Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

NovaPay з 2 листопада підвищила ставки за корпоративними облігаціями

Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) з 2 листопада підвищує відсоткові ставки за корпоративними облігаціями до 18,75% річних залежно від строку інвестування, йдеться у релізі компанії в понеділок.

“Для тих, хто вже придбав облігації, нічого не змінюється: дохід нараховуватиметься за ставкою, яка діяла на момент купівлі. А для нових інвесторів доступні оновлені ставки – до 18,75% річних залежно від строку інвестування”, – зауважив у релізі керівник казначейства NovaPay Ласло Удут.

У компанії пояснили, що перегляд ставки було здійснено з урахуванням змін на фінансовому ринку та підвищенням облікової ставки Національним банком України. Зокрема, у липні НБУ підвищив облікову ставку до 15,5%, у вересні – до 16% річних, а в жовтні – до 16,5%.

Передбачається, що ставки за корпоративними облігаціями фінансового сервісу строком від 3 до 12 місяців зростуть на 0,5–1 в.п. Водночас, найбільше підвищення на 1 в. п. стосується інвестицій на 6 та 9 місяців, тоді як ставки для строків 1 та 2 місяці залишаться незмінними.

У NovaPay додали, що залежно від строку інвестування оновлені ставки становитимуть: 1 місяць – 12% річних, 2 місяці – 14% річних, 3 місяці – 16% річних, 4 місяці – 17,75% річних, у той час як 6 місяців, 9 місяців та 12 місяців передбачатимуть – 18,5% річних.

Згідно з даними компанії, станом на жовтень 2026 року корпоративні облігації придбали понад 8,5 тис. клієнтів, а загальний обсяг продажів перевищив 5,1 млрд грн.

NovaPay заснована 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) та надає фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. У 2023 році компанія першою серед небанківських фінансових установ України отримала розширену ліцензію НБУ, що дало їй змогу відкривати рахунки та випускати картки.

За даними Національного банку України, компанія займає близько 22,7% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.

Як повідомлялось, NovaPay зареєстрував та розпочав продажі 16-го випуску корпоративних облігацій серії “P” номінальною вартістю 200 млн грн.

, , , ,

«Кривбасвибухпром» за 9 місяців скоротив чистий прибуток на 88,5%

ПАТ “Промислово-виробниче підприємство “Кривбасвибухпром” в січні-вересні поточного року знизило чистий прибуток на 88,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 21,641 млн грн з 188,105 млн грн.

Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 51,1% – до 657,426 млн грн.

Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2026 склав 954,945 млн грн.

У звіті зазначається, що у третьому кварталі 2026 року повномасштабна війна російської федерації проти України продовжувала ускладнювати роботу товариства, залишаючи наступні проблемні питання: ситуація з безпекою; проблеми з логістикою; призупинення видобутку на ГЗК; перебої з постачанням електроенергії. Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України спричинило суттєві обмеження в мобільності, доступі до робочих місць, стабільності бізнес-процесів, а також призвело до релокації або тимчасового призупинення діяльності товариства.

Мобілізація чоловічої частини персоналу до лав Збройних Сил України або добровільно вступила до сил оборони призвело до тимчасової або постійної втрати працівників, зокрема з критично важливих посад. У порівнянні з попереднім кварталом у звітному кварталі фонд оплати праці зменшився на 2291,41 тис. грн, або на 6,9% у порівнянні з 2 кварталом 2026 року; середня чисельність працівників зменшилась на 148 особи.

Як повідомлялось, “Кривбасвибухпром” у І кв-2026 знизив чистий прибуток на 84% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 7,124 млн грн з 44,542 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 34,4% – до 269,883 млн грн з 411,670 млн грн.

“Кривбасвибухпром” у І півріччі поточного року знизило чистий прибуток у три рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 37,036 млн грн з 112,231 млн грн, дохід від звичайної діяльності зменшився на 32,2% – до 586,325 млн грн.

Згідно зі звітом за 2025 рік, чистий прибуток підприємства минулого року зріс на 20,8% у порівнянні з 2024 роком – до 185,845 млн грн зі 153,893 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності за цей період збільшився на 18,3% – до 1 млрд 751,775 млн грн з 1 млрд 480,669 млн грн. Підприємство у 2024 році отримало чистий прибуток 153,893 млн грн у порівнянні з 95,121 млн грн у 2023 році.

“Кривбасвибухпром” забезпечує проведення вибухових робіт у кар’єрах гірничодобувних підприємств України. Великий виробник емульсійних та неводостійких вибухових речовин. У технологічний ланцюжок роботи підприємства входять зберігання, переробка, транспортування та безпосередньо вибухові роботи.

За даними НДУ на серпень 2026 року станом на 23 жовтня, у власності Quarex Ltd (Кіпр) знаходиться 93,1642% акцій підприємства, ТОВ “umgі іnvestments” групи СКМ – 6,5619%.

Статутний капітал “Кривбасвибухпром” складає 97,022 млн грн, номінал акції – 1 грн.

, , ,

В Узбекистані вперше відбудеться TASHKENT CONTENT MARKET

4–5 лютого 2027 року у виставковому комплексі «Узбекекспоцентр» відбудеться Ташкентський контент-маркет 2027 — перший в історії Узбекистану великий міжнародний майданчик для представників кіно, телебачення, анімації, цифрових медіа та креативних індустрій.

Очікується участь понад 3 000 представників із більш ніж 50 країн. Програма об’єднає міжнародну виставку, професійний форум, B2B-зустрічі, покази аудіовізуального контенту та майданчики для укладення ліцензійних, дистриб’юторських і копродукційних угод.

Ташкентський контент-маркет покликаний стати мостом між Центральною Азією та світовим медіаринком, відкриваючи нові можливості для міжнародного співробітництва, обміну контентом, реалізації спільних проєктів і залучення інвестицій у креативні індустрії.

Учасники зможуть представити свою продукцію міжнародним покупцям, обговорити придбання прав на розповсюдження контенту, налагодити ділові контакти з телеканалами, стримінговими платформами, дистриб’юторами та інвесторами.

Участь в основних заходах програми для підтверджених учасників буде безкоштовною. Онлайн-реєстрація розпочалася 1 вересня 2026 року.
Організатор заходу — Центр підготовки контенту для засобів масової інформації при Адміністрації Президента Республіки Узбекистан за підтримки партнерських організацій.

Посольство Республіки Узбекистан запрошує зацікавлених представників медіаіндустрії, креативного сектору та ділової спільноти ознайомитися з можливостями участі в Ташкентському контент-маркеті 2027.

, , , ,

Політична нестабільність у Франції змусила 70% іноземних покупців сумніватися у придбанні житла

Політична нестабільність і масові заворушення у Франції негативно впливають на настрої іноземних покупців нерухомості. За результатами опитування міжнародної платформи Green-Acres, проведеного 20-25 жовтня 2026 року, 70% опитаних іноземців заявили, що політична ситуація змушує їх сумніватися в доцільності придбання житла в країні.
Як свідчать результати дослідження, оприлюднені 27 жовтня, частка потенційних покупців, занепокоєних політичною ситуацією у Франції, суттєво збільшилася протягом останнього року. У 2025 році цей показник становив 27%, у липні-серпні 2026 року зріс до 54%, а після масових заворушень 17 жовтня досяг 70%.
Жовтневе опитування охопило 222 іноземних користувачів Green-Acres, які активно шукали нерухомість у Франції. Водночас близько 60% учасників окремого опитування, в якому взяли участь 204 особи, повідомили, що події 17 жовтня посилили їхні сумніви щодо купівлі житла.
Засновник і генеральний директор Green-Acres Бенуа Галі зазначив, що привабливість Франції для міжнародних покупців значною мірою ґрунтується на репутації країни як стабільного та комфортного місця для життя. За його оцінкою, політична напруженість і вуличні заворушення погіршують цей імідж та можуть вплинути на рішення іноземців щодо інвестицій у нерухомість.
Потенційне скорочення іноземного попиту може найбільше позначитися на традиційно популярних серед міжнародних покупців регіонах Франції.
За даними французьких нотаріусів, у період із липня 2025 року до червня 2026 року іноземці-нерезиденти придбали у Франції 14 735 об’єктів нерухомості на загальну суму EUR5,8 млрд.
Найбільші обсяги інвестицій припали на департамент Приморські Альпи, де іноземні покупці витратили EUR1,27 млрд. У Парижі обсяг таких угод становив EUR890 млн, у департаменті Вар – EUR540 млн, а у Верхній Савойї – EUR433 млн.
Таким чином, на чотири зазначені регіони припало понад EUR3,1 млрд, або близько 54% загального обсягу придбання нерухомості іноземцями-нерезидентами у Франції.
На тлі політичної невизначеності частина потенційних покупців розглядає альтернативні ринки нерухомості Південної Європи. Згідно з іншим опитуванням Green-Acres, 49% із 659 респондентів шукали житло виключно у Франції. Серед альтернативних напрямків найбільший інтерес викликала Італія, яку розглядали 20% опитаних. Іспанію назвали 13%, Португалію – 7%, Грецію – 5%.
Водночас експерти наголошують, що результати опитувань відображають настрої користувачів платформи, а не фактичне скорочення кількості угод. Зростання частки покупців, які сумніваються у доцільності придбання житла, поки не дозволяє оцінити, скільки інвестиційних проєктів буде відкладено або скасовано.
Подальша динаміка попиту на французьку нерухомість залежатиме від стабілізації політичної ситуації, умов кредитування та загального стану європейської економіки.
Green-Acres – міжнародна платформа з пошуку та продажу нерухомості, заснована у Франції у 2004 році. Компанія спеціалізується на житловій і заміській нерухомості, зокрема об’єктах для відпочинку, переїзду та придбання другого житла за кордоном.

 

, , ,

Україна може заощаджувати до EUR100 млн щороку після приєднання до SEPA

Україна може скоротити витрати громадян і бізнесу на міжнародні перекази в євро на EUR70-100 млн щороку після приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Водночас для початку процедури інтеграції Верховна Рада має ухвалити пакет законодавчих змін, що забезпечить відповідність українського фінансового законодавства європейським вимогам.

Як повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна» у спеціальному матеріалі, опублікованому 30 жовтня 2026 року, парламент має час до середини листопада для розгляду необхідних законопроєктів, щоб Україна могла подати заявку до Європейської платіжної ради (EPC).

За оцінками Міністерства фінансів України, приєднання до SEPA дозволить зменшити вартість транскордонних платежів, прискорити розрахунки з європейськими контрагентами та знизити фінансові витрати українських експортерів.

Основним законопроєктом є №14327-д, зареєстрований 6 квітня 2026 року. Разом із ним парламент має розглянути законопроєкти №15501 та №15503, що стосуються приведення законодавства у відповідність до вимог Європейського Союзу та критеріїв EPC. Станом на початок листопада основний документ очікує розгляду, законопроєкт №15501 опрацьовується в комітеті, а №15503 також очікує розгляду.

SEPA (Single Euro Payments Area) є єдиною європейською платіжною зоною, яка забезпечує стандартизовані банківські перекази в євро між країнами-учасницями. Вона дозволяє здійснювати транскордонні платежі за правилами, наближеними до внутрішніх банківських операцій.

Станом на осінь 2026 року географія SEPA охоплює 41 країну та територію, включно з усіма державами ЄС, Великою Британією, Швейцарією, Норвегією, Ісландією, Ліхтенштейном, а також низкою балканських країн і Молдовою.

Найбільшу вигоду від приєднання України до SEPA можуть отримати підприємства, що регулярно проводять розрахунки з європейськими партнерами. Передусім це стосується IT-компаній, експортерів послуг, логістичних операторів, підприємств електронної комерції, малого та середнього бізнесу.

Зараз міжнародні перекази нерідко проходять через кілька банків-кореспондентів, що збільшує комісії та ускладнює прогнозування строків надходження коштів. Використання SEPA дозволить скоротити кількість посередників і зробити тарифи більш передбачуваними.

Як зазначила заступниця голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк, навіть комісія EUR20-50 за один міжнародний платіж створює відчутні витрати для компаній, які здійснюють десятки або сотні таких операцій.

Для фізичних осіб SEPA може спростити переказ коштів між Україною та країнами ЄС, оплату навчання, оренди житла, послуг, а також отримання доходів від іноземних замовників.

Показовим прикладом є Молдова, яка приєдналася до географічної зони SEPA у березні 2025 року, а її банки розпочали відповідні операції 6 жовтня того самого року. За оцінками Національного банку Молдови, середня вартість транскордонного переказу в євро скоротилася з EUR20-150 приблизно до EUR1. Сукупна економія громадян і бізнесу за 12 місяців оцінюється в EUR16,4 млн.

Водночас для України приєднання до SEPA потребує не лише технологічної модернізації банків, а й посилення фінансового моніторингу, прозорості інформації про кінцевих бенефіціарних власників компаній і відповідності міжнародним стандартам протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Після ухвалення законодавчих змін Україна повинна пройти процедуру оцінювання Європейською платіжною радою. У разі позитивного рішення окремі банки та платіжні установи зможуть розпочати технічне приєднання до відповідних платіжних схем.

При цьому інтеграція з SEPA не означатиме переходу України на євро або автоматичного скасування валютних обмежень, запроваджених Національним банком під час воєнного стану. Банківські тарифи також не обов’язково стануть нульовими, хоча очікується суттєве скорочення вартості міжнародних платежів у євро.

Національний банк України вже здійснив низку технологічних змін для майбутньої інтеграції. Зокрема, у квітні 2023 року Система електронних платежів перейшла на міжнародний стандарт ISO 20022 та цілодобовий режим роботи, а з грудня 2024 року в ній функціонують миттєві кредитові перекази.

Подальше приєднання до SEPA стане ще одним етапом фінансової інтеграції України з Європейським Союзом і може сприяти підвищенню конкурентоспроможності українських компаній на європейському ринку.

Джерело: «Інтерфакс-Україна», спеціальний матеріал від 30 жовтня 2026 року.

, , , , ,

Чорногорія виявила масові зловживання під час оформлення дозволу на проживання

Як повідомляє «Сербський економіст», МВС Чорногорії заявило, що близько 80 % іноземців, які намагалися оформити або урегулювати своє перебування в країні за останні два місяці, зловживали міграційними процедурами.

Про це 30 жовтня повідомив представник МВС Драган Дашич в ефірі державного телебачення. За його словами, лише за останній місяць у Чорногорії зареєстрували велику кількість нових компаній, які, ймовірно, створювалися переважно для того, щоб іноземці отримали підстави для проживання.

Тепер МВС спільно з поліцією та Податковим управлінням перевірить усі нещодавно зареєстровані фірми, а також обставини оформлення дозволу на проживання через них.
Чому це відбувається саме зараз?

З 1 листопада 2026 року Чорногорія запроваджує візи для громадян п’яти країн: Росії, Туреччини, Білорусі, Китаю та Саудівської Аравії.
Тому можна припустити, що значна частина нових заяв на посвідку на проживання надходить від громадян Росії та Туреччини, які становлять дві з трьох найбільших іноземних спільнот країни.

Отримання законної посвідки на проживання дозволяє проживати в Чорногорії та повертатися до неї без оформлення окремої візи. Але реєстрація компанії сама по собі не гарантує видачі посвідки на проживання.

Дашич підкреслив, що іноземці з чинними дозволами на тимчасове або постійне проживання не зіткнуться з обмеженнями на в’їзд і виїзд.
Скільки іноземців проживає в Чорногорії?

Згідно з вересневими даними МВС, опублікованими Центром громадянської освіти, дозволи на проживання мали 69 945 іноземних громадян.
Основні групи за громадянством:
Росія — 17 907 осіб
Сербія — 15 287
Туреччина — 10 600
Боснія і Герцеговина — 3 801
Косово — 3 139
Албанія — 3 064
Азербайджан — 2 552
Україна — 1 614
Північна Македонія — 1 174
Німеччина — 1 093
Таким чином, громадяни Росії та Туреччини разом становлять близько 41 % іноземців у цій статистиці, а з урахуванням сербів три найбільші групи забезпечують майже 63 %.

Для громадян п’яти перелічених країн запроваджується попереднє оформлення віз. Консульський збір становить 35 євро, стандартний термін розгляду — 10 днів.

Передбачені винятки, зокрема для власників певних чинних іноземних віз та дозволів на проживання.

Для Чорногорії це помітна зміна міграційної політики, яка може вплинути на ринок нерухомості, реєстрацію бізнесу та туристичні потоки.

, , , ,