Україна у квітні поточного року наростила експорт марганцевої руди у 2,8 раза порівняно з попереднім місяцем – до 5,319 тис. тонн з 1,932 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), загалом за чотири місяці поточного року експортовано 17,876 тис. тонн марганцевих руд, тоді як в аналогічному періоді минулого року експорт був майже відсутній (22 тонни на $2 тис).
При цьому Україна у березні поточного року знизила експорт марганцевої руди у 3,1 раза порівняно з попереднім місяцем – до 1,932 тис. тонн з 6,072 тис. тонн, і у 2,4 раза до січня, коли було експортовано 4,553 тис. тонн.
У грошовому вимірі за січень-квітень було експортовано цієї сировини на $2,039 млн.
Експорт здійснювався до Словаччини (82,50% поставок у грошовому виразі) та Грузії (17,50%).
У січні-квітні поточного року Україна не імпортувала марганцеву руду, як і торік.
Як повідомлялось, Україна у 2025 році знизила експорт марганцевої руди на 50,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22,281 тис. тонн, але у серпні-грудні активізувала поставки. Якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більше ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн, у вересні становив 1,725 тис. тонн, у жовтні – 3,993 тис. тонн, у листопаді – 3,860 тис. тонн, у грудні – 4,689 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт за весь 2025 рік впав на 45,2% порівняно з 2024 роком – до $3,599 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (99,22% поставок у грошовому виразі) та Польщі (0,78%). За цей період країна імпортувала з Гани 37,006 тис. тонн на $5,546 млн, всі поставки відбулись у листопаді. За 2024 рік було імпортовано 84,293 тис. тонн руди на $18,302 млн.
Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
ПГЗК у 2025 році виробив 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату на 342,138 млн грн, реалізував 25,4 тис. тонн на 216,309 млн грн. Комбінат у 2026 році планує збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком – до 220 тис. тонн.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
СК «Експрес Страхування» за квітень 2026 року зібрала 112,3 млн грн страхових премій, що на 19,4% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомляється на сайті компанії.
Основним драйвером зростання традиційно залишається сегмент автострахування. Зокрема, за договорами КАСКО у квітні було залучено 73,4 млн грн премій, що на 13,2% перевищує показник відповідного періоду минулого року. Обсяг премій за ОСАГО склав 36,8 млн грн, що на 34,6% більше, ніж у квітні 2025 року, зазначили в компанії.
За іншими видами страхування у звітному періоді було залучено 2,1 млн грн премій, що на 8,8% перевищує аналогічний показник минулого року.
«Позитивна динаміка за всіма ключовими напрямками свідчить про стабільний попит на страхові продукти компанії та збереження високого рівня довіри з боку клієнтів», – повідомляється в інформації.
ДС «Експрес Страхування» засновано у 2008 році за участю лідера українського автомобільного ринку – «Укравто Груп».
Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Компанія має понад 300 страхових агентів по всій Україні та активно розширює мережу партнерських СТО.
Міжнародна фінансова корпорація IFC розглядає можливість надання довгострокового кредиту в розмірі 42 млн євро компаніям ТОВ «Волинь Вест Вінд-2» та ТОВ «Волинь Вест Вінд-3», які мажоритарно підконтрольні VI.AN Holding, що входить до групи OKKO, для фінансування будівництва та експлуатації вітроелектростанції (ВЕС) потужністю 189 МВт в Україні.
Як зазначається в матеріалах банку, можливість надання кредиту буде розглянуто на засіданні ради директорів IFC 15 червня 2026 року, загальна орієнтовна вартість проєкту спорудження вітропарку становить 262 млн євро.
«Додаткова роль IFC полягає як у фінансовій, так і в нефінансовій сфері. У фінансовій частині IFC надає підтримку у структуруванні довгострокового пакету фінансування, який може включати кредитування за рахунок власних коштів, пільгове фінансування, гарантії покриття перших збитків та мобілізацію паралельних позик», – повідомили в корпорації.
Водночас у нефінансовій частині IFC зміцнює фінансову стійкість проєкту, надаючи підтримку в оцінці ринку електроенергії. Окрім підтримки на етапі підготовки до інвестицій, IFC надасть технічне керівництво для підвищення здатності проєкту управляти екологічними та соціальними ризиками відповідно до стандартів ефективності IFC.
Як повідомлялося, кредит IFC буде частиною забезпеченого боргового фінансування проєкту за участю також Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР).
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн «Галнафтогаз», який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом «ОККО», що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Як повідомлялося, у квітні 2025 року ЄБРР, IFC та ЧБТР оголосили про надання групі «Галнафтогаз» кредиту на суму 157 млн євро на ВЕС у Волинській області.
Україна у січні-квітні поточного року не поставляла на експорт титановмісну руду та концентрат, тоді як у перші чотири місяці минулого року експортувала 277 тонн на $496 тис.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), ця сировина не експортувалась і у грудні минулого року.
Україна за січень-квітень-2026 не експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві, але ввезла 115 тонн таких руд на суму $265 тис. з Іспанії (91,32% поставок у грошовому вимірі) та Чехії (8,68%).
Як повідомлялось, Україна у 2025 році знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 96,2% порівняно з 2024 роком – до 277 тонн, у грошовому вимірі експорт скоротився на 95,7% – до $496 тис. При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Крім того, Україна за минулий рік імпортувала 78 тонн титановмісної руди на суму $118 тис. з Китаю (98,29%, поставки відбулися у січні) та Казахстану (1,71%, поставки були у травні).
Україна за цей період експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві обсягом 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 469 тонн таких руд країна імпортувала на суму $1,194 млн з Іспанії (72,86%), Чехії (13,82%) та Китаю (11,14%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, у ДМС на запит агентства “Інтерфакс-Україна” повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”. При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалось, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, до Міжнародного дня музеїв Музей Івана Гончара відкрив частину своєї колекції та розповів історії п’яти експонатів, які пережили зникнення сіл, зміну епох, втрату традицій і навіть саму пам’ять про себе, повідомляє агенству пресслужба музею.
“Кожен такий предмет — це не просто річ, а досвід, який не вмістився в одну людську біографію. Вони зберігають пам’ять про середовище, яке вже зникло, і дають нам шанс його відчути”, — каже дослідниця Музею Івана Гончара Олександра Сторчай.
Йдеться про речі, створені десятки й сотні років тому, які сьогодні стали не просто музейними експонатами, а матеріальними свідками зниклих світів.
Одними з головних експонатів стали дві вишиті сорочки із Бакоти — села на Поділлі, яке у 1981 році затопили під час будівництва Новодністровської ГЕС. Сьогодні це місце називають “українською Атлантидою”.
У музеї наголошують: ці сорочки — пам’ять про життя людей, які були змушені залишити свої домівки разом із селом, що назавжди зникло під водою.
Також у добірці представили баламути — традиційне намисто зі скам’янілого перламутру. За переказами, родовища такого матеріалу в Україні були вичерпані ще до кінця ХІХ століття, тому сьогодні подібні прикраси фактично неможливо відтворити.
Ще один експонат — салба, нагрудна прикраса, вкрита монетами з різних країн та епох. У ній поєднані монети Австро-Угорської імперії, США, Канади, а деякі з них датуються XVIII століттям.
Окремо музей показав волинську сорочку зі стриманою естетикою та складними техніками вишивки, а також одну з найстаріших сорочок колекції — із косим рукавом. Такий крій уже на початку ХХ століття вважався застарілим.
У музеї зазначають, що всі ці речі об’єднує одне — вони пережили своїх власників, епохи та середовище, у якому були створені, але продовжують зберігати пам’ять про них.
Музей Івана Гончара є одним із ключових українських музеїв, що займається збереженням та дослідженням традиційної культури й етнографічної спадщини України.
https://interfax.com.ua/news/culture/1168579.html
Загальний прибуток державної “Укрпошти” за січень-квітень становив 106,3 млн грн, прибуток EBITDA – 122,9 млн грн, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський у Facebook у понеділок.
“EBITDA (операційний прибуток) – показник ефективності основної діяльності бізнесу – покращилась з від’ємних 13,6 млн грн до позитивних 122,9 млн грн. І це без урахування продажу майна. Виключно операційні доходи”, – зазначив він.
За словами гендиректора, власний капітал компанії сягнув 2,3 млрд грн без додаткового бюджетного фінансування.
“Ну так у кого немає карт, а у кого зараз козирі на руках?” – підсумував Смілянській у заочній дискусії із головою Національного банку України Андрієм Пишним щодо фінансової спроможності “Укрпошти” “відновлювати та накопичувати капітал за рахунок операційної діяльності” та отримати банківську ліцензію.
Як повідомлялось, “Укрпошта” за січень-березень 2026 року отримала чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн, або 0,5%, більше за аналогічний період 2025 року, тоді як її виручка зросла на 1,1% – до 13 млрд 118,42 млрд грн.
Власний капітал компанії у першому кварталі цього року скоротився з 2,208 млрд грн до 2,003 млрд грн.
У квітні цього року “Укрпошта” отримала 461,5 млн грн за свою будівлю колишнього сортувального центру біля залізничного вокзалу у Львові, яку купив фонд “Євротек Інвест” власника мережі супермаркетів “Арсен” Михайла Весельського.
