “За перші 11 місяців минулого року чистий експорт електроенергії в напрямку зі Словаччини до України сягнув 2,43 терават-години, що в три з половиною рази перевищує обсяг за аналогічний період 2023 року”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, раніше, у відповідь на рішення України припинити транзит російського газу, частина якого надходить до Словаччини, прем’єр-міністр Словаччини Фіцо пригрозив перекрити постачання Україні електроенергії. На це президент України Володимир Зеленський припустив, що “схоже, Путін доручив Фіцо відкрити другий енергетичний фронт проти України за рахунок інтересів народу Словаччини”. Польща висловила готовність збільшити постачання електроенергії в Україну після коментарів словацького прем’єра.
Імпорт Україною електроенергії в грудні 2024 року зріс порівняно з листопадом у 2,7 раза – до 433,4 тис. МВт*год, експорт упав у 6,1 раза – до 6,8 тис. МВт*год. Таким чином, імпорт е/е в грудні-2024 р. перевищив її експорт у 63,7 раза. Найбільше е/е було імпортовано з Угорщини – 152,33 тис. МВ*год (35,16%). Далі йдуть Словаччина – 107,08 тис. МВт*год (24,71%), Польща – 91,98 тис. МВт*год (21,23%), Румунія – 70,78 тис. МВт*год (16,34%), Молдова – 11,12 тис. МВт*год (2,57%).
Держпідприємство «Національна енергетична компанія (НЕК) “Укренерго” 6 січня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) 1395 од.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг – 5,538 млн грн.
Останній день подання заявок на участь – 14 січня.
Володимир Путін, можливо, і втратив частину доходів після того, як Київ перекрив свій газопровід для російських поставок, але Москва вже має альтернативи для транспортування палива, які захистять її від будь-якого серйозного економічного удару.
Росія планує розширювати експорт скрапленого природного газу, одночасно спрямовуючи трубопровідний газ до інших покупців, таких як Китай.
«Ми продовжимо збільшувати нашу частку на світових ринках ЗПГ», навіть якщо санкції спрямовані на те, щоб зупинити це зростання, заявив Путін під час своєї щорічної прес-конференції 19 грудня. Він також висловив упевненість, що російський газовий гігант ПАТ «Газпром» переживе припинення трубопровідного транспортування через Україну.
Незважаючи на заклики заборонити такі поставки, Європа купує рекордні обсяги переохолодженого палива з Росії, переважно з заводу «Ямал СПГ» під керівництвом ПАТ «Новатек».
Ці обсяги перевищили ті, що Росія продавала через Україну до 1 січня, коли Київ, відмовившись дозволити будь-який транзит, що фінансує московську військову машину, перекрив п’ятдесятирічний маршрут через свою територію.
Ця ситуація підкреслює, наскільки важко Європі розірвати зв’язки з Росією, яка за останнє десятиліття закріпилася як ключовий постачальник сировини на континент. Вона також проливає світло на те, як вторгнення в Україну в лютому 2022 року змусило Росію продовжувати перебудовувати свою торговельну мережу. Проте Москва продемонструвала, що навіть коли один шлях до ринків закривається, для Росії часто залишаються відкриті інші.
Минулого року російський експорт скрапленого природного газу в цілому досяг рекордного рівня, свідчать дані відстеження суден.
До вторгнення Росія продавала в Європу близько 155 мільярдів кубометрів трубопровідного газу на рік. У 2024 році країна експортувала близько 30 мільярдів кубометрів газу в регіон, причому більше половини обсягів йшло через Україну.
Оскільки більша частина російського трубопровідного газу вже перестала надходити до Європи, припинення роботи українського газопроводу не матиме значного впливу на економіку, вважає Тетяна Орлова, економіст Oxford Economics.
«Європа все одно потребуватиме газу, оскільки всі її зусилля відвикнути від російського газу не увінчалися успіхом, – сказала Орлова. «Ймовірно, в кінцевому підсумку вона буде купувати більше російського СПГ, щоб компенсувати падіння імпорту природного газу з Росії», – сказала вона.
За підрахунками Bloomberg, у 2024 році «Газпром» продав через Україну газу на суму близько 6 мільярдів доларів. Проте більшість економістів і дослідників передбачають, що втрата цих продажів матиме незначний вплив на економіку. За різними оцінками аналітиків, Росія втратить приблизно від 0,2% до 0,3% валового внутрішнього продукту.
«Ці цифри занадто малі, щоб зробити вм’ятину у військовій машині Путіна», – зазначив минулого тижня Девід Окслі, економіст Capital Economics, у своїй замітці. Для порівняння, Україна може втратити приблизно 0,5% ВВП, за його словами, в результаті припинення плати за транзит газу, яку вона збирала.
Словаччина, яка сильно залежить від російського газу і також заробляє на транзиті, за його оцінками, втратить 0,3% ВВП.
Окрім продажу ЗПГ, Росія також має інші варіанти транспортування газу трубопроводами, які допоможуть компенсувати втрату маршруту через Україну.
Поставки до Китаю, який обганяє Європу як найбільший ринок збуту російського трубопровідного газу, за прогнозами, досягнуть близько рекордних 31 мільярда кубометрів у 2024 році. Цього року вони зростуть до 38 мільярдів кубометрів, оскільки газопровід «Сила Сибіру» вийшов на повну проектну потужність.
За оцінками Сергія Вакуленка, наукового співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир, це компенсує половину обсягів, втрачених після припинення транзиту через Україну.
Газпром може продавати більше через «Турецький потік» – прямий газопровід між Росією і Туреччиною по дну Чорного моря, який також допомагає постачати газ деяким європейським клієнтам. За оцінками Вакуленка, у 2025 році «Газпром» може продати 25 мільярдів кубометрів до Туреччини і 15 мільярдів кубометрів до Європи через «Турецький потік».
Росія планує перенаправити частину палива до країн Центральної Азії і працюватиме над збільшенням потужності трубопроводу радянських часів з Росії до Узбекистану через Казахстан.
З політичної точки зору, газове питання дає Кремлю можливість продемонструвати, що Путін не є ізгоєм, вважає Сергій Марков, політичний консультант, близький до Кремля.
«Для Москви надзвичайно важливо, що дипломатична блокада проривається вдруге», – сказав Марков, маючи на увазі несподіваний візит прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо до Москви 23 грудня, щоб обговорити, серед іншого, газові питання. Він став другим європейським лідером, який відвідав Москву з моменту вторгнення Росії в Україну після візиту прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в липні.
Минулого місяця Путін заявив, що Росія готова постачати газ до Європи, але застеріг, що будь-яку нову угоду, ймовірно, буде складно укласти, навіть з огляду на зростання цін через обмеженість поставок, з якою зараз стикається Європа.
Тим не менш, плани щодо трубопровідного газу та ЗПГ можуть зіткнутися з власними проблемами. У той час як Росія має намір розпочати експорт через другу гілку до Китаю через два роки, переговори про третій трубопровід зайшли в глухий кут через розбіжності щодо умов.
Росія прагне потроїти експорт СПГ до 100 мільйонів тонн у 2035 році з 33 мільйонів тонн у минулому році, але західні санкції щодо всіх ключових майбутніх проектів і танкерного флоту СПГ ускладнюють це завдання.
«За останні три роки ситуація з природним газом і ЗПГ в Росії кардинально змінилася», – сказав Клаудіо Штойер, консультант з питань енергетики і викладач IHRDC в Бостоні. Він вимагає «набагато більших інвестицій і зусиль для менш прибуткового бізнесу» тепер, коли Росії потрібно шукати бізнес за кордоном, де покупці більш чутливі до цін.
Санкції вже придушили прагнення Росії до зростання у сфері ЗПГ. Новітній проект «Новатека», «Арктик СПГ 2», минулого року зміг розпочати обмежений експорт, але санкції, запроваджені США та їхніми союзниками, обмежили доступ заводу до танкерів льодового класу, необхідних для навігації в холодних північних водах, і змусили іноземних покупців неохоче купувати ці поставки.
У 2025 році основна увага буде прикута до того, що Дональд Трамп вирішить робити з санкціями проти Росії. Каламутять картину власні амбіції США постачати більше СПГ до Європи.
Заборона на перевалку ямальського СПГ в європейських портах може також ускладнити логістику російських поставок в Азію, коли Північний морський шлях буде закритий, але санкції можуть призвести до того, що більша частина цих поставок буде спрямована в Європу.
Китай у 2024 році значно зміцнив свої позиції в економіці Сербії, ставши її найбільшим торговельним партнером і обійшовши при цьому Європейський Союз.
За даними на 2023 рік, обсяг двосторонньої торгівлі між Китаєм і Сербією склав 4,35 млрд доларів США, що на 23,7% більше порівняно з попереднім роком. У 2024 році, після набрання чинності Угодою про вільну торгівлю між країнами 1 липня, подальше зростання товарообігу прискорилося, що й призвело до перевищення показників торгівлі з Китаєм порівняно з ЄС. Про це інформує ТГ канал Сербський економіст.
Одним із чинників зростання, було збільшення імпорту високотехнологічного обладнання, електроніки та сировини для металургійної галузі з Китаю. Крім того, Китай активно інвестує в ключові інфраструктурні проєкти Сербії, як-от будівництво індустріального парку поблизу Нові-Сада і модернізацію залізничної лінії Белград-Будапешт.
Наприклад проєкт будівництва індустріального парку поблизу Нові-Сада з інвестиціями в 300 млн євро, створить близько 5 000 нових робочих місць.
Модернізація залізничної лінії Белград-Будапешт та інші інфраструктурні проєкти, спрямовані на поліпшення транспортної мережі та логістики в регіоні.
Зміцнення зв’язків з Китаєм дає змогу Сербії диверсифікувати торговельні відносини і знижувати залежність від ЄС і Росії, що сприяє сталому економічному зростанню і розвитку ключових галузей.
Сербський Економіст – https://t.me/relocationrs
