Національний банк України збільшив з 180 до 270 днів граничні терміни розрахунків за операціями експорту сільськогосподарської та спеціалізованої техніки, здійсненими з 1 березня 2026 року.
Йдеться про товари, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432 та 8716.
НБУ уточнює, що рішення прийнято за результатами консультацій з Міністерством економіки, навколишнього середовища та сільського господарства і з урахуванням пропозицій уряду (розпорядження Кабміну від 21 червня 2024 року №573-р).
Зміни затверджені постановою правління НБУ від 26 лютого 2026 року №18, яка набирає чинності з 28 лютого 2026 року.
У Мінекономіки вважають, що продовження термінів «з 180 до 270 календарних днів» допоможе експортерам уникнути ризиків скорочення поставок через тривалі виробничі цикли та особливості виконання зовнішньоекономічних контрактів, а також підтримає безперервність контрактів і надходження валютної виручки.
NBU, аграрне машинобудування, валютна виручка, регулювання, ЭКСПОРТ
Київ посів 254-те місце з 304 міст у рейтингу Quality of Life Index by City 2026, опублікованому Numbeo, з індексом 118,0 пункту.
Лідером рейтингу стала Гаага (The Hague) у Нідерландах з показником 230,1, далі в першій десятці переважають міста Нідерландів – у тому числі Утрехт, Ейндховен, Гронінген, Роттердам і Амстердам – а також Люксембург, Відень, Гент і Нюрнберг.
Внизу списку – Коломбо (56,1), Маніла (53,2) і Лагос (0,0).
Numbeo підкреслює, що версія за 2026 рік є «історичним зрізом» і публікується періодично як знімок даних на конкретний момент, тоді як «поточний» рейтинг оновлюється постійно.
Quality of Life Index Numbeo – зведений показник, який розраховується на основі підіндексів купівельної спроможності, безпеки, охорони здоров’я, вартості життя, доступності житла, часу в дорозі, забруднення та клімату. Індекс базується на даних і користувацьких опитуваннях/внесках відвідувачів сайту, при цьому Numbeo заявляє про фільтрацію потенційного спаму і вимогу достатньої кількості учасників по кожній локації; у формулі використовується обмеження Math.max(0, …), через що у аутсайдерів може фіксуватися значення 0,0.
Кілька великих нафтових компаній вже призупинили постачання сирої нафти і палива через Ормузьку протоку, в подальшому ціна нафти Brent може піднятися з $73 до близько $80 за барель, повідомляє Reuters.
«Чотири джерела повідомили в суботу, що деякі великі нафтові компанії і провідні торгові доми призупинили поставки сирої нафти і палива через Ормузьку протоку», – йдеться в повідомленні агентства.
У п’ятницю нафта марки Brent торгувалася за ціною близько 73 доларів за барель, що вже на 20% вище, ніж на початку року.
Головний економіст Capital Economics з питань ринків, що розвиваються, Вільям Джексон заявив, що навіть якщо конфлікт буде локалізований, ціна нафти Brent може піднятися до близько $80, що було піковим значенням під час 12-денної війни в Ірані в червні минулого року.
У суботу США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, націлених на його керівництво. «Ці удари викликали занепокоєння в сусідніх арабських країнах Перської затоки, що виробляють нафту, оскільки посилилися побоювання ескалації конфлікту, а Тегеран відповів запуском ракет у бік Ізраїлю», – зазначає агентство.
Іран є великим виробником нафти і розташований навпроти багатого на нафту Аравійського півострова через протоку Ормуз, через яку проходить близько 20% світових поставок нафти. Конфлікт може обмежити надходження нафти на світовий ринок і викликати зростання цін, пише Reuters.
У неділю ОПЕК+ може розглянути можливість збільшення видобутку нафти – більше, ніж вже планувалося.
За витратами на оборону розрив надзвичайно великий: США у 2024 році витратили близько $997 млрд, Ізраїль – близько $46,5 млрд, Іран – близько $7,9 млрд (оцінка SIPRI).
За людськими ресурсами картина інша: у США активна чисельність збройних сил становить близько 1,32 млн (оцінка на 2025 рік), у Ізраїлю регулярні сили становлять близько 169 тис. з масштабною опорою на резерв, в Ірані – близько 610 тис. активного складу (оцінки, що цитують IISS).
Ключова відмінність – у «проекції сили» і технологічній структурі. США залишаються єдиною країною з порівнянним набором інструментів для тривалої кампанії далеко від власної території – в тому числі з флотом з 11 атомних авіаносців і інфраструктурою постачання, розвідки і дозаправки. Про це йдеться в дослідженні інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Ізраїль, маючи значно менші ресурси, компенсує це якістю ВПС і ешелонованою ППО-ПРО. Зокрема, Ізраїль експлуатує і нарощує парк F-35I («Adir»), а його оборонна архітектура включає Iron Dome, David’s Sling і верхній ешелон Arrow (Arrow-3).
Іран, у свою чергу, робить ставку на асиметричні відповіді: ракетно-дроновий потенціал, розподілену інфраструктуру, сили КСІР і тиск через мережу союзних недержавних акторів. За оцінками США, Іран має найбільший арсенал балістичних ракет на Близькому Сході; окремі доповіді також фіксують довгострокові плани з розвитку далекобійних систем.
Нарешті, «ядерний фактор» працює по-різному для учасників. SIPRI відносить Ізраїль до числа дев’яти держав, що володіють ядерною зброєю (за відсутності офіційного підтвердження з боку Тель-Авіва), тоді як Іран офіційно ядерною зброєю не володіє, а суперечка точиться навколо масштабів і режиму контролю його ядерної програми.

Особовий склад
Іран: близько 610 000 діючих, близько 350 000 резервістів (оцінка IISS, Military Balance 2025).
Ізраїль: 169 500 діючих і 465 000 резервістів (IISS, Military Balance 2023 за зведенням Al Jazeera).
США: сумарна «дозволена чисельність» діючих на FY2026 – понад 1,3 млн (армія 454 000, флот 334 600, ВПС 320 000, КМП 172 300, Космічні сили 10 400, берегова охорона 50 000).
Висновок за «чистою арифметикою»: США за активним особовим складом приблизно в 2,2 рази більше Ірану, а США плюс Ізраїль – приблизно в 2,5 рази (але важливо, що «театрально доступне» угруповання США в регіоні зазвичай істотно менше загальної чисельності).

Сухопутні сили: танки і артилерія
Танки: Іран – понад 1 500 основних танків; Ізраїль – 2 200+ танків.
Співвідношення Ізраїль до Ірану – близько 1,5:1 за кількістю.
Артсистеми: Іран – майже 7 000 артсистем (від буксируваних гармат до РСЗО); Ізраїль – 530 артсистем (включаючи самохідні, буксирувані, РСЗО і міномети в одному зведенні).
За кількістю артзасобів Іран виглядає кратно «важчим» (близько 13:1), але це не дорівнює перевазі в точності, розвідці та контрбатарейній боротьбі.
США у відкритих зведеннях часто наводять не «всі танки на складах», а структуру бойових бригад: у армії США 11 бронетанкових бригад (ABCT) в активному компоненті і 5 – у Нацгвардії; у кожній ABCT по 87 танків Abrams. Це дає 1 392 танки Abrams саме у складі ABCT (без урахування інших місць служби та запасів).

Авіація: ключовий перекіс на користь США
Іран: близько 250 боєздатних літаків (IISS).
Ізраїль: 339 боєздатних літаків, включаючи 309 винищувачів/ударних (у зведенні також наведена структура парку F-16, F-15 і F-35).
США: тільки у ВПС США (без урахування палубної авіації ВМС і авіації КМП) – 2 027 літаків «fighter/attack» в Total Force і 1 430 в Active Force; сумарний парк ВПС (Total Force) – 5 003 літаки станом на кінець FY2024.
Щодо «бойової авіації» це означає порядок величини: ВПС США за класом fighter/attack приблизно в 8 разів перевершують іранську оцінку боєздатних літаків, а Ізраїль – приблизно на 35-40% більше Ірану за тією ж категорією «combat capable».

Флот: США – океанська міць, Іран – ставка на асиметрію
Іран, згідно з оцінками IISS, будує морську стратегію навколо асиметрії – мін, протикорабельних ракет, швидкісних катерів і малих субмарин; окремо зазначається, що ВМС Ірану мають понад 100 малих швидкохідних ударних катерів.
У США «база» інша: чисельність бойового флоту (battle force) – 293 кораблі на 1 жовтня 2025 року, а законодавчо закріплено мінімум «не менше 11 діючих авіаносців».
Підводний компонент США (офіційні fact files ВМС): приблизно 24 АПЛ типу Los Angeles в строю, 3 типу Seawolf і 24 типу Virginia, плюс 14 стратегічних Ohio-class SSBN; окремо зазначено, що 4 SSBN були переобладнані в SSGN.