Як повідомляє Fixygen, Національний банк України застосував до ТОВ «ФК «Бізнес-Партнер» захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 432,35 тис. грн та письмового застереження.
Як повідомляється на сайті регулятора, санкції застосовано за подання до НБУ регуляторної звітності, що містить недостовірні дані, а також за незабезпечення функціонування комплексної, адекватної та ефективної системи внутрішнього контролю.
Зокрема, штраф накладено за порушення вимог пункту 5 розділу I Правил складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку України, затверджених постановою правління НБУ №123 від 25 листопада 2021 року.
Компанія має сплатити штраф упродовж місяця з дня набрання чинності рішенням. Крім того, до 15 липня 2026 року ФК «Бізнес-Партнер» повинна усунути порушення вимог до системи корпоративного управління та внутрішнього контролю фінансової компанії, а також недолік у діяльності, зазначений у застереженні.
ТОВ «ФК «Бізнес-Партнер» зареєстроване в Україні, код ЄДРПОУ 43310379. Компанія працює на ринку небанківських фінансових послуг. Такі установи перебувають під наглядом НБУ після передання регулятору функцій контролю за небанківським фінансовим сектором.
Джерело: НБУ
NBU, Бізнес-Партнер, ФК, ШТРАФ
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) реалізує в Україні консультативний проєкт Digital Finance Future Ukraine з орієнтовним загальним бюджетом $2,83 млн, спрямований на розвиток цифрових фінансових послуг та залучення приватного капіталу, повідомляється на сайті корпорації.
Згідно з інформацією IFC, проєкт має розширити доступ населення та малого й середнього бізнесу до фінансування завдяки поширенню цифрових фінансових послуг у межах відновлення України.
Проєкт передбачає співпрацю з органами влади, фінансовими установами, фінтех-компаніями, а також учасниками ринків венчурного та приватного капіталу.
Зазначається, що схвалений IFC 6 травня 2026 року проєкт складається з трьох компонентів.
Перший компонент передбачає наближення українського законодавства та регуляторного середовища у сфері цифрових фінансових послуг до стандартів Європейського Союзу.
Другий спрямований на модернізацію фінансової інфраструктури та залучення приватного капіталу до фінтех-сектору, зокрема, через розвиток відкритого банкінгу, венчурного капіталу та прямих інвестицій.
Третій має сприяти співпраці, інноваціям і регіональній інтеграції фінтех-ринку, а також надати його учасникам інструменти та знання для поширення цифрових фінансових послуг і розширення доступу до капіталу.
Очікується, що реалізацію проєкту буде завершено до 31 березня 2030 року.
Згідно з даними на сайті IFC, від початку повномасштабного вторгнення обсяг наданого корпорацією фінансування в Україні станом на лютий 2026 року сягнув $2,8 млрд, зокрема, понад $1 млрд було мобілізовано від партнерів і донорів.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод — Кернел Груп» 24 червня 2026 року проведе загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, про що повідомляється в системі розкриття інформації SMIDA від 8 червня.
Подробиці порядку денного наведено в повідомленні емітента.
ПрАТ «Полтавський ОЕЗ — Кернел Груп» входить до структури агрохолдингу Kernel і працює у сфері переробки олійних культур. Основний вид діяльності підприємства — виробництво олії та тваринних жирів. Завод зареєстрований у Полтаві. Як повідомлялося раніше, за підсумками 2025 року підприємство отримало 50,71 млн грн чистого прибутку проти збитку роком раніше.
Імпорт електроенергії в Україну з 8 по 14 червня зріс на 63% порівняно з попереднім тижнем – до 100,6 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map у вівторок.
“Порівняно з попереднім тижнем імпорт зріс за всіма напрямками”, – зазначили у центрі.
Водночас експорт скоротився на 38% і становив 17,2 тис. МВт*год.
За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі імпорту на минулому тижні забезпечила Угорщина – 40 тис. МВт*год, або 39,8%. На Словаччину припадало 27,9 тис. МВт*год (27,7%), Румунію – 23,5 тис. МВт*год (23,4%), Польщу – 9,2 тис. МВт*год (9,1%) і Молдову – 0,03 тис. МВт*год (<0,1%).
Найвищі темпи зростання імпорту зафіксовано з Молдови – у 2,5 рази. Зі Словаччини та Угорщини імпорт збільшився на 86% та 83% відповідно, Румунії – на 47% та Польщі – на 5%.
Своєю чергою, у структурі експорту доля Угорщини склала 7,3 тис. МВт*год (42,6%), Румунії – 6,4 тис. МВт*год (37,3%), Молдови – 3,4 тис. МВт*год (19,9%) і Словаччини – 0,04 тис. МВт*год (0,2%).
Порівняно з попереднім тижнем експорт скоротився за більшістю напрямків на 36-89%. Водночас постачання до Румунії зросли у 2,8 раза. Експорт електроенергії до Польщі не здійснювався з листопада 2025 року.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Гібридний соняшник» 23 червня 2026 року проведе загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, випливає з повідомлення в системі розкриття інформації SMIDA від 8 червня.
Деталі порядку денного зазначені у повідомленні емітента. Формат проведення зборів – дистанційний.
ПрАТ «Гібридний соняшник» працює в аграрному секторі. За відкритими реєстраційними даними, підприємство зареєстроване у 1997 році в Одеській області, Білгород-Дністровському районі, селі Салгани.
Основний вид діяльності компанії – оброблення насіння для відтворення. Статутний капітал товариства становить 520,254 тис. грн.