Національний банк України заявляє про впровадження найбільшого пакета пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни з метою поліпшення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння притоку нових інвестицій у країну.
“По-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг. По-друге, забезпечено можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди. По-третє, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою”, – ідеться в прес-релізі НБУ ввечері в п’ятницю.
“По-четверте, пом’якшуються обмеження в частині погашення нових зовнішніх кредитів. По-п’яте, надано можливість погашати відсотки за “старими” зовнішніми кредитами. По-шосте, пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній”, – додав регулятор.
Уточнюється, що ці та низку інших технічних змін внесено постановою правління НБУ від 3 травня 2024 року №56 до так званої “військової” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Переважна більшість положень документа набуває чинності з 4 травня 2024 року, і тільки в частині репатріації нових дивідендів – з 13 травня 2024 року.
Регулятор вважає, що це підтримає українських виробників і забезпечить їм можливість виходу на зарубіжні ринки, що зі свого боку сприятиме поступовому збільшенню надходжень експортної виручки.
Зазначається, що репатріація бізнесом дивідендів буде дозволена лише за дивідендами, нарахованими за результатами роботи після 1 січня 2024 року.
“Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди або резервного капіталу”, – підкреслили в Нацбанку.
Крім того регулятор встановив щомісячний ліміт для репатріації “нових” дивідендів на рівні EUR1 млн в еквіваленті з метою мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності. Зазначається, що контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ “Е-ліміти”.
“Надання можливості репатріювати “нові” дивіденди сприятиме притоку нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом і підтримає економіку”, – вважають у Нацбанку.
Щодо пом’якшень обмежень з обслуговування та повернення “нових” зовнішніх кредитів і погашення “старих”, то НБУ знизив мінімальний термін користування кредитом, кошти за яким надходять з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки резидентів, з трьох до одного року, при досягненні якого дозволяється купувати інвалюту для його погашення. Таким чином заборона на купівлю інвалюти для погашення “нових” кредитів діятиме для позик строком до одного року.
Крім цього, НБУ дозволить бізнесу незалежно від терміну користування “новими” кредитами купувати інвалюту для сплати відсотків за ними.
“Усе це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не тільки від офіційних партнерів, а й від приватних інвесторів”, – йдеться в релізі.
Ба більше, згідно з ним, резиденти-позичальники зможуть здійснювати перекази в інвалюті для погашення відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, які, відповідно до умов договору, підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року. Однак у межах одного креддоговору для прострочених станом на 1 травня 2024 року відсоткових платежів позичальники зможуть переказувати не більше 1EUR млн в еквіваленті за один календарний квартал.
Також, згідно з релізом, юрособи та фізособи-підприємці зможуть переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу або оренди без додаткових обмежень щодо предмета такого договору, а також дати його укладення.
Нацбанк нагадав, що раніше такий дозвіл поширювався тільки на лізинг або ж оренду транспортних засобів.
Щодо дозволу представництвам іноземних компаній переказувати валюту на рахунки материнських, уточнюється, що центробанк надасть можливість міжнародним картковим платіжним системам та іноземним авіакомпаніям купувати і переказувати інвалюту за кордон на рахунок нерезидента-юридичної особи, однак для проведення таких операцій буде встановлено щомісячний ліміт на рівні EUR5 млн в еквіваленті.
На думку регулятора, це сприятиме подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
БИЗНЕС, ВАЛЮТА, діяльність, ІНВЕСТИЦІЇ, Національний банк України, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Зусиллями прокурорів Луцької окружної прокуратури знайдено історичну пам’ятку – вирізьблену кам’яну плиту ХІІ-ХІІІ ст. із зображенням двох янголів, повідомив Офіс генпрокурора в телеграм-каналі.
“Унікальну знахідку буде передано до Національного музею історії України для проведення дослідження щодо її наукової, історичної, культурної та мистецької цінності”, – наголошується в повідомленні.
Раніше правоохоронці врятували від незаконного продажу на інтернет-аукціоні плиту ХІІ-ХІІІ ст. із зображенням Святого Воїна, яка також є пам’яткою періоду Київської Русі.
Обидва артефакти знайдено в межах розслідування кримінального провадження за фактом незаконного привласнення особою знайденого або чужого майна, яке випадково опинилося в неї (ч. 1 ст. 193 КК України).
Досудове розслідування здійснює Луцьке районне управління поліції ГУ Нацполіції у Волинській області.
Україна станом на 1 травня з початку 2023/24 маркетингового року експортувала 41,365 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 6,314 млн тонн було відвантажено у квітні, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики України з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 41,595 млн тонн, з яких у квітні – 3,619 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано 15,778 млн тонн пшениці (у квітні цей показник становив 1,936 млн тонн), 2,202 млн тонн ячменю (231 тис. тонн), 1,2 тис. тонн жита (0,2 тис. тонн), 22,906 млн тонн кукурудзи (4,136 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна станом на 1 травня істотно поступається торішньому показнику (127,7 тис. тонн) і оцінюється в 86,6 тис. тонн (у квітні – 7,4 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 81,9 тис. тонн (6,8 тис. тонн).
Як повідомлялося, низка джерел на українському ринку допускала скорочення експорту зернових у квітні 2024 року до 5 млн тонн через постійні обстріли російськими військами припортової інфраструктури, що ускладнило низці провідних трейдерів постачання агропродукції на зовнішні ринки.
Динаміка змін цін на паливо за 2022-2023 роки
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Оператор мобільного зв’язку “Водафон Україна” (Vodafone) у 2023 році збільшив виручку на 9% – до 21,6 млрд грн, скоротивши на 4% – до $591 млн.
Водночас чистий прибуток компанії в гривні зріс у 4,6 раза – до 5,07 млрд грн і в 4,1 раза – до $139 млн, випливає з річного звіту компанії, оприлюдненого на її сайті компанії у вівторок.
“Практично п’ятикратне зростання чистого прибутку порівняно з 2022 роком зумовлено стабілізацією гривні у 2023 році, зменшенням збитків від курсових різниць унаслідок валютної політики НБУ в умовах воєнного стану, зменшенням впливу знецінення активів, які перебувають на неконтрольованих територіях, отриманням знижок від партнерів і збільшенням ефективності бізнесу”, – повідомили у пресслужбі “Vodafone Україна”.
Компанія реінвестувала отриманий прибуток у розвиток телекомунікаційної інфраструктури, відновлення покриття та підтримання стабільності роботи мережі. Повідомляють, що 2023 року капітальні інвестиції “Vodafone Україна” збільшилися на 58% порівняно з показником 2022 року – до 5,65 млрд грн і на 40% – до $155 млн, перевищивши показник довоєнного 2021 року.
“Загалом за два роки повномасштабної війни Vodafone інвестував в Україну 9,3 млрд грн. За цей час оператор повернув в ефір 900 міст і сіл. Незважаючи на постійні пошкодження мережі та необхідність відновлювати обладнання, Vodafone продовжує будувати – 5,5 тис. базових станцій вдалося вивести в ефір під час активної фази війни в країні для розширення покриття та ємності мережі”, – повідомили у пресслужбі, зазначивши, що розширення на 40% мережі мобільного оператора дало змогу його клієнтам в Україні споживати більше контенту, зберігаючи високу якість мобільного інтернету.
“У третьому і четвертому кварталах 2023 року Vodafone став лідером за швидкістю мобільного інтернету в Україні, що підтверджено аналізом призначених для користувача тестів Speedtest® від Ookla”, – уточнили у пресслужбі.
Зазначається, що абонентська база Vodafone у 2023 році збільшилася на 3,2% – до 15,9 млн осіб. При цьому послугами оператора за українськими тарифами за кордоном користуються 2 млн клієнтів. Vodafone надає в більшості тарифів безкоштовне підключення до послуги “Доступний роумінг” на території 30 країн.
У компанії зазначили, що за останні два роки використання мобільного інтернету зросло в середньому в 1,5 раза – до 9ГБ на місяць на одного клієнта Vodafone. Це стало причиною зростання показника ARPU (середній дохід на одного користувача), який у 2023 році сягнув 107,2 грн, що на 18% більше, ніж у 2022 році.
У 2023 році Vodafone продовжив розвиток фіксованого бізнесу – компанія збільшила інвестиції в розбудову нових оптоволоконних ліній на базі компанії Vega, а також придбала в серпні минулого року 90,6% акцій ТОВ “Фрінет”.
“Протягом минулого року компанія активно розширювала покриття в містах присутності та розпочала будівництво мережі GPON у Миколаєві та Івано-Франківську. За 2023 рік побудовано мережу в 3,125 тис. багатоквартирних будинках з можливістю доступу до сучасного високошвидкісного інтернету для 411,426 тис. домогосподарств. Загалом доступ до послуги Vodafone Gigabit Net доступний уже в більш ніж 6 тис. будинків в Україні”, – повідомила пресслужба компанії, уточнивши, що Vodafone втричі збільшив кількість користувачів енергоефективного інтернету за технологією GPON.
Дохід оператора від роздрібних продажів збільшився на 16% до 773 млн грн у 2023 році (3,6% виручки всієї групи Vodafone Україна). Протягом року Vodafone відкрив п’ять нових магазинів, таким чином, на кінець 2023 року роздрібна мережа Vodafone складалася з 430 магазинів: 92 власних і 338 дилерських магазинів.
Vodafone реалізує низку соціальних та благодійних ініціатив. Серед них – гуманітарна та пряма фінансова допомога, закупівля автомобілів швидкої допомоги та медичного обладнання, допомога державі, зокрема, у сфері цифрової трансформації через платформу United24, запуск благодійного челенджу “Ліга тепла” з утеплення пологових будинків, допомога дітям, які втратили батьків через війну. Загальний обсяг соціальних інвестицій Vodafone у 2022-2023 роках склав 1,7 млрд грн.
Vodafone Україна – провідна українська телеком-компанія, що надає послуги швидкісного інтернету 3G і 4G, фіксованого зв’язку та інтернету. Послугами Vodafone в Україні користуються 15,9 млн клієнтів. З грудня 2019 року Vodafone Україна входить до складу NEQSOL Holding – диверсифікованої групи компаній, що працюють в енергетичній, телекомунікаційній, високотехнологічній та будівельній галузях.
Фонд держмайна (ФДМ) України 23 травня проведе повторний онлайн-аукціон із приватизації єдиного майнового комплексу ДП “Лохвицький спиртовий комбінат” у Полтавській області, повідомляється в системі “Prozorro.Продажі”.
Згідно з повідомленням, актив складається зі 139 об’єктів нерухомості та споруд. Площа земельних ділянок – 19 га, виробнича площа підприємства – 28614,4 кв. м. На балансі заводу перебуває 27 одиниць транспорту і спецтехніки.
Підприємство займається дистиляцією, ректифікацією та змішуванням спиртних напоїв. Потужності компанії дозволяють виробляти 6 тис. декалітрів ректифікату на день. Підприємство не працює з 2009 року.
На 31 березня 2024 року прострочена кредиторська заборгованість ДП становить 55,68 млн грн. Середньооблікова чисельність працівників – три людини.
ЄМК ДП “Лохвицький спиртовий комбінат” введено в експлуатацію 1934 року, 1937 року – перетворено на спиртовий комбінат. За радянських часів комбінат входив до числа найбільших промислових підприємств міста, на балансі перебували об’єкти соціальної інфраструктури та будинки. Уже в незалежній Україні спирткомбінат став найбільшим підприємством спиртової промисловості в Україні.
Нині підприємство є одним із найбільших боржників із заробітної плати серед підприємств Полтавської області.
Стартова ціна лота – 11,22 млн грн.
Це вже друга спроба ФДМ провести аукціон з продажу підприємства. Перша виявилася невдалою – аукціон у березні було скасовано через відсутність учасників. На первинному аукціоні анонсувалася як стартова ціна об’єкта сума в 11,3 млн грн.
