Ринок житлової нерухомості Будапешта після парламентських виборів в Угорщині почав демонструвати ознаки охолодження: у квітні 2026 року індекс цін на житло в столиці знизився на 0,1% після зростання на 1,1% у березні. Це стало першим місячним зниженням цін у Будапешті приблизно за півтора року, випливає з даних угорського ринку нерухомості.
Зниження поки що виглядає помірним, однак воно стало важливим сигналом для ринку, який в останні роки залишався одним із найдорожчих і перегрітих у Центральній Європі. Річне зростання цін у Будапешті сповільнилося з 13,7% до 10,9% і, за оцінками учасників ринку, може опуститися нижче 10% вперше з листопада 2024 року.
Охолодження ринку відбувається на тлі різкої політичної зміни в Угорщині. У квітні партія Tisza Петера Мадьяра перемогла Fidesz Віктора Орбана, завершивши 16-річний період його правління. Новий уряд був приведений до присяги 12 травня, а Tisza отримала дві третини місць у парламенті — 141 із 199. Fidesz після виборів контролює 52 місця.
Прямий зв’язок між поразкою Орбана та зниженням цін на житло не доведено, проте політична невизначеність та очікування перегляду економічної політики могли посилити обережність покупців та інвесторів. Новий уряд заявив про намір відновити передбачуваність економічної політики, скоротити дефіцит бюджету, посилити боротьбу з корупцією та домогтися розблокування заморожених коштів ЄС.
Додатковим фактором тиску на інвестиційні настрої може бути ситуація навколо активів бізнес-груп, пов’язаних з колишньою владою. The Guardian повідомляла, що після поразки Орбана частина впливових фігур, близьких до Fidesz, почала переводити активи за кордон, зокрема до країн Близького Сходу, США, Австралії та Сінгапуру. Петер Мадьяр також публічно заявляв, що пов’язані з Орбаном бізнесмени намагаються вивести з країни десятки мільярдів форинтів.
Для ринку нерухомості це може означати зниження активності у верхньому ціновому сегменті, де значну роль відігравали заможні інвестори та покупці, пов’язані з внутрішнім капіталом. Якщо частина таких гравців дійсно виводить кошти з Угорщини або займає вичікувальну позицію, це може зменшити попит на дорогі квартири та будинки в Будапешті.
При цьому фундаментальні причини високої вартості житла в угорській столиці зберігаються. Пропозиція залишається обмеженою, будівництво нового житла йде повільно.
Українські підприємства у січні-квітні поточного року зменшили споживання металопрокату на 0,96% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 187,4 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 506,4 тис. тонн, або 42,65% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-квітні 2026 року українські метпідприємства виробили 1,802 млн тонн металопрокату (90,9% відносно аналогічного періоду 2025 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 1,121 млн тонн, або 62,2%. У січні-квітні 2025 року частка експорту становила 62,3% (1,234 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 1,982 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-квітні 2026 року становила 39,25%, що вище показника за той же період 2025 року (32,06%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках у січні-квітні-2026 помітно перевищує показник січня-квітня-2025 (51,29% та 44,89% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-березня-2025 (9,46% у 2026 році проти 19,04% у 2025році).
Структура імпорту у січні-квітні 2026 року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (61,99% та 25,38% відповідно), проте в січні-квітні 2025 року домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 78,86% та 19,12%).
“У січні-квітні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 1 млн 187,4 тис. тонн металопрокату, з яких 506,4 тис. тонн, або 42,65% припадає на імпорт. У січні-квітні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 1 млн 198,9 тис. тонн, з яких 450,9 тис. тонн, або 37,61% імпортовано. Таким чином, у січні-квітні 2026 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку відносно січня-квітня 2025 року на 0,96%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 4,95%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-квітні, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (80,2%), іншої Європи (10,9%) та СНД (6,3%).
Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (50,4%), на другому країни Азії (20,4% ), на третьому – країни ЄС-27 (17,5%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
В ніч з 17 на 18 травня 2026 року росіяни цинічно та цілеспрямовано атакували об’єкт цивільної інфраструктури – автозаправний комплекс UKRNAFTA на Дніпропетровщині.
Внаслідок удару БпЛА типу «Італмас» суттєво пошкоджено будівлю та обладнання АЗК.
Постраждали двоє співробітниць компанії – Тетяна Гордієнко та Олена Скорик. Вони отримали мінно-вибухові травми та акубаротравми. Колегам надається вся необхідна медична допомога. На щастя, загрози життю немає.
«UKRNAFTA, як державна мережа, продовжує забезпечувати роботу десятків АЗК у прифронтових регіонах, де доступ до пального залишається критично важливим для людей, громад, екстрених служб і бізнесу. Це частина соціальної відповідальності компанії перед людьми та країною, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Безпека людей – наш головний пріоритет. Саме тому на всіх об’єктах мережі, які працюють поблизу зони бойових дій, впроваджуються додаткові заходи захисту».
Для захисту персоналу та клієнтів компанія посилює безпекові заходи на таких об’єктах. На АЗК встановлюються захисні конструкції, укриття для персоналу, системи виявлення дронів та інші засоби реагування на загрози.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Україна у січні-квітні поточного року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному виразі на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 438,370 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було експортовано 116,550 тис. тонн напівфабрикатів, у березні – 138,203 тис. тонн у лютому – 61,629 тис. тонн, у січні – 121,988 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за цей період зменшився на 1,3% – до $212,512 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (44,73% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (15,42%) та Польщі (13,55%).
У перші чотири місяці 2026 року Україна ввезла 40,501 тис. тонн напівфабрикатів на суму $26,704 млн з Оману (81,57%), Чехії (13,17%) та Німеччини (4,98%), (у березні імпорт був відсутній), тоді як у січні-квітні-2025 імпортувала 3,303 тис. тонн на $2,687 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році скоротила експорт сталевих напівфабрикатів у натуральному виразі на 26,4% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 388,183 тис. тонн, виторг впав на 28,9% – до $659,625 млн. Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (32,73% постачань у грошовому вимірі), Польщі (22,13%) та Туреччини (14,88%).
Торік Україна імпортувала 88,923 тис. тонн напівфабрикатів на $65,989 млн, в основному з Оману (37,42%), Німеччини (22,21%) та Чехії (16,71%), тоді як у 2024 році ввезла 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис.
Україна в січні-квітні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному виразі на 11,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 638,303 тис. тонн зі 574,057 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було експортовано 181,670 тис. тонн чавуну, у березні – 168,493 тис. тонн, у лютому – 194,345 тис. тонн, у січні – 93,795 тис. тонн.
За січень-квітень експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 7,6% – до $243,568 млн з $226,282 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (91,92% поставок у грошовому вираженні), Італії (3,73%) та Туреччини (2,65%).
За перші чотири місяці поточного року країна не імпортувала чавун, тоді як за чотири місяці минулого року ввезла 29 тонн на $55 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила експорт чавуну у натуральному виразі на 53,5% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому виразі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За минулий рік країна імпортувала 39 тис. тонн на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн чавуну на $90 тис.
США з 12 березня 2025 року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна в січні-квітні поточного року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі на 89,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,929 тис. тонн з 38,963 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було експортовано 2,755 тис. тонн феросплавів, у березні – 337 тонн, у лютому – 72 тонни, у січні – 765 тонн.
У грошовому виразі експорт феросплавів за січень-квітень впав на 88,5% – до $4,894 млн з $42,657 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (56,81% у грошовому вимірі), Румунії (13,01%) та Словаччини (12,81%).
Крім того, за перші чотири місяці року Україна імпортувала 9,751 тис. тонн цієї продукції – зниження на 32% до січня-квітня-2025. У грошовому виразі імпорт впав на 37,2% – до $17,469 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Казахстану (20,81%), Франції (16,85%) та Норвегії (15,34%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ знаходився у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Феросплавні заводи у 2025 році наростили експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з 2024 роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% відносно 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
