Вартість будівельно-монтажних робіт під час спорудження інженерних об’єктів в Україні у червні 2026 року зросла на 24,3% порівняно з червнем минулого року — це найвищий показник серед основних сегментів будівництва. Згідно з даними Державної служби статистики, нежитлове будівництво за той самий період подорожчало на 23,8%, житлове — на 19,2%. У середньому по будівельній галузі зростання склало 23,1%.
Інженерне будівництво лідирувало й за місячною динамікою. У червні порівняно з травнем ціни тут зросли ще на 1,8% проти 1,3% у нежитловому будівництві та 0,8% у житловому.
У другому кварталі 2026 року інженерні будівельно-монтажні роботи коштували на 22,4% більше, ніж у квітні-червні минулого року. Аналогічне зростання — на 22,4% — зафіксовано в нежитловому будівництві, тоді як житлове подорожчало на 18,2%.
Особливо показовою є квартальна динаміка. Порівняно з першим кварталом ціни на інженерні роботи у II кварталі зросли на 12,4%, на нежитлові — на 12%, тоді як у житловому секторі зростання становило лише 0,4%.
На думку власника та директора інженерно-будівельної компанії Rauta Андрія Озейчука, одним із ключових факторів тиску на вартість будівництва залишається дефіцит кваліфікованих працівників.
«Зараз на ринку бракує близько 30% фахівців будівельних спеціальностей», — зазначав Озейчук, коментуючи ситуацію в галузі у лютому 2026 року.
За його даними, нестача персоналу вже призвела до помітного прискорення зростання заробітних плат. Якщо у 2022–2024 роках зарплати в будівництві зростали в середньому приблизно на 15–20% щороку, то у 2025 році темпи зростання сягнули 25–30%. Особливо суттєво зросла оплата праці монолітників — на 50%, геодезистів — на 44%, бетонників — на 38%.
Таким чином, нинішнє зростання вартості будівельних робіт формується не лише під впливом цін на будівельні матеріали та обладнання. Все більшу роль відіграє вартість безпосередньо будівельних робіт та людської праці.
Озейчук також звертав увагу на довгостроковий характер кадрової проблеми. За його словами, професійні навчальні заклади стикаються як з недобором студентів на будівельні спеціальності, так і з їхнім відтоком уже в перші роки навчання.
«У перспективі це може призвести до ще більшого кадрового дефіциту та уповільнити відновлення України», — вважає власник компанії Rauta.
За оцінками компанії, кадровий дефіцит уже змушує будівельний бізнес шукати працівників за межами України, зокрема в Індії, Непалі, Бангладеш та Пакистані.
Зростання вартості інженерного будівництва має для України особливе значення через масштабну потребу у відновленні енергетичної, транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури. За оцінкою Rauta за підсумками 2025 року, сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури вже становив близько 20 % українського будівельного ринку.
Тому подальше подорожчання інженерних робіт може безпосередньо впливати на кошториси відновлювальних проєктів. За умови зростання вартості будівельно-монтажних робіт на 20–25 % проєкти, бюджети яких формувалися значно раніше, можуть потребувати додаткового фінансування або перегляду технічних рішень і термінів реалізації.
При цьому саме нежитлове та інфраструктурне будівництво залишаються одними з найактивніших напрямків ринку. У 2025 році основними об’єктами для інвестицій у комерційну нерухомість були складські, виробничі та торговельні будівлі, а найпривабливішими регіонами для нового будівництва — Київська, Львівська та Івано-Франківська області, зазначав Озейчук.
За перше півріччя 2026 року інженерне будівництво подорожчало на 16,1% у річному вираженні, нежитлове — на 16,5%, житлове — на 13,7%.
«Rauta» працює у сфері проектування, будівництва та монтажу будівель і є учасником Європейської асоціації будівельної індустрії. Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
RAUTA, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, кадр, ОЗЕЙЧУК, ЦІНА
Підвищення Національним банком України (НБУ) місячного ліміту на купівлю населенням безготівкової валюти з 50 тис. грн до 200 тис. грн може спричинити короткострокове зростання попиту, однак не матиме істотного впливу на валютний ринок, вважають опитані агентством «Інтерфакс-Україна» банкіри.
«На нашу думку, можливий певний сплеск попиту на купівлю безготівкової валюти в перші кілька днів після набрання чинності змінами», — зазначив директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку Емал Бахтарі.
За його словами, частка клієнтів, яким раніше не вистачало місячного ліміту в 50 тис. грн, відносно невелика. Він припустив, що Нацбанк у разі потреби згладжуватиме короткострокові сплески попиту за допомогою валютних інтервенцій.
Голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов також не очікує пропорційного зростання попиту після підвищення ліміту в чотири рази. За його словами, ліміт визначає лише максимально можливий обсяг операції, тоді як купівля готівкової валюти населенням і раніше не була обмежена аналогічним місячним лімітом.
Валютна лібералізація сама по собі поки що навряд чи створює загрозу курсовій стабільності, вважає Мамедов. Значні міжнародні резерви дають регулятору можливість згладжувати надмірні коливання курсу, а висока облікова ставка має підтримувати привабливість гривневих інструментів, однак така модель значною мірою залежить від ритмічності міжнародної фінансової допомоги.
Дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку Антон Курінний також прогнозує зростання попиту на валюту, але не очікує від цього істотного впливу на міжбанківський ринок, де більш вагомими факторами залишаються потреби імпортерів та дефіцит експортної виручки.
Додатковий попит, за словами Куринного, може виникнути й на готівковому ринку після збільшення денного ліміту на зняття валюти зі 100 тис. грн до 200 тис. грн, оскільки готівковий курс тримається близько до міжбанківських котирувань, а іноді й нижче за них.
Окремим ризиком Мамедов назвав погіршення співвідношення між товарним імпортом та експортом. За наведеними ним даними, у січні–липні 2026 року імпорт товарів становив $58,1 млрд, тоді як експорт — $24,1 млрд, у результаті чого від’ємне сальдо сягнуло близько $34 млрд.
На думку банкіра, подальше збільшення торговельного дисбалансу та проблеми з морською логістикою можуть посилювати структурний попит на валюту та потребу в інтервенціях НБУ, тоді як динаміка резервів також залежатиме від обсягів міжнародного фінансування.
Ризик істотного перетікання заощаджень населення з гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВГЗ) у валюту директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печеріцин оцінює як обмежений.
Привабливість гривневих депозитів та ОВГЗ, за його оцінкою, залишається вищою порівняно зі зберіганням заощаджень у готівковій валюті, а зростання вкладень населення в ОВГЗ було пов’язане насамперед із їхньою вищою прибутковістю порівняно з очікуваною девальвацією гривні.
Печеріцин водночас припускає, що підвищення ліміту на безготівкову купівлю валюти може скоротити обсяг так званих «технічних» валютних депозитів, які населення відкривало на три місяці для подальшого отримання іноземної валюти.
«Якщо обсяг таких депозитів знизиться, а банкам знадобиться валютний ресурс для проведення активних операцій, зокрема кредитування, ставки за валютними депозитами можуть дещо зрости. Водночас це не обов’язково стане загальною тенденцією для всього банківського сектору», — зазначив він.
Підвищення денного ліміту на зняття готівкової валюти теоретично також може посилити інтерес населення до валютних депозитів, однак, за оцінкою Печеріцина, з огляду на середні доходи та заощадження населення, цей ефект не буде масовим і не призведе до кратного зростання таких вкладів.
Як повідомлялося, НБУ з 11 серпня збільшив місячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тис. гривень з 50 тис. гривень і поширив його на купівлю безготівкових банківських металів та цінних паперів іноземних емітентів.
Регулятор також підвищив з 100 тис. грн до 200 тис. грн на день ліміт на зняття населенням готівкових коштів з валютних рахунків в Україні та за кордоном і пом’якшив низку інших валютних обмежень для фізичних та юридичних осіб.
Нацбанк заявив, що новий пакет послаблень не створить ризиків для стабільності валютного ринку і вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збільшення міжнародних резервів до майже $70 млрд у 2026 році.
Як повідомляє Сербський Економіст, Белград продовжує зосереджувати значну частину будівельної та інвестиційної активності Сербії, тоді як розвиток ринку нерухомості в інших регіонах країни залишається помітно менш рівномірним.
Белградський регіон у II кварталі 2026 року став єдиним регіоном Сербії, де будівельна активність зросла в реальному вираженні, причому зростання склало одразу 51% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Про це свідчать дані Республіканського статистичного управління Сербії (RZS), опубліковані 10 серпня.
У всіх інших регіонах країни будівельна активність у II кварталі знизилася. У Воєводині вартість виконаних будівельних робіт у постійних цінах скоротилася на 2%, у Шумадії та Західній Сербії — на 27,5%, а в Південній та Східній Сербії — на 32,3%.
Таким чином, свіжа квартальна статистика свідчить про різке посилення розриву між столицею та рештою Сербії за обсягами будівельних робіт.
Загалом по Сербії вартість будівельних робіт у II кварталі зросла на 20,6% у поточних цінах порівняно з квітнем-червнем 2025 року.
Особливо швидко зростало будівництво будівель. У постійних цінах обсяг робіт у цьому сегменті збільшився на 32,4% у річному вимірі, тоді як на інших об’єктах будівництва, включаючи інфраструктуру, показник знизився на 7,1%.
Засновниця белградського агентства нерухомості VIDOVSTAN Віра Єгорова-Толста вважає, що концентрація капіталу в столиці має стійкий характер і пов’язана не лише з місцевим попитом, а й з інвестиційною привабливістю Белграда.
«Белград залишається окремим ринком у межах Сербії. Тут зосереджені робочі місця, іноземний бізнес, великі інфраструктурні проєкти та значна частина інвестиційного попиту. Тому нові проєкти в престижних районах столиці зазвичай знаходять свого покупця швидше, ніж аналогічні об’єкти в невеликих містах. При цьому в самому Белграді різниця між районами та якістю проєктів стає дедалі помітнішою», — каже Єгорова-Толстая.
На практиці це означає, що загальносербська статистика не завжди повністю відображає ситуацію для покупця квартири в столиці. Зростання пропозиції в країні може поєднуватися зі збереженням високих цін у найпопулярніших районах Белграда.
Єгорова-Толстая раніше також зазначала, що сербський ринок залишається стабільним, але попит стає більш вибірковим, а якість і розташування нерухомості набувають дедалі більшого значення.
Остаточно оцінити, наскільки будівельна активність у II кварталі вплинула на ціни на квартири в Белграді, можна буде після публікації свіжого квартального звіту Реєстру цін на нерухомість RGZ.
https://t.me/relocationrs/3427