Українська група компаній Kormotech, виробник кормів для собак і котів, першою в Україні отримала міжнародний сертифікат на відповідність стандарту BRCGS Global Standard Food Safety, за результатами аудиту від компанії Bureau Veritas Certification Ukraine підприємство отримало оцінку “A”, повідомили у пресслужбі Kormotech агентство “Інтерфакс-Україна“.
“Під час сертифікаційного аудиту оцінюється не окремий продукт чи виробнича лінія, а вся система управління безпечністю та якістю підприємства. Отримана оцінка “A” свідчить про відповідність виробничих процесів вимогам стандарту BRCGS та ефективність впроваджених систем контролю”, – розповів Сергій Плічко, Lead Auditor, Bureau Veritas Certification Ukraine.
BRCGS – один із найавторитетніших міжнародних стандартів безпечності та якості харчового виробництва, встановлює вимоги до всього виробничого процесу: від перевірки постачальників і контролю сировини до гігієни, простежуваності продукції, пакування, зберігання та управління ризиками. Стандарт застосовують понад 22 тисячі виробничих майданчиків у понад 130 країнах, а його вимоги визнають провідні міжнародні бренди та ритейлери.
Як повідомив операційний директор Kormotech Ігор Параняк, для Kormotech отримання сертифіката стало частиною довгострокової виробничої стратегії та наступним етапом розвитку системи управління якістю в Україні. Щороку Kormotech проходитиме повторний аудит та підтверджуватиме відповідність стандарту в межах регулярного циклу сертифікації. При цьому компанія вже має досвід роботи за вимогами BRCGS на підприємстві у Кедайняї, Литва, яке сертифікують за цим стандартом із 2021 року.
За словами Параняка, підготовка українського підприємства була складнішою, оскільки виробничі потужності в Україні створювалися значно раніше, ніж завод у Литві, спроєктований уже з урахуванням міжнародних вимог до організації виробничих потоків.
“Під час будівництва підприємства в Литві ми від початку закладали вимоги BRCGS у планування виробничих процесів: рух сировини й готової продукції, переміщення працівників, санітарні зони та контроль ризиків. Українські виробництва були збудовані раніше, тому для проходження сертифікації потрібно було адаптувати наявні процеси та системно усунути невідповідності. Отримана оцінка A підтверджує, що підприємство здатне працювати на високому міжнародному рівні”, – пояснює Параняк.
Сертифікація створює додаткові можливості для співпраці з міжнародними торговельними мережами й партнерами, для яких відповідність BRCGS є обов’язковою або пріоритетною умовою відбору виробників. Водночас для Kormotech це насамперед інструмент постійного вдосконалення процесів, а не разова формальна перевірка.
“Кілька років поспіль підтверджуємо високі оцінки BRCGS на підприємстві в Литві. Тепер аналогічний міжнародний рівень підтвердило й українське виробництво. Для нас це важливий сигнал: українська команда навіть під час повномасштабної війни здатна впроваджувати складні світові стандарти та відповідати вимогам глобального ринку”, – підсумовує Параняк.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє високоякісну їжу для котів і собак. Компанія має три виробничі підприємства – два в Україні та одне в Литві (ще один завод у цій країні – на етапі будівництва). Загальна сукупна потужність перевищує 102 тис. тонн продукції на рік, асортимент налічує понад 750 позицій. Kormotech – лідер в Україні, входить у топ-50 світових виробників харчування для тварин, компанія стабільно присутня серед петфуд-брендів, що найбільш динамічно розвиваються. Продукція групи компаній представлена у понад 50 країнах світу, як під власними брендами: Optimeal, Delickcious, CLUB 4 PAWS, My Love, Мяу! Гав!, так і під приватними торговими марками партнерів.
Bureau Veritas Certification Ukraine – український підрозділ міжнародної компанії Bureau Veritas, одного зі світових лідерів у сфері інспекції, тестування та сертифікації. Компанія працює в Україні з 2003 року та надає послуги з оцінки відповідності у промисловості, агросекторі, будівництві та інших галузях.
Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю в Україні за тиждень залишилися без змін – $195 та $185 за тонну відповідно на базисі CPT Одеса, тоді як ціна кукурудзи знизилася на $5 – до $195 за тонну CPT Одеса, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
Ціна соняшнику на базисі CPT завод становила $550 за тонну, ріпаку на CPT порт знизилася на $20 – до $500 за тонну, тоді як на FCA Чоп зросла на $5 – до $545 за тонну. Ціна ГМО-сої знизилася до $420 за тонну CPT порт та до $435 за тонну FCA Чоп, тоді як НЕ-ГМО соя на FCA Чоп подорожчала на $10 – до $470 за тонну, а на CPT порт подешевшала на $10 – до $440 за тонну.
“Український фізичний ринок цього тижня відійшов від прямої прив’язки до біржової динаміки. SPIKE CPT Одеса по кукурудзі знизився до $195 (-$5 за тиждень), тоді як продовольча пшениця 11,5% та фуражна пшениця утрималися на $195 та $185 відповідно. На західному базисі кукурудза SPIKE FCA Чоп скоригувалася до $220 (-$3), зберігши премію близько $25 до портового напрямку”, – йдеться в повідомленні.
За даними Spike Brokers, ціна кукурудзи на базисі FCA Чоп також знизилася – на $3, до $220 за тонну. Ціна соняшнику на рівні $550 за тонну пов’язана з переходом переробників на ціни нового врожаю.
Портова ціна ріпаку впала на $20 за тонну, тоді як на західному кордоні він подорожчав на $5. За 1-6 серпня Україна експортувала 27,9 тис. тонн ріпаку.
За цей період Україна експортувала 33,5 тис. тонн кукурудзи, 93,2 тис. тонн пшениці та 4,2 тис. тонн соєвих бобів. Експорт соняшникової олії становив 30,7 тис. тонн.
Відвантаження зернових залізницею в напрямку портів Великої Одеси за перші п’ять днів серпня скоротилися на 84,3% порівняно з аналогічним періодом липня – до 40,8 тис. тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
За її даними, загальний обсяг експорту агропродукції з України за 1-6 серпня становив 312,9 тис. тонн проти 784,5 тис. тонн за аналогічний період липня, скоротившись на 60,1%. При цьому експортна виручка зменшилася на 38,4% – до $201,5 млн із $326,9 млн.
Найбільше скорочення припало на зернові: експорт пшениці за перші шість днів серпня становив 93,2 тис. тонн проти 294,9 тис. тонн на початку липня, кукурудзи – 33,5 тис. тонн проти 293,7 тис. тонн відповідно.
Водночас у структурі серпневого експорту з’явився сезонний потік ріпаку обсягом 27,9 тис. тонн, а відвантаження соєвої макухи зросли до 25,7 тис. тонн із 18,6 тис. тонн за аналогічний період липня. Експорт соняшникової олії скоротився до 30,7 тис. тонн із 52,1 тис. тонн.
За перші п’ять діб серпня залізницею загалом перевезено 182 тис. тонн зернових вантажів і продуктів перемелу, що на 44,1% менше за аналогічний період липня.
“Дані УЗ за перші п’ять днів місяця показують різке скорочення залізничного зернового потоку до морських портів, тоді як сухопутні залізничні переходи та автомобільний експорт працюють відносно активніше”, – зазначено в повідомленні.
Щодо сухопутних логістичних каналів, за 1-6 серпня через автомобільні пункти пропуску експортовано 59,6 тис. тонн агропродукції проти 53,6 тис. тонн за аналогічний період липня (на 11,3% більше).
За даними Spike Brokers, середньодобова передача зернових вантажів і шротів через прикордонні переходи за перші п’ять днів серпня становила 142 вагони проти 139 вагонів у липні.
Найбільше зросли обсяги на румунському напрямку – до 31,2 вагона на добу, або на 29,3 вагона більше за липневий рівень. Польща збільшила передачу до 27,4 ваг./добу (+13.8). Натомість Угорщина скоротила цей показник до 23 ваг./добу (-15.9), Словаччина – до 14,2 ваг./добу (-2.7). Накопичення зернових вагонів у напрямку кордону піднялося з 369 до 521 вагона, або на 41.2%
“На відміну від слабшого загального темпу аграрного експорту, автомобільний канал почав серпень активніше, ніж липень. Проте його абсолютна місткість залишається недостатньою для компенсації скорочення великотоннажних зернових потоків через морські порти”, – зазначено в повідомленні.
На дунайському напрямку також зафіксовано зростання активності: кількість зерновозів у русі збільшилася до 1 296 вагонів (+155), середньодобове вивантаження – до 157 вагонів (+106).
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у третьому кварталі зросте на 2,1%, у четвертому – на 4,2% і у першому кварталі наступного року – на 5,2%, такий оновлений поквартальний прогноз опублікував Національний банк у квітневому “Інфляційному звіті” на своєму сайті.
“Пом’якшення фіскальної політики та масштабний економічний імпульс завдяки спрямуванню частини зовнішнього фінансування на локалізацію виробництва озброєння, а також більші, ніж торік, урожаї сприятимуть пожвавленню економічної активності в другому півріччі”, – зазначив НБУ, який в цілому покращив прогноз зростання економіки на цей рік до 1,8% з 1,3% у квітневому “Інфляційному звіті”.
Тоді Нацбанк очікував, що у третьому кварталі цього року ВВП збільшиться на 1,9%, у четвертому – на 1,7%, а у першому кварталі наступного року – на 4,7%.
НБУ тепер очікує зростання дефіциту зведеного бюджету (без урахування грантів у доходах) до 35,2% ВВП за підсумками 2026 року порівняно із 24,7% ВВП минулого року, тоді як ще у квітні він навпаки прогнозував зменшення цього показника до 19,2% ВВП.
Як йдеться у звіті, у другому кварталі цього року видатки бюджету зросли на 32,7% порівняно із другим кварталом минулого року – на 0,45 трлн грн, до 1,81 трлн грн, тоді як у першому кварталі вони були на минулорічному рівні у 1,25 трлн грн.
Нацбанк наголосив, що фіскальний імпульс перекриває негативний ефект від обстрілів, який Нацбанк оцінює у 0,9 відсоткового пункту.
За попередньою оцінкою Держстату, після спаду на 0,6% у першому кварталі цього року у другому кварталі 2026 року ВВП збільшився на 0,6%, тоді як Нацбанк у квітневому прогнозі очікував його зростання на 1,7%.
НБУ пояснив, що суттєвішому зростанню економіки перешкоджають наслідки інтенсифікації атак Росії на логістичну інфраструктуру, зокрема блокування портів, а також на енергетику та об’єкти бізнесу. Спад також суттєво поглибився й у будівництві (до 7,5% у другому кварталі) на тлі високої бази порівняння минулого року, нестачі кваліфікованих кадрів та зміни структури попиту в умовах воєнних та енергетичних шоків: активність зміщувалася від великих житлових проєктів у бік приватного житла та відновлення інфраструктури.
Центробанк також підтвердив прогноз зростання на 2027 рік у 2,8%, але змінив очікування поквартальної динаміки: якщо у квітні він очікував у другому кварталі наступного року збільшення ВВП на 2,5%, у третьому – на 2,0% та у четвертому на 2,5%, то тепер ці показники складають відповідно 4,3%, 2,4% та 0,2%.
Пришвидшення темпів відновлення у наступні роки НБУ пов’язує зі збільшенням інвестицій у розбудову виробничих потужностей, зокрема ОПК, подальшого нарощування врожаїв, поступової стабілізації в енергетичному секторі і збереження стійкого споживчого попиту.
“М’яка фіскальна політика зумовлюватиме додатний розрив ВВП у 2026-2027 роках”, – наголошується також у Інфляційному звіті.
Прогноз дефіциту зведеного бюджету на наступний рік підвищено з 17,7% ВВП до 25,6% ВВП, на 2028 рік – з 10,9% ВВП до 14,6% ВВП.
Згідно зі звітом, зниження прогнозу зростання ВВП на 2028 рік з 3,7% до 3,0% пов’язано із суттєвішою фіскальною консолідацією.
Як повідомлялося, за даними Держстату, у 2025 році зростання ВВП України сповільнилося до 1,8% з 2,9% у 2024 році та 5,5% у 2023 році після падіння на 28,8% у 2022 році – першому році повномасштабної російської агресії.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (обсяг торгівлі) ) у січні-лютому 2026 року, млн. Долл США
Молдова готує пропозиції щодо можливості передачі Україні 20 локомотивів, також сторони працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів, повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.
“Наш пріоритет – безперешкодний рух від Одеси до дунайських регіону”, – написав Калашник за підсумками робочої зустрічі на Одещині з віцепрем’єр-міністром-міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею.
За його словами, для забезпечення транзиту необхідно гарантувати вільний і безпечний проїзд 7-кілометровою ділянкою дороги М-15 у районі Паланки. Також сторони готуються до відкриття нового спільного пункту пропуску.
У сфері залізничних перевезень Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також сторони працюють над забезпеченням конкурентної вартості перевезень та додаткових маршрутів для українських вантажів через Молдову до румунського порту Констанца.
Калашник зазначив, що результатом домовленостей мають стати збільшення кількості маршрутів, пришвидшення проходження кордону та посилення логістичного сполучення між Україною, Молдовою та Європейським Союзом.
