Український Креді Агріколь Банк 15 грудня підписав угоду про розподіл ризиків на EUR40 млн у гривневому еквіваленті з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) у рамках Програми гарантування малих позик IFC для розширення можливостей українського бізнесу, йдеться в релізі банку в четвер.
“Це дасть змогу банку підтримувати інвестиції мікро-, малих і середніх підприємств (МСБ), зокрема, у сфері сільського господарства, що мають вирішальне значення для стійкості економіки країни”, – йдеться в повідомленні.
Уточнюється, що угоду підписано в рамках Програми гарантування малих позик IFC, яка підтримується Європейською комісією через Європейський фонд сталого розвитку. Проєкт є частиною Програми заходів з підвищення економічної стійкості (ERA) IFC на $2 млрд для підтримки приватного сектора України.
За даними Нацбанку України на 1 жовтня 2023 року, Креді Агріколь Банк посідав 11-те місце за загальними активами (100,36 млрд грн) серед 63 діючих банків країни, має 141 відділення. Банк повністю належить французькому Credit Agricole SA.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) запускає механізм розподілу ризиків на суму EUR20 млн для українських “дочок” угорського OTP Bank: ОТП Банк та “ОТП Лізинг”, щоб підтримати малі та середні підприємства (МСП), особливо ті, що працюють у секторі агробізнесу або власниками яких є жінки.
“IFC бере на себе половину ризику за сукупним портфелем у EUR40 млн, який охоплює ключові сегменти української економіки”, – йдеться в прес-релізі корпорації в п’ятницю.
Уточнюється, що це будуть перші механізми розподілу ризиків в Україні в рамках Програми гарантування малих позик IFC, що підтримується Єврокомісією та яка допоможе зберегти робочі місця, надавати товари й послуги першої необхідності, відновити ланцюжки поставок, а також отримувати експортні доходи й бюджетні надходження.
IFC нагадує, що 2021 року МСП становили 99,97% усіх підприємств в Україні, генерували близько 60% валового внутрішнього продукту (ВВП) і забезпечували роботою понад 7 млн осіб. У другій половині 2022 року МСП зазнали значних збитків, і наразі лише 6% із них ведуть господарську діяльність у таких самих обсягах, як і до повномасштабного вторгнення Росії.
“Сильний приватний сектор є ключовим для економічного відродження України. Розширення доступу до фінансування для бізнесу має вирішальне значення для протидії макроекономічній нестабільності та перебоям у ланцюжках постачань, які наразі серйозно перешкоджають економічній діяльності в країні”, – наводяться в релізі слова віцепрезидента IFC у Європі, Латинській Америці та Карибському басейні Альфонсо Гарсіа Мори.
Він додав, що IFC прагне забезпечити доступ до кредитів і стимулювати інновації як ключову передумову для відновлення України.
Як повідомлялося, спочатку IFC з групи Світового банку розглядала проєкт надання часткового покриття за ризиками нового фінансування для українських ОТП Банку та “ОТП Лізинг” на EUR60 млн – по EUR30 млн для кожної фінустанови, оцінюючи свою можливу участь у покритті ризиків до EUR30 млн.
ОТП Банк за розмірами загальних активів (103,33 млрд грн) на початок червня цього року був восьмим серед 65 українських банків. Банк має 75 відділень в Україні.
“ОТП Лізинг” є найбільшою лізинговою компанією в Україні з часткою близько 45% за підсумками першого кварталу цього року. Гендиректор “ОТП Лізинг” Андрій Павлушин раніше повідомив, що в першому півріччі 2023 року компанія профінансувала українських клієнтів на 2,2 млрд грн, що на 3-4% більше за показник першого півріччя 2022 року.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку увійде до капіталу нового фонду під управлінням компанії Horizon Capital – Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV) із вкладом у $30 млн, а Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – із вкладом $50 млн.
Як йдеться в інформації на сайті корпорації, проект схвалений і на відповідні документи очікують підписання, це будуть перші інвестиції IFC в Україну з початку повномасштабної війни, що почалася в лютому 2022 року.
ЄБРР уточнив, що його рада директорів схвалила входження до HCGF IV 6 вересня.
Цільовий розмір нового фонду – $250 млн. IFC уточнює, що фонд інвестуватиме в основному в технологічні та експортно-орієнтовані компанії, що швидко ростуть, із середньою капіталізацією, що працюють в Україні та Молдові і конкурентоспроможними на глобальному ринку.
Передбачається, що фонд інвестуватиме $10-30 млн. для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній із середньою капіталізацією та вартістю $50-150 млн.
Згідно з матеріалами, HCGF IV є наступником Emerging Europe Growth Fund III (EEGF III, 2017 рік) і наслідуватиме аналогічну інвестиційну стратегію, орієнтовану на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари та фінтех.
IFC нагадує, що інвестував у EEGF III та EEGF II (2008), тоді як ЄБРР був інвестором EEGF III та EEGF II, а також HCGF II.
Участь IFC у фонді власним капіталом в умовах, коли після початку війни фонд не зможе залучити ці гроші на ринку, матиме вирішальне значення для досягнення мінімального розміру першого закриття $100 млн, а подальша участь IFC дозволить досягти остаточного розміру $250 млн, зазначається у повідомленні.
“Ця знакова подія – незважаючи на війну, IFC приймає рішення виділити гроші для інвестицій в Україну. Це має стати позитивним сигналом і для інших потенційних інвесторів: в українську економіку можна і потрібно починати вкладати гроші вже зараз”, – прокоментувала рішення IFC перший віце- прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
За даними Мінекономіки, до фонду HCGF IV планують також увійти німецька корпорація з інвестицій та розвитку (DEG), Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, країни, що розвиваються (SIFEM), Голландська фінансова компанія для країн, що розвиваються (FMO), Western NIS Enterprise Fund, Фонд Рокфеллера та інші.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє п’ятьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,1 млрд, серед яких WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) та EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів інвестуються у проекти в Україні та Молдові.
В даний час у компанії два партнери-засновники – CEO Ленна Кошарна і голова інвесткомітету Джеффрі Ніл. Офіси компанії розташовані у Києві та Чикаго.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку (СБ) планує у листопаді винести на раду його директорів пакет про фінансування для України на $1 млрд – як пряме кредитування, так і фінансові гарантії та інструменти trade finance, повідомив заступник міністра економіки Олександр Грибан.
“Очікується, що таке фінансування також мобілізує і приватний кредитний капітал, адже IFC зазвичай фінансує не більше 30% вартості проекту, включаючи до фінансового консорціуму комерційні банки. Таким чином, загальний обсяг проектів українських підприємств, які можуть бути профінансовані, становитиме понад $3,3 млрд”, – цитуються його слова у прес-релізі Мінекономіки у п’ятницю.
Грибан додав, що IFC також активно працює з європейським фондом European fund of sustainable development (EFSD), до якого вже направлено запит на $2 млрд. За його словами, ці кошти також планується використовувати для впровадження фінансових інструментів на підтримку України.
