Аграрії Одеською області першими в Україні розпочали жнива, зокрема, стартував збір озимого ячменю та гороху, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
“Перші результати жнив свідчать про добру врожайність. Це дає змогу з оптимізмом оцінювати перспективи цьогорічної збиральної кампанії”, – зазначив Кіпер.
За його даними, цьогоріч аграрії Одещини мають зібрати врожай зернових та зернобобових майже з 770 тис. га. Найбільшу частку посівів традиційно становить озима та яра пшениця – понад 522 тис. га. Ячмінь займає майже 176 тис. га, горох – близько 74,4 тис. га, ріпак – ще понад 175 тис. га.
Як повідомлялося, всього цього року озимими, яровими зерновими те зернобобовими культурами в Україні було засіяно близько 11,3 млн га, тоді як з олійними культурами загальні посіви становили понад 20 млн га.
Основні промислові асоціації та об’єднання України виступають проти значного і необґрунтованого підняття “Укрзалізницею” тарифів на вантажні перевезення, що стане черговим ударом по економіці України.
Таку позицію представники бізнесу висловили на пресконференції “Тарифний удар по українській економіці: провідні галузі проти несправедливого підняття вантажних тарифів Укрзалізниці” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Президент ОП “Укрметалургпром” Олександр Каленков констатував, що наразі ще не оприлюднений проєкт наказу про підвищення тарифів, але тема активно обговорюється. При цьому він підкреслив, що “Укрзалізниця” – це державна монополія, у її діяльності є корупційна. Компанія має працювати прозоро, і її діяльністю має опікуватись незалежний орган – Національна комісія з державного регулювання у сфері транспорту – про створення якого в Україні говорять вже 17 років.
“Ми сподіваємось, що рішення про підвищення тарифів буде прийняте об’єктивно. До того ж, вантажні перевезення були завжди прибутковими. Зокрема, операційний прибуток “Укрзалізниці” у 2024 році склав 20 млрд грн, у 2025 прибутковість залишилась, у цьому році також очікуємо на прибуткову роботу “Укрзалізниці”. Хоча обсяг перевезень зменшується: з 315 млн тонн у 2021 році до 160 млн тонн у 2025 році”, – сказав Каленков.
Він додав, що бізнес намагається вести конструктивний діалог з компанією. Зокрема, є проблема субсидіювання пасажирських перевезень, але не можна субсидіювати пасажирські перевезення за рахунок приватного бізнесу, вони повинні датуватися за рахунок бюджету. Хоча бізнес може вкласти свої кошти у підтримку.
“В “Укрзалізниці” є можливості підвищення ефективності за рахунок операційної діяльності. До того ж є можливість залучення зовнішніх запозичень, тоді як у приватного бізнесу наразі таких можливостей немає. То давайте вирішувати питання разом, а не “втіхаря” приймати рішення”, – закликав глава “Укрметалургпрому”.
Каленков додав, що за підсумками пресконференції буде підготовлено спільне відповідне звернення до уряду.
“Ми готові до підвищення тарифів максимум до 10%. І ефективність слід підвищувати самій “Укрзалізниці”. Потрібна нормальна відкрита дискусія про ситуацію з перевезеннями”, – резюмував він.
Голова Асоціації виробників цементу України (Укрцемент) Павло Качур констатував, що ситуація з перевезеннями набуває загрозливого характеру, і це загрожує не тільки певній галузі, а загалом економіки України.
“Ми підтримуємо підвищення тарифів, але виступаємо за об’єктивне підвищення. Слід прийняти виважені тарифи. У колапсі будь-якої галузі ніхто не зацікавлений!”, – підкреслив Качур.
Голова “Укрцементу” запропонував ланку рішень, серед яких допуск приватної тяги до залізничних перевезень, бо, за його даними, до 50 потягів не знаходять локомотивів для перевезення. Також Качур звернув увагу на необхідність підвищення зарплат машиністам та працівникам “Укрзалізниці”, необхідність вирішення проблеми пасажирських перевезень, особливо – приміських.
Він також висловився за прийняття антикризових заходів, необхідність оприлюднення планів “Укрзалізниця” – куди підуть кошти через підвищення тарифів.
“Ми за те, аби “Укрзалізниця” представила програму оновлення рухомого парку. Ми за затвердження індикаторів по доставці вантажів, щоб залізниця звітувала про це”, – пояснив Качур.
Виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев підтримав пропозицію щодо тарифів та вирішення проблеми перехресного субсидіювання. Разом з тим, для підприємств феросплавної галузі, які розташовані у зоні активних бойових дій, є важливим питання вартості доставки вантажів.
“Ввід Марганця до Нікополя виросла вартість перевезення у п’ять разів. І це питання виживання наших підприємств”, – сказав Кудрявцев.
Генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак висловив здивованість планами “Укрзалізниці” підвищити тарифи.
“Це чергова спроба “Укрзалізниці” підвищити вантажні тарифи: на 30% вже з серпня 2026 року і ще на 15% – з січня 2027 року. Тобто майже на 50%. Це повне нерозуміння реалій”, – вважає Гусак, додавши, що основна проблема – хронічні збитки пасажирських перевезень. При цьому обсяг вантажних перевезень знижується: зараз через кожне підвищення тарифів підприємствам доводиться аби зменшувати перевезення, або переходити на інший транспорт, аби закриватись.
“В нинішній ситуації вважаємо слід впровадити мораторій на підвищення залізничних тарифів до завершення війни”, – підкресли Гусак.
Президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Костянтин Салій констатував, що у розвинених країнах підвищення тарифів приймається після консультацій, і до цього питання завжди є підвищена увага.
“Підняття цін на 2-3% в ЄС викликає велике невдоволення громадян. А тут – відразу на 30%. І це буде ланцюгове підвищення цін – спочатку відчуємо ми, а потім споживачі”, – прогнозує Салій, додавши, що “Укрзалізниця” може отримати підтримку за рахунок податків на землю, розвиток роздрібної торгівлі на вокзалах, в інших сферах, а не за рахунок підвищення тарифів. Слід оптимізувати чисельність апарату, оптимізувати видатки компанії. А перекладати свої проблеми на українців, на українські підприємства – невірний підхід, резюмував Салій.
Логіст з питань залізничних перевезень Промислово-будівельної групи “Ковальська” Оксана Нечай відзначила, що кожне підвищення собівартості для їхнього підприємства практично трагічно.
“Воно призведе до втрати клієнтів, а ми працюємо на внутрішньому ринку. І це призведе до падіння відрахувань до бюджету. Наступне підвищення також може відняти частину промисловості. І втрачаємо і ми, і “Укрзалізниця”. Ми не проти підвищення, але воно має бути обґрунтованим, бо ми взаємозалежні”, – сказала Нечай.
Виконавчий директор Національної асоціації видобувної промисловості України (НАДПУ) Ксенія Оринчак поінформувала про “зустріч без краваток” представників видобувної галузі минулого тижня, також було звернення до прем’єр-міністра, до Мінрозвитку, до Державної регуляторної служби з тим, аби не допустити збільшення ж/д тарифів.
“Ми перераховували негативні наслідки. При цьому в ЄС наразі увагу приділяють екології. А Україна йде у зворотному напрямку, переходячи на перевезення автотранспортом з залізничного через позицію Укрзалізниці”, – відзначила Оринчак, запропонувавши у спільному зверненні за підсумками пресконференції вказати на необхідність йти з урахуванням СВАМ екологічним напрямком.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1177028.html
БИЗНЕС, вантажні тарифи, КАЛЕНКОВ, КУДРЯВЦЕВ, Нечай, Оринчак, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, Салий, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
Протягом минулого місяця на Українській енергетичній біржі проведено 111 торгових сесій у БЕТС, 73 аукціони з купівлі-продажу електричної енергії в БЕТС у версії «Electric Power», а також по 4 торгові сесії кожного дня були проведені біржею на короткостроковому ринку природного газу.
За їх результатами реалізовано 3473,43 тис. МВт.г електроенергії, 181,26 тис. тонн нафти та газового конденсату, 12,2 тис. тонн скрапленого газу та нафтопродуктів, 28,97 млн куб. м природного газу, 168,86 т. сировини. Крім того, у травні за напрямком «Необроблена деревина та пиломатеріали» було проведено 280 аукціонів. Загальний обсяг реалізації напрямку склав 46,21 тис. куб. м.
«Ринкові інструменти в енергетиці сьогодні відіграють визначальну роль у розвитку галузі та зміцненні економічної стабільності. Завдяки можливостям Української енергетичної біржі учасники ринку мають змогу щоденно ефективно взаємодіяти, знаходити надійних контрагентів для купівлі та продажу енергоресурсів і електроенергії. Ми й надалі послідовно працюємо над підвищенням прозорості та ефективності енергетичного ринку: розвиваємо нові сервіси, удосконалюємо торгові механізми та підтримуємо високі стандарти організованої біржової торгівлі», — підсумував Генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
На думку аналітиків Fixygen.ua, у найближчі тижні на криптовалютний ринок можуть найсильніше вплинути не внутрішні новини галузі, а геополітика, ціни на нафту, політика ФРС і санкційні рішення. Bitcoin і Ethereum залишаються чутливими до будь-яких сигналів, які змінюють очікування щодо ліквідності та апетиту до ризику.
Перший ключовий фактор — ситуація навколо США, Ірану та Ормузької протоки. У червні ринки відреагували на проміжні домовленості між Вашингтоном і Тегераном, які мають знизити ризики для нафтових поставок і відновити рух через один із найважливіших світових енергетичних маршрутів. На цьому тлі глобальні фонди акцій отримали сильний приплив коштів, а нафта почала знижуватися.
Для крипторинку це подвійний сигнал. Якщо нафтові ціни падатимуть, інфляційні очікування можуть послабитися, а інвестори можуть повернутися до ризикових активів, включно з криптовалютами. Але якщо домовленості зірвуться, Ормуз знову стане джерелом нафтового шоку, що посилить інфляційні ризики і може вдарити по Bitcoin, Ethereum та альткоїнах.
Другий фактор — політика Федеральної резервної системи США. ФРС зберегла ставку на рівні 3,50–3,75%, але ринок сприйняв сигнал регулятора як більш жорсткий. Якщо очікування підвищення ставки до кінця року посиляться, тиск на криптоактиви може зберегтися. Дорожчі гроші зазвичай знижують інтерес інвесторів до високоризикових активів і посилюють попит на доларові інструменти.
Третій фактор — санкційна політика проти Росії та контроль за обходом обмежень через криптовалютні канали. ЄС запропонував новий пакет санкцій, який зачіпає російські банки, структури, пов’язані з обходом обмежень, а також криптоплатформи. Для ринку це важливо, оскільки посилення контролю може підвищити регуляторні ризики для окремих сервісів, посилити комплаєнс і знизити активність у деяких юрисдикціях.
Четвертий фактор — війна Росії проти України. Будь-яке посилення воєнної ескалації, нові санкції, удари по енергетичній інфраструктурі або зміна позиції країн G7 можуть впливати на ринки через ціни на енергоносії, долар, попит на захисні активи та загальне ставлення інвесторів до ризику. Для криптовалют це означає підвищену волатильність, особливо якщо події збігатимуться з важливими макроекономічними публікаціями у США.
П’ятий фактор — торговельна політика США і Китаю. Вашингтон у червні відкрив процес консультацій щодо можливих змін тарифів у межах домовленостей із Китаєм. Пом’якшення торговельної напруженості може підтримати ринки акцій і ризикові активи, тоді як нові обмеження або тарифні загрози працюватимуть у протилежний бік.
Шостий фактор — конкуренція за капітал між криптовалютами, технологічним сектором і AI. Після червневого геополітичного полегшення інвестори активно вкладалися у глобальні фондові ринки та технологічні компанії. Для Bitcoin це проблема: частина капіталу, який міг би повернутися в крипто-ETF, іде в акції AI, напівпровідники та великі технологічні компанії.
Fixygen.ua вважає найважливішими подіями для крипторинку найближчим часом:
рішення і коментарі ФРС щодо ставок та інфляції;
динаміку нафтових цін і стійкість домовленостей навколо Ормузької протоки;
нові санкції ЄС і США проти Росії, включно з обмеженнями на банки та криптосервіси;
дані щодо ETF-потоків у США;
інфляційну статистику у США та Європі;
сигнали щодо торговельних відносин США і Китаю;
ескалацію або деескалацію на Близькому Сході та в Україні.
Підсумковий головний висновок спеціалізованого ресурсу Fixygen.ua — крипторинок зараз залежить не лише від попиту на Bitcoin і Ethereum, а й від зовнішнього середовища. Якщо геополітичні ризики знизяться, нафта продовжить падати, а ФРС пом’якшить риторику, у Bitcoin з’явиться шанс вийти з бокового діапазону. Якщо ж нафта знову піде вгору, ФРС залишиться жорсткою, а санкційні та воєнні ризики посиляться, ринок може повернутися до розпродажу.
За даними Fixygen, криптовалютний ринок завершує тиждень у обережному режимі: Bitcoin утримується поблизу $62,5–63 тис., Ethereum — близько $1,7 тис., а загальна капіталізація ринку залишається в діапазоні $2,15–2,24 трлн.
Після розпродажу на початку червня ринок намагається стабілізуватися, проте впевненого відновлення поки що не відбулося. Головним фактором тиску залишається зміна очікувань щодо політики Федеральної резервної системи США. ФРС зберегла ставку в діапазоні 3,50–3,75%, але дала ринку більш жорсткий сигнал: частина учасників тепер допускає підвищення ставки до кінця року. Для крипторинку це негативний фон, оскільки Bitcoin та інші цифрові активи традиційно чутливі до очікувань щодо ліквідності та вартості грошей.
Bitcoin цього тижня залишався у вузькому діапазоні після спроб відновлення. За поточними даними, він торгується на рівні близько $62,6 тис., а внутрішньоденний мінімум опускався до $62,3 тис. Ethereum знизився до $1,69 тис. і залишається слабкішим за Bitcoin з точки зору ринкової структури. Тиск на альткойни зберігається, оскільки інвестори віддають перевагу більш ліквідним активам і уникають підвищеного ризику.
Загальна капіталізація крипторинку, за даними агрегаторів, становить близько $2,15–2,24 трлн. Частка Bitcoin залишається високою — близько 56–58%, що свідчить про збереження захисного ухилу всередині самого крипторинку. Інвестори не виходять повністю з цифрових активів, але концентруються на найбільшій криптовалюті та стейблкоінах.
Окремий тиск створили потоки ETF. За оцінкою VanEck, у першій половині червня 30-денна середня ціна Bitcoin знизилася приблизно до $70,3 тис., а американські спотові bitcoin-ETF зафіксували близько $5 млрд чистого відтоку за 19 із 22 торгових сесій. Після цього з’явилися ознаки стабілізації: 12 червня спотові bitcoin-ETF показали чистий приплив близько $85,8 млн, а 16 червня — близько $10 млн. Але цих обсягів поки що недостатньо, щоб говорити про повноцінне відновлення інституційного попиту.
Слабкість Ethereum також пов’язана з менш стійким попитом на спотові ETH-ETF. Минулого тижня окремі торгові дні демонстрували відтік коштів з ethereum-ETF, тоді як попит на біткойн-фонди почав поступово відновлюватися після серії сильних відтоків. Це посилює розрив між біткойном та рештою ринку.
Індекс страху та жадібності на крипторинку залишається в зоні «екстремального страху». Це означає, що після червневого розпродажу учасники ринку поки що не готові активно нарощувати позиції. Ринок більше реагує на макроекономічні сигнали, ніж на внутрішні новини галузі.
Геополітичний фон цього тижня був неоднозначним. З одного боку, домовленості між США та Іраном і очікування відновлення руху через Ормузьку протоку знизили тиск на нафтовий ринок і підтримали загальний ризик-апетит. З іншого боку, невизначеність щодо стійкості цих домовленостей, санкційної політики та подальших кроків ФРС стримує інвесторів від агресивних покупок криптовалют.
Для Bitcoin найближчими технічними зонами залишаються діапазон $60–62 тис. як підтримка та $65–67 тис. як зона опору. Закріплення вище цього діапазону могло б поліпшити короткострокову картину, але без відновлення притоків коштів у ETF та більш м’якого сигналу від ФРС ринок може залишитися в бічному русі.
BITCOIN, ETF, Ethereum, крипторинок, ФРС
«ВФ Україна» («Vodafone Україна», VFU), другий за величиною український оператор мобільного зв’язку, завершив перший етап проєкту з розгортання власної генерації та оснастив 100 базових станцій малими сонячними електростанціями (СЕС) у 14 областях.
Згідно з прес-релізом мобільного оператора, опублікованим у п’ятницю, прогнозована економія електроенергії з мережі становитиме близько 380 МВт·год на рік або майже 30% споживання 100 базових станцій.
«Це річне споживання приблизно 150 середніх українських домогосподарств», — зазначили в компанії.
Очікується, що грошова економія з урахуванням динаміки тарифів становитиме понад 100 тис. євро на рік. Крім того, скорочення викидів CO₂ сягне близько 210 тонн на рік.
Зазначається, що перша хвиля тривала з осені 2025 року, зараз компанія приступає до впровадження другої.
Як повідомлялося, у травні найбільший український оператор мобільного зв’язку «Київстар» оголосив про придбання шести СЕС сукупною встановленою потужністю 105 МВт у Львівській області за 3,6 млрд грн, або $80,8 млн.
У першому кварталі цього року VFU збільшив чистий прибуток на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 778 млн грн, тоді як його виручка зросла на 11% – до 7,3 млрд грн.
