Найбільший український мобільний оператор зв’язку “Київстар” оголосив про придбання шести сонячних електростанцій (СЕС) сукупною встановленою потужністю 105 МВТ у Львівській області за 3,6 млрд грн, або $80,8 млн, йдеться у повідомленні компанії у вівторок.
“Відновлювана енергетика є одним із ключових напрямів інвестиційного портфеля “Київстар”, адже вона відкриває можливості для подальшого використання “зеленої” електроенергії у покритті частини енергопотреб компанії”, – цитуються у релізі слова СЕО та президента “Київстар” Олександра Комарова.
З урахуванням дебютної купівлі у грудні минулого року СЕС “Санвін 11” на 13 МВт за $3 млн у Житомирській області загальний обсяг “зеленої” генерації “Київстар” зріс до 118 МВт, що дає можливість виробляти обсяги електроенергії, еквівалентні близько 30% поточного річного споживання компанії, йдеться у релізі.
“Електроенергія від придбаної групи СЕС надходитиме до об’єднаної енергосистеми України відповідно до чинних ринкових і регуляторних правил, що дасть змогу “Київстару” частково хеджувати ризики, пов’язані з коливаннями цін на електроенергію”, – пояснили в “Київстар”.
Мобільний оператор уточнив, що відповідні “зелені” проєкти також дають йому можливість вибудовувати довгострокову модель енергоспоживання, зміцнюють енергетичний сектор країни та відповідають цілям сталого розвитку.
“Київстар” і надалі інвестуватиме у ініціативи, що поєднують технологічну ефективність, відповідність ESG‑принципам та підтримку української економіки”, – зауважили в компанії.
Як повідомлялось, у березні цього року “Київстар” отримав дозволи АМКУ на купівлю шести СЕС на Львівщині: ТОВ “Енергопостач-Плюс”, “Лайтфул”, “Санлайт Дженерейшн”, “Терновиця Солар”, “Енерджі Спейс” та “Терновиця Солар Плюс”.
“Київстар” у першому кварталі 2026 року збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Група “Київстар” у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн. У тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Українська група компаній Kormotech, виробник кормів для собак і котів, продовжує розвивати власну сонячну генерацію на виробництві у Прилбичах Львівській області, введення в експлуатацію наземної СЕС потужністю 366 кВт заплановано на травень, повідомили у пресслужбі компанії.
“Досвід провідних європейських виробників підтверджує: власна сонячна генерація на промислових об’єктах стає стандартом галузі. Kormotech цілеспрямовано рухається в цьому напрямі, наша стратегічна мета до 2028 року полягає в забезпеченні щонайменше 15% споживання електроенергії за рахунок власної генерації”, – повідомив головний енергетик Юрій Компричевський.
Як повідомлялось, 2 липня 2024 року Kormotech ввів в експлуатацію дахову сонячну електростанцію потужністю 383 кВт. 6 червня 2025 року станцію модернізували, після чого її потужність зросла до 442 кВт. Це дало змогу збільшити обсяги виробництва зеленої електроенергії.
Паралельно команда енергетиків Kormotech шукала зовнішнього інвестора для будівництва наземної сонячної електростанції. Із травня минулого року фахівці компанії опрацювали пропозиції від п’яти компаній. За результатами переговорів Kormotech уклав угоду із Ecotech Invest. За цією моделлю інвестор повністю фінансує будівництво станції, а підприємство купує вироблену електроенергію за попередньо погодженим тарифом.
Станом на зараз компанія завершує будівництво наземної СЕС потужністю 366 кВт, після її запуску загальна потужність сонячної генерації на виробництві у Прилбичах сягне 808 кВт.
За словами Компричевського, у сонячні літні дні в обідні години електростанції зможуть покривати до 50% миттєвого споживання заводу. У місячному вимірі частка власної зеленої електроенергії складатиме близько 13% від загального споживання, а у річному – близько 8%.
Kormotech – міжнародна сімейна компанія з українським корінням, заснована у 2003 році. Виробляє корми для котів і собак під ТМ Optimeal, Club 4 Paws, Delickcious, Мяу!, Гав!, My Love. Має виробничі потужності в Україні та ЄС, асортимент налічує понад 650 позицій. Продукція компанії представлена в 55 країнах світу як під власними торговими марками, так і під торговими марками компаній-партнерів.
Згідно з оприлюдненою інформацією, стратегічна мета компанії – до 2029 року увійти до топ-30 світових виробників кормів для тварин із річною виручкою EUR500 млн, з яких EUR300 млн планується забезпечити за рахунок європейських ринків.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вперше з початку повномасштабної війни надав агрохолдингу «Кернел» фінансування у розмірі 45 млн доларів для реалізації проєкту у сфері відновлюваної енергетики, рішення про що було затверджено Радою директорів банку та підписано в рамках бізнес-саміту Україна-ЄС у Брюсселі.
Згідно з повідомленням департаменту комунікацій, PR та GR «Кернел», загальна вартість проєкту становить орієнтовно $86 млн. Окрім ЄБРР, тривають переговори з іншими міжнародними кредиторами, а решту інвестицій профінансує «Кернел». Часткове покриття ризику перших збитків забезпечуватиме Європейський Союз у рамках інвестиційної програми для України (UIF).
Проєкт передбачає будівництво на півдні України сонячної електростанції (СЕС) потужністю 106 МВт та встановлення накопичувачів енергії. Очікується, що об’єкт щорічно вироблятиме близько 141 ГВт-год електроенергії з відновлюваних джерел і дозволить зменшити викиди вуглекислого газу на 82,5 тис. тонн. Після зведення лінії електропередачі станція буде інтегрована в Об’єднану енергосистему України (ОЕС) і постачатиме «зелену» електроенергію на внутрішній ринок.
«Розвиток «зеленої» енергетики – один із ключових інвестиційних пріоритетів «Кернел». Сьогодні Україна гостро відчуває дефіцит генерації, оскільки великі об’єкти залишаються вразливими до атак. Наша відповідь на ці виклики – розвиток розподіленої генерації, зокрема сонячної та вітрової, а також впровадження систем накопичення енергії. Підключення нових потужностей до енергосистеми – це внесок «Кернел» у стабільність та енергетичну безпеку всієї країни», – зазначив СЕО «Кернел» Євген Осипов.
Загалом стратегія «Кернел» передбачає формування портфеля проєктів у сфері зеленої енергетики загальною потужністю до 600 МВт. Очікуваний обсяг інвестицій у цей напрям становить близько $400 млн.
Ukraine Investment Framework (UIF) – це інвестиційний механізм у рамках програми ЄС Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро, спрямований на відновлення та модернізацію економіки України. У рамках UIF фінансування ЄБРР підкріплюється гарантіями ЄС через програму HI-BAR, яка знижує ризики для інвесторів і допомагає залучати кошти в проєкти відновлюваної енергетики та кліматичних технологій.
Агрохолдинг «Кернел» – найбільший світовий виробник і експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів і провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Одне з найбільших металургійних підприємств Дніпропетровської області завершило реалізацію комплексного проєкту з енергонезалежності. На заводі введено в експлуатацію найбільшу дахову СЕС для підприємства в Україні потужністю 4 МВт у комплексі з промисловою системою зберігання енергії (BESS) ємністю 4,2 МВт·год. Проєкт, реалізований компанією Rayton, дозволить заводу економити близько $1,5 млн щороку.
З 1 квітня 2026 року повна вартість електроенергії для промисловості (2 клас напруги) у регіоні становить 9–10 грн/кВт·год, а в пікові вечірні години на ринку на добу наперед (РДН) сягає 12–15 грн/кВт·год. При щомісячному споживанні заводу у 400–500 МВт·год рахунки за світло складали 4–5 млн грн. Крім того, раптові відключення електроенергії загрожували зупинкою електродугових печей, що означало десятки тисяч гривень прямих збитків щогодини та ризик пошкодження дороговартісного обладнання.
«Для сучасної промисловості, особливо такої енергоємної як металургія, власна генерація та промислові батареї — це вже не питання екологічного тренду, а базова умова виживання та конкурентоздатності, — прокоментувала Ольга Лесько, директор і співзасновниця компанії Rayton. — Цей комплекс у Дніпрі став одним із найбільших гібридних проєктів для промисловості в Україні і найбільшою існуючою в Україні даховою станцією для власного споживання на баластному кріпленні. Ми створили систему, яка не просто генерує кіловати, а інтелектуально керує споживанням цілого заводу, захищаючи його від блекаутів та цінових шоків на ринку електроенергії».
Як працює інтелектуальна енергосистема заводу
Комплекс СЕС (4027 кВт) та система зберігання (4180 кВт·год) працюють як єдиний організм, вирішуючи три ключові завдання:
Економічний ефект: окупність за 3 роки
Загальний обсяг інвестицій у сучасний енергетичний комплекс склав близько 3,9 млн доларів, з яких 3 млн доларів спрямовано на будівництво сонячної електростанції (СЕС), а ще близько 900 тисяч доларів — на інтеграцію установок зберігання енергії (УЗЕ).
Прогнозована щорічна генерація СЕС складає 4 млн кВт-год, що при середньому тарифі у 8 грн дозволить акумулювати близько 32 млн грн (понад 727 тис. доларів) фінансового результату на рік, повертаючи щонайменше третину вкладених коштів щорічно. Хоча системи накопичення дещо здорожчують «сонячний» кіловат, їх використання дозволяє вийти на максимальну ефективність і отримувати 1,5 млн доларів щорічно (економія від генерації СЕС і УЗЕ сумарно — ред.).
«Економічна модель сонячної електростанції показує окупність менше трьох років, що є безпрецедентним показником, який доводить надвисоку рентабельність подібних рішень, — додає Ольга Лесько. — За прогнозований 30-річний строк експлуатації СЕС і УЗЕ принесуть заводу понад 1,9 млрд грн чистої вигоди».
Довідка про компанію:
Rayton – компанія, яка прагне зробити сонячну енергетику доступною для всіх. Ми пропонуємо промисловим підприємствам готові рішення на базі сонячних електростанцій та промислових систем накопичення електроенергії.
Компанія реалізувала понад 300 проєктів сумарною потужністю більше 100 МВт сонячної генерації та понад 40 МВт·год систем зберігання енергії (BESS). Проєкт у Дніпропетровській області входить у ТОП-3 наймасштабніших реалізованих об’єктів компанії.
Як повідомляє Сербський Економіст, муніципалітет Княжевац розпочав процедуру підготовки плану детальної регуляції для будівництва сонячної електростанції «Княжевац» на території громади, випливає з рішення про розробку планової документації.
Термін підготовки плану встановлено в 12 місяців. Носієм робіт визначено муніципальну адміністрацію (урбанізм і будівництво), розробником – «Projektura» d.o.o. (Белград), а ініціатором виступила компанія Central Europe Energy Company d.o.o. (Белград), яка також фінансує підготовку документації.
Проект передбачає будівництво найбільшого в Сербії сонячного парку на Тресібабі потужністю 170 МВт, інвестиції оцінюються приблизно в €200 млн.
Для проекту орендовано близько 270 га державної землі низької якості, ставка оренди – €1 050 за гектар на рік, з яких 40% надходить до бюджету громади, 60% – до республіканського бюджету.
Central Europe Energy Company зареєстрована в Белграді, відповідальною особою вказано Qin Zhang, випливає з даних CompanyWall.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, завершило перехід на безперервнолиту заготовку, повідомив генеральний директор DCH Steel Віталій Баш в корпоративній газеті у четвер.
“На ДМЗ впроваджували рішення для збереження конкурентоспроможності в складних економічних умовах. Завершено переведення прокатного виробництва на безперервнолиту заготовку, яку ми закуповуємо у партнерів, що дозволило знизити собівартість виробництва металопродукції. ДМЗ розширив сферу діяльності, надаючи послуги з лабораторних досліджень, ремонту та виготовлення металоконструкцій і деталей обладнання – і це вже дає певний економічний результат”, – відзначив СЕО.
За його словами, на руднику “Суха Балка” у 2025 році продовжили розвиток нових горизонтів, оновлювали парк техніки для підвищення безпеки та ефективності виробництва. Важливим кроком стало будівництво сонячної електростанції, що забезпечила енергетичну незалежність шахти імені Фрунзе.
При цьому він вказав на негативні тенденції на ринку, зокрема збільшення обсягів імпорту металопродукції в Україну, ріст тарифів державних монополій.
“Разом з іншими металургійними компаніями та галузевими асоціаціями ми системно працюємо над вирішенням цих проблем на державному рівні. Попри всі виклики, з якими сьогодні стикається галузь і країна загалом, наші колективи продовжують працювати, планувати та будувати майбутнє”, – констатував гендиректор DCH Steel.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них – швелерів та кутиків, спецпрофілів для машинобудування та гірничодобувної промисловості.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю Дніпровського метзаводу.
Копальня “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
