Україна у січні-квітні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 48,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,946 тис. тонн з 13,494 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за січень-квітень-2026 імпорт бокситів у грошовому вимірі зменшився до $1,186 млн з $1,476 млн.
Імпорт здійснювався з Китаю (59,36% поставок у грошовому вимірі) та Туреччини (40,64%).
Реекспорт бокситів у 2026-му, як і у 2025-му, Україна не здійснювала.
Як повідомлялось, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату у натуральному вимірі на 23,7% порівняно з попереднім роком – до 43,5 тис. тонн, у грошовому вимірі – на 15,8%, до $4,754 млн. Він здійснювався переважно з Туреччини (81,84% поставок у грошовому вимірі), Китаю (15,97%) та Гаяни (2,19%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вимірі – 74%, до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує, зокрема, Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), який наразі простоює.
До 40-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС у Києві відбулася художньо-технологічна виставка «Чорнобиль. 40 років потому. Історія, що зобов’язує», організована Державним агентством України з управління зоною відчуження за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Одним із тематичних напрямів експозиції стала еволюція підходів до ядерної безпеки після аварій на ЧАЕС та АЕС Фукусіма-Даїчі — від культури безпеки до сучасних систем управління важкими аваріями та постфукусімських модернізацій енергоблоків.
Спеціально для виставки інжинірингова компанія Energy Safety Group надала експертну підтримку у підготовці окремого інформаційно-технологічного стенду «Уроки важких аварій заради безпечного майбутнього», присвячений тому, як сучасна інженерія відповідає на сценарії розвитку важких аварій та які технічні рішення сьогодні формують багаторівневу систему захисту сучасних АЕС.
Ядерна аварія як точка зміни логіки безпеки
40 років після аварії на Чорнобильській АЕС і 15 років після аварії на АЕС Фукусіма-Даїчі дають можливість особливо чітко подивитися на розвиток галузі через призму винесених уроків.
Після аварії на ЧАЕС у світовій атомній енергетиці глибоко переосмислили значення культури безпеки. На практичному рівні це означало дуже просту, але принципову річ: для будь-якого відхилення параметрів від норми мають існувати визначені інструкції, підготовлений персонал і відпрацьовані сценарії дій. Через 25 років аварія на АЕС Фукусіма-Даїчі знову змусила світ переглянути підходи до стійкості енергоблоків — уже в умовах втрати зовнішнього живлення, охолодження та розвитку важких аварій.
Безпека як безперервний процес
Після аварії на Чорнобильській АЕС міжнародна ядерна спільнота дійшла важливого висновку: безпека має визначатись не тільки технологіями, а й тим, як люди мислять, ухвалюють рішення та реагують на ризики. Так, у 1986 році з’явилося поняття «культура безпеки». Її суть полягає у тому, що:
«Культура безпеки» стала головним уроком Чорнобиля для всього світу.
Уроки аварій на ЧАЕС та АЕС Фукусіма-Даїчі змінили не лише підходи до управління ризиками, а й саму логіку сучасної ядерної безпеки. Стало очевидно: навіть після зупину реактора безпека залежить від здатності систем тривало відводити залишкове тепло, зберігати електроживлення критичних функцій та утримувати можливі наслідки в межах захисних бар’єрів.
Саме тому після аварії на АЕС Фукусіма-Даїчі у 2011 році в Європі та світі проведено масштабні стрес-тести АЕС — поглиблені перевірки, що оцінювали стійкість енергоблоків до екстремальних зовнішніх подій, повного знеструмлення, втрати джерел охолодження та розвитку важких аварій. Ці перевірки дозволили оцінити реальний запас безпеки за межами проєктних умов експлуатації та визначити, які технічні рішення необхідні для додаткового посилення стійкості станцій.
*Джерело: підготовлено на основі даних ДІЯРУ
Сьогодні безпека атомної енергетики базується на багаторівневому принципі захисту, де кожен наступний рівень компенсує втрату функції попереднього та забезпечує стійкість станції навіть у найскладніших аварійних сценаріях.
В Україні* у відповідь на аварію на АЕС Фукусіма-Даїчі рішенням РНБО, введеним у дію Указом Президента, було ініційовано позачергову поглиблену оцінку безпеки енергоблоків АЕС, включно з об’єктами Чорнобильської АЕС. На виконання цього рішення Держатомрегулювання у співпраці з Держтехногенбезпекою та експлуатуючими організаціями атомної галузі розробили План дій, а оператори АЕС провели цільові stress tests на всіх майданчиках. За їх результатами було переглянуто та доповнено К(з)ППБ — Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків АЕС України, відповідальним виконавцем якої є оператор АЕС, НАЕК «Енергоатом». (*Джерело: підготовлено на основі даних ДНТЦ ЯРБ)
Сучасні щити критичного захисту
Уроки важких аварій дали поштовх до безперервного вдосконалення систем систем безпеки та іншого непроєктного обладнання в атомній енергетиці. Впроваджуючи постфукусімські модернізації, Україна послідовно демонструє прихильність до принципу постійного підвищення безпеки енергоблоків діючих АЕС. Результатом цієї еволюції стали надійні інженерні рішення для всіх ключових викликів, пов’язаних із важкими аваріями, які сьогодні вже є стандартом для новітніх реакторів покоління III+.
Щоб показати, як сучасна інженерія відповідає на конкретні сценарії розвитку важкої аварії, нижче наведено основні виклики та відповідні системи безпеки та непроєктне обладнання.
Розвиток ядерної безпеки значною мірою відбувається через аналіз важких аварій, перегляд потенційних сценаріїв та пошук технічних рішень для їх стримування або мінімізації наслідків. Значна частина систем, які раніше розглядалися як додаткові або позапроєктні, після аварії на АЕС Фукусіма-Даїчі фактично стали новим стандартом для сучасних енергоблоків.
Для фахівців атомної галузі це означає постійну роботу з оцінкою ризиків, стійкістю систем безпеки, післяаварійним управлінням та адаптацією міжнародного досвіду до реальних умов експлуатації атомних станцій. Більше уваги приділяється модернізації систем безпеки, аналізу сценаріїв розвитку важких аварій та розробці рішень, здатних забезпечувати стійкість енергоблоків у позапроєктних умовах експлуатації.
Саме з такими напрямами сьогодні пов’язана робота компаній, що працюють у сфері ядерного інжинірингу та модернізації систем безпеки атомних станцій, зокрема й Energy Safety Group, яка бере участь у реалізації проєктів для ядерних об’єктів України та інших країн Європи.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, Національна спілка кінематографістів України розпочинає цикл творчих вечорів, присвячених 100-річчю української анімації, яке відзначатиметься у 2027 році, повідомляє Національна спілка кінематографістів України на своїй сторінці у Facebook.
“Анімація – це мова, здатна об’єднувати покоління”, — зазначають організатори.
Перший вечір відбудеться 19 травня о 18:00 у Синій залі Будинку кіно та буде присвячений творчому спадку режисера, художника і педагога Євгена Сивоконя.
У програмі вечора – роботи самого Сивоконя, а також фільми його учнів. Організатори називають подію “теплою зустріччю пам’яті й вдячності”, під час якої оживуть образи, створені митцем, і прозвучать голоси його учнів та колег.
Модераторами події стануть кінознавиця Наталія Гриценко та режисер-аніматор Степан Коваль – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, володар Срібного ведмедя Берлінського кінофестивалю та автор анімаційних стрічок “Йшов трамвай №9”, “Рукавичка”, “Глинька” та “Лабіринт”.
Українська анімація бере свій початок у 1927 році, коли режисер В’ячеслав Левандовський створив перший український мультфільм “Казка про солом’яного бичка”.
Вхід на подію вільний.
https://interfax.com.ua/news/culture/1168609.html
Анімація, кіностудія, національна_спілка_кінематографістів_україни
Андреа Мальдера, який раніше працював у структурах італійського футбольного клубу “Мілан”, а після 2016 року – у структурах тренерського штабу збірної України з футболу, став новим головним тренером збірної України.
Як повідомляється на сайті Української асоціації футболу (УАФ) в понеділок, таким чином, вперше збірну України очолив іноземний тренер.
“Кандидатуру італійського фахівця затвердив Виконавчий комітет УАФ з подання Комітету національних збірних. Контракт з Андреа Мальдерою розрахований на два роки з опцією пролонгації”, – йдеться в повідомленні.
Мальдера народився 18 травня 1971 року. Впродовж кар’єри працював асистентом головного тренера у “Мілані” (Італія), “Брайтоні” (Англія) і “Марселі” (Франція). У 2016-2021 роках був асистентом Андрія Шевченка у тренерському штабі збірної України.
Як повідомлялося, Сергій Ребров залишив посаду головного тренера національної збірної України, але залишиться віцепрезидентом та членом Виконавчого комітету УАФ. Про це президент УАФ Андрій Шевченко повідомив 21 квітня.
Ребров очолював збірну у 2023-2026 рр., під його керівництвом збірна брала участь у ЧЄ-2024, але не змогла кваліфікуватися на ЧС-2026.
Ощадбанк надав ТОВ «Електрика Юкрейн» 23,6 млн євро довгострокового проєктного фінансування на будівництво системи накопичення енергії (BESS) потужністю 50 МВт та ємністю 131,2 МВт·год, повідомив банк.
Як зазначається в його релізі в понеділок, ключовою особливістю угоди є залучення міжнародного страхового покриття за участю синдикатів Lloyd’s.
“Цей проєкт для Ощадбанку є першим досвідом структурування енергетичного фінансування із залученням міжнародного страхового покриття, зокрема, за участю синдикатів Lloyd’s. Те, що міжнародні страхові компанії готові брати участь у реалізації енергопроектів в Україні в умовах війни, створює потенціал для значного розширення обсягів розвитку енергосектора та реалізації складних інфраструктурних проектів», – прокоментував директор департаменту корпоративного бізнесу Ощадбанку Сергій Черніков.
Він звернув увагу на те, що протягом повномасштабної війни в сегменті корпоративного бізнесу банк уклав угоди вже на понад 7,4 млрд грн з метою фінансування енергетики і залишається лідером у цьому напрямку.
“Ми щиро вдячні Ощадбанку за довіру, професіоналізм і готовність підтримувати енергетичний сектор України навіть у найскладніші часи. Системи накопичення енергії – не просто інфраструктурний актив, а фундамент енергобезпеки України та основа енергосистеми майбутнього», – зазначив директор ТОВ «Електрика Юкрейн» Максим Пишний.
За його словами, компанія планує реалізувати ще низку проєктів в енергоінфраструктурі України та сподівається на подальшу співпрацю з Ощадбанком.
Що стосується самого прокредитованого проєкту BESS, то за інформацією банку, фінансування покриває приблизно 70% його вартості та спрямовано на підвищення гнучкості та стійкості української енергетичної системи в умовах обмеженої генерації та високих навантажень, спричинених наслідками війни.
Уточнюється, що проєкт реалізується на основі довгострокового контракту з НЕК «Укренерго» і передбачає надання послуг автоматичного резерву відновлення частоти – одного з головних механізмів балансування енергосистеми.
Іноземні покупці у квітні 2026 року забезпечили 649 угод з нерухомістю на Кіпрі, або 40,3% від загальної кількості зареєстрованих продажів, повідомляє Cyprus Mail з посиланням на дані Департаменту земельних ресурсів та геодезії Кіпру. Роком раніше на іноземців припадало 552 угоди, або 39,3% ринку.
Всього у квітні на Кіпрі було зареєстровано 1 611 угод купівлі-продажу нерухомості, що на 15% більше, ніж у квітні 2025 року. За січень-квітень 2026 року загальний обсяг продажів зріс на 14% — до 6 320 угод проти 5 541 за аналогічний період минулого року. Продажі іноземцям за чотири місяці збільшилися до 2 693 угод з 2 223 роком раніше.
За даними Департаменту земель та геодезії Кіпру, у квітні серед зареєстрованих контрактів купівлі-продажу іноземцями 197 об’єктів припало на покупців із країн ЄС і 452 — на покупців із країн поза межами ЄС. За січень-квітень показник склав 872 об’єкти для громадян ЄС і 1 821 об’єкт для покупців з третіх країн.
Найактивнішим регіоном за іноземним попитом залишається Пафос. У квітні там було зареєстровано 84 об’єкти з контрактами покупців з ЄС і 141 об’єкт покупців з країн поза межами ЄС. У Лімасолі показники склали 33 і 151 об’єкт відповідно, у Ларнаці — 37 і 98, у Нікосії — 29 і 40, у Фамагусті — 14 і 22.
У довгостроковій статистиці серед найбільших іноземних покупців нерухомості на Кіпрі лідирують британці, росіяни, греки та ізраїльтяни. За даними, представленими МВС Кіпру парламенту та опублікованими Open4Business, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості. Велика Британія посіла перше місце з близько 11,8 тис. об’єктів, Росія — друге з приблизно 4,9 тис., Греція — третє з близько 4,7 тис., Ізраїль — четверте з 3,9 тис., Ліван — п’яте з 2,1 тис. об’єктів.
Українці також входять до числа помітних покупців кіпрської нерухомості. У рейтингу за 2021–2024 роки Україна зазначена на 9-му місці серед країн-покупців, при цьому українські покупці особливо помітні в Лімасолі та Пафосі. Точні кількісні дані щодо українців в опублікованому зведенні не розкриті.
Свіжі дані за національностями за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року підтверджують домінування британців, росіян, ізраїльтян і греків. У Ларнаці найбільшою групою стали ізраїльтяни з 850 угодами, далі йшли ліванці з 723 та британці з 302. У Лімасолі лідирували росіяни з 846 угодами, за ними слідували ізраїльтяни з 571 та греки з 261. У Пафосі перше місце посіли британці з 890 угодами, далі — ізраїльтяни з 683 та росіяни з 327.
Зростання іноземного попиту посилює дискусію на Кіпрі щодо доступності житла та правил купівлі нерухомості громадянами третіх країн.
