АТ “Коростенський завод хімічного машинобудування” (“Хіммаш”, Житомирська обл.) завершив 2024 рік з чистим прибутком 4,22 млн грн, що у 2,4 раза менше за аналогічний показник 2023 року (10,18 млн грн), свідчить інформація до порядку денного загальних зборів акціонерів за підсумками 2023 і 2024 років.
Згідно з проєктом рішень зборів, запланованих на 29 квітня, планується по 5% чистого прибутку за кожен рік (відповідно 0,51 млн грн за 2023 рік і 0,21 млн грн за 2024 рік) направити до резервного фонду товариства, тоді як 9,67 млн грн і 4 млн грн – спрямувати на покриття збитків минулих років.
Акціонери також планують затвердити результати фінансово-господарської діяльності товариства за два роки, звіти органів управління, надати попередню згоду на низку правочинів.
Заснований 1949 року завод “Хіммаш” спеціалізується на виготовленні, зокрема, теплообмінників, конденсаторів, холодильників і випарників для нафтопереробної, нафтохімічної, хімічної промисловості, апаратів повітряного охолодження, холодильного та кріогенного обладнання, опалювальних котлів.
За даними на сайті компанії, у 2024 році завод збільшив обсяги виробництва на 53,5%, експортував майже 50% продукції.
“Основне завдання в 2025 році зберегти та примножити досягнутий результат. Заплановано поступове оновлення та модернізацію промислового обладнання, розширення виробничих потужностей.
Значний обсяг інвестицій буде спрямовано на збільшення будівництва сонячних електростанцій”, – йдеться в інформації на сайті.
За даними компанії, восени 2024 року вона запустила другу чергу власної сонячної електростанції, і наразі має дві підстанції загальною потужністю 420 кВт, що дозволяє повністю забезпечити електроенергією виробничий цикл.
Підрядником будівництва СЕС виступила компанія Helios Strategia (Дніпро). Наразі станції працюють тільки на заміщення.
За даними Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку, станом на третій квартал 2024 року більш ніж 98% статутного капіталу АТ “Хіммаш” належить місцевому ТОВ “Тіс-Компані”, а кінцевим бенефіциаром, за даними Clarity Project є підприємиця Мотрона Тищенко, яка, зокрема є бенефіциаром Торгового дома “Житомирські ласощі”.
Коростенський завод “Хіммаш” 2024 року збільшив виторг на 17% порівняно з 2023 роком – до 167 млн грн.
Споживчі ціни в Італії, гармонізовані зі стандартами Європейського союзу, зросли в березні на 2,1% у річному вираженні, за попередніми даними статистичного агентства Istat. Темпи підйому прискорилися порівняно з 1,7% у лютому і стали максимальними за півтора року (з вересня 2023 року).
Аналітики в середньому прогнозували цього місяця підйом на 1,9%, за даними Trading Economics,
Підвищення споживчих цін у березні відносно попереднього місяця становило 1,6% (після зростання на 0,1% у лютому).
Споживчі ціни в Італії, розраховані за місцевими стандартами, збільшилися на 2% р/р (максимум також за півтора року) після підйому на 1,6% у лютому.
Енергоносії подорожчали на 1,3%, тютюнові вироби – на 4,6%, продукти харчування – на 3,3%, комунікаційні послуги – на 0,8%.
Базова інфляція (без урахування волатильних цін на енергоносії та продукти харчування) становила цього місяця 1,7% у річному вираженні.
http://relocation.com.ua/v-italii-v-berezni-pryskorylasia-inflia/
Середньомісячні ціни на молоко у лютому 2025 року продовжили зниження і після піку у грудні-2024 року знизились до 17,3 грн/кг, а станом на кінець місяця опустились до 17 грн/кг, повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
Згідно із повідомленням, рівень цін лютого 2025 року був на 13,5% нижчим за рівень цін грудня 2024 року і на 16,5% перевищував рівень цін лютого-2024.
Водночас середня ціна за молоко у лютому 2025 року, виражена в євро (за вітчизняний базис якості), склала майже EUR40/100 кг – проти EUR45,7 у грудні 2024 року та EUR42,7 у січні 2025 року.
Середня ціна, виражена в євро і перерахована в євробазис, у лютому 2025 року опустилась нижче EUR47/100 кг – із EUR53,7 у грудні 2024 року та EUR50,2 у січні 2025 року.
Рівень цін лютого-2025 (у перерахунку на EUR) був на 13% нижчим за рівень цін грудня 2024року, на 10% перевищував рівень цін лютого 2024 року.
Співвідношення між рівнями цін в Україні та у середньому по ЄС та Польщі у лютому 2025 року становило 87,5% – до середнього показника по країнах ЄС (у листопаді-грудні 2024 року – понад 98%), 87% – до середнього показника Польщі.
Як відзначили експерти, відповідні співвідношення “відкотились” на рівень вересня-2024 року і конкурентоспроможність вітчизняних молокопродуктів у лютому 2025 року зросла.
За інформацією СМПУ ситуація із цінами на молоко в інших регіонах світу має такий вигляд: у США і Бразилії зростання до EUR51 і EUR42,5 відповідно, у Новій Зеландії – ціни стабілізувались EUR41,5.
Президент Національної асамблеї Республіки Словенія Уршка Клакочар Зупанчич прибула в Україну, повідомило Посольство Словенії в Україні.
«Президент Національної асамблеї Республіки Словенія Уршка Клакочар Зупанчич прибула з візитом в Україну, де візьме участь у парламентському саміті», – йдеться в повідомленні в соцмережі Х у понеділок.
Після прибуття на вокзал у Києві її зустрів голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Ринок офісної нерухомості Белграда у 2024 році демонструє стабільне зростання, зумовлене стійкою економікою та збільшенням потреби в якісних офісних просторах. Попит на сучасні офісні приміщення продовжує перевищувати пропозицію, що стимулює активне будівництво нових бізнес-центрів і реконструкцію наявних будівель.
Ціни на оренду в різних районах Белграда:
Тенденції та прогноз до кінця 2025 року:
Попит на офісні приміщення в Белграді залишається високим, особливо з боку іноземних компаній і банків. У центральних районах і Новому Белграді спостерігається активне будівництво нових бізнес-центрів, проте пропозиція все ще не повністю задовольняє потреби ринку.
Очікується, що до кінця 2025 року орендні ставки залишаться стабільними, з можливими коригуваннями в найбільш затребуваних локаціях. Продовжиться розвиток інфраструктури та введення в експлуатацію нових офісних площ, що може дещо знизити дефіцит пропозиції на ринку.
Джерело: https://t.me/relocationrs/725
Можливість проголосувати на виборах через активну реєстрацію може з’явитися для українців за кордоном після війни, оскільки на консульському обліку перебуває лише мала частина тих, хто виїхав, повідомив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.
«Там (за кордоном) зараз мільйони українських громадян, а, за даними консульського обліку, їх там менше 400 тисяч. Це явно не відповідає дійсності. Щоб громадяни за кордоном змогли проголосувати, вони повинні позначитися якимось чином: сказати свої виборчі адреси або місце голосування. Для них ми зараз готуємо пропозицію про запровадження ще одного механізму. Якщо Верховна Рада підтримає нашу ідею, то з’явиться третя можливість проголосувати – так звана активна реєстрація», – розповів Діденко в інтерв’ю “Українській правді”, опублікованому в понеділок.
Він зазначив, що закордонне голосування і в мирний час – це дуже складне завдання, тому що виборчих дільниць мало і вони віддалені від виборців. «А зараз кількість виборців за кордоном зросла разів у 10, а то й більше. У нас є оцінки, що десь 5-6 мільйонів виборців за кордоном. Ми не розуміємо, звісно, яка буде міграція в післявоєнний період, ця цифра може зменшитися, тому що якась частина громадян повернеться. Але, тим не менш, ми говоримо про мільйони людей. Зрозуміло, що наші 102 дільниці, які існують зараз на території посольств і консульств, не можуть вирішити проблему», – зазначив голова ЦВК.
Тому, за словами Діденка, створено три групи для напрацювання можливих змін до законодавства і одна з них концентрується саме на голосуванні за кордоном.
«Усі зійшлися на думці про такий варіант як створення додаткових виборчих дільниць за межами посольств і консульств. І з цим пов’язаний якраз інститут так званої активної реєстрації. Тобто ідея в тому, щоб наші громадяни за певний час до початку виборчого процесу могли подати заяву, фізично до посольства або онлайн, що вони перебувають за кордоном і хочуть проголосувати там-то і там-то. І вже на підставі цих заяв і додаткової своєї інформації про місця концентрації українців наші дипустанови зможуть запропонувати МЗС і нам створити додаткові виборчі дільниці», – розповів він.
Але, за словами очільника ЦВК, це потребує змін у законодавстві, оскільки станом на зараз закон передбачає можливість створювати виборчі дільниці лише на території посольств і консульств.
Щодо внутрішньо переміщених осіб, він зазначив, що вже існують процедури, коли виборець може змінити виборчу адресу на місце свого фактичного проживання. «Цю можливість запровадили з ухваленням Виборчого кодексу, і 2020 року на місцевих виборах вона вже реалізовувалася. Або ж, якщо ми говоримо про загальнодержавні вибори, людина може змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Ми зараз опрацьовуємо пропозиції до закону про повоєнні вибори і будемо пропонувати Верховній Раді ще більше спростити і розширити ці можливості», – сказав Діденко.
Також, за його словами, Україні потрібно набагато більше часу для підготовки післявоєнних виборів, ніж зараз передбачено, і «чим більше часу буде, тим краще можна організувати виборчий процес, чим менше часу – тим, відповідно, гірше».
«У нас дуже багато викликів. Нам потрібно ухвалити закон про особливості проведення післявоєнних виборів. І залежно від того, що в тому законі передбачать, можна буде більш конкретно говорити про терміни», – додав Діденко.
