Усі шість енергоблоків окупованої російськими військовими Запорізької атомної станції залишаються відключеними, незважаючи на відновлення лінії електропередачі ПЛ-750 кВ ЗАЕС – “Дніпровська”.
“Усі шість блоків залишаються відключеними від мережі після відновлення лінії електропередачі”, – йдеться у повідомленні МАГАТЕ щодо України у четвер увечері.
Там також зазначили, що на момент публікації немає жодної інформації про пряму причину відключення електроенергії, а у разі втрати зовнішнього живлення ЗАЕС, як і інші атомні електростанції у всьому світі, все ще мають доступні дизель-генератори для забезпечення резервного електроживлення.
“Майже кожного дня на ЗАЕС або поблизу неї відбувається новий інцидент. Ми не можемо дозволити собі більше гаяти час. Я сповнений рішучості особисто очолити місію МАГАТЕ на станцію найближчими днями, щоб допомогти стабілізувати ситуацію з ядерною безпекою та захистом”, – заявив у зв’язку з цим із цим генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, слова якого цитуються у повідомленні.
У своєму твіттері Гроссі після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі також зазначив, що Франція повністю мобілізована для підтримки зусиль МАГАТЕ щодо екстреної місії експертів на Запорізьку АЕС.
Крім цього, Міністерство оборони Великої Британії у своєму твіттері у четвер повідомило, що Росія встановила бронетранспортери в межах 60 метрів від п’ятого реактора ЗАЕС.
“Ймовірно, російські війська намагалися приховати транспортні засоби, припаркувавши їх під підвісними трубами”, – припустили в Міноборони, додавши, що, мабуть, Росія готова використати будь-яку українську військову активність поблизу ЗАЕС із пропагандистською метою.
“Поки що Росія продовжує військову окупацію ЗАЕС, основними ризиками для роботи реактора, ймовірно, залишаться збої в роботі систем охолодження реакторів, пошкодження резервного електропостачання або помилки персоналу, який працює під тиском”, – зазначили в міністерстві.
Як повідомлялося, 25 серпня ЗАЕС вперше у своїй історії повністю відключено від мережі через відключення останньої (четвертої) лінії зв’язку ЗАЕС з енергосистемою України – ПЛ-750 кВ ЗАЕС – “Дніпровська”.
За інформацією НАЕК “Енергоатом”, відключення ПЛ сталося через пожежі на золовідвалах Запорізької ТЕС, розташованої поряд із Запорізькою АЕС, в результаті обстрілів російськими військовими.
Відключення ПЛ спричинило спрацювання захисту двох працюючих енергоблоків ЗАЕС – №№5-6.
Три інші лінії зв’язку було пошкоджено раніше під час обстрілів російськими військовими.
“Власні потреби АЕС в електроживленні наразі забезпечуються з енергосистеми України через лінію зв‘язку ЗАЕС – Запорізька ТЕС. Зауважень до роботи автоматики та систем безпеки поки що немає”, – додали в НАЕК.
Після захоплення станції російськими військовими 4 березня вона перейшла на роботу двома блоками з шести, потім два тижні працювала трьома, а останнім часом – знову двома.
Глава МАГАТЕ Ґроссі 25 серпня припустив, що місія на ЗАЕС – це питання кількох днів.
Україна у січні-липні 2022 року знизила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТНЗЕД 2701) у 2,7 раза (на 7 млн 367,3 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 4 млн 308 5 тис. Тонн.
За даними Державної митної служби, вугілля імпортоване на $1 млрд 27,466 млн, що на 11,5% менше, ніж у січні-липні 2021-го ($1 млрд 160,575 млн).
З РФ надійшло вугілля на $420,589 млн (частка в імпорті 40,92%), США – на $277,972 млн (27,05%), Австралії – на $100,235 млн (9,76%), інших країн – на $228,67 млн ( 22,26%).
Експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн, у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн. У січні-липні-2021 експорт становив 0,2 тис. тонн на $0,025 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту на 15,4% (на 2 млн 612,018 тис. тонн) порівняно з 2020 роком – до 19 млн 563,048 тис. тонн.
Вугілля імпортовано на $2 млрд 488,696 млн, що на 47,2% більше, ніж 2020-го ($1 млрд 690,541 млн). З РФ надійшло вугілля на $1 млрд 545,208 млн, США – на $494,636 млн, Казахстану – на $253,469 млн, інших країн – на $195,383 млн.
Україна в січні-липні 2022 року збільшила виторг від експорту електроенергії в 1,5 раза (на $70,026 млн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $205,638 млн, свідчать дані Державної митної служби.
За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, до Польщі за сім місяців поставлено електроенергії на $65,056 млн., Словаччину – на $48,968 млн., Угорщину – на $40,408 млн., інші країни – на $51,206 млн.
У липні цього року виторг від експорту е/е склав $35,64 млн проти $27,373 млн у червні-2021.
Крім того, Україна в січні-липні-2022 імпортувала електроенергію на $107,931 млн. проти $59,058 млн. за аналогічний період минулого року. У тому числі з Білорусі – на $100,414 млн (у січні-лютому), Бельгії – на $4,778 млн, Молдови – на $1,041 млн, інших країн – на $1,698 млн.
Минулого місяця Україна імпортувала електроенергію на $5,816 млн. проти $0,461 млн. у липні-2021.
Як повідомлялося, Україна в 2021 році знизила виторг від експорту електроенергії на 8,5% (на $23,89 млн) порівняно з 2020 роком – до $256,941 млн. Крім того, Україна в 2021 році імпортувала електроенергію на $87,345 млн проти $131,60 2020-й.
Україна у 2021 році знизила експорт електроенергії на 26,5% (на 1 млрд 258,7 млн кВт-год) порівняно з 2020 роком – до 3 млрд 495,4 млн кВт-год, імпорт – на 25,9% (на 591,3 млн кВт-год), до 1 млрд 693,6 млн кВт-год.
Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками січня-червня 2022 року скоротилося вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 2 млн 420,2 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
При цьому уточнюється, що дані наведені з урахуванням житла, введенного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з повідомленням, у містах з початку року введено в експлуатацію 1 млн 612 тис. кв. м житла (66,6% загального обсягу), у сільській місцевості – 808,1 тис. кв. м. Водночас 46,3% загального обсягу житла введено в одноквартирних будинках, 53,6% – у будинках із двома та більше квартирами, 0,1% – у гуртожитках.
Загалом за звітний період в експлуатацію введено 27,4 тис. квартир, що на 54% менше, ніж у першій половині 2021 року. При цьому у містах введено 21,2 тис. квартир, у селах – 7,1 тис. квартир.
За підсумками першого півріччя найбільше житла введено у Київській (382,3 тис. кв. м, 15,8% загального обсягу), Львівській (305,1 тис. кв. м, 12,6%), Одеській (231,9%). тис. кв. м, 8,8%), Івано-Франківській (155,3 тис. кв. м, 6,4%) та Закарпатській (134,3 тис. кв. м, 5,6%) областях та Києві (300,5 тис. кв. м, 12,4%).
Відповідно до статданих, скорочення обсягу введення житла зафіксовано у всіх регіонах України, окрім Полтавської області, де введено в експлуатацію на 34,8 процентного пункту більше житла, ніж торік (119 тис. кв. м).
Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Криму та Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, нагадує Держстат.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) за період з 1 по 23 серпня 2022 року експортувала 1,16 млн. тонн зернових вантажів, що на 28% перевищує показники всього липня (917 тис. тонн), у тому числі через наземні прикордонні переходи на західному кордоні перевезено 549 тис. тонн (у липні – 716 тис. тонн), а до портів доставлено 467 тис. тонн (торік –190 тис. тонн).
За 23 дня серпня “Укрзалізниця” завантажила у вагони 1,16 млн. тонн зернових вантажів, що становить 17% загального зануреного обсягу в 6,9 млн. тонн, такі дані озвучив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов під час онлайн-наради з учасниками. галузі у четвер.
“У березні ми мали 41,6 тис. тонн в експортному повідомленні, у липні – 917, тис. тонн, і за 23 дні серпня ми вже маємо 1,16 млн тонн. Вітаю всіх, я вже бачу, що ми поступово збільшуємо обсяги перевезення, але цього ще недостатньо. Нагадаю, що до війни ми перевозили до 4 млн тонн в експортному сполученні на місяць”, – уточнив Ткачов під час наради.
Він пояснив, що таке зростання експорту Україні забезпечили Стамбульські зернові угоди, які у серпні розблокували експорт зернових вантажів із трьох морпортів Одеської області.
“Частка зерна і по вантажу, і по здачі вагонів, і по стиках зростає. Це свідчить про те, що аграрії швидше адаптуються до військового стану і більше починають вантажити і перевозити”, – прокоментував заступник директора зростання частки зернових вантажів до 17% у серпні 14% у липні.
За його даними, за 1-23 серпня середньодобове навантаження вагонів УЗ склало 50,2 тис. тонн, тоді як раніше цей показник становив 39-47 тис. тонн.
За даними Ткачова, з початку серпня “Укрзалізниця” експортувала 71 тис. тонн соняшникової олії, а також 78 тис. тонн макухи та шротів усіх видів.
Заступник директора уточнив, що до 23 серпня середня добова обробка вагонів усіх видів на прикордонних переходах трохи просіла – до 1,84 тис. вагонів з 1,86 тис. вагонів на початку серпня, проте передача вагонів для зернових зросла на 12% – до 444 вагонів добу проти 390 вагонів на початку місяця.
Представник УЗ уточнив, що сумарна черга на переходах станом на 23 серпня становила 27,1 тис. вагонів усіх номенклатур, тоді як на початку місяця на 14% більше – 31,5 тис. вагонів. При цьому до 23 серпня в черзі перебувало 8,7 тис. вагонів із зерном (-12% на початок місяця) та 506 вагонів із олією (-41%).
“Загалом передача вагонів по стиках збільшується, черги із зерном зменшуються, при цьому в нас залишається складна ситуація щодо румунських прикордонних переходів (Вадул-Сірет – Дьяково), щодо польського прикордонного переходу Ягодин-Дорохуськ, куди активно поїхав бізнес, і залишається складна ситуація щодо Батьова – Еперешке”, – підсумував Ткачов під час наради.
Спільний координаційний центр (СКЦ) санкціонував вихід із українських портів ще п’яти суден, які перевозять понад 85 тис. тонн зерна та іншого продовольства, повідомляє ООН.
“СКЦ санкціонував вихід п’яти суден, які перевозять загалом 85 110 тонн зерна та продовольства в рамках Чорноморської зернової ініціативи”, – йдеться у повідомленні.
В ООН уточнили, що судно Ascanios з 58,5 тис. тонн кукурудзи вирушить до Німеччини, суду Mohamad Y з 11 тис. тонн пшениці та Bellis з 6 тис. тонн сої – до Ізраїлю. Ще два судна – Oris Sofi та Zelek Star – доставлять до Туреччини відповідно 5,9 тис. тонн соняшникової олії та 3,7 тис. тонн гороху.
Крім того, СКЦ у середу завершив огляд шести наступних в українські порти суден – Canopus, Helga, Lady Zehma, Melina, Michalis та Sealock, а також трьох наступних з України – Kubrosli, Maranta, Great Arsena.
“Всі вони отримали дозвіл на відплиття”, – зазначається у повідомленні.
Групи інспекторів планують оглянути в четвер п’ять суден, що прямують до українських портів – Golden Yara, Irmgard, Simas, Lady Aillar, Queen Sara, і одне судно, що відбуває – Kafkametler.
“Станом на 24 серпня, загальний тоннаж зерна та інших продуктів харчування, експортованих їх трьох українських портів, становить 769 986 тонн”, – зазначається у повідомленні.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох українських морських торгових портів – “Чорноморська”, Одеси та “Південного”.
