Сукупна вартість розподілених у блокчейн-мережах токенізованих реальних активів (Real World Assets, RWA) на початку листопада 2026 року перевищила $39 млрд, свідчать дані аналітичної платформи RWA.xyz станом на 4 листопада.
За інформацією платформи, за останні 30 днів вартість таких активів збільшилася приблизно на 1%, тоді як кількість адрес власників токенізованих інструментів перевищила 5,5 млн.
До цієї категорії належать токенізовані державні облігації, інвестиційні фонди, корпоративні боргові інструменти, золото, окремі види нерухомості та інші традиційні фінансові активи, права на які представлені цифровими токенами.
Одним із найбільших сегментів ринку залишаються токенізовані казначейські облігації США та фонди, які інвестують в американський державний борг.
Станом на 3-4 листопада вартість розподілених токенізованих казначейських інструментів становила приблизно $14,2 млрд.
За даними RWA.xyz, у цьому сегменті представлено близько 120 фінансових інструментів із сукупною кількістю понад 85 тис. адрес власників.
Серед найбільших платформ за обсягом відповідних активів – Ondo із показником близько $3,1 млрд, Franklin Templeton Benji Investments із $2,9-3 млрд, Circle із $2,2 млрд та Securitize із $2,1 млрд.
Інтерес до токенізованих державних облігацій пояснюється можливістю поєднувати традиційні інструменти отримання процентного доходу з технологічними перевагами блокчейну.
Зокрема, токенізація дозволяє автоматизувати частину операцій, спрощувати облік прав на активи та використовувати цифрові інструменти в розрахунках між учасниками фінансового ринку.
Водночас токенізовані облігації не є аналогом звичайних криптовалют, оскільки за їхньою вартістю стоять традиційні фінансові зобов’язання та активи, а права інвесторів залежать від умов конкретного продукту.
Наявність токена також не гарантує можливості його вільного продажу в будь-який момент. Ліквідність залежить від торговельної інфраструктури, кількості учасників ринку, правил погашення та регуляторних обмежень.
Показники RWA.xyz розрізняють активи, безпосередньо розподілені серед власників у блокчейн-мережах, і активи, лише представлені цифровими записами. Ці категорії не слід механічно підсумовувати, оскільки вони відображають різні способи токенізації.
Окремо платформа враховує стейблкоїни, сукупний обсяг яких на початку листопада оцінювався приблизно у $285 млрд.
Токенізація реальних активів поступово перетворюється на самостійний напрям фінансової індустрії, де взаємодіють банки, керуючі компанії, фінансові технологічні платформи та блокчейн-розробники.
Нідерланди, Данія та Ісландія посіли перші три місця у світовому рейтингу пенсійних систем Marsh CFA Institute Global Pension Index 2026. Дослідження охопило 55 пенсійних систем, які представляють близько 66% населення світу. Україна та Сербія до переліку оцінених країн не увійшли, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на офіційний звіт, оприлюднений 20 жовтня.
Нідерланди зберегли лідерство з результатом 85,8 бала зі 100 можливих. Данія отримала 84,1 бала, піднявшись із третього місця на друге, а Ісландія посіла третю позицію з 84,0 бала.
До шістки країн із найвищою оцінкою A також увійшли Сінгапур (82,0 бала), Ізраїль (81,9 бала) та Австралія (80,6 бала). Остання вперше досягла найвищої категорії, покращивши результат із 77,6 бала у 2025 році.
Наступні позиції посіли Чилі (79,2 бала), Швеція (78,8), Фінляндія (77,6) та Норвегія (77,0). Швейцарія з результатом 73,6 бала опинилася на 11-му місці.
Рейтинг, оприлюднений вісімнадцятий раз, оцінює не лише розмір пенсій, а й здатність пенсійних систем забезпечувати стабільні доходи громадян у довгостроковій перспективі. Методологія передбачає понад 50 показників, об’єднаних у три категорії: адекватність пенсійного забезпечення (40% загальної оцінки), довгострокова стійкість (35%) та якість управління й регулювання (25%).
Нідерланди отримали 87,7 бала за адекватністю, 82,6 бала за стійкістю та 87,2 бала за якістю управління. Високі результати забезпечує поєднання державних пенсій із професійними накопичувальними програмами та значними активами пенсійних фондів.
Данія продемонструвала найвищий у світі показник довгострокової стійкості — 84,8 бала. Ісландія отримала за цим критерієм 84,3 бала. Водночас середнє значення глобального пенсійного індексу зросло на 1,1 бала порівняно з минулим роком.
Дослідження виявило суттєву різницю між поточним рівнем пенсій і фінансовою спроможністю підтримувати його в майбутньому. Франція отримала 85,0 бала за адекватністю, але лише 49,3 бала за стійкістю. В Іспанії відповідні показники становили 83,0 та 33,0 бала. Ще нижчі результати за стійкістю зафіксовано в Італії (27,0) та Австрії (23,9).
Серед країн Центральної та Східної Європи Хорватія отримала 66,1 бала, Польща — 58,4 бала. Німеччина посіла 25-те місце з 67,9 бала. США набрали 61,6 бала, Китай — 60,6, Японія — 58,0. Найнижчу загальну оцінку отримала Аргентина — 43,7 бала.
Відсутність України в дослідженні не дозволяє визначити її місце у світовому рейтингу або безпосередньо порівняти надійність української пенсійної системи з оціненими країнами. Водночас результати демонструють важливість диверсифікації пенсійних доходів, розвитку накопичувальних механізмів та ефективного управління активами.
Окрему увагу автори приділили старінню населення, зниженню народжуваності та збільшенню тривалості життя. У 2026 році методологію розширили, включивши оцінювання достатності пенсійних доходів для людей віком 80 років.
Для України ці виклики посилюються наслідками війни, трудовою міграцією та демографічними змінами. Досвід країн-лідерів свідчить, що пенсійна реформа має враховувати не лише підвищення поточних виплат, а й фінансову стабільність системи протягом наступних десятиліть.