Українські посадовці за 2025 рік подали 2 861 декларацію з криптовалютою, що на 16% більше, ніж за 2024 рік, свідчать дані Opendatabot на основі Єдиного державного реєстру декларацій.
Загалом за минулий рік декларанти подали 654 159 декларацій. У 2024 році кількість декларацій із криптовалютою становила 2 468, у 2023 році – 1 921, у 2022 році – 1 481, у 2021 році – 961. Таким чином, порівняно з довоєнним 2021 роком кількість криптодекларацій зросла майже утричі.
Водночас 265 декларацій із криптовалютою за 2025 рік були подані невчасно – після 1 квітня 2026 року. Ще шість декларацій, які містили дані про криптовалюту, були закриті з публічного доступу.
Найактивніше цифрові активи декларують представники Національної поліції. Вони подали 548 декларацій із криптовалютою, або 19,2% від загальної кількості таких декларацій. Далі йдуть працівники прокуратури – 358 декларацій, військовослужбовці ЗСУ – 240, представники судової системи – 223 та працівники міських рад – 198.
За географією лідирує Київ, де було подано 820 декларацій із криптовалютою. Далі йдуть Київська область – 277 декларацій, Дніпропетровська область – 215, Харківська – 200 та Львівська – 174.
Opendatabot не наводить загальної суми всіх задекларованих криптоактивів, однак окремі найбільші позиції оцінюються у десятки та сотні мільйонів гривень. Зокрема, найбільший задекларований біткоїн-портфель серед посадовців за 2025 рік становить 100 BTC, що на 10 червня 2026 року оцінювалося у 278,8 млн грн.
Зростання кількості декларацій із криптовалютою свідчить, що цифрові активи стали помітною частиною майнових декларацій українських посадовців. Водночас це створює додатковий запит на перевірку походження таких активів, коректність їх оцінки та прозорість декларування.
У міжнародному контексті Україна залишається одним із найбільш активних крипторинків світу. За Global Crypto Adoption Index 2025 від Chainalysis, топ-10 країн за рівнем впровадження криптовалют виглядає так: Індія, США, Пакистан, В’єтнам, Бразилія, Нігерія, Індонезія, Україна, Філіппіни та Росія. Україна посідає 8-ме місце у загальному рейтингу, а в рейтингу з поправкою на чисельність населення – 1-ше місце.
Джерело: Opendatabot
Сила хвата може бути простим і недорогим показником загального стану здоров’я та ризику серцево-судинних захворювань, про що свідчать результати міжнародного дослідження PURE, опублікованого в медичному журналі The Lancet.
У дослідженні взяли участь 139 691 дорослих осіб віком від 35 до 70 років із 17 країн. За учасниками спостерігали в середньому близько чотирьох років, а силу хвату вимірювали за допомогою спеціального приладу — ручного динамометра.
За висновками дослідників, нижча сила хвату була пов’язана з вищим ризиком смерті від усіх причин, серцево-судинної смертності, інфаркту та інсульту. Кожне зниження сили хвату на 5 кг асоціювалося з підвищенням ризику смерті від усіх причин на 16%, серцево-судинної смертності — на 17%, інфаркту — на 7%, інсульту — на 9%.
Автори дослідження також зазначили, що сила хвату виявилася сильнішим предиктором загальної та серцево-судинної смертності, ніж систолічний артеріальний тиск. При цьому це не означає, що вимірювання тиску втрачає значення: йдеться про те, що м’язова сила може бути додатковим простим маркером ризику.
Популярні тести на кшталт запитання «чи можете ви провисіти на перекладині одну хвилину» можуть частково відображати силу хвату, витривалість передпліччя, масу тіла та загальну фізичну форму. Однак важливо розрізняти: у дослідженні The Lancet оцінювали не час вису на перекладині, а саме силу стискання кисті за допомогою динамометра.
Орієнтовні побутові норми для вису на перекладині часто наводять окремо для чоловіків і жінок.
Для чоловіків базовий рівень виглядає так:
до 30 років — 60–90 секунд,
30–40 років — 45–60 секунд,
40–50 років — 30–45 секунд,
після 50–60 років — приблизно 15–30 секунд.
Для жінок орієнтири нижчі:
до 30 років — 40–60 секунд,
30–40 років — 30–45 секунд,
40–50 років — 20–30 секунд,
після 50–60 років — 15–20 секунд.
Ці показники не є медичним стандартом і не можуть використовуватися для діагностики. На результат впливає не лише сила хвату, а й маса тіла, стан плечових суглобів, техніка, досвід тренувань та загальний стан здоров’я.
Медичне значення має не окремий рекорд у висі, а загальна тенденція: слабший хват може бути маркером меншої м’язової маси, низької фізичної активності, вікових змін або супутніх захворювань. Саме тому дослідники розглядають силу хвата як потенційно корисний скринінговий показник у практиці лікарів.
Водночас лікарі наголошують: слабкий хват або короткий час вису на перекладині не є самостійним діагнозом. Це лише сигнал, що варто звернути увагу на фізичну активність, серцево-судинні ризики, харчування, сон, вагу, рівень артеріального тиску та загальний стан здоров’я.
За даними Fixygen, ПрАТ «Запоріжсклофлюс» 14 липня 2026 року проведе загальне зібрання акціонерів у дистанційному форматі, про що повідомляється в системі розкриття інформації SMIDA від 9 червня.
Деталі порядку денного наведено в повідомленні емітента.
ПрАТ «Запоріжсклофлюс» зареєстровано в Запоріжжі. Згідно з відкритими реєстраційними даними, компанія працює у сфері виробництва хімічної продукції. Підприємство зареєстровано у 1994 році, статутний капітал становить 109,47 тис. грн. Серед напрямків діяльності компанії публічно згадуються матеріали для скляної та суміжної промисловості.
Страхова група “ТАС” (Київ) у червні 2026 року виплатила за укладеними договорами страхування 343,5 тис. грн, що на 74,1% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Як повідомляється на сайті страховика, 19,3% всього обсягу виплат припало на КАСКО, або 66,4 млн грн (на 34,5% більше, ніж у травні -2025), на ОСЦПВ – 49,1%, або 168,7 млн грн (більше у 2,1 раза), на “Зелену картку” – 15,9%, або 54,6 млн грн (+59,2%).
Частка ДМС у портфелі виплат компанії або 42,04 млн грн (+41%). Своєю чергою за договорами страхування майна компанія виплатила 3,2 млн грн, це в 3,4 раза більше за вказаний показник за підсумками травня минулого року.
За іншими договорами страхування компанія за місяць виплатила 8,57 млн грн – в 2,2 більше, ніж торік.
СГ “ТАС” зареєстрована у 1998 році. Є універсальною компанією, пропонує понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій та філій і 450 офісів продажів по всій території України.
Як повідомляє Fixygen, Національний банк України застосував до ТОВ «ФК «Бізнес-Партнер» захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 432,35 тис. грн та письмового застереження.
Як повідомляється на сайті регулятора, санкції застосовано за подання до НБУ регуляторної звітності, що містить недостовірні дані, а також за незабезпечення функціонування комплексної, адекватної та ефективної системи внутрішнього контролю.
Зокрема, штраф накладено за порушення вимог пункту 5 розділу I Правил складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку України, затверджених постановою правління НБУ №123 від 25 листопада 2021 року.
Компанія має сплатити штраф упродовж місяця з дня набрання чинності рішенням. Крім того, до 15 липня 2026 року ФК «Бізнес-Партнер» повинна усунути порушення вимог до системи корпоративного управління та внутрішнього контролю фінансової компанії, а також недолік у діяльності, зазначений у застереженні.
ТОВ «ФК «Бізнес-Партнер» зареєстроване в Україні, код ЄДРПОУ 43310379. Компанія працює на ринку небанківських фінансових послуг. Такі установи перебувають під наглядом НБУ після передання регулятору функцій контролю за небанківським фінансовим сектором.
Джерело: НБУ
NBU, Бізнес-Партнер, ФК, ШТРАФ
Україна спільно з Албанією підписали угоду про міжнародне автомобільне сполучення, що передбачає можливість для регулярних вантажних і пасажирських перевезень, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“На практиці це означає більше можливостей для експорту українських товарів, спрощення роботи для перевізників, розвиток нових транспортних маршрутів через країни Південно-Східної Європи та кращу транспортну доступність для громадян обох держав”,- написав Кулеба у Телеграм у вівторок.
За його словами, відтепер Албанія стала 37-ю країною, з якою Україна матиме “транспортний безвіз”.
Зазначається, що міністерство продовжує також працювати над розширенням міжнародного транспортного сполучення України, відкриттям нових ринків для перевізників.
автомобільне сполучення, АЛБАНИЯ, перевізники, ТРАНСПОРТНЫЙ БЕЗВИЗ, УКРАЇНА
