АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у липні-серпні зазнала збитків 600-700 млн грн і очікує невеликий збиток за підсумками 2024 року, незважаючи на прибуткову роботу в першій половині року.
“Шість місяців (2024 року – ІФ-У) у нас дійсно був прибуток до 3 млрд грн, але вже в липні та в серпні ми зіткнулися зі збитками. У липні десь 600-700 млн грн, у серпні ми також очікуємо збиток до 700 млн грн… у нас поки що немає тих обсягів прибуткових вантажів, які дають запас міцності”, – сказав голова правління АТ “Укрзалізниця” Євген Лященко на Business Breakfast від видання Forbes Ukraine у середу.
Він висловив сподівання, що ситуація покращиться у зв’язку з активізацією зернового експорту після збиральної компанії. Однак, це не дасть змоги уникнути невеликого збитку за підсумками року.
“Я вважаю, що якщо піде зерно на експорт і трохи вирівняється обсяг перевезень, ми вийдемо на невеликий збиток за підсумками року, оскільки в будь-якому разі ми збільшуємо обсяги перевезень, але збільшуються і збитки за деякими перевезеннями”, – сказав Лященко.
Страхова компанія «ІНГО» (Київ) запустила новий страховий продукт, спеціально розроблений для захисту дітей від нещасних випадків, включно з покриттям наслідків військових дій.
Як повідомляється в інформації страховика, поліс доступний для дітей від 1 до 17 років. Покриває ризики травм, інвалідності та навіть фатальних випадків, з можливістю отримання страхової суми від 100 тис. грн.
Поліс діє на території всього світу, за винятком зон активних бойових дій і прикордонних територій з країною-агресором. Батьки можуть обирати, коли страхування буде актуальним: цілодобово, під час навчання у школі чи дитячому садочку або під час занять спортом і тренувань.
АТ «Страхова компанія “ІНГО” надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., домовилося про регулярне постачання безшовних нержавних труб німецької компанії Voss Fluid, що спеціалізується на гідравлічних з’єднаннях.
Згідно з пресрелізом у середу, українські безшовні труби використовуються для виробництва з’єднань із високим ступенем захисту від витоків навіть у найбільш складних умовах експлуатації, зокрема, у проєктах із використанням водню і стисненого природного газу.
Пояснюється, що наразі Voss Fluid розробив і запатентував спеціальне гідравлічне з’єднання водню. Саме для таких проєктів переважно постачає труби “Сентравіс”.
“У нас системна співпраця, оскільки німецьким колегам потрібна стабільна якість і надійний постачальник. Щорічний обсяг поставок вимірюється в десятках тонн. Очікуємо, що з часом кількість замовлень у цьому сегменті зростатиме, оскільки водневі проєкти з року в рік стають більш популярними”, – зазначив провідний менеджер із роботи з ключовими клієнтами “Сентравіс” Віктор Чернецький.
Нагадується, що “Сентравіс” спільно з французькою компанією Duncha France став учасником проєкту з виробництва автомобілів з водневим двигуном в ЄС. Для його виконання “Сентравіс” розробив лінійку високоточних безшовних нержавних труб H2FIT. Вони встановлюватимуться в легких вантажівках і сприятимуть дотриманню норм ЄС за ініціативою з нульовим викидом вуглецю.
Раніше повідомлялося, що за підсумками першого півріччя 2024 року “Сентравіс” збільшив виробництво на 9% – до 6,88 тис. тонн безшовних нержавних труб. У 2023 році компанія виробила 12,2 тис. тонн таких труб. Понад 99% цього обсягу було експортовано до 38 країн світу.
Серед найбільших споживачів українських безшовних труб – Німеччина, Італія та США.
ПрАТ “Сентравіс” засноване 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Світові центробанки в липні, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), збільшили обсяги золота у своїх золотовалютних резервах на 37,1 тонни.
Найбільшими покупцями були Польща (14,3 тонни), Узбекистан (9,6 тонни) та Індія (5,4 тонни). Також збільшили запаси Йорданія (4,3 тонни), Туреччина (3,8 тонни), Катар (2,3 тонни), Чехія (1,6 тонни), Єгипет і Мальта (по 0,1 тонни).
Продавали золото Казахстан (3,9 тонни) і Монголія (0,7 тонни).
«Центральні банки зберігають прихильність накопиченню золота в останні місяці. Хоча загальний рівень попиту злегка охолов, оскільки ціна на золото продовжувала зростати до нових максимумів, він, тим не менш, залишався позитивним», – зазначає в огляді аналітик WGC Крішан Гопол.
Державний Укрексімбанк (Київ) закриває свої представництва у Великій Британії та США з метою оптимізації операційних витрат, йдеться в повідомленні емітента в системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з ним, вищезазначені рішення ухвалено наглядовою радою держбанку 30 серпня 2024 року.
За даними Національного банку України (НБУ) на 1 липня 2024 року, Укрексімбанк посідав 3-тє місце (287,18 млрд грн) за загальними активами серед 62 банків країни.
Чистий прибуток фінустанови за 2023 рік становив 3,25 млрд грн.
Уряд Норвегії виділив кошти на придбання безпілотників і засобів протиповітряної оборони для України в межах спільного проєкту Великої Британії, Нідерландів, Литви та Норвегії.
“Норвегія внесла 570 мільйонів норвезьких крон (48,2 млн євро – ІФ-У) у цю пожертву. Придбання здійснюється через очолюваний Великою Британією Міжнародний фонд для України”, – повідомляє пресслужба уряду Норвегії.
Зазначається, що метою фонду, очолюваного Великою Британією, є надання Україні військових матеріалів шляхом закупівель у промисловості. Норвегія раніше внесла до фонду загалом 1,8 млрд норвезьких крон із 2022 року. Разом із Великою Британією, Нідерландами, Данією, Швецією, Литвою, Австралією, Новою Зеландією та Ісландією було виділено загалом понад 12,5 млрд норвезьких крон.
“Україна гостро потребує більшої кількості військової техніки для захисту від російської агресивної війни. Разом із іншими країнами Норвегія зробить усе можливе, задля внеску”, – прокоментував міністр оборони Норвегії Бйорн Аріль Грам.
Раніше Норвегія зробила свій внесок у закупівлю, серед іншого, засобів ППО, обладнання для розмінування, артилерійських боєприпасів, транспортних машин, інженерних машин, асфальтоукладальників, запасних частин та обладнання для обслуговування українських платформ і малих катерів.
Підтримка фінансується через програму Нансена.
