Акціонери ПрАТ “Бершадський комбінат” (Вінницька обл.), що входить до структури корпорації “Оболонь”, на річних загальних зборах 10 квітня 2026 року планують розглянути питання про покриття чистого збитку за 2025 рік у розмірі 12,097 млн грн за рахунок прибутку майбутніх періодів.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), збори пройдуть дистанційно шляхом опитування. Акціонери планують затвердити звіт наглядової ради та результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік.
До порядку денного також включено питання про припинення повноважень членів наглядової ради Мирослава Піхоцького, Юрія Проценка, Людмили Гресько у зв’язку із закінченням терміну їхніх повноважень та обрання нового складу ради.
Також акціонери розглянуть питання про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів у період до 10 квітня 2027 року. Зокрема, йдеться про продаж власних активів підприємства (нерухомості та земельних ділянок) на граничну сукупну вартість $10 млн, а також про надання безповоротної фінансової допомоги на суму до $7 млн.
ПрАТ “Бершадський комбінат” засновано 30 грудня 1993 року у селі Флорине Гайсинського району Вінницької області. Підприємство спеціалізується на дистиляції, ректифікації та змішуванні спиртних напоїв, а також на виробництві солоду та безалкогольних напоїв.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, дохід комбінату у 2025 році фактично був відсутній, що відповідає показникам 2024 року. Чистий збиток підприємства за рік зріс у 2,1 раза — до 12,097 млн грн проти 5,765 млн грн попереднього року. Боргові зобов’язання компанії незначно скоротилися і досягли 425 тис. грн проти 427 тис. грн роком раніше. Водночас активи підприємства скоротилися у 16 разів — до 807 тис. грн порівняно з 12,906 млн грн у 2024 році. Статутний капітал товариства становить 1,17 млн грн.
Бенефіціаром підприємства є Олександр Слободян (президент ПрАТ “Оболонь”). Основним акціонером з часткою 92,4437% є ПрАТ “Оболонь”.
OBOLON, АКТИВ, АКЦИОНЕР, Бершадський комбінат, наглядова рада
Данська A.P. Moller – Maersk повідомила, що призупиняє всі проходи своїх суден через Ормузьку протоку «до подальшого повідомлення» і попереджає про можливі затримки, зміни маршрутів і розкладів сервісів, що заходять в порти Аравійської затоки.
Рішення прийнято на тлі різкого погіршення ситуації в регіоні і зростання загроз для комерційного судноплавства. Reuters повідомляв, що Maersk також призупинила рейси через Суецький канал і Баб-ель-Мандебську протоку, перенаправляючи судна навколо мису Доброї Надії.
Maersk – один з найбільших світових контейнерних перевізників і оператор портових терміналів.
За даними галузевої статистики на базі Alphaliner, частка Maersk у світовому контейнерному флоті в 2024 році становила близько 14%.
Як повідомляє Fixygen, загострення навколо Ірану, включаючи удари США та Ізраїлю і подальші відповідні дії Тегерана, стало фактором підвищеної волатильності на ринку криптовалют: біткойн на тлі новин опускався нижче $64 тис., а ethereum знижувався сильніше.
Ринки одночасно переоцінювали ризики для сировини та інфляційних очікувань. Зокрема, Barclays допускав зростання Brent до $80 за барель у разі істотних перебоїв поставок на тлі напруженості між США та Іраном. На цьому тлі частина інвесторів зміщувалася в захисні активи: окремі матеріали відзначали зростання інтересу до токенізованого золота при зниженні BTC і ETH.
Можливі сценарії: при подальшій ескалації і зростанні нафтових ризиків крипторинок може довше залишатися в режимі risk-off з підвищеною волатильністю; при деескалації та поверненні апетиту до ризику ймовірний відскок; при розширенні санкційних та платіжних обмежень може посилитися попит на стейблкоіни, але паралельно зростуть і комплаєнс-ризики для інфраструктури.
За даними Fixygen, криптовалютний ринок завершив останній тиждень лютого помірним зниженням: біткойн опустився до $65,9 тис. на 28 лютого проти $68,0 тис. на 22 лютого, що відповідає падінню приблизно на 3%.
За тиждень BTC сходив до району $64,1 тис. 25 лютого, потім відскакував до $67,9 тис. 26 лютого, після чого знову пішов нижче $66 тис. Ethereum за той же період знизився приблизно на 2% (до $1,93 тис.), Solana – приблизно на 4% (до $82).
За даними CoinMarketCap, на кінець тижня сукупна капіталізація крипторинку становила близько $2,25 трлн, домінування біткоїна – близько 58%, 24-годинний оборот – близько $93-96 млрд.
Можливі сценарії: базовий – консолідація в діапазоні $64-68 тис. при нейтральному новинному фоні; позитивний – повернення до спроб тесту $68-70 тис. при поліпшенні ризик-апетиту; негативний – відхід нижче $64 тис. з прискоренням розпродажу на тлі посилення геополітичних ризиків і тиску з боку глобальних ринків.
Торгівля товарами України в 2025 році залишалася висококонцентрованою і з вираженим імпортним перекосом, випливає з дослідження аналітичного центру Experts Club по ТОП-50 торгових партнерів станом на 31 грудня 2025 року.
Як зазначається в дослідженні, перша десятка країн формує близько двох третин загального обсягу торгівлі, а один лише Китай дає майже п’яту частину обороту. Засновник Experts Club Максим Уракін підкреслює: «загальна картина узгоджується з агрегованою статистикою за 2025 рік: імпорт України оцінюється близько $84,8 млрд, експорт – близько $40,3 млрд, а товарообіг – близько $125,1 млрд».
Китай став найбільшим партнером України за обсягом товарообігу у вибірці ТОП-50 – $21,04 млрд, при імпорті $19,23 млрд і експорті $1,82 млрд, негативне сальдо склало $17,41 млрд. Уракін вважає, що «швидких рішень щодо вирівнювання сальдо з Китаєм не буде без нарощування індустріальних експортних позицій України», і пропонує орієнтуватися на локалізацію частини ланцюжків поставок під українські потреби, контрактне виробництво, а також розширення агро- та харчового експорту з більш глибокою переробкою.
На другому місці за товарообігом опинилася Польща – $13,02 млрд, на третьому Німеччина – $9,06 млрд, далі йдуть Туреччина – $8,95 млрд і США – $5,69 млрд. Коментуючи європейський напрямок, Уракін звертає увагу на ризики регулювання: «фактор ризику тут не стільки економічний, скільки регуляторно-політичний… питання квот і обмежень періодично повертається до порядку денного». За його оцінкою, для розширення присутності на ринку ЄС ключовим стає «якість входу» – стандарти, простежуваність, сертифікація та інтеграція в ланцюжки доданої вартості.
У дослідженні також відзначається роль ринків, де Україна має позитивне торгове сальдо, а також значення торгових хабів і логістики. Зокрема, серед напрямків, які потенційно можуть дати швидкий приріст при зниженні логістичних витрат і стійкій роботі морських маршрутів, виділяються країни, де експорт вже перевищує імпорт, а також європейські логістичні вузли, через які проходить частина українських потоків.
Говорячи про перспективи 2026 року, Experts Club виділяє як ключові фактори умови доступу на ринки ЄС, інституційні угоди з регіональними партнерами та логістику, включаючи безпеку морських маршрутів. «Найбільш прикладні точки зростання для України – це комбінація ринків з уже позитивним сальдо та інструментів, які знижують бар’єри: угоди, стандартизація та логістика», – резюмував Уракін.
EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, МАКРОЭКОНОМИКА, МАКСИМ УРАКІН, ресурси, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Україна у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортує 23,8 млн тонн кукурудзи, що на 8,3% більше порівняно з попереднім МР, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
За даними асоціації, наразі відбувається поступове відновлення обсягів виробництва після окупації частини територій: врожай сягне 29,9 млн тонн (+11,2% до минулого року), хоча це на 6,8% менше за середній показник останніх п’яти років.
Покращення валового збору аналітики пояснили збільшенням посівних площ на 11,6% – до 4,5 млн га. Водночас через сильні осінні дощі жнива затягнулися, а середня врожайність склала 6,6 т/га, що на 0,3% менше, ніж у попередньому МР.
В УКАБ зазначили, що у 2024/25 МР експорт кукурудзи скоротився на 25,6% (до 22,0 млн тонн) через нижче виробництво та зменшення перехідних запасів із 6,4 млн тонн до 3,7 млн тонн. Загальне внутрішнє споживання у 2025/26 МР експерти оцінили на рівні 6,2 млн тонн, з яких 5,2 млн тонн піде на корми, 182 тис. тонн — на насіння, а 418 тис. тонн – на непродовольчу переробку.
“Український ринок кукурудзи залишається гнучким. Попри втрати площ через тимчасову окупацію та складні погодні умови, аграріям вдається нарощувати посівні площі та валовий збір. Культура забезпечує внутрішню потребу у тваринних кормах і повертається до нарощування експорту, залишаючись однією із основ українського експорту”, — резюмували в УКАБ.
