Іноземні громадяни у першому півріччі 2026 року придбали в Іспанії 51,627 тис. об’єктів житла, що приблизно на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і стало максимальним показником за всю історію відповідної статистики іспанських реєстраторів.
Найактивнішим виявився другий квартал: іноземці уклали понад 26,8 тис. угод, а їхня частка у всіх зареєстрованих покупках житла сягнула 15,98% — історичного максимуму, свідчать дані Colegio de Registradores de España.
При цьому загальний іспанський ринок житла у другому кварталі, навпаки, дещо охолов. Кількість угод скоротилася на 5,7% порівняно з попереднім кварталом — до 167 934 тис., у тому числі продажі новобудов впали на 11,5%, до 34 919 тис. Таким чином, іноземний попит посилювався на тлі зниження загальної активності покупців.
Найбільшою групою іноземних покупців за підсумками першого півріччя залишилися громадяни Великої Британії. Вони придбали 3 567 об’єктів, однак кількість угод скоротилася приблизно на 10% у річному вимірі.
Упритул до них наблизилися громадяни Нідерландів — 3 489 покупок, що на 12% більше, ніж у першому півріччі 2025 року. Розрив між двома найбільшими групами становив усього 78 угод. Саме у другому кварталі британці уклали 1 843 угоди, а голландці — 1 830.
Офіційна статистика за другий квартал показує, що на британців припало 6,99% усіх угод іноземців, на громадян Нідерландів — 6,94%. Третіми стали німці з часткою 6,11%.
Німеччина зберегла третє місце серед найбільших іноземних ринків, хоча попит німецьких покупців за півріччя дещо знизився — приблизно на 2%. Водночас кількість покупок громадян Італії зросла на 11%, Польщі — також на 11%, Франції — на 3%, Ірландії — на 6%. Бельгійський попит, навпаки, скоротився приблизно на 16%.
Таким чином, структура закордонного попиту в Іспанії стає дедалі більш диверсифікованою. Ще десять років тому британці значно випереджали інші національності, тоді як зараз різниця між Великою Британією, Нідерландами, Німеччиною та наступною групою європейських покупців істотно скоротилася. У першому кварталі 2026 року, наприклад, частки британців і голландців становили відповідно 6,82% і 6,56% іноземних покупок.
Найбільш детальний офіційний звіт Colegio de Registradores за перший квартал 2026 року показує, що українці посідали 10-те місце серед іноземних покупців, забезпечуючи 3,08% усіх іноземних угод з нерухомістю; на громадян України припало приблизно 765 покупок за три місяці.
За кількістю угод на початку року українці поступалися британцям, голландцям, марокканцям, німцям, італійцям, французам, румунам, полякам і бельгійцям, але випереджали громадян Китаю, Швеції, Ірландії, США та Росії.
Для порівняння: на китайців припадало 2,69% іноземних покупок, на росіян — лише 1,44%. Таким чином, частка українців була більш ніж удвічі вищою за російську.
Повний офіційний звіт за перше півріччя щодо кожної національності поки що не представлено у короткому прес-релізі реєстраторів, тому точну кількість покупок українців за шість місяців слід оцінювати обережно. Якщо частка збережеться на рівні близько 3%, мова може йти приблизно про 1,5 тис. угод за січень-червень, однак це розрахункова оцінка, а не окремо опублікований офіційний показник.
На підтвердження цієї статистики найбільше агентство закордонної нерухомості в Україні — Homium — відзначає стабільне зростання попиту на нерухомість в Іспанії та підтверджує довгостроковий інвестиційний потенціал цього напрямку.
За словами генерального директора компанії Артура Бразилевського: «Кожен п’ятий клієнт нашого агентства купує нерухомість саме в Іспанії».
Протилежна тенденція спостерігається серед громадян Росії. За перше півріччя росіяни придбали менше 1 тис. об’єктів нерухомості, а кількість угод скоротилася більш ніж на 20% у річному вимірі.
У другому кварталі частка іноземних покупців сягнула 32,27% на Балеарських островах і 31,03% у Валенсійському співтоваристві. При цьому частка іноземців зросла в усіх автономних спільнотах країни.
У першому кварталі підвищена концентрація іноземного попиту також спостерігалася на Канарських островах — 22,78 % угод та в регіоні Мурсія — 21,73 %. У провінції Аліканте іноземці забезпечили близько 44,7% продажів житла, а в Малазі — понад третину.
Загалом за останні 12 місяців іноземні громадяни придбали в Іспанії близько 99,4 тис. об’єктів житла, тобто ринок впритул наблизився до позначки 100 тис. іноземних угод на рік.
Зростання міжнародного попиту відбувається одночасно зі стрімким підвищенням вартості нерухомості. Середня зареєстрована ціна житла у другому кварталі досягла нового історичного максимуму — 2 487 євро за кв. м, збільшившись на 2,4% за квартал і на 9,2% у річному вимірі. Індекс повторних продажів показав ще більш значне річне зростання — 16,7%.
Таким чином, незважаючи на зниження загальної кількості угод в Іспанії, закордонний попит продовжує посилюватися. При цьому ринок стає менш залежним від традиційних британських і німецьких покупців: зростає роль Нідерландів, Польщі та низки інших європейських країн, а українці зберігають місце серед найпомітніших національностей на іспанському ринку нерухомості.
Homium, Бразилевський, Громадяни України, ЖИТЛО, ИСПАНИЯ, іноземець, іспанська нерухомість, НЕРУХОМІСТЬ, УКРАЇНА
За попередньою інформацією посольства України в Ізраїлі, 14 червня в результаті масованої ракетної атаки Ірану проти Ізраїлю і попадання ракети в житловий будинок в м. Бат-Ям загинули п’ятеро громадян України, серед яких троє неповнолітніх дітей, повідомили в українському МЗС.
За даними відомства, особи загиблих наразі встановлюються.
Українські дипломати та консули перебувають у тісному контакті з ізраїльською поліцією та іншими службами з метою ідентифікації та організації процедури репатріації тіл загиблих.
Майже половина українців (44%) зазначають, що, купуючи продукти харчування, частіше намагаються купувати найдешевші продукти, менше з огляду на їхню якість, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 20-26 вересня та представленого на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» в середу.
При цьому стільки ж і тих, хто частіше дозволяє собі купувати якісніші продукти, навіть якщо вони дорожчі (45%). Решта 11% опитаних вагалися з відповіддю.
«Після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021 року дещо зросла як частка громадян, які відповідають, що зводять кінці з кінцями, грошей бракує навіть на необхідні продукти (з 9% до 12% у вересні 2024 року), так і частка тих, хто частіше купує якісніші продукти, навіть дорожчі. ), так і частка тих, хто відповідає, що живе забезпечено, але зробити деякі покупки поки що не в змозі (квартиру, автомобіль) (із 6% до 9%), за зменшення частки тих, хто відповідає, що їхній сім’ї загалом на життя вистачає, але придбання речей довготривалого вжитку, як-от меблі, холодильник, телевізор, уже спричиняє труднощі (із 44% до 41%)», – наголошується в результатах дослідження.
Порівняно з 2005 роком із 38% до 54% зросла частка громадян, які основну частину коштів для існування отримують за рахунок заробітної плати, і з 38% до 29% зменшувалася частка тих, хто живе переважно за рахунок пенсії, стипендії, грошової допомоги або аліментів. Із 7% до 2,5% зменшилася частка тих, хто живе за рахунок запасів або доходів, отриманих у підсобному господарстві, на земельній ділянці, із 5% до 3% – за рахунок побічних заробітків, із 3% до 2% – за рахунок доходів від підприємництва.
Опитування методом face-to-face проводилося на всіх територіях, що контролюються урядом України і на яких не ведуться бойові дії, серед 2016 респондентів віком від 18 років. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками агресії РФ.
До Міжнародного реєстру збитків прогнозовано надійде до 8 млн заяв від постраждалих унаслідок російської агресії, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Сьогодні в Гаазі має розпочати роботу Міжнародний реєстр збитків, куди зможуть звернутися із заявою всі постраждалі від російської агресії українці. Насамперед запускаємо фіксацію пошкодженого або зруйнованого житла. Заяви подаватимуться через “Дію”, все максимально цифровізовано і зручно”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.
Прем’єр-міністр зазначив, що за прогнозами, тільки в сегменті житла до Реєстру надійде від 300 до 600 тис. заяв від постраждалих.
“Загалом очікуємо до 8 млн заяв від усіх, кого так чи інакше торкнулася війна. Послідовно і цілеспрямовано реалізуємо принцип “росія заплатить” і створюємо прецедент матеріальної відповідальності агресора за завдані ним втрати”, – заявив Шмигаль.
Громадяни України, Денис Шмигаль, Міжнародний реєстр збитків, російська агресія
Республіка Кіпр продовжила до 4 березня 2025 року дію тимчасового захисту для осіб, які вже мають такий статус.
“Міністерство внутрішніх справ інформує всі зацікавлені сторони, що на підставі відповідного рішення Ради міністрів право на тимчасовий захист автоматично подовжується на один рік тим особам, які отримали таке право на Кіпрі, тобто до 4 березня 2025 року”, – констатується в офіційному оголошенні Служби у справах біженців на відповідному сайті.
І уточнюється, що “таким чином, для тих, хто вже отримав тимчасовий захист, немає необхідності подавати нову заяву до Служби у справах біженців або видавати нову біометричну посвідку на проживання в Департаменті обліку населення та імміграції.
Ті особи, які бажають отримати тимчасовий захист уперше, мають подати заяву або в електронному вигляді за посиланням http://www.moi.gov.cy/asylum, або особисто за адресою головного офісу Служби у справах біженців у Нікосії.
Громадяни України, які вимушено переїхали до Польщі, рятуючись від російської військової агресії отримали доступ до медичної допомоги нарівні з польськими громадянами, повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.
“Для цього потрібно мати закордонний паспорт громадянина України, в якому є відмітка про перетин кордону після 24 лютого 2022 року. Якщо перетнули кордон без закордонного паспорта – документ, що підтверджує дату перетину польського кордону польськими службами. Надання медичної допомоги для українців – безоплатне”, – вказується повідомленні.
Крім того, українці повинні мати статус біженця або статус тимчасового захисту, а також аналог українського ідентифікаційного номера – PESEL, який надасть доступ до послуг у сфері охорони здоров’я.
Сьогодні Польща надала українцям безкоштовний доступ до медичної допомоги на всіх рівнях: базова медична допомога — візити до сімейних лікарів, виклик “швидкої”; спеціалізована амбулаторна допомога; діагностичні дослідження (за направленням лікаря); лікування у стаціонарі; психіатричне лікування; реабілітація (крім курортів); стоматологічні послуги.
Також громадяни України, діти та молодь до 19 років мають право отримати безоплатні профілактичні щеплення згідно з польською Програмою профілактичних щеплень. Для цього слід звернутися до свого сімейного лікаря та отримати відповідний напрямок. Крім того, кожен повнолітній українець, а також дитина з 5 років, які перебувають у Польщі, можуть також вакцинуватись проти COVID-19.
