Як повідомляє Сербський Економіст, Угорщина і Сербія домовилися запустити пасажирське сполучення по швидкісній залізничній лінії Белград-Будапешт не пізніше 27 березня, заявив у Белграді міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто.
Відповідаючи на питання про прикордонні процедури, в тому числі з урахуванням впровадження системи EES, Сійярто повідомив, що перевірки планується звести до мінімуму і організувати так, щоб вони не впливали істотно на швидкість перевезень. За його словами, на угорській стороні до прикордонної станції в поїзд будуть заходити контролери, поліція і митниця, а перевірки будуть проводитися спільно з колегами другої сторони під час руху.
Заява пролунала після урочистого підписання чотирьох документів в рамках 15-ї сесії Спільної комісії з економічного співробітництва Сербії та Угорщини в Палаті Сербії. Зокрема, сторони оформили пакет домовленостей щодо розширення співпраці в ядерній сфері, взаємодії торгово-промислових палат за програмою Széchenyi в Сербії, меморандуму про експертну підтримку переговорів щодо вступу Сербії до ЄС, а також протоколу засідання спільної комісії.
Раніше сербська влада повідомляла, що для пасажирських поїздів спільний паспортний і митний контроль планується проводити на території Угорщини на станції Kelebia, а час процедур орієнтовно оцінюється близько 30 хвилин; питання окремих вимог EES належить до компетенції угорської прикордонної поліції.
Швидкісна магістраль Белград-Будапешт модернізується для руху до 200 км/год і скорочення часу в дорозі до менше ніж трьох годин; в Сербії раніше були введені в експлуатацію ділянки Белград-Нові Сад (2022 рік) і Нові Сад-Суботиця (жовтень 2025 року). 27 лютого також повідомлялося про запуск вантажного руху по лінії.
Динаміка експорту послуг у січні-вересні 2025 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2024 року, %
Афганський телеканал Ariana News повідомив із посиланням на місцеві джерела, що афганські сили завдали удару по «ядерному об’єкту» в Пакистані, а також по військовій базі в районі Абботтабада (провінція Хайбер-Пахтунхва).
При цьому незалежного підтвердження заяві про ураження «ядерного об’єкта» на момент публікації не було. У повідомленнях міжнародних агентств про різке загострення між Пакистаном і владою Афганістану йдеться про застосування безпілотників і удари по військових цілях, однак без вказівки на ураження ядерної інфраструктури. Зокрема, Reuters передавав, що влада Афганістану заявила про застосування дронів по військових об’єктах у Пакистані, а міністр інформації Пакистану заявив, що спроби ударів безпілотниками було перехоплено, і шкоди вдалося уникнути.
Ескалація між країнами останніми днями супроводжується взаємними ударами і суперечливими заявами сторін про результати атак.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг» (АМКР, Дніпропетровська обл.) оголосив про вимушене припинення виробничої діяльності його дочірньої компанії ТОВ «Ливарно-механічний завод» (ЛМЗ).
Згідно з прес-релізом підприємства в п’ятницю, рішення про припинення виробничої діяльності ЛМЗ, який є допоміжним підрозділом основного виробництва АМКР, набуває чинності через три місяці з дати оголошення.
В АМКР зазначають, що рішення продиктоване поточними економічними та ринковими обставинами, в яких компанія працює в Україні в умовах повномасштабної війни. АМКР. Ключовою причиною цього кроку є висока вартість електроенергії в Україні. Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до дефіциту електроенергії та необхідності імпорту електроенергії за ще вищими цінами, що призвело до значного зростання собівартості продукції та падіння виробництва. Так, через дефіцит е/е в січні 2026 року порівняно з показниками листопада 2025 року спостерігалося зниження виробництва чавуну на 30%, зниження виробництва сталі на 40% і зниження виробництва прокату обсягом до 60%.
«Порівняно з 2024 роком, коли ми звернулися до уряду України з проханням терміново розробити заходи зі стримування зростання цін на е/е та підтримки виробників гірничодобувної та металургійної промисловості, ціна на е/е зросла зі $120 за МВт-год (у 2 кв. 2024 р. з поставкою без ПДВ) до $230 у лютому 2026 року, сягаючи в пікові години до $370 за МВт-год», – констатується у пресрелізі.
Додатковим негативним фактором стало рішення Європейської Комісії запровадити CBAM (механізм транскордонного коригування вуглецевих викидів) з 1 січня 2026 року без будь-яких винятків і перехідного періоду для українських виробників. Це призвело до втрати європейського ринку для значної частини українських металургійних виробників і критично вплинуло на обсяги їхнього виробництва та завантаження окремих підрозділів і потужностей.
“Варто зазначити, що АМКР доклав значних зусиль для переорієнтації продажів на ринок ЄС після початку повномасштабної війни. Однак впровадження CBAM без урахування реалій війни в Україні зірвало ці зусилля”, – пояснюється в прес-релізі.
У компанії зазначають, що рішення про закриття ЛМЗ призведе до скорочення 1,7 тис. робочих місць, а в сукупності із закриттям цеху блюмінгу та пов’язаних виробничих процесів кількість скорочень робочих місць перевищить 2400. Водночас працівники ЛМЗ отримають пропозиції роботи в АМКР з можливістю перенавчання за рахунок роботодавця.
ТОВ «Ливарно-механічний завод» (ЛМЗ) є одним з найбільших машинобудівних підприємств України. Підприємство є потужним машинобудівним і ремонтно-механічним комплексом, що включає низку машинобудівних ланцюгів і такі виробничі галузі, як ливарне, ковальсько-пресове, термічне, зварювальне і наплавлювальне виробництво, механічне оброблення, металообробка та збирання, виробництво гумотехнічних і технічних виробів, ремонт механічних виробів та інші.
Страхова компанія «ІНГО» (Київ) за підсумками 2025 року зібрала 5,05 млрд грн (близько $120 млн) валових страхових премій, що на 48% перевищує результат 2024 року і є найвищим показником за всю історію компанії, повідомляють у її інформації.
Найвище зростання серед напрямків показало ОСЦПВ, за яким було зібрано 1,24 млрд грн проти 445 млн грн роком раніше (у 2,8 раза більше). Портфель майнового страхування (включно з МАТ і відповідальністю) склав 1,59 млрд грн (+70%), медичне страхування (ДМС) досягло 867 млн грн (+21%), автострахування КАСКО – також 867 млн грн (+17%).
За даними компанії, її частка на ринку майнового страхування збільшилася з 12,9% до 17,6%, загальна ринкова частка – з 5% до 7%.
Як повідомив голова правління «ІНГО» Андрій Семченко, чистий прибуток компанії за 2025 рік становив 348 млн грн (+36% до 2024 року), активи зросли до 2,18 млрд грн (+44%), власний капітал – до 1,5 млрд грн (+21%). Страхові резерви склали 3,58 млрд грн (+40%). Комбінований коефіцієнт за рік – 96,1%.
Обсяг страхових виплат у 2025 році склав 2,21 млрд грн, що на 41% більше, ніж роком раніше.
Компанія сплатила до бюджетів усіх рівнів 223 млн грн податків (+39%). Кількість договорів страхування зросла на 17% – до 879 тис.
“Результат повністю відповідає стратегії компанії та фінансовим планам компанії за кожним напрямом. Це також стосується і обсягу зібраних премій, і рентабельності, і інвестиційної діяльності”, – повідомив Семченко.
Окремо в компанії відзначили участь у програмі страхування військових ризиків ЄБРР, розробленої спільно з міжнародним страховим брокером Aon. «ІНГО» стала одним із перших локальних страховиків-учасників і отримала найбільший серед українських страховиків ліміт покриття – EUR50 млн. За 2025 рік у рамках програми застраховано внутрішніх вантажних перевезень, лізингових та автопарків, а також проміжне зберігання в портах на загальну суму близько EUR233 млн.
Компанія також повідомляє, що за минулий рік зросла частка договорів з фізичними особами в загальному портфелі.
У 2026 році компанія зосередиться на підтримці збалансованої структури портфеля, подальшому розвитку роздрібного сегмента та участі в міжнародних програмах перестрахування військових ризиків. Окремим завданням залишається збереження операційної ефективності та виконання фінансових планів.
Страхова компанія «ІНГО» заснована 1994 року, компанія входить до трійки найбільших страховиків країни за активами та преміями, має репутацію фінансово стійкого партнера та суспільно важливої установи для економіки України.
29 грудня 2025 року рейтингове агентство IBI-Rating підтвердило для компанії довгостроковий кредитний рейтинг на рівні uaAA та рейтинг фінансової стійкості на рівні uaAA.ifr, обидва з прогнозом «у розвитку».
Національний поштовий оператор «Укрпошта» розпочав аукціони з продажу 20 невикористовуваних об’єктів нерухомості загальною площею 32,8 тис. квадратних метрів зі стартовою ціною понад 200 млн грн, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський у четвер.
Згідно з його повідомленням у Телеграмі, виставлені на майданчику Прозорро.Продажі об’єкти охоплюють від маленького приміщення в селі на Закарпатті до сортувального центру у Львові площею 5,6 тис. квадратних метрів.
Очільник компанії очікує на прибуток від продажу в десятках мільйонів гривень, який піде на інвестиції, а також економію на утриманні цих об’єктів і сплаті податків понад 3 млн грн.
«Кошти, які будуть отримані від продажу, згідно з рішенням акціонера »Укрпошти” Міністерства розвитку громад і територій, одразу будуть спрямовані на інвестиції в основні фонди”, – зазначив Смілянський.
Гендиректор «Укрпошти» уточнив, що стартова ціна для інвесторів виставленого на аукціон сортувального центру, що був побудований у 1920-х роках у самому центрі Львова біля залізничного вокзалу, 56,9 млн грн.
Напередодні «Укрпошта» також завершила другий аукціон із продажу на «Прозорро.Продажі» 716 одиниць списаного транспорту, отримавши 9 млн грн, і готується розпочати останній продаж ще близько 250 авто.
У четвертому кварталі 2025 року «Укрпошта» отримала чистий прибуток 257,9 млн грн, що на 69,2% перевищило показник аналогічного періоду 2024 року за рахунок додаткового доходу від продажу майна підприємства, який склав 168 млн грн.
Національний поштовий оператор збільшив у четвертому кварталі виручку на 10,7 млн грн порівняно з відповідним періодом 2024 року – до 3 млрд 601,6 млн грн.
