Метою цього огляду є аналіз поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют. Розглянуто поточні умови, ключові фактори впливу та можливі сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації
Останніми місяцями національна валюта України зазнала поступової контрольованої девальвації. Ми вбачаємо в таких діях спробу досягти кількох стратегічних цілей для підтримки економіки та бюджету:
Ø Підвищення курсу до реалістичних значень — це забезпечує поступову адаптацію економіки до нової макроекономічної і курсової реальності без шокових стрибків.
Ø Сезон аграрного експорту: контрольована плавна девальвація сприяє збільшенню доходів аграріїв, які отримають більше гривні за експортовану продукцію.
Ø Підтримка бюджету: контрольована плавна девальвація стає інструментом балансування бюджету, збільшуючи надходження від митних платежів, акцизів та інших податків, виражених у твердій валюті. Це дає змогу уникнути прямого підвищення податкового навантаження на бізнес або навіть частково його замінити в умовах гальмування запропонованого урядом спірного пакету податкових реформ.
Ø Як ми й прогнозували у своєму попередньому огляді, курс гривні відносно долара знайшов тимчасову рівновагу на умовному плато близько 41 грн/$, де з незначними коливаннями тримається з другої декади серпня.
Окрім того, справдилось наше очікування щодо стабілізації золотовалютних резервів завдяки надходженню коштів підтримки від партнерів та союзників: за даними НБУ, валютні резерви зросли на 5 млрд доларів США після чотиримісячного падіння. До України надійшли такі кошти:
Ø 4,553 млрд доларів від ЄС у межах програми Ukraine Facility;
Ø 3,899 млрд доларів — грант від США через Світовий банк.
Значні обсяги міжнародної допомоги перевищили продаж валюти Нацбанком. Ці кошти забезпечать підтримку курсової стійкості та відіграють важливу психологічну роль для підтримки стабільності валютного ринку.
Таким чином ми поки що не бачимо об’єктивних передумов дестабілізації курсу долара відносно гривні. Ринок готівкової валюти також має ознаки насичення: за 7 місяців 2024 року, за даними НБУ, банки завезли до України рекордну кількість готівки — еквівалент 8,8 млрд доларів США, де домінує американський долар.
Насичення ринку пропозицією доларової готівки має сприяти стабільності курсу, за винятком суб’єктивної ситуації — якщо банки захочуть прискорити продаж валюти і спробують створити штучний ажіотажний попит.
Цього місяця ми окремо виділимо короткостроковий прогноз курсу євро відносно гривні, адже курс валюти ЄС має свої специфічні драйвери. Продовження ралі курсу євро на тлі стабілізації курсу долара США відносно гривні продиктоване зовнішніми причинами, незалежними від України: монетарна влада США подає сигнали про подальше пом’якшення грошово-кредитної політики та зниження відсоткових ставок — це послаблює позиції долара на міжнародних ринках. Тоді як Європейський центральний банк поки що не подає однозначних чітких сигналів щодо відсоткових ставок, а це підтримує вищий курс євро відносно долара. Тому в короткостроковій перспективі можна очікувати продовження висхідного тренду курсу євро відносно гривні до появи чітких сигналів від ЄЦБ, що внесе визначеність у подальшу поведінку пари EUR/USD на міжнародних ринках.
Прогноз
Короткостроковий — на найближчі місяці:
З урахуванням поточної ситуації і за умови збереження нинішніх умов ми залишаємо свій прогноз щодо відносно стабільного курсу гривні з незначними коливаннями та його тимчасове утримання на умовному плато графіку поблизу значень 41-41,5 грн за долар.
Ø У разі контрольованого погіршення ключових факторів або посилення курсової складової як інструменту наповнення бюджету — плавний дрейф до 42-43,50 грн за долар.
Довгостроковий прогноз (на рік і далі)
У вигляді прогнозного маяка поки що зберігають актуальність параметри бюджетної декларації, яка є реалістичною з урахуванням поточної ситуації та стриманого прогнозу її розвитку, де на 2025–2027 роки середньорічний курс гривні прогнозують на рівні:
Ø 2025 рік: 45 грн за долар;
Ø 2026 рік: 46,5 грн за долар;
Ø 2027 рік: 46,4 грн за долар.
Важливими факторами курсової стабільності все ще залишаються причини, які перебувають поза економікою: ситуація на фронті та інтенсивність мобілізації, гострота й інтенсивність викликів інфраструктурного та енергетичного характеру, масштаби і регулярність надходження міжнародної підтримки. Ці позаекономічні чинники відіграють роль фундаментальних факторів стабільності національної валюти.
Рекомендації та висновки:
Ми зберігаємо свою рекомендацію купувати щодо валют для середньо- та довгострокових накопичень і заощаджень у горизонті від року і більше.
Не рекомендуємо купувати долар США з короткостроковою метою зважаючи на призупинення «курсового ралі» з тимчасовою стабілізацією та / або імовірність коригування курсу в бік зміцнення національної валюти проти американського долара. Натомість євро через його подальше плавне зростання зберігає привабливість для короткострокових вкладень з метою отримання курсової премії.
Оператори фінансового ринку роблять ставку на призупинення «курсового ралі» як щодо долара, так і євро — середній курс купівлі обох валют операторами фінансового ринку перебуває ближче до офіційного курсу Національного банку України, тоді як курс продажу помітно вищий за нього — це яскраво свідчить про бажання фінансових операторів заробити ажіотажну премію з продажу валюти, натомість не купуючи її надто дорого. Помітне розширення спреду між офіційними та ринковими курсами купівлі / продажу стане яскравим свідченням ставки фінансових операторів на старт нового затяжного етапу девальвації національної валюти.
Тож ми рекомендуємо бути обережними під час здійснення валютних операцій, не піддаючись впливу інформаційного шуму.
Банківська система загалом та Нацбанк мають достатньо інструментів для підтримки курсової стабільності. Помітне зрушення ситуації може бути спричинене зміною валютно-курсової політики або подіями на міжнародних ринках.
Серед інших причин залишаються актуальними викладені в попередніх прогнозах ширші фактори, серед яких:
Ø адміністративні дії, спрямовані на подальшу девальвацію національної валюти;
Ø регуляції у сфері обміну валют, які можуть стати драйвером переходу до готівки;
Ø невизначеність у сфері мобілізації та зайнятості;
Ø невизначеність наслідків перегляду податкових ставок та зборів для бізнесу різного масштабу;
Ø очікувані в осінньо-зимовому сезоні виклики інфраструктурного та енергетичного характеру, які можуть стати потужними драйверами погіршення ділового клімату та нової хвилі сезонної еміграції.
Україна, незважаючи на розв’язану Росією проти неї війну, має намір у 2024-2025 маркетинговому році (МР) експортувати 60-65% врожаю, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль в ефірі єдиного національного телемарафону.
“Головне питання, яке стоїть перед урядом – гарантування продовольчої безпеки країни. Водночас ми плануємо, що Україна експортує близько 43 млн тонн (агропродукції – ІФ-У) на зовнішні ринки”, – сказав він.
Коваль уточнив, що очікується експорт пшениці в розмірі 16,2 млн тонн, кукурудзи – близько 25 млн тонн. Пшеницею українські переробники будуть забезпечені, а надлишок уже експортується.
“На сьогодні аграрний сектор забезпечує близько 60% всієї експортної виручки в країні. Дуже важливо, щоб зовнішні ринки отримували українську продукцію. І не лише аграрну сировину, а продукти з доданою вартістю, переробки. Дуже важливо, щоб ці відсотки зростали. Також важливо, щоб кількість зібраного врожаю, який ми можемо експортувати, не залишалася в країні й зростав експорт”, – резюмував міністр агрополітики.
88% зброї в реєстрі від початку повномасштабної — втрачено
Понад 270 тисяч зброї було втрачено та викрадено від початку повномасштабної війни в Україні. Це 40% від загальної кількості викраденої і втраченої зброї у реєстрі. Понад 78 тисяч зброї було втрачено та викрадено від початку року. Найчастіше втрачають зброю на Донеччині, у Запорізькій області та Києві.
270 945 одиниць зброї було втрачено та викрадено в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Це 40% від загальної кількості, яка перебуває в реєстрі вкраденої або втраченої зброї.
Цьогоріч кількість втраченої та викраденої зброї зросла: за неповний 2024 зброї вкрали або загубили більше, аніж за весь минулий рік — 78 217 одиниць. Водночас це у 4 рази більше, ніж до початку повномасштабної.
Найбільше зброї до реєстру потрапило у 2022 році — 116 687 одиниць.
Найчастіше втрачають мисливські рушниці (27.9%), автомати (27.8%) та карабіни (10.8%). А серед моделей лідує автомат АК-74 — 51 008 одиниць (18.8%), а також пістолети ПМ (7.4%) та карабіни СКС (4.4%).
Найбільше втрат у прифронтових Донеччині (19.4%) та Запорізькій області (11.8%), а також у Києві (10%).
Переважна більшість зброї у реєстрі від початку повномасштабної втрачено — 88%. Лише 12% зброї з реєстру було викрадено.
Контекст
Нагадаємо, що у серпні 2024 року Президент підписав законопроект №9538, який надає цивільним особам право декларувати, володіти та використовувати знайдену вогнепальну зброю та боєприпаси для захисту від збройної агресії РФ.
Українці зможуть використовувати задекларовану трофейну зброю протягом воєнного стану та 90 днів після його завершення.
https://opendatabot.ua/analytics/weapon-wanted-2024
Низький попит на яблука і збільшення пропозиції даних фруктів осінніх сортів, змушують українських садівників знижувати відпускні ціни в даному сегменті, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Слід зазначити, що ця тенденція на українському ринку спостерігається вже третій тиждень поспіль.
Так, наразі якісне сортове яблуко надходить у продаж за ціною 12-18 грн/кг ($0,29-0,44/кг), що в середньому на 15% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
На сьогоднішній день у продаж в основному надходять яблука осінніх сортів, які не придатні для зберігання, тому садівники прагнуть реалізувати їх першочергово і знижують опускні ціни на дану продукцію.
Слід зазначити, що на сьогоднішній день ціна на яблука в Україні, вже фактично опустилася до рівня цін в аналогічний період минулого року. Більш детальну інформацію про розвиток ринку яблук та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/tseny-na-yabloki-v-ukraine-prodolzhayut-snizhatsya/
Після запуску в серпні сервісу доставки онлайн-замовлень Varus.ua через “Нову пошту” середній чек зріс на 55,14%, а товарообіг – на 50,57%, повідомили в пресслужбі ритейлера.
Уточнюється, що послуга доставки товарів з Varus.ua доступна в будь-яке місто України, і нею активно користуються в областях, де немає фізичних магазинів мережі Varus.
За підсумками серпня топ нових регіонів, де робили онлайн-замовлення: Рівненська, Львівська, Кіровоградська, Харківська та Донецька області. В регіонах, де представлена мережа, найбільше робили замовлення в Київській, Одеській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Скористатися новою послугою від Varus.ua можна при замовленні продуктів тривалого зберігання та непродовольчих товарів, максимальна вага замовлення становить 50 кг. Серед найпопулярніших товарів, які замовляли клієнти Varus.ua з доставкою через “Нову пошту” в серпні, були снеки, товари для тварин, напої, чай, кава.
Вартість доставки розраховується за тарифами “Нової пошти”, орієнтовний час комплектування та доставки замовлення становить один день для більшості населених пунктів України.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Статутний капітал “Омега” становить 111 млн 129 тис. грн, власник “Вейгант Ентерпрайзіс Лімітед” (Кіпр), кінцеві бенефіціари – Валерій Кіптик і Руслан Шостак. Виручка за 2023 рік “Омега” становила 17,51 млрд грн, що на 20% вище за результати 2022 року, чистий прибуток – 200 млн грн, що на 69,5% вище за результати 2022 року.
Перший магазин мережі відкрито 2003 року в Дніпрі, загальна кількість – 109 супермаркетів у різних містах України та DarkStore у Києві. Мережа працює в кількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go і сервіс усвідомлених покупок varus.ua.
“Нова пошта” є найбільшим логістичним оператором України. З початку 2024 року і до кінця липня компанія розширила мережу в країні з 26,6 тис. до 30,1 тис. точок: до 12,1 тис. відділень і 18 тис. поштоматів. Як повідомлялося, в Україні ТОВ “Нова пошта” збільшила неконсолідований чистий дохід у першому півріччі 2024 року на 20,1% – до 20,12 млрд грн, а чистий прибуток компанії зменшився на 38,1% – до 1,49 млрд грн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні 2024 року збільшила обсяг перевезення на 24,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 118,04 млн тонн, зазначено в аналітичній записці компанії, підготовленій до засідання Офісу експортерів у середу.
Обсяг перевезення вантажів у серпні 2024 року зріс на 15,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року (1,9 млн тонн), становив 14,18 млн тонн, що на 4,2% більше, ніж у липні 2024 року.
“Масовані ракетні обстріли суттєво вплинули на стан енергетичної галузі, певних видів промисловості, транспортної інфраструктури, що позначається на динаміці обсягів перевезень вантажів”, – зазначено в тексті аналітичної записки.
Обсяг перевезень в експортному сполученні в січні-серпні збільшився на 65,8% – до 57,74 млн тонн. За підсумками восьми місяців 2024 року частка експорту вантажів у загальному обсязі перевезень становила 49% проти 37% за аналогічний період 2023 року.
У серпні 2024 року обсяги перевезень вантажів на експорт становили 6,58 млн тонн, що на 2,8% більше, ніж у липні 2024 року. При цьому, порівняно із серпнем 2023 року, коли було експортовано 3,3 млн тонн, обсяг перевезення вантажів на експорт зріс удвічі.
Обсяг експорту через сухопутні переходи в січні-серпні скоротився на 6,9% порівняно з аналогічним періодом – до 21,31 млн тонн. За підсумками серпня 2024 року обсяг експорту вантажів через сухопутні переходи становив 2,5 млн тонн, що на 2,4% менше, як порівняти з липнем 2024 року.
У напрямку портів у січні-серпні обсяг експорту вантажів зріс у 3,1 раза – до 36,42 млн тонн. За підсумками серпня 2024 року обсяги експорту вантажів у напрямку портів становили 3,9 млн тонн, що на 6,5% більше порівняно з липнем 2024 року.
При цьому 92,3% усіх залізничних перевезень у напрямку портів у січні-серпні припадало на порти Великої Одеси, 7,7% – у напрямку Дунайських портів.
Лідерами відправлених на експорт вантажів залишаються зернові, обсяг яких у серпні становив 2,63 млн тонн, що становить 40,1% загального обсягу. На другому місці залізна і марганцева руда – 2,32 млн тонн (35,3%), третє місце – чорні метали, 0,57 млн тонн (8,6%). Мінбудматеріали становили 0,48 млн тонн (7,2%), посівши четверту позицію в загальному експорті вантажів у серпні, повідомили в компанії.
“Металургійна та аграрна галузі в поточних умовах зберігають статус основи українського експорту. Морські шляхи залишаються основним каналом постачання українських товарів на зарубіжні ринки”, – зазначено в тексті записки.
Раніше голова правління АТ “Укрзалізниця” Євген Лященко повідомив, що компанія в липні-серпні зазнала збитків 600-700 млн грн і очікує невеликий збиток за підсумками 2024 року, незважаючи на прибуткову роботу в першій половині року. За його словами, це сталося через відсутність прибуткових вантажів, які дають запас міцності.
