АТ “Укрпошта” у 2024 році збільшила кількість міжнародних відправлень на 41% порівняно з показником 2023 року – до 36 млн відправлень в експортному та імпортному напрямі (без урахування простих листів і листів без трекінг-номерів, які надсилають простим порядком без відстеження – ІФ-У), повідомила директорка департаменту міжнародних операцій АТ “Укрпошта” Юлія Павленко в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“У 2024 році ми виходимо на показник близько 36 млн відправлень в експортному та імпортному напрямку (без урахування простих листів і листів без трекінг-номерів, які відправляють простим порядком без відстеження – ІФ-У). Такий показник роботи зафіксовано станом на 17 грудня 2024 року. У 2023 році він становив 25,5 млн відстежуваних відправлень”, – сказала Павленко.
За її словами, імпорт переважає: з початку 2024 року в Україну було доставлено 32 млн посилок. Переважно це товари із закордонних маркетплейсів, зокрема, з Китаю, які українці можуть придбати дешевше, ніж в Україні.
“Експорту менше, але, звісно, він цінніший для нас, оскільки йдеться про продаж товарів українських виробників на зовнішньому ринку. Переважно це – хендмейд», – сказала Павленко.
За її словами, “Укрпошта” продовжує розвивати напрям освітніх програм для представників малого та середнього бізнесу, які хочуть продавати продукцію на закордонних маркетплейсах. Зокрема, на етапі завершення перебуває програма UA Etsy Global Start, що реалізується в партнерстві з USAID, у рамках якої фонд видає грант $500 тис. для найкращих підприємців-початківців на Etsy. У рамках програми було отримано 1,8 тис. заявок від українських підприємців, які відкрили магазин на Etsy після жовтня 2023 року. Було відібрано 500 переможців, які отримали можливість пройти курс навчання і стартову допомогу для перших промо $1100.
Паралельно було реалізовано програму для МСБ із Фондом Програми розвитку ООН за фінансової підтримки уряду Японії. В її рамках навчання для малих експортерів на базі Академії Сталого Бізнесу було для підприємців безкоштовним.
Директор департаменту міжнародних операцій АТ “Укрпошта” повідомила, що лише на найбільшій хендмейд-платформі в США Україна сьогодні – дев’ята за обсягами реалізації країна. Власні магазини на Etsy відкрили вже 38 тис. українців.
Україна за 11 місяців 2024 року скоротила імпорт свинцю та виробів із нього на 30,4%, до $1,198 тис.
Експорт свинцю також знизився на 23,1%, до $10,818 млн. У листопаді імпорт свинцю становив $421 тис., експорт – $1,038 млн.
Основне застосування свинця наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Третій за величиною мобільний оператор в Україні lifecell розширить парк акумуляторних батарей на базових станціях (БС) до 33 тис., доведе час їхньої автономної роботи до 10 годин, повідомив CEO “Датагруп-Volia-lifecell” (DVL) Михайло Шелемба.
“Перша партія з 6 тис. нових батарей для базових станцій lifecell вчора приїхала на наші склади. Плануємо щотижня отримувати по 6-7 тисяч батарей, чого достатньо, щоб живити 1,2 -1,3 тис.базових станцій на 10 годин. У повному обсязі замовлення в майже 33 тис. батарей отримаємо протягом січня і максимально швидко встановимо на базові станції по всій країні”, – написав Шелемба у фейсбук-дописі у вівторок.
За його словами, на мережі оператора вже встановлено 15 тис. літієвих батарей, що надає змогу забезпечити автономну роботу протягом 4-6 годин під час відключень електроенергії.
Встановлення додатково 33 тис. батарей надасть змогу мережі працювати автономно протягом більше ніж 10 годин.
“На додачу до батарей закуплено і встановлено більш потужні джерела безперебійного живлення для швидкого заряджання, нові кліматичні шафи для безпечного використання батарей і обладнання”, – зазначив Шелемба, уточнивши, що п’ята частина обладнання живиться від стаціонарних і пересувних генераторів.
Раніше повідомлялося, що постачальник послуг фіксованого доступу та мобільного зв’язку “Датагруп-Volia-lifecell” (DVL) розробив трирічний план розвитку мережі, реалізація якого надасть змогу наростити покриття і збільшити ємність мережі lifecell. Компанія має амбітний план розвитку мобільного оператора lifecell і докладає зусиль, спрямованих на збільшення енергостійкості оператора.
Також повідомлялося, що у вересні 2024 року NJJ Holding під керівництвом французького інвестора Ксав’є Ньєля завершила придбання національного постачальника послуг фіксованого доступу до інтернету Датагруп-Volia і третього за величиною мобільного оператора lifecell. Активи було об’єднано в групу DVL. Станом на кінець третього кварталу 2024 року lifecell обслуговував 9,9 млн абонентів.
Американський виробник електромобілів Tesla планує до кінця поточного року завершити будівництво в Шанхаї заводу, на якому випускатимуть накопичувачі енергії Megapack, повідомило агентство «Сіньхуа» з посиланням на заяву місцевого представництва компанії.
Будівництво підприємства почалося наприкінці травня. Завод займає територію площею близько 200 тис. кв. метрів, а загальний обсяг інвестицій у цей проект оцінюють приблизно в 1,45 млрд юанів ($202 млн).
Підприємство стане першим проектом Tesla з виробництва накопичувачів енергії за межами США і другим заводом компанії в Шанхаї після гігафабрики з випуску електромобілів, загальні інвестиції в яку перевищили 50 млрд юанів.
Масовий випуск Megapack на новому підприємстві, як очікується, розпочнеться в першому кварталі 2025 року. На початковому етапі обсяг виробництва становитиме 10 тис. накопичувачів на рік, що еквівалентно приблизно 40 ГВт.год електроенергії.
Megapack – це акумулятор для накопичення енергії та підтримки енергозабезпечення потужністю 3,9 МВт.год, його використання сприяє стабільності електромереж і запобігає перебоям у їхній роботі, йдеться на сайті Tesla. В американської компанії вже є завод із виробництва Megapack у Каліфорнії, потужність якого становить 10 тис. одиниць на рік.
Українські агровиробники з початку року отримали допомогу в розмірі 1,98 млрд грн за підтримки Світового банку, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, допомогу отримали 27 614 фермерських господарств та інші виробники сільгосппродукції.
При цьому уточнено, що 10447 аграріїв отримали бюджетну субсидію на 1 га для здійснення с/г діяльності на загальну суму понад 1,15 млрд грн, 15 252 – дотацію для утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності на суму понад 620 млн грн, 1915 – спеціальну бюджетну дотацію для утримання маточного поголів’я кіз та/або овець на суму понад 207 млн грн.
Мінагрополітики пообіцяло продовжити реалізацію держпрограм підтримки аграріїв і 2025 року.
Державний ПриватБанк у жовтні 2024 року скоротив чистий прибуток до вересня в 2,6 раза – до 1 млрд 911,5 млн грн, зберігши за собою лідерство в п’ятірці найприбутковіших банків країни, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Згідно з ними, за Приватом йде Ощадбанк, який у жовтні наростив чистий прибуток до попереднього місяця на 43,1% – до 939,79 млн грн. Замкнув трійку лідерів Універсал Банк (monobank), збільшивши прибуток на 68,5% у тому ж порівнянні – до 725,37 млн грн.
Слідом за ним ідуть ОТП Банк з 648,71 млн грн (-5,7% до вересня) і Укрсиббанк – з 601,30 млн грн (+24,8%).
Другу п’ятірку найприбутковіших банків жовтня очолив Райффайзенбанк, який збільшив свій чистий прибуток у жовтні на 4,7% до вересня – до 561,99 млн грн. До неї також увійшли: Сіті Банк – 533,94 млн грн (+16,3%), ПУМБ – 518,17 млн грн (+2,3%), Креді Агріколь Банк – 380,72 млн грн (+1%) і Кредобанк – 209,66 млн грн (у вересні – збиток 57,98 млн грн).
Кількість банків, чистий прибуток яких перевищив 100 млн грн, скоротилася з шести у вересні до трьох у жовтні: Сенс Банк – 204,22 млн грн (-78,2%), Укргазбанк – 170,37 млн грн (-66,1%) і ПроКредитБанк – 111,50 млн грн (-21,2%).
Ще у п’яти фінустанов чистий прибуток у жовтні становив понад 50 млн грн: А-Банк – 90,37 млн грн, “ІНГ Банк Україна” – 89,59 млн грн, Укрексімбанк – 87,63 млн грн, банк “Кредит Дніпро” – 63,20 млн грн, а також Ідея Банк із 59,97 млн грн.
Водночас трійку найзбитковіших банків у жовтні сформували банк “Кліринговий дім” із чистим збитком 90,49 млн грн, банк “Альянс” – 73,29 млн грн і Агропросперіс Банк – 30,45 млн грн відповідно.
Перелік найприбутковіших банків загалом за десять місяців цього року також із великим відривом очолює Приват – 50 млрд 263,4 млн грн, за яким іде Ощадбанк із 12 млрд 775,9 млн грн.
За ними йдуть Райф – 6 млрд 713,58 млн грн, Укрексім -5 млрд 959,42 млн грн, ПУМБ – 5 млрд 702,26 млн грн, Укрсиб – 5 млрд 641,10 млн грн, «Креді Агріколь» – 5 млрд 497,69 млн грн, Універсал (mono) – 5 млрд 139,57 млн грн, Укргазбанк – 4 млрд 843,37 млн грн. Закриває десятку лідерів за прибутком за січень-жовтень ОТП Банк з 4 млрд 820,43 млн грн чистого прибутку.
Що стосується збиткових банків, то за підсумками десяти місяців цього року їх в Україні налічується 10 із 62. Найгірший показник у Правекс Банку – 150,29 млн грн, за ним іде банк “Грант” – 65,45 млн грн та Індустріалбанк -38,42 млн грн.
Загалом за січень-жовтень 2024 року чистий прибуток банків становив 125,55 млрд грн, що на 2,3% більше за результат за аналогічний період минулого року. При цьому, за жовтень чистий прибуток банківської системи становив 7,92 млрд грн, тоді як у вересні цього року – 11,55 млрд грн.
