Як повідомляє Сербський Економіст, за останніми доступними офіційними даними, рейтинг середньої вартості орної землі виглядає наступним чином:
1. Словенія — 28 348 тис. євро за гектар, дані за 2024 рік.
2. Греція — близько 14 312 тис. євро, 2024 рік.
3. Сербія — 9 583 тис. євро, 2025 рік.
4. Румунія — 8,7 тис. євро, 2024 рік.
5. Болгарія — 8 679 тис. євро, 2024 рік.
6. Хорватія — 6 723 тис. євро, 2025 рік.
Дані відображають вартість вільної орної землі без будівель та багаторічних насаджень. Періоди статистичних спостережень різняться, тому рейтинг показує загальний рівень цін, а не повністю синхронне порівняння.
Найдорожча земля регіону знаходиться в Словенії, де пропозиція обмежена, а ділянки часто невеликі й роздроблені. У Греції вартість сильно залежить від доступу до води, близькості до узбережжя та можливості будівництва. Сербія вже випередила за середньою ціною Румунію, Болгарію та Хорватію, хоча її показники залишаються приблизно на 37% нижчими за середній рівень ЄС.
Для іноземця ціна не є єдиним критерієм. У Сербії пряма купівля сільськогосподарської землі майже повністю заборонена. У країнах ЄС громадяни інших держав союзу зазвичай мають більше можливостей, тоді як для покупців із третіх країн можуть діяти обмеження, правила взаємності або необхідність купівлі через місцеву компанію.
Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина не включені до рейтингу через відсутність свіжої порівнянної національної статистики. Ціни в оголошеннях там можуть помітно відрізнятися від фактичної вартості угод.
https://t.me/relocationrs/3397
У січні-липні 2026 року Україна імпортувала машин, обладнання та транспортних засобів на суму 25,7 млрд доларів, що становить понад 44 % усього товарного імпорту країни, повідомила Державна митна служба.
Другою за величиною групою стали паливно-енергетичні товари, імпорт яких склав $8,5 млрд, третьою — продукція хімічної промисловості з показником $8 млрд.
Сукупно на ці три товарні категорії припало $42,2 млрд, або близько 73% імпорту України за сім місяців.
Під час митного оформлення машин, обладнання та транспорту до державного бюджету було сплачено 145,5 млрд грн митних платежів, що забезпечило 28% відповідних надходжень.
Паливно-енергетичні товари забезпечили 172,7 млрд грн, або 34% митних платежів, хімічна продукція — 66,5 млрд грн, або 13%.
Таким чином, три найбільші імпортні категорії сформували близько 75% митних платежів.
Загальний імпорт товарів до України у січні-липні зріс на 26,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $58,1 млрд.
Найбільшими країнами-постачальниками були Китай із $16,8 млрд, Польща із $5,5 млрд та Німеччина із $3,8 млрд.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України в січні-липні 2026 року становило близько $34 млрд порівняно з $22,7 млрд за аналогічний період 2025 року, свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби (ДМС).
Таким чином, товарний торговельний дефіцит за рік збільшився приблизно на $11,3 млрд, або майже на 50%.
Імпорт товарів в Україну за сім місяців зріс на 26,6% — до $58,1 млрд з $45,9 млрд роком раніше, тоді як експорт збільшився лише на 3,8% — до $24,1 млрд з $23,2 млрд.
Співвідношення експорту до імпорту, за розрахунками на основі даних ДТС, знизилося приблизно до 41,5% з 50,5% у січні–липні 2025 року.
Основний обсяг імпорту припав на машини, обладнання та транспорт — 25,7 млрд доларів, паливно-енергетичні товари — 8,5 млрд доларів та продукцію хімічної промисловості — 8 млрд доларів. У сукупності ці три групи забезпечили близько 73 % усього товарного імпорту.
У експорті лідируючі позиції зберегли продовольчі товари — $14,1 млрд. Метали та вироби з них експортовано на суму $2,5 млрд, машини, обладнання та транспорт — на $2,1 млрд.
Найбільшими постачальниками товарів до України стали Китай — $16,8 млрд, Польща — $5,5 млрд та Німеччина — $3,8 млрд.
Основними ринками українського експорту були Польща — 2,8 млрд доларів, Туреччина — 2 млрд доларів та Німеччина — 1,5 млрд доларів.
Польща зберегла статус найбільшого ринку для українського товарного експорту та другого за величиною постачальника товарів до України за підсумками січня–липня 2026 року, свідчать дані Державної митної служби.
Україна експортувала до Польщі товарів на $2,8 млрд, тоді як польські поставки на український ринок склали $5,5 млрд.
Таким чином, сукупний товарообіг двох країн за сім місяців сягнув близько $8,3 млрд.
Баланс двосторонньої торгівлі товарами для України виявився від’ємним — приблизно на $2,7 млрд.
На Польщу припало близько 11,6 % усього українського товарного експорту та приблизно 9,5 % імпорту.
Другим за величиною ринком для українських товарів стала Туреччина, куди було експортовано продукції на $2 млрд, третім — Німеччина з $1,5 млрд.
За обсягами поставок до України перше місце з великим відривом посів Китай — $16,8 млрд. Після Польщі третю позицію посіла Німеччина з $3,8 млрд.
Загалом товарний імпорт України за січень-липень зріс на 26,6% — до $58,1 млрд, тоді як експорт збільшився на 3,8% — до $24,1 млрд.
Як повідомляє «Сербський економіст», Президент України Володимир Зеленський 8 серпня здійснить офіційний візит до Сербії та зустрінеться в Белграді з президентом країни Александром Вучичем. Інформацію про візит офіційно підтвердила прес-служба президента Сербії. Це стане першим візитом Зеленського до Сербії за час його президентства.
Детальна програма переговорів поки що не опублікована. Однак центральними темами, судячи з контактів Белграда та Києва останніх місяців, можуть стати двосторонні відносини, європейська інтеграція двох країн, розширення економічного співробітництва, можлива угода про вільну торгівлю, регіональна безпека та участь Сербії у відновленні України.
У травні Зеленський і Вучич уже обговорювали по телефону розвиток двосторонніх відносин. Тоді український президент особливо наголосив на відновленні переговорів щодо зони вільної торгівлі з Сербією. Вучич, зі свого боку, називав економічне співробітництво одним із ключових напрямків подальшого зближення двох країн.
Після цього в Белграді відбулися переговори представників урядів двох країн. 21 травня сербський міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Ягода Лазаревич та український віцепрем’єр і торговий представник Тарас Качка підписали спільну заяву про продовження переговорів щодо угоди про вільну торгівлю. Одночасно відбувся сербсько-український бізнес-форум за участю представників близько 30 компаній.
Майбутній візит продовжує помітне пожвавлення політичних контактів між Белградом і Києвом.
У червні 2025 року Вучич уперше після початку повномасштабної російсько-української війни відвідав Україну, взявши участь у саміті «Україна — Південно-Східна Європа» в Одесі. Тоді він підтвердив підтримку територіальної цілісності України та запропонував участь Сербії у відновленні одного або кількох українських міст чи районів.
15 липня 2026 року Вучич знову перебував в Україні — на V саміті «Україна — Південно-Східна Європа» у Києві.
При цьому позиція Сербії щодо війни залишається особливою. Белград підтримує територіальну цілісність України та голосував на підтримку низки відповідних міжнародних документів, надає гуманітарну допомогу, однак не приєднався до санкцій ЄС проти Росії. Вучич також неодноразово уникав підписання окремих регіональних декларацій у тій частині, де вони передбачали посилення тиску на Москву.
Тому сам факт візиту українського президента до Белграда має політичне значення: Сербія намагається одночасно зберігати традиційні відносини з Росією, розвивати відносини з Києвом і продовжувати рух до членства в ЄС.
Додатковою темою може стати запропонована Україною нова регіональна Карпатська ініціатива. Зеленський раніше заявляв, що до неї планується залучити, зокрема, Сербію, а співпраця може охоплювати економіку, логістику, безпеку, туризм та відновлення України.
Економічна складова візиту стає особливо актуальною на тлі відновлення двосторонньої торгівлі.
За офіційними даними МЗС Сербії та Статистичного управління країни, у 2025 році товарообіг Сербії та України становив 391,8 млн євро. Сербія експортувала до України товарів на суму 179,6 млн євро, а імпортувала української продукції на суму 212,2 млн євро. Таким чином, торговельний баланс залишався на користь України приблизно на 32,6 млн євро.
У доларовому вираженні, за даними президента ТПП Сербії Марко Чадежа, двосторонній товарообіг досяг 442,2 млн доларів, практично повернувшись до рівня останнього довоєнного 2021 року. Сербський експорт становив $202,9 млн, український експорт до Сербії — $239,3 млн. Близько 900 сербських компаній здійснюють торговельні операції з Україною, зокрема приблизно 670 імпортують українську продукцію.
UKRNAFTA послідовно розвиває власний парк паливовозів, щоб підвищити надійність постачання пального по всій країні.
Загалом компанія інвестує у придбання 100 сучасних паливовозів. Із них 33 — за механізмом фінансового лізингу, ще 67 — за рахунок власних коштів.
Уже найближчим часом дорогами України курсуватимуть перші п’ять нових брендованих автомобілів.
«У нинішніх умовах стійкість енергетичної компанії визначається не лише наявністю ресурсу, а й здатністю своєчасно доставити його туди, де він потрібен, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Розвиток власної логістики — це стратегічна інвестиція у стійкість компанії. Це більша оперативність, менша залежність від зовнішніх підрядників, ефективніше управління витратами та вища надійність постачання пального для наших клієнтів».
Сьогодні мережу UKRNAFTA, яка налічує понад 660 автозаправних комплексів, обслуговують близько 400 паливовозів. Водночас власний транспорт забезпечує лише близько 10% потреб, решту — логістичні партнери.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
