Чинна президентка Болгарії Іліяна Йотова перемогла у другому турі президентських виборів 1 листопада 2026 року, отримавши 57,57% голосів. Її перемога зміцнює позиції прем’єр-міністра Румена Радева, політична сила якого має абсолютну більшість у парламенті, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними Центральної виборчої комісії Болгарії, після опрацювання 100% протоколів Йотова та кандидат у віцепрезиденти Кирил Вилчев отримали 1 093 852 голоси, або 57,57%. Їхні суперники Андрей Гюров і Георгій Кандев заручилися підтримкою 750 251 виборця, або 39,48%. Ще 56 080 громадян, або 2,95%, обрали варіант «Не підтримую нікого».
У першому турі 25 жовтня Йотова набрала 34,76%, а Гюров — 31,95%. Третє місце посів лідер націоналістичної партії «Відродження» Костадін Костадінов із приблизно 12,55% голосів. У другому турі Йотова збільшила перевагу над суперником до понад 18 відсоткових пунктів.
Особливістю виборів стала низька явка. У першому турі проголосували близько 23% виборців, у другому — приблизно 29%. Таким чином, переможниця отримала підтримку більшості учасників голосування, але значно меншої частини всього електорату.
Іліяна Йотова стала першою жінкою, обраною президентом Болгарії на всенародному голосуванні. З 2017 року вона обіймала посаду віцепрезидентки при Румені Радеві, а в січні 2026 року очолила державу після його дострокової відставки. Під час кампанії Йотова виступала за збереження європейського курсу країни, дипломатичний діалог із Росією та переговори щодо припинення війни в Україні.
Її суперник Андрей Гюров представляв більш виражений євроатлантичний напрям і виступав за зміцнення співробітництва з ЄС і НАТО, підтримку України та протидію російському впливу.
Політичне значення перемоги Йотової пов’язане з результатами парламентських виборів 19 квітня 2026 року. Партія Румена Радева «Прогресивна Болгарія» отримала 131 із 240 депутатських мандатів, а 8 травня Радев очолив уряд. Відтепер президентський інститут і парламентська більшість політично близькі, що може спростити ухвалення державних рішень.
«За явки менш ніж 30% перемога з результатом понад 57% демонструє успішну мобілізацію прихильників, однак не означає автоматичної підтримки політичного курсу більшістю всього електорату», — зазначив соціолог, директор компанії Active Group та експерт Experts Club Олександр Позній.
За його словами, нова конфігурація влади створює сприятливі умови для реалізації урядової програми, але водночас підвищує вимоги до прозорості рішень, парламентського контролю та незалежності державних інститутів.
Для України результати виборів важливі насамперед у контексті подальшої політики Софії щодо санкцій проти Росії, оборонного співробітництва, енергетичної безпеки та Чорноморського регіону. При цьому Болгарія залишається членом ЄС і НАТО, а ключові зовнішньополітичні та економічні рішення ухвалює уряд за участю парламенту.
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.), завершило січень-вересень поточного року з чистим прибутком 94,5 млн грн проти збитку 76,7 млн грн за аналогічний період минулого року, в тому числі у липні-серпні прибуток склав 75,2 млн грн проти збитку 65 млн грн за третій квартал 2025 року.
Згідно з оприлюдненим на сайті заводу звітом компанії, його чистий дохід за 9 місяців збільшився на 51,4% – до 3 млрд 438 млн грн, при цьому в третьому кварталі цей показник збільшився у 3,2 раза – до 1 млрд 609 млн грн.
За даними звіту, в січні-вересні поточного року компанія отримала збиток від операційної діяльності у розмірі 4 млн грн, тоді як рік тому він складав 107,7 млн грн, а валовий прибуток збільшився у 2,4 раза до 260 млн грн.
Непокритий збиток на 1 жовтня 2026 року становив 136,8 млн грн, тоді як на початок року він складав 231,3 млн грн.
Продукція реалізувалась в Україні, частка експорту за січень-вересень склала тільки 0,05%.
В третьому кварталі поточного року реалізовано 224 вантажні вагони, тоді як за цей же період 2025 року – тільки п’ять (за ІІ кв. 2026 р. реалізовано 204 вантажних вагони).
“Наявна позитивна тенденція у збільшенні обсягів реалізації вантажних вагонів. За 9 міс. поточного року реалізовано 502 вантажних вагони”, – констатується у звіті.
Основними клієнтами були АТ “Укрзалізниця” та приватні компанії, які закуповували вантажні вагони для забезпечення перевезень зернових культур і контейнерних перевезень.
Водночас завод констатує, що попит на нові вантажні вагони залишався значно нижчим за виробничі можливості українських вагонобудівних підприємств.
КВБЗ зазначає, що серед 20 вітчизняних вагонобудівних підприємств України, по результатам роботи за січень-серпень (наразі дані щодо реалізації у вересні 2026 року вантажних вагонів вітчизняними підприємствами-конкурентами відсутні) він займає перше місце по обсягам поставок вантажних вагонів (457 вагонів) з часткою ринку 57,6% (всього за 8 міс. 2026 р. вагонобудівниками України на ринок було поставлено 794 вантажних вагони).
Крім того, за третій квартал завод поставив на адресу АТ “УЗ” 20 пасажирських вагонів.
Підприємство також нагадує, що в липні поточного року перемогло в тендері УЗ на постачання 92 пасажирських вагонів, термін постачання яких – 24 місяці від дати авансового платежу, а 20 серпня укладено договір з “УЗ” на поставку 10 пасвагонів (4 купейні спальні з купе відпочинку провідника, 4 купейні спальні та 2 вагони купейні спальні інклюзивні з купе начальника поїзда), які повинні бути поставлені не пізніше 914 календарного дня з дати здійснення покупцем авансового платежу.
КВБЗ виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів, ескалатори.
Як повідомлялося, 2025 року він скоротив чистий дохід на 30,5% порівняно з 2024 роком – до 2 млрд 617,2 млн грн, та отримав 184,5 млн грн збитку, тоді як 2024 року чистий прибуток становив 81,1 млн грн. Було реалізовано 143 вантажні та 51 пасажирський вагон.
Як повідомляє Еxperts.news, читання книг для задоволення пов’язане з поліпшенням пам’яті, концентрації уваги, емоційного стану та зниженням ризику розвитку деменції в літньому віці. До такого висновку дійшли дослідники Кембриджського університету (Велика Британія), проаналізувавши результати низки наукових робіт про вплив читання на здоров’я мозку в різні періоди життя.
Результати наукового огляду опубліковано в журналі Psychological Medicine. Авторами виступили професорка психіатрії Кембриджського університету Барбара Сахакіан, дослідниця Крістель Ленглі та керівниця благодійної організації The Queen’s Reading Room Вікі Перрін. Детальний аналіз результатів 1 листопада опублікувало науково-популярне видання PsyPost.
Дослідники розглянули дані масштабних спостережень за дітьми та дорослими, довгострокових досліджень когнітивного здоров’я людей похилого віку, а також результати магнітно-резонансної томографії мозку.
Одним із наймасштабніших стало американське дослідження Adolescent Brain Cognitive Development (ABCD), яке охопило 10 243 дітей. Вчені спостерігали за учасниками віком від 9–11 до 11–13 років, оцінюючи їхні звички читання, когнітивні здібності та психологічний стан.
Близько 52 % учасників почали читати для задоволення в ранньому дитинстві. Згодом вони демонстрували кращі результати в тестах на робочу пам’ять, увагу та засвоєння інформації порівняно з дітьми, які мало читали або не читали взагалі.
Крім того, серед дітей, які регулярно читали, спостерігалися нижчі показники стресу, депресивних симптомів та поведінкових проблем. Вони також проводили менше часу перед екранами електронних пристроїв і в середньому довше спали.
Дослідження з використанням МРТ виявило відмінності в структурі мозку учасників. У дітей, які почали читати в ранньому віці, відзначалися більші обсяги сірої речовини та площі поверхні кори в деяких областях, пов’язаних з обробкою мови, пам’яттю, увагою та емоційною регуляцією.
Зазначені зв’язки зберігалися й після статистичного коригування з урахуванням віку, статі, соціально-економічного становища сім’ї, освіти батьків та інших факторів.
У рамках цього дослідження найбільш виражені позитивні асоціації спостерігалися при читанні близько 12 годин на тиждень. Однак вчені підкреслюють, що цей показник не можна вважати універсальною нормою або доведеною оптимальною тривалістю читання.
Окрему увагу автори приділили впливу читання на здоров’я людей похилого віку.
В одному з розглянутих досліджень, що охопило 469 осіб віком понад 75 років, регулярне читання було пов’язане зі зниженням ризику розвитку деменції приблизно на 35%. За учасниками спостерігали в середньому 5,1 року.
Інше довгострокове дослідження за участю 1962 осіб віком понад 64 роки показало, що читання не рідше ніж один раз на тиждень було пов’язане з меншим ризиком погіршення когнітивних функцій протягом 14 років. Така закономірність спостерігалася незалежно від рівня освіти учасників.
Вчені пов’язують можливий захисний ефект із формуванням так званого когнітивного резерву — здатності мозку підтримувати інтелектуальні функції попри вікові зміни.
Читання стимулює процеси обробки інформації, уяву, пам’ять і концентрацію уваги. Крім того, художня література активізує нейронні мережі, що беруть участь у розумінні емоцій та намірів інших людей.
Позитивні асоціації виявлено й щодо психологічного благополуччя дорослих.
Згідно з одним із проаналізованих опитувань, яке охопило 4164 особи, 64% респондентів, які читали не менше 30 хвилин на тиждень, зазначали, що читання допомагає їм краще розуміти почуття інших людей. Серед тих, хто не читав, відповідний показник становив 48%.
При цьому 38% опитаних читачів називали книги найкращим способом зменшення стресу.
Автори також звернули увагу на користь спільного читання та участі в книжкових клубах. За даними низки досліджень, такі заняття можуть сприяти зменшенню почуття самотності та покращенню соціальних зв’язків, особливо серед людей похилого віку.
Разом із тим дослідники відзначають тривожну тенденцію до зниження інтересу до читання серед дітей та підлітків. Згідно з опитуваннями британської організації National Literacy Trust, у 2024–2025 роках показники регулярного читання та інтересу до книг продовжували знижуватися, особливо серед хлопчиків віком 11–16 років.
На думку вчених, популяризація читання може стати відносно доступним способом підтримки інтелектуальної активності та психологічного благополуччя населення. При цьому йдеться не лише про друковані книги, а й про електронні видання, журнали, комікси та інші текстові матеріали, які люди обирають за власним бажанням.
Однак автори підкреслюють, що більшість проаналізованих досліджень мали спостережний характер. Виявлений зв’язок між читанням і здоров’ям мозку не доводить, що саме читання безпосередньо запобігає деменції чи іншим захворюванням. Можливо також, що люди з від початку міцнішим здоров’ям частіше зберігають звичку читати.
Для підтвердження причинно-наслідкового зв’язку необхідні додаткові експериментальні дослідження.
Автори наукової публікації вважають, що подальше вивчення впливу читання на когнітивні функції може допомогти розробити доступні програми профілактики вікового зниження інтелектуальних здібностей та підтримки психічного здоров’я.
Першоджерело: Psychological Medicine, Кембриджський університет, 15 вересня 2026 року.