Парламент Науру схвалив конституційну поправку про офіційну зміну назви країни з Nauru на Naoero, повідомляє агентство Xinhua з посиланням на заяву уряду острівної держави. Наступним етапом має стати організація національного референдуму, оскільки для остаточного затвердження зміни потрібна підтримка населення.
Поправка була схвалена парламентом 12 травня 2026 року. За даними Pacific Islands News Association, голосування пройшло одноголосно, а саму зміну назви влада пов’язує з визнанням національної спадщини та ідентичності країни.
Нова назва — Naoero — відповідає місцевій самоназва країни. Влада Науру зазначає, що в разі остаточного затвердження вона буде використовуватися в офіційних державних документах, інституціях та міжнародному представництві країни.
Рішення парламенту поки що не означає негайного перейменування держави. Конституційна процедура передбачає проведення референдуму, після якого зміна може офіційно набрати чинності. Дата голосування в опублікованих повідомленнях уряду та ЗМІ поки що не вказана.
Науру — невелика острівна держава в Мікронезії в центральній частині Тихого океану. Країна здобула незалежність у 1968 році і є однією з найменших республік світу за територією та населенням. Останніми роками Науру також привертало міжнародну увагу через зміни у зовнішній політиці: у січні 2024 року країна розірвала дипломатичні відносини з Тайванем і відновила відносини з КН
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія міжнародної вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи компаній, виплатила черговий купон за єврооблігаціями-2029 і попри війну в Україні продовжує виконувати свої боргові зобов’язання, зокрема перед власниками євробондів.
“Можемо підтвердити сплату купону по облігаціям 2029”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” керівник пресслужби групи “Метінвест” Андрій Бурлаков у відповідь на запит.
Черговий термін виплат купонів за євробондами-2029 – 17 травня.
“Дати виплати купону – 17 травня та 17 листопада (кожного року)”, – констатується в інформації щодо облігацій-2029.
Ставка купону – 7,750% річних.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна у січні-квітні поточного року скоротила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 251,317 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було імпортовано 59,9 тис. тонн коксу, у березні – 68,313 тис. тонн коксу, у лютому – 54,408 тис. тонн.
Імпорт коксу у грошовому виразі у січні-квітні-2026 зріс на 5,7% – до $87,651 млн. Ввезення коксу здійснювалося з Польщі – 97,95% поставок у грошовому вимірі, Чехії (1,63%) та Колумбії (0,37%).
За перші чотири місяці року країна кокс не експортувала.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 5,9% порівняно з попереднім роком – до 700,650 тис. тонн, виторг збільшила на 1,4% – до $238,656 млн. Кокс завозили переважно з Польщі (93,37% поставок у грошовому вимірі), Індонезії (4,01%) та Чехії (2,59%).
У 2025 році Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Крім того, повідомлялося, що “Метінвест” у січні 2025 року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Президент України Володимир Зеленський може відвідати Сербію вже цього тижня на чолі української делегації, повідомила сербська телекомпанія N1 із посиланням на дипломатичні джерела в Белграді. Але офіційного підтвердження візиту з боку Києва поки немає.
Крім того, за даними телеграм-каналу «Сербський економіст», очікується, що українська делегація прибуде до Сербії найближчими днями, при цьому не виключено, що її особисто очолить Зеленський. Якщо поїздка відбудеться, це стане першим візитом українського президента до Сербії з моменту його вступу на посаду у 2019 році. N1 окремо вказує, що через воєнну ситуацію така поїздка може бути скасована будь-якої миті. Сербський телеканал також повідомив, що дипломатичні джерела очікують можливого підписання меморандуму про торговельне співробітництво між двома країнами.
Це напряму збігається за часом із уже анонсованою українською бізнес-місією в Белград 19–21 травня 2026 року, яка має пройти в межах візиту до Сербії віцепрем’єра України Тараса Качки.
Згідно з повідомленням Торгово-промислової палати України, метою бізнес-місії є участь української делегації в українсько-сербському бізнес-форумі, проведення B2B-зустрічей із сербськими компаніями, відвідання підприємств, встановлення нових ділових контактів та обговорення потенційних спільних проєктів. До участі запрошувалися компанії з АПК, виробництва добрив, будівництва, електротехнічного сектору, сільгоспмашинобудування, енергетики та інших галузей.
На українській офіційній стороні на момент підготовки матеріалу публічного підтвердження можливого візиту Зеленського до Белграда не було. При цьому факт підготовки економічної місії за участю українського бізнесу та візиту Тараса Качки був заздалегідь публічно оголошений через ТПП України та Інтерфакс-Україна.
Можливий приїзд Зеленського став би помітною дипломатичною подією для регіону. Сербія від початку війни зберігає складний баланс: Белград визнає територіальну цілісність України, включно з Кримом, але не приєднався до західних санкцій проти Росії. Контакти Зеленського і президента Сербії Александра Вучича після 2022 року переважно проходили на міжнародних майданчиках. У червні 2025 року Вучич уперше від початку повномасштабної війни відвідав Україну, взявши участь у саміті «Україна — Південно-Східна Європа» в Одесі. Тоді він зустрівся із Зеленським, але відмовився підписати підсумкову декларацію саміту.
Для економічних відносин можливий візит української делегації має самостійне значення навіть без підтвердження участі Зеленського. Україна і Сербія в останні роки намагаються активізувати торговельні контакти, а новий бізнес-форум у Белграді може стати майданчиком для практичних домовленостей між компаніями, зокрема в агросекторі, енергетиці, будівництві та машинобудуванні.
У Львові 20 травня відбудеться форум «Стратегія розвитку міста: я, ти, суспільство», присвячений майбутньому міського розвитку, новим підходам до планування, забудови та партнерства між владою, бізнесом, архітектурною спільнотою і суспільством.
Захід об’єднає представників міської влади, девелоперів, архітекторів, урбаністів, бізнесу та медіа. Серед учасників форуму заявлені AVR Development, ZELEMIN, KUDIN architects, A7 architects та інші компанії і професійні команди, що працюють у сфері розвитку міського середовища.
У програмі форуму – пресконференція на тему «Розвиток Львова: ключові пріоритети, інструменти та партнерства», презентаційний блок, панельна дискусія «Розвиток міста: нові підходи до планування та забудови», а також нетворкінг і неформальне спілкування учасників.
До участі у форумі запрошені головний архітектор Львова Антон Коломєйцев, CEO AVR Development і колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплинський, засновник ZELEMIN Андрій Павлів, головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський, представники KUDIN architects Віктор Кудін та Ольга Рябова, головний архітектор проєктів A7 architects Богдан Гой, CEO та співзасновник HBD Сергій Жук, куратор і засновник артцентру «Я Галерея» Павло Гудимов, співзасновник AVR Development Роман Романець, CEO компанії Solmix Lighting та бренду LOFU, світлодизайнер Олександр Максимов.
Організатори зазначають, що форум має стати майданчиком для відкритої розмови про те, яким має бути Львів у майбутньому, як поєднати інтереси мешканців, бізнесу та міської влади, а також які рішення можуть сформувати якісне, сучасне і комфортне міське середовище.
Програма форуму:
17:00-17:20 – реєстрація гостей, welcome networking
17:20-17:30 – офіційне відкриття
17:30-18:00 – пресконференція «Розвиток Львова: ключові пріоритети, інструменти та партнерства»
18:00-18:15 – презентаційний блок
18:15-19:45 – панельна дискусія «Розвиток міста: нові підходи до планування та забудови»
19:45-20:00 – нетворкінг, фуршет, джазова програма
Реєстрація на форум доступна за посиланням: https://forms.gle/AaizLN47CxhXjmBe7
Додаткова інформація: +38 044 461 91 28.
Інтерфакс-Україна є офіційним інформаційним партнером форуму.
Сербський підприємець Боголюб Карич заявив про готовність включитися в переговори щодо купівлі російської частки в Naftna Industrija Srbije (NIS) і запропонувати за неї близько EUR2 млрд, повідомляє telegram-канал «Сербський Економіст». Його поява серед потенційних покупців може змінити конфігурацію боротьби за найбільшу нафтогазову компанію Сербії.
За даними сербських ЗМІ, Карич повідомив, що група місцевих промисловців готова направити пропозицію, «від якої не відмовляються». Про намір викупити акції NIS, за його словами, були повідомлені президент Сербії Александар Вучич, президент РФ Володимир Путін, а також керівництво самої компанії. Карич також стверджує, що російська сторона отримала відповідний лист про наміри.
Вучич, коментуючи цю ініціативу, відреагував з іронією, заявивши, що в Сербії «вже знайшлися двоє з двома мільярдами євро», і висловив надію, що ці кошти будуть вкладені в економіку країни. Раніше Reuters повідомляло, що маловідома сербська група Senator подала в OFAC заявку на купівлю російського пакета в NIS за $2,35 млрд.
Питання майбутнього NIS загострилося на тлі санкційного тиску США на російські енергетичні активи. Вашингтон вимагає виходу російських акціонерів із сербської нафтової компанії, а строк для завершення угоди встановлено на 22 травня. При цьому будь-яка угода потребуватиме не лише згоди чинних акціонерів і влади Сербії, а й схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC.
Паралельно Белград веде переговори з угорською MOL. Раніше MOL підписала угоду про купівлю російського пакета NIS, а сербська влада, зі свого боку, прагне отримати додаткові гарантії щодо роботи нафтопереробного заводу в Панчево — єдиного НПЗ у країні. Саме стабільність його роботи та забезпечення внутрішнього ринку паливом залишаються ключовими умовами для Белграда.
Наразі найбільшим акціонером NIS залишається Gazprom Neft із часткою близько 44,85%, ще 11,30% належить структурі, пов’язаній із російською стороною. Республіка Сербія володіє приблизно 29,87% акцій, решта паперів перебуває у міноритарних акціонерів.
Вихід Карича на публічний рівень посилює внутрішньосербський сценарій навколо NIS. Якщо раніше головним претендентом називалася угорська MOL, то тепер обговорюється можливість переходу російського пакета до сербського капіталу. Однак такий варіант залишається складним: він залежить від позиції російських акціонерів, уряду Сербії, санкційних процедур США і готовності нових інвесторів забезпечити не лише ціну угоди, а й стійку роботу всієї нафтової інфраструктури країни.
NIS є найбільшою нафтогазовою компанією Сербії. Вона займається розвідкою і видобутком нафти й газу, переробкою нафти на НПЗ у Панчево, оптовою і роздрібною торгівлею нафтопродуктами, а також управляє мережею АЗС у Сербії та регіоні.
Боголюб Карич — сербський підприємець, один із найвідоміших бізнесменів країни 1990-х і 2000-х років. Його бізнес-інтереси історично були пов’язані з банківським сектором, будівництвом, телекомунікаціями та промисловими проєктами.
