Державне агентство України з питань кіно допустило 404 із 449 заявок ігрових фільмів та серіалів до наступного етапу конкурсу програми підтримки культурного продукту “Тисячовесна”.
Прийом заявок на участь у програмі “Тисячовесна” завершився 4 червня. В категорії “Ігрові фільми та серіали” було подано 449 заявок.
Після технічного відбору Держкіно опублікувало перелік із 404 учасників допущених до другого етапу мистецького конкурсу.
“Також, відповідно до вимог Положення було проведено жеребкування з метою розподілу проєктів між експертами конкурсної комісії для здійснення експертного оцінювання на другому етапі мистецького конкурсу”, – йдеться в повідомленні Агентства.
Експертне оцінювання триватиме до 28 липня. Саме на цьому етапі відбудеться комплексна фахова оцінка поданих проєктів понад 180-ма експертами, перелік яких затверджено урядом.
Кожен проєкт оцінюватимуть п’ять незалежних експертів за десятьма критеріями, серед яких: відповідність поданого проєкту тематиці та конкурсу; відповідність кошторису творчому задуму; професійність команди; потенціал залучення аудиторії; художня та змістова цінність; оригінальність ідеї; суспільна значущість та потенційний вплив; інклюзивність, безбар’єрність і різноманіття; реалістичність реалізації; досвід команди у втіленні подібних проєктів.
За результатами оцінювання буде сформовано перелік учасників, які продовжать участь у наступному етапі конкурсу – пітчингу. Фінальні пітчинги у форматі фестивалю відбудуться з 12 до 16 серпня. Учасники презентують проєкти експертам та конкурсним комісіям, які визначать переможців програми.
Орієнтовне фінансування за напрямами: ігрові фільми та серіали – 1,9 млрд грн; неігрові (документальні) фільми та серіали – 240 млн грн; анімаційні фільми та серіали, фільми та серіали для дитячої аудиторії – 490 млн грн; сучасна музика – 300 млн грн; перформативне мистецтво – 400 млн грн; візуальне мистецтво – 300 млн грн; аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж – 260 млн грн.
Як повідомлялося, Міністерство культури 3 квітня дало старт подачі конкурсних заявок за ініціативою зі створення українського культурного продукту (раніше “1000 годин українського контенту”, тепер – “Тисячовесна”). Прийом заявок тривав до 4 червня, а фінальний пітчинг проєкту відбудеться 12 –16 серпня.
На реалізацію цієї програми в державному бюджеті на 2026 рік передбачено 4 млрд грн. За словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – міністерки культури України Тетяни Бережної, у цьому році на програму “Тисячовесна” максимально буде виділено 80% від 4 млрд грн, тобто 3,2 млрд грн.
Бережна також повідомила, що міністерство пропонуватиме закласти кошти на програму “Тисячовесна” в державному бюджеті на 2027 рік. Також за її словами в наступному році проєкт планують поширити на книги і онлайн-ігри.
Доходи загального фонду Державного бюджету у 2025 році, млрд грн
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що вступ України до Європейського Союзу стане загрозою для польського сільського господарства.
«Я визнаю, що вступ України до ЄС становить загрозу для польського сільського господарства. Я є президентом Польщі і, розуміючи прагнення України, завжди відстоюватиму справедливе ставлення до польських фермерів та польської сільськогосподарської продукції, зокрема в контексті
«Зеленого курсу» та рішень ЄС», – заявив Навроцький, повідомляє пресслужба Канцелярії президента.
Він також додав, що в Польщі «занадто прекрасна земля» для того, щоб «віддавати польське сільське господарство чи то ідеології, чи то комусь іншому».
Біофармацевтична компанія «Біофарма» (Biopharma) будує завод у Румунії, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
«Ми вже будуємо завод у Румунії», — сказав він на форумі «Industrial Evolution: Виробництво запускає економіку» у Білій Церкві (Київська обл.) у четвер, не уточнивши терміни реалізації проєкту.
Коментуючи інвестиційну привабливість України, Єфименко зазначив, що «сюди не прийдуть жодні іноземні компанії, якщо тут не буде добре своїм».
Він також підкреслив важливість розвитку освітньої сфери. «НМТ з математики в школі треба залишити, але чому ми не говоримо про те, що математика в школі слабка, що діти закінчують школу, нічого не знаючи. У нас два уроки щастя на тиждень, а хімія — один раз на два тижні. Які технології ми побудуємо?», – сказав він, вказавши на застарілість навчальних баз в університетах.
«Знести їх і забути, їх не можна перебудувати. Потрібно лише створити з нуля», – сказав він.
Єфименко повідомив, що «Біофарма» планує інвестувати $25 млн «у ще одну лабораторію», не уточнивши деталей.
Він також повідомив, що «Біофарма» зареєструвала свій препарат альбумін у Бразилії.
«Нам потрібно створити такі умови, щоб до нас не приходили жодні прокуратури, до нас має приходити лише податкова інспекція. Скажіть мені, яка різниця державі, як я зареєстрував свій альбумін у Бразилії? Я зараз №1 у Бразилії. Бразильці щасливі, я щасливий. Усе, що добре для «Біофарми», добре для України, для Білої Церкви, як мінімум. Навіщо вам регулювати те, що я роблю в Бразилії?», – сказав він.
Як повідомлялося, у 2024 році «Біофарма» заявила про плани побудувати завод у Румунії.
«Біофарма» експортує продукцію в десятки країн і планує розширювати присутність у Європі, на Близькому Сході та в Латинській Америці, а також продовжує нарощувати виробничі потужності.
Регулярне вживання морозива, як показали результати низки великих досліджень, несподівано виявилося пов’язаним із меншим ризиком розвитку діабету 2-го типу, проте вчені застерігають, що йдеться про статистичну асоціацію, а не про доведений захисний ефект продукту, пише SciTechDaily з посиланням на наукові роботи щодо молочних продуктів та метаболічного здоров’я.
Морозиво зазвичай не розглядається як засіб профілактики захворювань через вміст цукру, насичених жирів і калорій. Проте в кількох великих обсерваційних дослідженнях молочних продуктів дослідники виявили несподіваний сигнал: в окремих групах люди, які частіше їли морозиво, рідше стикалися з діабетом 2-го типу.
Один із перших сигналів з’явився в дослідженні Health Professionals Follow-up Study, в якому брали участь понад 41 тис. чоловіків. В опублікованій роботі основний акцент було зроблено на зв’язку низькожирних молочних продуктів із ризиком діабету, проте в даних щодо окремих продуктів морозиво також показало несподівану зворотну асоціацію із захворюванням.
Пізніше в дослідженні BMC Medicine 2014 року вчені проаналізували три великі американські когорти: 41 436 чоловіків із Health Professionals Follow-up Study, 67 138 жінок із Nurses’ Health Study та 85 884 жінок із Nurses’ Health Study II. За майже 4 млн людино-років спостереження було зафіксовано 15 156 випадків діабету 2-го типу.
Основний висновок цієї роботи був більш консервативним: загальне споживання молочних продуктів не було істотно пов’язане з ризиком діабету, тоді як йогурт показав стійкий зворотний зв’язок. У метааналізі 14 проспективних когорт із 459 790 учасниками та 35 863 випадками діабету щоденна порція йогурту була пов’язана зі зниженням ризику діабету приблизно на 18%.
При цьому в рамках аналізу окремих молочних продуктів морозиво також демонструвало статистично значущу обернену залежність від ризику діабету.
Вчені наголошують, що такі дані не можна трактувати як рекомендацію вживати морозиво для профілактики діабету. Найбільш ймовірне пояснення — зворотна причинність: люди з ранніми ознаками метаболічних проблем, зайвою вагою або підвищеним рівнем холестерину можуть за порадою лікарів обмежувати вживання солодощів, зокрема морозива. У результаті серед тих, хто продовжує їсти морозиво, може бути більше відносно здорових людей.
Ще одне можливе пояснення — помилки в харчових анкетах. Спостережні дослідження часто ґрунтуються на самозвітах, а люди можуть неточно вказувати споживання продуктів, які вважаються «шкідливими». Це може спотворювати статистичний зв’язок між раціоном і захворюваннями.
Окремі дослідники також припускають, що частина ефекту може бути пов’язана з особливостями молочних жирів і білків, нижчим глікемічним індексом морозива порівняно з деякими іншими вуглеводними продуктами, а також структурою молочного жиру. Однак ці гіпотези поки що не дають підстав вважати морозиво захисним продуктом.
Для харчової промисловості та ринку молочних продуктів такі дослідження важливі не як реклама морозива, а як нагадування про складність оцінки харчових продуктів. Один і той самий продукт може мати різні ефекти залежно від складу, порції, частоти вживання, загального раціону, ваги, рівня фізичної активності та стану здоров’я людини.
Експерти з харчування, як і раніше, рекомендують обмежувати споживання продуктів із високим вмістом доданого цукру та насичених жирів. Морозиво може залишатися частиною раціону як десерт у помірних кількостях, але наявні дані не доводять, що його споживання знижує ризик діабету або серцево-судинних захворювань.
Таким чином, наукова інтрига навколо морозива залишається невирішеною.
ПАТ «Хмельницькобленерго» 19 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО), про що повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 4,657 млн грн. Документи для участі в тендері приймаються до 29 червня. Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру роком раніше стала СК «ВУСО».
