Молочна галузь України увійшла в найглибшу кризу за останні роки через падіння закупівельних цін нижче собівартості, що створює ризик втрати 20% промислового виробництва молока до кінця 2026 року, повідомила заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас на круглому столі парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики.
Згідно з даними асоціації, у 2025 – на початку 2026 року закупівельні ціни на молоко-сировину знизилися на 23% і в лютому становлять у середньому 13,5 грн/кг (без ПДВ), тоді як прямі операційні витрати перевищують 16 грн/кг. Навіть високоефективні промислові ферми на 1000–1200 корів четвертий місяць поспіль накопичують понад 1 млн грн збитків щомісяця.
“Молочна галузь входить у найглибшу кризу за останні роки. Без оперативних рішень у 2026 році ми ризикуємо втратити частину виробничого потенціалу, який після війни буде надзвичайно складно відновити. Для виробника рішення про підтримку до початку посівної – це вибір: сіяти корми і зберігати стадо чи згортати виробництво”, – процитувала пресслужба АВМ виступ Жупінас.
Для стабілізації ситуації АВМ пропонує запровадити спеціальну дотацію у розмірі 8000 грн на корову для промислових господарств від 50 голів. Потенційний обсяг цієї програми оцінюється у EUR62 млн. Без такої допомоги до кінця 2026 року країна може втратити 500–600 тис. тонн молока, що становить майже 20% промислового виробництва.
Другою ініціативою є створення справедливих умов на ринку через врегулювання недобросовісних торговельних практик мереж. Сьогодні фінансові ризики ритейлу перекладаються на виробника і переробника, що безпосередньо тисне на закупівельну ціну. Без законодавчих змін стабілізувати ланцюг “ферма — переробка — торгівля” неможливо.
Також асоціація наголошує на необхідності стимулювання попиту через державні закупівлі, які мають орієнтуватися на вітчизняного виробника. Зокрема, запуск програми “Шкільне молоко” для 4,4 млн школярів забезпечить гарантований збут 195 тис. тонн молока на рік, що становить близько 5% обсягів переробки.
“Позиція АВМ – це не запит на преференції, а відповідь на масштаб викликів. 2026 рік стане переломним: або рішення будуть ухвалені зараз, або втрати, яких ще можна уникнути сьогодні, завтра коштуватимуть державі значно дорожче”, – резюмували в галузевій асоціації.
Міністерство молоді та спорту опублікувало рейтинг найкращих закладів фізичної культури і спорту в Україні за підсумками 2025 року.
“Оцінювання здійснювалося на основі результатів участі спортсменів в офіційних міжнародних та всеукраїнських спортивних змаганнях у 2025 році. До рейтингу увійшли 111 спеціалізованих ДЮСШ олімпійського резерву, 112 ДЮСШ (із числа п’яти кращих у кожній області та місті Києві), 33 школи вищої спортивної майстерності, 17 закладів спеціалізованої освіти спортивного профілю та 15 центрів олімпійської підготовки”, – йдеться у повідомленні міністерства.
Зокрема, серед найкращих спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву: ДЮСШ Дерюгіних (Київська міська рада), Сумська обласна СДЮСШОР “Динамо” (Сумська облрада) і Вінницька обласна СДЮСШОР з хокею на траві “Олімпія” (Вінницька облрада).
Найкращі дитячо-юнацькі спортивні школи: ДЮСШ “Аквалідер” (КМДА), Броварська ДЮСШ з ушу та єдиноборств (Броварська міська рада, Київська область) і Карлівська ДЮСШ (Полтавська область).
Найкращі школи вищої спортивної майстерності: Школа вищої спортивної майстерності міста Києва, ШВСМ Львівської обласної ради і Київська міська ШВСМ.
Найкращі фахові коледжі спортивного профілю: Львівський фаховий коледж спорту (Львівська облрада), Олімпійський фаховий коледж ім. Івана Піддубного (НУФВСУ) і Харківський фаховий коледж спортивного профілю (Харківська облрада).
Найкращі спортивні ліцеї: Київський обласний ліцей фізичної культури і спорту (Київська облрада), Київський спортивний ліцей і Івано-Франківський спортивний ліцей (Івано-Франківська облрада).
Найкращі центри олімпійської підготовки: Державний центр олімпійської підготовки із зимових видів спорту (Івано-Франківська область), Центр олімпійської підготовки (Київська обласна рада) і Державний центр олімпійської підготовки з плавання синхронного та стрибків у воду (м. Київ).
Зазначається, що у загальному рейтингу серед регіонів 1 місце посів Департамент молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, 2 місце — Харківська область, 3 місце — Львівська область.
З детальними результатами рейтингу можна ознайомитися за посиланням: https://mms.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-reitynhu-z-olimpiiskykh-ta-neolimpiiskykh-vydiv-sportu-v-ukraini-za-2025-rik
Як повідомлялося, в 2024 році в рейтинг найкращих закладів фізкультури і спорту увійшли: Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву-2 (Кіровоградська ОДА), Броварська ДЮСШ з ушу та єдиноборств (Броварська міська рада, Київська область), Школа вищої спортивної майстерності міста Києва, Львівський фаховий коледж спорту (Львівська облрада), Київський обласний ліцей фізичної культури і спорту (Київська облрада).
Американські неврологи представили Brain Care Score – інтерактивний опитувальник, який допомагає оцінити стан «здоров’я мозку» і визначити, які зміни в способі життя можуть знизити ризики інсульту, деменції та депресії.
Згідно з описом розробників з McCance Center for Brain Health (Massachusetts General Hospital), шкала є 21-бальною і враховує 12 модифікованих факторів – від артеріального тиску, рівня цукру і холестерину до харчування, сну, фізичної активності, куріння, вживання алкоголю, стресу, соціальних зв’язків і «сенсу/мети в житті» .
Ефективність підходу оцінювалася на даних UK Biobank: у дослідженні на майже 399 тис. учасників вищий Brain Care Score був статистично пов’язаний з нижчим ризиком деменції та інсульту при медіані спостереження 12,5 року (зокрема, приріст на 5 балів асоціювався зі зниженням ризиків у різних вікових групах).
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у липні–грудні 2025 року (перше півріччя 2026 фінансового року) інвестував $25 млн у розвиток логістичної стійкості та інфраструктури, повідомила компанія у фінансовому звіті.
“Чистий обсяг грошових коштів, використаних в інвестиційній діяльності, становив $145 млн протягом жовтня-грудня 2025 року. Відтік коштів переважно складався з $120 млн, інвестованих у фінансові активи в рамках стратегії управління ліквідністю групи, та $25 млн капітальних витрат, в основному пов’язаних з реконструкцією перевантажувального термінала в Чорноморську, сільськогосподарської техніки, резервного енергетичного обладнання та вагонів для перевезення зерна”, — зазначається у документі.
Згідно зі звітом, загальний обсяг капітальних інвестицій групи за все звітне півріччя склав $55 млн. Окрім інфраструктурних проєктів, $25 млн було інвестовано в агробізнес, зокрема в оновлення парку техніки для точного землеробства, а близько $5 млн склали інші капітальні витрати. Таким чином компанія продовжує реалізацію проєктів із модернізації логістичного ланцюга та забезпечення автономності виробничих потужностей.
Як повідомлялося, собівартість реалізованої продукції у другому кварталі зросла на 28% проти попереднього квартального періоду. Таку динаміку холдинг пояснив збільшенням витрат на доставку та обробку вантажів на 55%, що стало наслідком зростання страхових премій через активізацію російських атак на цивільні судна в зоні Чорноморських портів протягом звітного періоду.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається також вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” у першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень–грудень 2025 року) скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $119 млн. Консолідована виручка агрохолдингу за звітний період склала $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР. Показник EBITDA знизився на 14% — до $247 млн.
Закупівельні ціни на свиней живою вагою в Україні в період з 2 по 8 березня 2026 року прогнозуються на рівні 70-71 грн/кг, повідомив аналітичний відділ асоціації “М’ясної галузі”.
В галузевому об’єднанні зазначили, що ціни на свинину в Європі просіли до мінімуму з 2022 року. Цей чинник у поєднанні з непрогнозованою ситуацією щодо африканської чуми свиней (АЧС) з березня поточного року почне впливати на український ринок.
“З огляду на взаємопов’язаність ринків, європейська цінова динаміка залишатиметься важливим орієнтиром для вітчизняного сектору”, — наголосили аналітики.
За даними асоціації, на німецькій біржі VEZG ціна на напівтуші кондиційних свиней на наступний тиждень встановлена на рівні EUR1,55/кг (79,27 грн/кг), свиноматок — EUR0,78/кг (39,89 грн/кг) без ПДВ. На польській біржі CennikRolnicze середня ціна на живих свиней становить 4,86 злотих/кг (58,9 грн/кг) при діапазоні 4,00-5,70 злотих/кг.
Фахівці підкреслили, що основою стабілізації ринку в цих умовах має стати системний контроль АЧС через вакцинопрофілактику та біобезпеку.
Акціонери ПрАТ “Опілля” (Тернопіль), що входить до складу однойменної пивоварної групи, на річних дистанційних загальних зборах 31 березня 2026 року планують спрямувати чистий прибуток за 2025 рік у розмірі 3,99 млн грн на виплату дивідендів, повідомило підприємство в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктом порядку денного, виплату дивідендів у зазначеному розмірі планується здійснити безпосередньо акціонерам згідно з нормами чинного законодавства.
Акціонерам пропонують затвердити звіти правління та наглядової ради і результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік.
До порядку денного також включено питання про внесення змін до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції для приведення у відповідність до вимог закону “Про акціонерні товариства”. Аналогічні зміни планується внести до положень про загальні збори та наглядову раду ПрАТ.
ПрАТ “Опілля” засновано 14 листопада 1995 року у місті Тернопіль. Підприємство спеціалізується на наданні в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також на будівництві будівель та діяльності у сфері вантажного автомобільного транспорту.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, дохід підприємства у 2025 році (прогноз) очікується на рівні 20,387 млн грн, що на 9,5% більше ніж у 2024 році (18,619 млн грн). Чистий прибуток за 2024 рік склав 6,704 млн грн, що майже вдвічі (у 1,96 раза) перевищує показник 2023 року (3,417 млн грн). Боргові зобов’язання компанії у 2024 році скоротилися у 2,4 раза — до 20,632 млн грн проти 50,9 млн грн роком раніше. Водночас активи підприємства за звітний період зменшилися на 24,6% — до 72,05 млн грн порівняно з 95,614 млн грн у 2023 році. Статутний капітал товариства становить 933 728 грн.
Кінцевими бенефіціарними власниками підприємства є Михайло Гомівка, Андрій Горук, Ярослав Джоджик та Ольга Джоджик. Основними акціонерами з великими частками є ТОВ “Обрій-2005” (60,3863%) та ТОВ “Микулинецький Бровар” (10,6829%).
