Рада ЄС остаточно затвердила пакет фінансової допомоги Україні, що включає винятковий кредит макрофінансової допомоги (MFA) у розмірі до EUR35 млрд у рамках ініціативи G7 «Надзвичайні кредити для прискорення доходів України» (ERA), яка передбачає виділення до $50 млрд із подальшим погашенням доходами від знерухомлених російських активів.
Як ідеться в повідомленні в соцмережі X Угорщини, яка головує в ЄС, також затверджено механізм кредитного співробітництва, що допоможе Україні погасити кредити на суму до EUR45 млрд (близько $50 млрд), надані ЄС і партнерами з G7 у рамках цієї ініціативи.
Раніше повідомлялося, що умови нового MFA будуть прив’язані до умов Ukraine Facility, і її виділення планують почати ще до кінця цього року.
Напередодні глава американського Мінфіну Джанет Єллен повідомила, що США дуже близькі до завершення узгодження американської частини цього кредиту ERA. «Ми вже на 99% готові», – уточнила вона. За її словами, США все ще чекають гарантій від Євросоюзу щодо запровадження більш довгострокового режиму санкцій для забезпечення того, щоб прибуток від активів РФ залишався доступним. Наразі режим санкцій ЄС вимагає одноголосного продовження кожні півроку, і його збільшення до трьох років блокує Угорщина.
За словами міністра фінансів Німеччини Крістіана Лінднера, за такого фінансування з боку США підтримка з боку Європейського Союзу становитиме «приблизно EUR18 млрд», що еквівалентно приблизно $20 млрд, хоча для підстраховки ЄС затвердив можливість виділення кредиту в рамках ERA у розмірі до EUR35 млрд.
Велика Британія 22 жовтня вже заявила, що надає Україні військовий кредит на GBP2,26 млрд (майже $3 млрд за поточним курсом) для закупівлі необхідного військового обладнання в рамках ERA.
Канада ще в червні, одразу після рішення G7 про ініціативу ERA, анонсувала виділення в її рамках CAD5 млрд ($3,6 млрд за поточним курсом).
МВФ в оновленій за підсумками п’ятого перегляду програмі розширеного фінансування EFF вказав, що в разі завершення війни наприкінці 2025 року Україні із зазначених $50 млрд для підтримки бюджету знадобиться $33,1 млрд: наступного року – $19,1 млрд, 2026 року – $9,2 млрд і 2027 року – $4,9 млрд.
У негативному сценарії продовження війни до середини 2026 року бюджету України для покриття дефіциту потрібні будуть усі $50 млрд.
Китай затвердив список інвестиційних проєктів загальною вартістю 200 млрд юанів ($28 млрд), запланованих на наступний рік, повідомив представник Державного комітету у справах розвитку і реформ КНР агентству «Сіньхуа».
За його словами, у списку налічується 647 проєктів, які охоплюють такі напрямки, як будівництво міських підземних трубопроводів, програми підтримки нужденних через їхнє працевлаштування, зміцнення аварійних водосховищ, охорона й відновлення довкілля, транспортна інфраструктура, основні об’єкти громадської інфраструктури, включно з освітніми, медичними та культурними установами, а також ключові об’єкти зберігання сільськогосподарської продукції.
Відомство має намір сприяти запуску та здійсненню проєктів у найкоротші строки та докладати зусиль для досягнення практичного прогресу в їхній реалізації вже цьогоріч, щоб забезпечити потужну підтримку економічному зростанню в четвертому кварталі.
Крім того, представник держкомітету наголосив на наявності досить міцного фундаменту для досягнення цілей економічного зростання країни у 2024 році приблизно на 5%.
Як повідомлялося, у січні-вересні ВВП КНР збільшився на 4,8%. Минулого року економіка зросла на 5,2%.
Національна асоціація добувної промисловості України, Об’єднання підприємств «Укрметалургпром», Українська асоціація виробників феросплавів («УкрФА»), Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів, асоціація «Укрцемент» просять президента України Володимира Зеленського доручити оперативно відновити бронювання через міністерства, зокрема з використанням порталу «Дія».
«Ми розуміємо і поділяємо прагнення президента навести лад із бронюванням працівників. Але на тлі сумнівних рішень місцевої влади повністю призупинили процеси бронювання і профільні міністерства», – зазначається в листі, з яким ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна”.
Його автори визнають, що чинний порядок бронювання не досконалий і містить певні недоліки, які дають змогу надавати статус критично важливого підприємства компаніям, що по суті такими не є. Однак, на думку асоціацій, насамперед ідеться про можливість отримання такого статусу за рішенням місцевих державних (військових) адміністрацій.
Водночас, констатується в листі, за результатами проведеної на початку жовтня наради та рішення Кабінету міністрів провести аудит ухвалених рішень щодо бронювання, воно було призупинено й окремими міністерствами, хоча декларувалося, що міністерств це рішення не стосується. Як заявляють асоціації, ці міністерства повністю призупинили процеси підтвердження статусу критично важливих підприємств і бронювання працівників для справді важливих підприємств, які раніше вже отримали цей статус від профільного міністерства. Крім того, до 15 листопада зупинено можливість бронювання працівників за допомогою порталу «Дія».
«Упевнені, що ваші доручення були спрямовані на виявлення ризиків і недоліків для їхнього подальшого усунення, однак не мали на меті зупинити всі процеси бронювання персоналу для справді критично важливих підприємств, що може повністю зупинити економіку і призвести до катастрофічних наслідків», – ідеться в листі.
Як повідомлялося, після ухвалення протокольного рішення уряду від 8 жовтня щодо аудиту рішень про визнання підприємств критично важливими для економіки процес бронювання фактично паралізували, що викликало протести з боку безлічі бізнес-асоціацій.
Уряд 22 жовтня запровадив можливість проведення повторних перевірок відповідності підприємств критеріям критично важливих «у разі потреби». Документ передбачає, що ці перевірки проводять ті самі органи, які спочатку надавали підприємствам статус критично важливих. Підсумком такої перевірки може стати невідповідність підприємства критеріям критично важливого і скасування для нього такого статусу. Копію рішення за підсумками повторної перевірки органи влади мають надати Мінекономіки, Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органу Міноборони) і Мінцифри в одноденний строк.
Українське державне підприємство поштового зв’язку (УДППЗ) «Укрпошта» 23 жовтня оголосило про намір укласти з СК «Європейський страховий альянс» (обидва – Київ) договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість послуги становила 1,162 млн грн, цінова пропозиція компанії – 345,105 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Гардіан» із пропозицією 350,799 тис. грн, «Інтер-Поліс» – 350,8 тис. грн, «Країна» – 553,8 тис. грн, «Євроінс Україна» – 569,9 тис. грн.
Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді ухвалити в цілому законопроєкт (№9235) про окремі питання розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном зниклої безвісти фізичної особи, повідомляє прес-служба апарату українського парламенту.
Законопроєкт пропонує внести зміни до Цивільного кодексу та законів «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність» та «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».
Законопроєкт, зокрема, визначає порядок встановлення нотаріусами опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, яка зникла безвісти за особливих обставин. Проєкт закону розширює перелік осіб, яким банки можуть розкривати інформацію, що становить банківську таємницю. Зокрема, передбачається її розкриття на запити нотаріусів для вчинення нотаріальної дії для вжиття заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, яка зникла безвісти за особливих обставин.
Ухвалення законопроєкту дасть змогу членам сім’ї фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або зниклою безвісти за особливих обставин, отримувати від нотаріуса свідоцтво про встановлення опіки над майном зазначених осіб. Закон також забезпечить захист прав та інтересів України в зарубіжних юрисдикціях під час розгляду справ, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території країни.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про внесення до деяких законів змін щодо окремих питань розкриття банківської таємниці 23 травня.
ОККО Group почала будівництво всесезонного гірського курорту GORO Mountain Resort біля підніжжя гірського масиву Високий Верх на висоті 650 м над рівнем моря у Львівській області, повідомляють на сайті групи в середу.
Сумарні інвестиції в проєкт рекреації оцінюють у $1,5 млрд. OKKO Group завдяки власним і кредитним коштам планує вкласти $500 млн, ще $1 млрд планують залучити в інших інвесторів.
Загальна площа GORO Mountain Resort становитиме майже 1200 га, з яких 360 га заплановано для гірської та лижної інфраструктури, а понад 800 га – для розвитку готельних, комерційних і рекреаційних об’єктів.
На цій території протягом 15 років заплановано збудувати 41 лижну трасу завдовжки 75 км з 342 га засніження, 17,5 км витягів, з яких дві сучасні гондольні канатні дороги та 11 крісельних канатних доріг, а також Welcome- та Mountain-центри.
Будівництво першої черги GORO загальною площею 127 га вже стартувало за 5 км від селища Славське із завершенням у 2028-2029 рр. У її межах передбачено 10 лижних трас завдовжки 13 км, п’ять готельних комплексів на 1100+ номерів разом із рекреаційною інфраструктурою зі спа-зонами, басейнами, ресторанами, дитячими та бізнес-зонами.
«Ми бачимо перспективу, навіть незважаючи на виклики війни, і розуміємо важливість таких амбітних проєктів для соціально-економічного розвитку Львівського регіону. Новий гірський рекреаційний проєкт має стати магнітом для українських та іноземних туристів і потенційних інвесторів, ставлячи сучасну гірську локацію на туристичну карту Європи», – зазначив СЕО OKKO Василь Даниляк.
ОККО Group у GORO Mountain Resort виступає єдиним власником, основним інвестором, майстер-девелопером, забудовником та оператором для забезпечення гармонійного розвитку та цілісної концепції всесезонного рекреаційного проєкту.
Для створення міжнародного формату ОККО Group залучила австрійських експертів світового класу: PKF Hospitality (інвестиційний аналіз і концепція), ILF Group (майстер-план і лижна інфраструктура) і Doppelmayr/Garaventa Gruppe (проєктування підйомників і канатних доріг). Девелопментом і будівництвом нерухомості на території GORO Mountain Resort займається інвестиційно-девелоперська компанія GORO Development, а управляти комплексом буде єдиний оператор.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн «Галнафтогаз», який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом «ОККО», що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
